01 червня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1713/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 12.08.2020 № 1827618/3055702490 про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 № 609, складеної ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.07.2020 № 609, складеною ФОП ОСОБА_1 датою фактичного отримання відповідачем;
- зобов'язати Головне Управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі прийняти та врахувати таблицю даних, подану та надіслану на реєстрацію ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою від 23.04.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 17.05.2021 позовна заява залишена без руху після відкриття провадження із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків, зокрема, надання заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку, або надання доказів, які підтверджують факт звернення до суду в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.
На виконання ухвали від 17.05.2021 про залишення позову без руху, 27.05.2021 позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. Поважність причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що податковий орган не повідомляв ФОП про оскаржуване рішення. Про існування спірного рішення позивач дізнався лише під час подання річної звітності, а саме, 06.02.2021. На підтвердження цьому, ФОП надав податкову декларацію про майновий стан і доходи та квитанцію про її отримання. Таким чином, за твердженнями позивача, про існування спірного рішення він дізнався 06.02.2021, а тому строки звернення до суду із даним позовом необхідно обчислювати саме з 06.02.2021.
01.06.2021 відповідач-1 надав суду пояснення (вх. № 10594), в яких зазначив, що позивачем не вказано яким чином під час складання декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік йому стало відомо про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, що в сукупності з тим фактом, що у декларації про майновий стан і доходи ПДВ не декларується, свідчить про недостовірність вищевказаного твердження. Також, на переконання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, платник податків, що подав документи та пояснення на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, зацікавлений у реєстрації податкової накладної, а тому зобов'язаний перевіряти факт отримання квитанції № 2 щодо реєстрації чи відмови в реєстрації ПН, оскільки згідно із пп. 16.1.14 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючим органом. Також, відповідач-1 відмічає, що про відмову в реєстрації податкової накладної позивач був належним чином повідомлений, а саме, квитанцією № 2 від 12.08.2020, яка надіслана на електронний кабінет ФОП. Фактичне отримання позивачем квитанції № 2 12.08.2020 підтверджується також тією обставиною, що у цей же день ОСОБА_1 подав скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної до ДПС України. У задоволенні цієї скарги було відмовлено, про що позивача повідомлено квитанцією № 3 від 20.08.2020. Протиправна бездіяльність позивача не може бути підставою для поновлення позивачу процесуального строку на звернення до суду. Із врахуванням викладеного, відповідач-1 просить відмовити позивачу в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та залишити позовну заяву без розгляду.
Частиною 3 ст. 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладених норм процесуального законодавства, суд розглядає окреме процесуальне питання, а саме клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в порядку письмового провадження.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
За правилами ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.2 ст. 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.
Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов'язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити "інше рішення контролюючого органу" у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.
Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.
Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 сформульований правовий висновок, за яким строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все в тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами КАС, а не ПК України.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що у даній справі позивач просить скасувати рішення від 12.08.2020 №1827618/3055702490 про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 № 609, складеної ФОП ОСОБА_1 .
Разом із тим, позивач із позовною заявою звернувся до суду лише 19.04.2021, тобто через вісім місяців з дня прийняття оскаржуваного рішення.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Так, у заяві від 27.05.2021 про поновлення строку звернення до суду позивач вказав, що про оскаржуване рішення дізнався лише 06.02.2021 під час складання та подання до податкового органу річної звітності, зокрема, податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік.
Втім, суд не бере до уваги зазначені позивачем обставини, як докази поважності пропуску строку звернення до суду, з огляду на таке.
ФОП ОСОБА_1 з 01.05.2019 є платником ПДВ.
Із матеріалів справи слідує, що після прийняття відповідачем-1 рішення від 20.07.2020 про зупинення реєстрації ПН від 16.07.2020 № 609, позивач надсилав відповідачу-1 пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення гоподарської операції з реалізації продуктів харчування.
Тобто, позивач знав про виникнення спірних питань при реєстрації ПН від 16.07.2020 № 609.
Крім того, 01.06.2021 відповідач-1 до клопотання про залишення позову без розгляду долучив такі документи:
- квитанцію від 12.08.2020, яка надіслана в електронному вигляді о 15:34 год на електронний кабінет позивача про прийняте податковим органом рішення від 12.08.2020 №1827618/3055702490 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 № 609 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- рішення Комісії центрального рівня від 20.08.2020 № 43943/3055702490/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою залишені без задоволення скарга та рішення від 12.08.2020 № 1827618/3055702490 без змін.
- квитанція від 20.08.2020, якою повідомлено позивача про прийняте комісією центрального рівня рішення від 20.08.2020 № 43943/3055702490/2.
Отже, із наданих відповідачем-1 документів слідує, що позивач рішення від 12.08.2020 № 1827618/3055702490 оскаржив у досудовому порядку, про що свідчить рішення Комісії центрального рівня від 20.08.2020 № 43943/3055702490/2 прийняте за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН.
Крім того, суд зазначає, що рішення податкового органу від 20.08.2020 №43943/3055702490/2 отримане позивачем 20.08.2021 (20:11:12), що підтверджується квитанцією сформованою в Автоматизованій системі "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач про оскаржуване рішення дізнався ще в серпні 2020 року.
Варто також відмітити, що за правилами пп. 16.1.14 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Отже, платник податків при подачі звітності та податкових накладних для їх реєстрації в ЄРПН зобов'язаний використовувати електронний кабінет. У свою чергу, податковий орган про прийняті ним рішення із зазначених питань надсилає повідомлення на електронний кабінет платника податків.
Таким чином, суд вважає, що позивач зобов'язаний перевіряти всю інформацію, яка надходить від податкового органу на електронний кабінет платника про прийняття чи відмови у прийнятті звітності та про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Беручи до уваги ту обставину, що позивач скористався правом досудового врегулювання спору, суд вважає, що в такому разі для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, тобто з 20.08.2020.
Разом із тим, позивач з позовною заявою звернувся до суду лише 19.04.2021, тобто через вісім місяців з дня, коли дізнався про результати розгляду скарги, пропустивши як тримісячний, тобто спеціальний строк звернення до суду, так і шестимісячний - загальний строк.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався лише 06.02.2021, оскільки надані відповідачем1 докази на спростування таких доводів ФОП ОСОБА_1 свідчать про те, що про існування оскаржуваного рішення позивач повинен був дізнатися в серпні 2020 року.
За таких обставин, суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви від 27.05.2021 про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, оскільки жодних доказів існування обставин, які дають підстави для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач суду не надав.
Позовні вимоги зобов'язального характеру є похідними від вимоги про скасування рішення від 12.08.2020 № 1827618/3055702490, а тому обмежуються строком, передбаченим ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, оскільки відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою).
Керуючись, ст. ст. 123, 240, 241-243, КАС України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.
Роз'яснити позивачу, що постановлення ухвали про залишення без розгляду не позбавляє його права звернутись до суду повторно в загальному порядку, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 111010000