Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 червня 2021 року № 520/3915/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в Харківській області для повернення пенсійного збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна згідно з договором купівлі-продажу, реєстровий № 3707 від 04.12.2020 у розмірі 9906,40 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот шість гривень сорок копійок), сплаченого згідно з квитанцією № ПНІ809588 від 04.12.2020, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ "ПриватБанк".
Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 грудня 2020 року придбав нерухоме майно - квартиру та сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки позивач придбав житло вперше, то він не мав сплачувати відповідний збір, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про повернення зайво сплачених грошових коштів. Рішенням відповідача позивачу відмовлено у зв'язку з тим, що ГУПФУ в Харківській області не наділено повноваженнями визначення прав власності громадян на нерухоме майно, з огляду на що підстави для направлення подання відсутні; запропоновано у разі незгоди звернутися до суду за оскарженням.
Позивач вважає, що має право на повернення сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність повноважень щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно, з огляду на що підстави для направлення подання відсутні.
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.12.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машковою С.Л., реєстровий № 3707, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 придбано у власність квартиру АДРЕСА_2 .
Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9906,40 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот шість гривень 40 копійок) - 1% від вартості квартири, що підтверджується квитанцією № ПН1809588 від 04.12.2020 року, на рахунок УДКСУ в Шевченківському районі м. Харкова.
18 лютого 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про складення подання на повернення відповідним органом Державної казначейської служби сплаченого збору у сумі 9906,40 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот шість гривень 40 копійок), обґрунтовуючи це тим, що придбав житло вперше, та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не мав сплачувати його.
До вказаної заяви позивачем додано наступні документи: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, копію договору купівлі-продажу, копію витягу з Реєстру, копію технічного паспорту, копію квитанції.
Листом від 24.02.2021 року №1853-3677/С-05/8-2000/21 відповідач повідомив, що відповідно до Постанови КМУ від 03.11.1998 № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Наявність квитанції від 04.12.2020 № ПН1809588 свідчить про те, що нотаріусом при посвідченні договору встановлено обов'язок щодо сплати позивачем збору в розмірі 9 906,40 грн. Відповідно до Положення «Про Головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі», органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають житло вперше. З огляду на що, підставі для подання на повернення збору відсутні.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано також Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку (в редакції від 04.07.2017, що діяла станом на дату укладення договору купівля-продажу квартири та дату звернення позивача до відповідача) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 15-2 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема, особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року)
Відповідно до пункту 15-3 Порядку (в редакції від 04.07.2017, яка діяла на момент придбання житла позивачем) нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Пунктом 18 Порядку №1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платниками податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Зміни до Порядку № 1740 були внесені 23.09.2020 постановою Кабінету Міністрів України № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок №1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами "в" і "г", відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
"в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.".
Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова №866 набрала чинності 26.09.2020.
З наведених вище нормативних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 25.09.2020 включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не був нормативно визначений.
Так, ще 13.12.1999 Міністерство юстиції України та Пенсійний Фонд України з метою встановлення єдиної нотаріальної практики з питань застосування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 15 липня 1999 року N 967-XIV (967-14) листом № 34-1712/1851 повідомили, що відповідно до Закону від сплати збору звільняються громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше. Для документального підтвердження пільг громадян щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування нотаріусом може бути прийнята довідка органу, який здійснює поліпшення житлових умов, що свідчить про перебування громадянина-покупця у черзі на поліпшення житлових умов. Поряд з цим на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно, органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставини первинного придбання житла. У зв'язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся до Конституційного Суду України за офіційним тлумаченням норми пункту 9 статті 1 згаданого Закону в частині встановлення механізму звільнення громадян, що вперше придбавають житло, від сплати збору. Враховуючи наведене, тимчасово до вирішення зазначеного питання Конституційним Судом України нотаріус може прийняти в якості документа, що підтверджує вказану пільгу, довідку органу Пенсійного фонду України.
Голова правління Пенсійного фонду України в 1999 році звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 15 липня 1999 року № 967-XIV, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Необхідність в офіційному тлумаченні Голова правління Пенсійного фонду України обґрунтовував невизначеністю змісту зазначеного терміна, що «практично унеможливлює застосування пільг, встановлених цим Законом, призводить до чисельних скарг громадян, які купують житло, знижує ефективність справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та призводить до поглиблення критичної ситуації з виплатою пенсій».
Конституційний Суд України ухвалою від 23.03.2000 відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за поданням Голови правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Конституційний Суд України вказав, що порушене у поданні питання виходить за межі його компетенції та може бути вирішено лише шляхом внесення відповідної зміни до закону, оскільки суб'єкт подання фактично просив визнати шляхом офіційного тлумачення, що пільга щодо звільнення від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі придбання житла вперше встановлена тільки для «малозабезпечених громадян та молодих сімей, які за рахунок власних коштів знімають з держави тягар соціальних витрат та забезпечення цих категорій громадян житлом».
Суд дослідив проблему практичної реалізації пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 громадянами, що вперше придбавають житло та з'ясував, що з 1999 до 25.09.2020 включно в Україні не існувало дієвої процедури підтвердження особою, яка не має обов'язку сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна, факту придбання житла вперше.
Порядок № 1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому Порядок №1740 не визначав, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Адміністративна практика підтвердження факту придбання громадянами житла вперше органами ПФУ відсутня. Тому громадяни, які придбавали житло вперше, були змушені спочатку сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, щоб уникнути відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії. А вже після нотаріального посвідчення договору звертатися про повернення витрачених на сплату збору коштів як помилково сплачених. Територіальні органи ПФУ, що контролюють сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послідовно відмовляли громадянам у поверненні коштів, посилаючись на відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно. Фактично єдиним дієвим способом повернути сплачений збір було звернення до суду з позовом, а оформити договір купівлі-продажу без сплати збору було неможливо.
Ситуація докорінно змінилася 26.09.2020 з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 шляхом внесення змін до Порядку №1740 держава запровадила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може скористатися вказаною пільгою та не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору під час нотаріального посвідчення та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після укладення договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 18.02.2021 звернувся до ГУ ПФУ у Харківській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів. Заявник вважав, що сплачений ним збір при укладенні договору купівлі-продажу від 04.12.2020 підлягає поверненню, оскільки ним вперше придбавалося житло.
Оцінюючи аргументи ГУ ПФУ у Харківській області на обґрунтування відмови сформувати подання про повернення з бюджету 9906,40 грн, суд керується такими мотивами.
ОСОБА_1 сплатив збір на рахунки державного бюджету на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу житла. Як вже зазначав суд, аналізуючи положення частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України та Постанову Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106, контроль за справлянням надходжень за цим кодом бюджетної класифікації закріплено за органами Пенсійного фонду України. Отже, на підставі норм Порядку №787 саме органи ПФУ мають повноваження та повинні (зобов'язані) вирішувати питання про повернення помилково сплачених коштів шляхом формування подання до місцевого органу Державної казначейської служби України (якщо звернення про помилковість сплати коштів обґрунтоване та документально підтверджене) або відмовити сформувати таке подання (якщо звернення необґрунтоване та документально не підтверджене).
Як вже зауважив суд, особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку №1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет - шляхом звернення до територіальному органу ПФУ про повернення помилково сплачених коштів та надання визначених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.
При цьому вказані документи повинні подаватись пенсійному органу разом із заявою про повернення коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про складення подання на повернення відповідним органом Державної казначейської служби сплаченого збору у сумі 9906,40 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот шість гривень 40 копійок), обґрунтовуючи це тим, що придбав житло вперше, та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не мав сплачувати його. До вказаної заяви позивачем додано наступні документи: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, копію договору купівлі-продажу, копію витягу з Реєстру, копію технічного паспорту на квартиру, копію квитанції про сплату збору.
Отже, позивачем не було подано до пенсійного органу повного пакету документів, визначеного у підпунктах "в", "г" п. 15-2 Порядку.
При цьому суд у спірних правовідносинах не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень, який отримавши пакет документів, повинен розглянути його у встановлений законом строк та прийняти відповідне рішення, а суд повинен перевірити процедуру розгляду такого звернення.
З огляду на зазначене, суд не може перебирати на себе повноваження відповідача та надавати оцінку додатково наданим до суду документам, зазначеним у п. 15-2 Порядку, зокрема, а саме: нотаріально посвідченій заяві про те, що позивач не набував права власності на житло, в тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема частку в спільному майні подружжя, відомостям з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього реєстру) про відсутність зареєстрованих за позивачем прав власності на житло; довідкам про невикористання житлових чеків для приватизації.
Натомість, відповідач посилаючись на Положення про Головні управління ПФУ в АРК, областях, містах Києві та Севастополі не розглянув подані позивачем документи та відмовив позивачу у складенні подання з посиланням на те, що ГУПФУ в Харківській області не наділено повноваженнями визначення прав власності громадян на нерухоме майно, з огляду на що підстави для направлення подання відсутні; запропоновано у разі незгоди звернутися до суду за оскарженням.
Проте, обов'язок перевірки документів, поданих особою разом з заявою з метою повернення сплаченого збору при придбанні житла вперше для направлення подання до відповідного органу держказначейства, покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не розглянуто по суті звернення позивача, з урахуванням документів, поданих позивачем до його заяви, а відмовлено позивачу у розгляді його заяви по суті з посиланням на відсутність повноважень. Відтак, рішення за заявою позивача прийнято не з підстав неподання або подання неповного пакету документів, або з підстав непідтвердження придбання житла вперше, а з формальних підстав, без належного розгляду по суті заяви позивача та доданих до неї документів.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на те, що суд у спірних правовідносинах не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень, який отримавши пакет документів, повинен розглянути його у встановлений законом строк та прийняти відповідне рішення, перевіривши процедуру розгляду такого звернення, з урахуванням положень ч. 4 ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про неналежне виконання обов'язків органом Пенсійного фонду України при розгляді звернення позивача та вважає, що належним способом захисту прав позивача, з урахуванням встановлених обставин у справі буде визнання дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо розгляду звернення позивача від 18.02.2021 протиправними та зобов'язання повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 18.02.2021 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
З урахуванням викладеного, розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України шляхом стягнення на користь позивача половини суми понесених судових витрат в частині сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 18.02.2021 протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 18.02.2021, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 03 червня 2021 року.
Суддя Білова О.В.