02 червня 2021 рокум. ПолтаваСправа №440/4117/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 23.04.2021 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, у якому просив:
визнати протиправними дії Центру щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої у 2020 році суми такої допомоги.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, суд зазначив, що цей спір стосується нарахування та виплати позивачу у 2020 році одноразової грошової допомоги до 5 травня.
У силу частини четвертої статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована, а перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17.
Згідно з частиною третьою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Отже, встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом закінчився 31 березня 2021 року.
Позивач звернувся до суду 23 квітня 2021 року, тобто пропустив строк звернення з цим позовом.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивач у позовній заяві жодним чином не мотивував поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а до позову не додав заяву про поновлення згаданого строку із зазначенням поважних причин його пропуску.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу надано строк упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Копію ухвали суду від 28.04.2021 позивач отримав 06.05.2021, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3603933694973.
Отже, позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 17.05.2021 включно.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так само, відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Позивачем вимоги ухвали суду від 28.04.2021 не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті.
За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом упродовж шести місяців з 01 жовтня 2020 року по 31 березня 2021 року, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
Позивач у поданому до суду позові не посилався на введення на території України карантину з 12.03.2020 та жодним чином не мотивував, якою саме мірою впроваджені у зв'язку з карантином обмеження об'єктивно унеможливили своєчасне звернення ним до суду з цим позовом.
При цьому суд зауважує, що упродовж усього періоду часу з 01 жовтня 2020 року по 31 березня 2021 року впроваджені у зв'язку з карантином обмеження не стосувались діяльності державних органів (у т.ч., Центру та суду) та поштових організації (ПАТ "Укрпошта", приватних служб кур'єрської доставки тощо). Тобто, такі обмеження об'єктивно жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню ОСОБА_1 до суду з позовом про проведення перерахунку спірної допомоги.
Отримання позивачем листа Центру від 06.04.2021 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права; ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, адже матеріали позову не містять належних доказів, що свідчили б про відсутність у позивача об'єктивної можливості звернутись як до компетентного органу, так і до суду протягом розумного строку після одержання допомоги до 5 травня 2020 року у квітні цього року.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Право на звернення до адміністративного суду не є абсолютним та підлягає законним обмеженням.
Згідно з частиною п'ятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення №3603933694973 надійшло до суду лише 02.06.2021, а питання про повернення позовної заяви судом розглянуте після його надходження.
За таких обставин, оскільки на момент постановлення цієї ухвали у суду відсутні відомості про усунення позивачем недоліків позовної заяви, позов належить повернути ініціатору звернення.
Керуючись статтями 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію позовної заяви залишити у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба