31 травня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/2680/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Миргородської міської ради Полтавської області (надалі також відповідач), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті середньої заробітної плати за шість місяців з дня закінчення його повноважень сільського голови Петрівцівської сільської ради Миргородського району на період працевлаштування відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад";
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за шість місяців з дня закінчення його повноважень, як сільського голови Петрівцівської сільської ради Миргородського району.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що у листопаді 2015 року його обрано Петрівцівським сільським головою та на цій підставі звільнено з посади спеціаліста Петрівцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП України, а рішенням першої сесії Миргородської міської ради восьмого скликання від 18.11.2020 позивача звільнено із займаної посади з огляду на закінчення строку повноважень.
Зазначив, що законодавством гарантується право особи на надання після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади), у той же час таке право може бути реалізовано за умови наявності посади або іншої рівноцінної посади. Однак, можливість працевлаштування ОСОБА_1 на попередню роботу, на якій він працював до обрання на виборну посаду, відсутня, а тому позивач вважав, що має право відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" та статті 118 КЗпП України на збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді, однак відповідач протиправно відмовив йому у цій виплаті.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав та у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 25-26/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що позивачу після звільнення з посади Петрівцівського сільського голови була запропонована рівноцінна посада спеціаліста - адміністратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Миргородської міської ради (посадовий оклад 5600,00 грн, місце роботи - с. Петрівці), проте ОСОБА_1 не надав згоди на зайняття запропонованої посади, що виключає можливість виплати йому середнього заробітку.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні 14.04.2021 розпочато розгляд справи по суті та відкладено її розгляд задля написання позивачем відповіді на відзив.
19.04.2021 судом одержано відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що запропонована йому посада не є рівноцінною, адже суттєво відрізняється за посадовими обов'язками від посади, яку він займав до обрання на виборну посаду /а.с. 40/.
26.04.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь, у яких представник відповідача стверджувала про безпідставність позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні повністю /а.с. 45/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області та на цій підставі відкладено розгляд справи.
07.05.2021 судом одержані письмові пояснення третьої особи, у яких викладені міркування про відсутність порушень прав та законних інтересів позивача управлінням Державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області /а.с. 52/. Також представник третьої особи просив справу розглядати без його участі.
18.05.2021 представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи без її участі, у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на подання усіма учасниками справи заяв про розгляд справи без їх участі, беручи до уваги відсутність перешкод для розгляду справи по суті та достатність наданих сторонами доказів і повідомлених обставин для ухвалення судом рішення по суті позовних вимог, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Обставини справи
Залученою до матеріалів справи копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 підтверджено, що позивача 21.04.2015 прийнято на роботу на посаді спеціаліста Петрівцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, того ж дня прийнята Присяга посадової особи місцевого самоврядування та присвоєно 15-й ранг 7-ї категорії посадової особи місцевого самоврядування /а.с. 4/.
Розпорядженням Петрівцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 02.11.2015 №41 ОСОБА_1 звільнено з посади спеціаліста Сільської ради 02.11.2015 у зв'язку з переходом на виборну посаду Петрівцівського сільського голови, на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України /а.с. 11/.
У трудову книжку ОСОБА_1 внесений запис №20 від 02.11.2015 про обрання сільським головою Петрівцівської сільської ради сього скликання /а.с. 4 - зворот/.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №721-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області" утворено Миргородську міську територіальну громаду, до якої, зокрема, увійшла Петрівцівська сільська рада.
18.11.2020 позивача звільнено з посади Петрівцівського сільського голови у зв'язку із закінченням строку повноважень /а.с. 4 - зворот/.
24.11.2020 та 10.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Голови Миргородської міської територіальної громади ОСОБА_2 із заявою, у якій просив зберегти за ним середню заробітну плату, яку він одержував на посаді Петрівцівського сільського голови, на період його працевлаштування з підстав неможливості його працевлаштування за попереднім місцем роботи у зв'язку з відсутністю вакантних посад /а.с. 6/.
Листами від 18.12.2020 вих.№97/09-3к та від 21.12.2020 вих.№851/Ч04-12/886 Миргородська міська рада повідомила позивача про відсутність підстав для зберження за ним середньої заробітної плати, оскільки до обрання на посаду Петрівцівського сільського голови його не було звільнено з попередньої посади відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України /а.с. 8, 9/. ТТакож позивач було запропоновано посаду адміністратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Миргородської міської ради з робочим місцем у с. Петрівці.
22.12.2020 позивач звернувся із заявою на ім'я Миргородського міського голови, у якій просив переглянути попереднє рішення про відмову у збереженні середньої заробітної плати з урахуванням доданої до цієї заяви копії розпорядження Петрівцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 02.11.2015 №41 /а.с. 10-11/.
Листом від 28.12.2020 вих.№877/Ч04-12/919 позивача повідомлено, що для прийняття рішення про збереження за ним середньої заробітної плати йому необхідно надати архівну ксерокопію розпорядження від 02.11.2015 №41 /а.с. 12/.
06.01.2021 позивачем надано копію архівної довідки від 06.01.2021 вих.№01-38/5, у якій повідомлялось, що розпорядження сільського голови з особового складу на державне зберігання до архівних відділів не надходять, натомість у журналі реєстрації розпоряджень Петрівцівського сільського голови з основної діяльності та з особового складу від 02.11.2015 значиться запис №41: Про звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста сільської ради 02.11.2015 у зв'язку з переходом на виборну посаду (п. 5 ст. 36 КЗпП) /а.с. 14/.
Листом від 15.01.2021 вих.№28/Ч04-12/16 відповідач повторно запропонував ОСОБА_1 вакантну посаду адміністратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Миргородської міської ради з робочим місцем у с. Петрівці, зазначивши, що позивачем не повідомлено про згоду на зайняття цієї посади /а.с. 15/.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Миргородської міської ради щодо невиплати йому середньої заробітної плати протягом шести місяців на період працевлаштування, звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу частин четвертої, п'ятої статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Відповідно до статті 118 Кодексу законів про працю України, працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Переданим на розгляд суду у цій справі питанням є наявність чи відсутність підстав для виплати позивачу середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" та статті 118 КЗпП України.
Аналіз наведених положень статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" та статті 118 КЗпП України дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право депутата місцевої ради (а у цьому випадку - сільського голови, адже у силу частини п'ятої статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на нього поширюються гарантії депутата місцевої ради) на надання йому, після закінчення його повноважень за виборною посадою, попередньої або рівноцінної роботи (посади), а за її відсутності - збереження за ним середньої заробітної плати на строк не більше шести місяців або до дня його працевлаштування.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.08.2020 (справа №174/445/16-а (2-а/174/18/2016), що враховується судом під час розгляду цієї справи на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Отже, гарантія щодо збереження середньої заробітної плати надається лише за умови неможливості реалізації гарантії щодо надання попередньої або рівноцінної роботи (посади) зі сторони підприємства, установи, організації, до яких звернувся колишній голова ради з метою повернення на попередню роботу. Шестимісячний строк, протягом якого гарантується збереження середньомісячної заробітної плати, визначається як період працевлаштування та, водночас, максимальний строк, протягом якого може тривати виплата середньомісячної заробітної плати колишньому голові, за умови, що він протягом цього часу не перебуватиме у трудових правовідносинах. Щодо останнього, то з фактом працевлаштування пов'язується й припинення вказаної виплати.
У свою чергу, слід наголосити, що під неможливістю надання відповідної роботи (посади) необхідно розуміти лише об'єктивну неможливість надати депутату місцевої ради, звільненому з виборної посади, попередньої посади через ліквідацію підприємства, установи, організації, її скорочення тощо.
Правові висновки аналогічного змісту наведені у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №570/3880/16-а, від 09.12.2020 у справі №275/318/16-а.
За обставин цієї справи судом встановлено, що до обрання на виборну посаду Петрівцівського сільського голови ОСОБА_1 працював на посаді спеціаліста Петрівцівської сільської ради та розпорядженням від 02.11.2015 №41 звільнений з цієї посади за п. 5 ст. 36 КЗпП України /а.с. 11/.
При цьому доводи відповідача про відсутність у трудовій книжці ОСОБА_1 запису про звільнення за п. 5 ст. 36 КЗпП України спростовуються залученими до матеріалів справи копіями розпорядженням від 02.11.2015 №41 та архівної довідки від 06.01.2021 №01-38/5.
Разом з цим судом встановлено, що листами Миргородської міської ради від 18.12.2020 вих.№97/09-3к, від 21.12.2020 вих.№851/Ч04-12/886 та від 15.01.2021 вих.№28/Ч04-12/16 позивачу було запропоновано посаду адміністратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Миргородської міської ради з робочим місцем у с. Петрівці. Проте, позивач про надання згоди чи наявність заперечень з приводу працевлаштування на зазначену посаду Миргородську міську раду не повідомив.
Доводи позивача про те, що запропонована йому посада не є рівноцінною, суд визнає помилковими, адже під рівноцінною роботою (посадою) у спірних відносинах слід розуміти роботу (посаду), не нижче за кваліфікацією чи посадою, за якою особа працювала до обрання на виборну посаду.
До матеріалів справи залучені копії посадових інструкцій спеціаліста з питань юридичного забезпечення діяльності сільської ради (яку ОСОБА_1 обіймав до обрання на виборну посаду - а.с. 16-17) та адміністратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Миргородської міської ради /а.с. 28/, порівнявши які суд не встановив суттєвої відмінності у обсязі повноважень та кваліфікаційних вимог за названими посадами.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За обставин цієї справи відповідачем доведено належними і допустимими доказами, що позивачу після звільнення з виборної посади Петрівцівського сільського голови була запропонована рівноцінна посада, яку ОСОБА_1 фактично відмовився обійняти.
Наведене виключає можливість та необхідність виплати позивачу середнього заробітку на період працевлаштування, але не більше шести місяців, відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", адже така виплата проводиться виключно у разі відсутності рівноцінної роботи.
Позивачем наведені обставини не спростовані та не надано суду беззаперечних доказів, що свідчили б про порушення прав позивача у спірних відносинах бездіяльністю Миргородської міської ради.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба