25 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/986/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гринько М.О.,
представника відповідача - Листопад О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, -
09 лютого 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (надалі - відповідач, ВККН) про визнання протиправним та скасування рішення №3 від 27.11.2020, прийнятого Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, в частині відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваним рішенням №3 від 27.11.2020 відмовлено ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту у зв'язку з тим, що документи направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України "Про нотаріат". Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що відповідачем невірно розраховано стаж роботи позивача у сфері права.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/986/21, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09:30 год. 07 квітня 2021 року, витребувано докази від відповідача.
Протокольною ухвалою суду від 07 квітня 2021 року підготовче засідання відкладено до 10:30 06 травня 2021 року.
26 квітня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 121-128/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивач з моменту отримання документа про вищу освіту працювала на посаді консультанта Другої Лохвицької державної нотаріальної контори лише 1 рік 11 місяців, що не відповідає вимогам статті 3 Закону України "Про нотаріат", оскільки вказаний стаж є недостатнім. Вказує, що зі змісту вимог, передбачених статтею 3 Закону України "Про нотаріат" вбачається, що стаж роботи в сфері права обраховується з часу роботи особи за спеціальністю після здобуття особою вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра. Тому вважає, що до стажу, наявність якого вимагає стаття 3 вказаного Закону, не може зараховуватися трудова діяльність на посаді консультанта державної нотаріальної контори, до посади якої не висувалися кваліфікаційні вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти.
05 травня 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій позивач зазначає про неправильне тлумачення та застосування відповідачем норм законодавства, а саме норм статті 3 Закону України "Про нотаріат". Вважає оскаржуване рішення невмотивованим.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 14:00 25 травня 2021 року.
Позивач у судове засідання 25 травня 2021 року повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності /а.с. 156/.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Зважаючи на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні 25 травня 2021 року проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 звернулася до Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою від 09.11.2020 (вх. №40996-24-20 від 09.11.2020) з проханням внести подання до ВККН про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, який буде проводиться 02.12.2020 /а.с. 83/. До вказаної заяви було додано: копію паспорта, копію довідки про відсутність судимості, копію диплома спеціаліста, копію трудової книжки ОСОБА_1 /а.с. 84-101/.
Північно-Східним Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) складено на направлено до ВККН подання від 11.11.2020 №9034/40996-24-20 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту, до якого додано особову справу ОСОБА_1 на 17 арк. /а.с. 80-102/.
Розглянувши подання територіальних органів Міністерства юстиції про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту, Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України прийняла рішення №3 від 27.11.2020 про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту таким особам, зокрема, ОСОБА_1 (документи направлені з порушенням вимог статті 3 Закону України "Про нотаріат") /а.с. 39, 79/.
Позивач не погодився з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №3 від 27.11.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов наступних висновків.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначає Закон України "Про нотаріат" №3425-XII від 02 вересня 1993 року /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №3425-XII/, відповідно до статті 2 якого правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Частиною 1 статті 3 Закону №3425-XII визначено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною 2 статті 3 Закону №3425-XII встановлено, що нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.
Згідно з приписами статті 10 Закону №3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Строк повноважень персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату становить три роки, починаючи з дня його затвердження.
Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується Кабінетом Міністрів України.
За наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України.
Завдання, функції та порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія), яка утворюється при Мін'юсті визначено Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 923 /надалі - Положення №923/.
Згідно з приписами пункту 4 цього Положення №923 комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає подання територіальних органів Мін'юсту про допуск осіб, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, до його складення.
Підпунктом 1 пункту 22 Положення №923 передбачено, що за результатами розгляду питання Комісія може ухвалити рішення про допуск або відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про нотаріат» розроблено і визначає процес складання особами кваліфікаційного іспиту у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1905/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 р. за № 926/19664 /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок №1905/5/.
За приписами пункту 2 Порядку №1905/5 Вища кваліфікаційна комісія нотаріату (далі - Комісія), зокрема, приймає рішення про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
Пунктом 11 Порядку №1905/5 передбачено, що до складання кваліфікаційного іспиту допускаються особи, які:
мають вищу юридичну освіту зі ступенем не нижче магістра;
володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
мають стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, або у передбаченому Законом України «Про нотаріат» випадку успішно пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса;
мають намір скласти кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації;
не мають судимості.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що до складення кваліфікаційного іспиту допускається дієздатні громадяни України за сукупністю таких умов: присудження ступеню вищої юридичної освіти не нижче магістра; володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; наявності стажу роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки; відсутність судимості за вчинення злочину.
Отже, однією з необхідних умов для допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту є наявність у такої особи стажу роботи у сфері права не менш як шість років та з цього стажу роботи у сфері права має бути не менш як три роки стаж роботи помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори.
Відсутність стажу роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, є підставою для відмови особі у допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
Закон на містить визначення "стаж роботи у сфері права", тому при визначенні стажу роботи у сфері права необхідно виходити з кваліфікаційних вимог до посади (зокрема, вимог про обов'язковість юридичної освіти) та з характеру діяльності, яка здійснювалася особою згідно посадової інструкції.
Позивач стверджує, що має необхідний стаж роботи у сфері права консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, а саме, 7 років 9 місяців (з 02.12.2005 по 01.07.2011 та з 01.07.2011 по 30.09.2013).
Оцінюючи такі доводи позивача, суд виходить з наступного.
Трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 у період з 02.12.2005 по 04.10.2011 працювала на посаді консультанта Талалаєвської районної державної нотаріальної контори /а.с. 90/.
Під час роботи на посаді консультанта Талалаєвської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 закінчила у 2009 році Сумський державний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Економіка підприємства" та здобула кваліфікацію економіста, що підтверджується копією диплома спеціаліста, виданого позивачу 14.01.2009 /а.с. 15/.
01.07.2011 ОСОБА_1 отримала диплом про перепідготовку про закінчення факультету підвищення кваліфікації і підготовки фахівців агропромислової і природоохоронної галузей Національного університету біоресурсів і природокористування України за спеціальністю "Правознавство", що підтверджується копією диплома спеціаліста, виданого позивачу 01.07.2011 /а.с. 84/.
Таким чином, ОСОБА_1 на час роботи на посаді консультанта Талалаєвської районної державної нотаріальної контори не мала юридичної освіти до 01.07.2011.
До посади консультанта Талалаєвської районної державної нотаріальної контори у період роботи позивача на цій посаді не було встановлено кваліфікаційних вимог про обов'язковість юридичної освіти.
Позивачем не надано суду жодних доказів (посадової інструкції за посадою консультанта Талалаєвської районної державної нотаріальної контори, тощо) на підтвердження того, що її діяльність на посаді консультанта Талалаєвської районної державної нотаріальної контори була діяльністю у сфері права, зокрема, передбачала нормотворчість, правозастосування, правову допомогу, юридичне забезпечення, претензійну роботу, виконання судових рішень, юридичне представництво інтересів осіб, захист від кримінального обвинувачення.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що робота ОСОБА_1 у період з 02.12.2005 по 04.10.2011 на посаді консультанта Талалаєвської районної державної нотаріальної контори не є роботою у сфері права, а тому період роботи позивача на цій посаді не підлягає зарахуванню до стажу роботи у сфері права консультантом державної нотаріальної контори, що визначений статтею 3 Закону України "Про нотаріат" №3425-XII від 02 вересня 1993 року.
Відповідачем до стажу роботи позивача у галузі права на посаді консультанта державної нотаріальної контори враховано період роботи позивача на посаді консультанта Другої Лохвицької державної нотаріальної контори з 05.10.2011 по 30.09.2013, що складає 1 рік 11 місяців 27 днів, спору з питання врахування вказаного періоду роботи до відповідного стажу у сфері права між сторонами немає.
Проте, вказаний стаж роботи позивача консультантом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори становить 1 рік 11 місяців 27 днів, тобто є меншим за трирічний стаж роботи, визначений статтею 3 Закону України "Про нотаріат" №3425-XII від 02 вересня 1993 року.
У оскаржуваному рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №3 від 27.11.2020 про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 в якості підстави для відмови позивачу у допуску до складення кваліфікаційного іспиту вказано, що направлення документів здійснено з порушенням вимог статті 3 Закону України "Про нотаріат" /а.с. 39, 79/.
Оскільки у рішенні наведено відповідний мотив, з якого відповідачем було відмовлено позивачу у допуску до складення кваліфікаційного іспиту, суд відхиляє доводи позивача про невмотивованість спірного рішення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №3 від 27.11.2020 про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 прийнято на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України "Про нотаріат" №3425-XII від 02 вересня 1993 року, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто обґрунтовано.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 03 червня 2021 року.
Суддя С.С. Сич