Справа № 420/1302/21
(додаткове)
02 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерігрейн» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2020 № 0002814/07-03, 0002820/07-03.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерігрейн» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2020 № 0002814/07-03, 0002820/07-03 задоволено у повному обсязі та стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерігрейн» сплачений судовий збір в розмірі 2270 грн.
24.05.21 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерігрейн» адвоката Нестерової О.В. надійшла заява про стягнення решти судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу - 20 250 грн. Заявник просила розглянути заяву без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України розгляд питання щодо прийняття додаткового рішення призначено на 02.06.21 о 10:00 год.
Представники сторін в до суду не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, їх неприбуття не перешкоджає розгляду заяви, у зв'язку із чим процесуальне питання розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи в частині заяви представника позивача про прийняття додаткового судового рішення, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Однак від ГУ ДПС в Одеській області відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надійшло.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.
Так, згідно матеріалів справи, 18.01.21 між ТОВ «Мерігрейн» та адвокатом Нестеровою О.В. укладено договір б/н про надання правової допомоги стосовно складання позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2020 № 0002814/07-03, 0002820/07-03, а також представництва інтересів Клієнта в суді у справі за вказаним позовом (п.1.1).
Згідно з п. 1.3 договору вартість надання послуг складає 1500 грн на годину надання послуги. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт. Остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіт, виходячи із тривалості надання послуги.
Відповідно до наданого до суду акту виконаних робіт (розрахунок вартості наданих послуг) від 20.05.20, адвокатом виконано з 18.01.2021 по 25.01.2021 (тривалість надання послуги 10 годин) роботу по складанню позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2020 року №0002814/07-03 та податкового повідомлення-рішення від 14.12.2020 року №0002820/07-03, збирання та засвідчення додатків до позову (доказів), організація подання позову до суду загальною вартістю 15 000 грн; 01.03.2021 (тривалість надання послуги 2:30 год.) складання відповіді на відзив у справі 420/1302/21 загальною вартістю 3750 грн; взято участь в судових засіданнях 03.03.21, 15.03.2021, 12.05.21, 19.05.21 (в сукупності 1 год.) вартістю 1500 грн, а всього 20 250 грн.
На підтвердження сплати вартості вказаних до суду надано платіжне доручення № 701 від 21.05.21 про сплату ТОВ «Мерігрей» 20 250 грн на користь адвоката Нестерової О.В.
Вирішуючи порушене перед судом питання, суд враховує, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зокрема, сторона позивача наголошує, що зазначена справа має важливе значення, адже позивач є експортером зернових, і декларує від'ємне значення із ПДВ фактично кожного місяця, що призводить до того, що відповідачем кожного місяця при проведенні перевірки заявлених сум від'ємного значення більших за 100 тис. грн будуть постійно прийматися рішення про зменшення суми від'ємного значення, що заявлено до бюджетного відшкодування, на підставах, зазначених відповідачем в акті, якщо б позивач не оскаржив вже винесені податкові повідомлення - рішення у цій справі. Тим самим, ця справа має важливе стратегічне значення для позивача, адже надає позивачу можливість посилатися на рішення у цій справі в обґрунтування своєї позиції ще на стадії проведення відповідачем перевірок в наступному, з тим щоб мінімізувати вірогідність наступних позовів та необхідність понесення витрат на правову допомогу в цих майбутніх справах. Тобто належне надання правової допомоги в цій справі дозволить мінімізувати наступні витрати на правову допомогу при наступних перевірках позивача, адже дозволить довести відповідачу необґрунтованість та безпідставність його посилань.
Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості, як одним з основних елементів принципу верховенства права, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 20250 грн на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару адвоката є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, об'єм наданих послуг, витрачений адвокатом час, ціну позову та значення справи.
Зазначені представником позивача витрати є документально підтвердженими, при цьому вартість години надання адвокатських послуг відповідає загальному рівню вартості таких послуг у м. Одесі. Водночас у відповідності до положень ч. ч. 5, 6 ст. 134 КАС України суд позбавлений можливості за власною ініціативною зменшувати витрати на правничу допомогу, оскільки відповідне клопотання від відповідача до суду не надходило, не зважаючи на те, що останній завчасно та належним чином був повідомлений про розгляд даного питання.
При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 252 КАС України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерігрейн» про винесення додаткового судового рішення задовольнити.
Ухвалити по справі № 420/1302/21 додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерігрейн» (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2; ЄДРПОУ 43616601) витрати на правничу допомогу у розмірі 20250 грн (двадцять тисяч двісті п'ятдесят гривень).
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Додаткове рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк