Справа № 420/8931/21
02 червня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради Одеської області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради, щодо недоплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019, 2020, 2021 р. у розмiрi п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2018, 2019, 2020, 2021 pоки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплачених сум.
Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Таким чином позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України.
Крім того, згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Так позивачем в позовній заяві в якості відповідача зазначено Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради Одеської області та зазначено його код ЄДРПОУ 42239971.
Проте, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридична особа з назвою Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради Одеської області та за кодом 42239971 - відсутня.
При цьому за кодом ЄДРПОУ 42239971 зареєстровано юридичну особу Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради Подільського району Одеської області.
Таким чином, позивачу необхідно визначити належного відповідача та надати до суду уточнений адміністративний позов з його копією для відповідача.
Крім того, згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 28.05.2021 року та оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019, 2020, 2021 р. у розмiрi п'яти мінімальних пенсій за віком
Суддя зазначає, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні відповідного року року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного суду від 14.08.2018 по справі № 473/2190/17 (№ в ЄДРСР 75872998), в якій зазначено, що “…20. Суд відхиляє посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2016 рік він дізнався після отримання листа управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради від 13 січня 2017 року, виходячи з того, що отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920,00 грн., позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року. 21. Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся 10 липня 2017 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, залишивши позовну заяву без розгляду.”
Згідно з ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30 вересня - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
За таких обставин суддя дійшов висновку, що вищевказане є свідченням того, що початком відліку строку звернення позивача до суду, з вимогами щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за відповідний рік та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги, є 30 вересня відповідного року.
Отже, позивачем подано до суду даний позов з порушенням встановленого приписами КАС України шестимісячний строку для звернення до суду в частині вимог щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 та 2020 роки.
Позивач надав до суду заяву про поновлення строку звернення, у якій зазначив, що про невідповідність розмірів виплати разової грошової допомоги до 5 травня він дізнався місяць тому із засобів масової інформації. 14 травня 2021 року позивач звернувся до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради з заявою про перерахунок та доплати рiзницi допомоги з урахуванням раніше виплаченої грошової допомоги до 5 травня. Листом №1859 від 17.05.2021р. відповідач відмовив в нарахуванні та виплаті вищезазначеної допомоги у зв'язку з відсутністю відповідних доручень та додаткового фінансування з боку Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської ОДА та Мінсоцполітики України. Таким чином позивач вважає, що вiдлiк шестимісячного строку на звернення до адмiнiстративного суду з позовом слід розпочинати з дня, наступного за днем, коли він дізнався про відмову органу соціального захисту задовольнити його прохання про перерахунок та доплату грошової допомоги, тобто, з 17 травня 2021 року. З наведених підстав позивач просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку доводам щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду суддя зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз “дізналася” та “повинна була дізнатися” дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №9901/141/20.
Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов'язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 року по справі №826/2477/16.
Таким чином спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні відповідного року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня, а у разі її отримання у меншому розмірі очікувати що зазначені виплати будуть здійснені у строк до 30 вересня відповідного року.
При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що про невідповідність розмірів виплати разової грошової допомоги до 5 травня він дізнався місяць тому із засобів масової інформації, а вiдлiк шестимісячного строку на звернення до адмiнiстративного суду з позовом слід розпочинати з дня, наступного за днем, коли він дізнався про відмову органу соціального захисту задовольнити його прохання про перерахунок та доплату грошової допомоги, оскільки про нарахування зазначеної виплати у меншому розмірі йому повинно було бути відомо наступного дня після 30 вересня відповідного року.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”).
За практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.
З огляду на зазначене суд вважає неповажними підстави, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду з вимогами щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 та 2020 роки.
Згідно ч.1, ч. 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків, які необхідно усунути, окрім іншого, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 та 2020 роки, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасно звернутись до суду та наданням доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Подільської міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Радчук А.А.