Справа № 420/8974/21
02 червня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Одеській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 59044 грн. збитку (упущеної вигоди), завданого Головним управління Національної поліції в Луганській області, щодо ненарахування та невиплати грошової винагороди за безпосередню участь в ATO за період з 07.11.2015 року по 20.01.2016 року та відповідного не включення цієї винагороди до довідки № 498/111/222017 від 05.07.2017, із врахуванням якої проведено перерахунок пенсії,-
28.05.2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, терті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Одеській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 59044 грн. збитку (упущеної вигоди), завданого Головним управління Національної поліції в Луганській області, щодо ненарахування та невиплати грошової винагороди за безпосередню участь в ATO за період з 07.11.2015 року по 20.01.2016 року та відповідного невключення цієї винагороди до довідки № 498/111/222017 від 05.07.2017, із врахуванням якої проведено перерахунок пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Розглянувши адміністративний позов, суддя дійшов висновку, що існують підстави для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 4 КАС України в частині 1 пункту 1 дає визначення терміну «адміністративна справа», а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Суд зазначає, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не містить вимог про вирішення публічно-правового спору, який виник би між позивачем та Державною казначейською службою України, то відповідно позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування збитків (упущеної вигоди) не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі № 234/14299/15-ц.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) не є публічно-правовим спором за участю суб'єкта владних повноважень публічного права, з одного боку, та суб'єкта приватного права - фізичної особи, коли управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на створення, зміну або припинення її цивільних прав. В даному випадку існує спір про відшкодування майнової шкоди окремо від публічно-правового спору, який підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства..
Таким чином, зважаючи на викладене, Одеський окружний адміністративний суд не є судом, який «встановлений законом» при розгляді даної справи.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на правові висновки, викладені у постанові від 07.04.2020 по справі №910/4590/19, оскільки вони є не релевантними при вирішенні питання щодо підсудності даної адміністративної справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на вищевикладене, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у даній адміністративній справі.
Одночасно суддя роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.170, 256, 294 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Одеській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 59044 грн. збитку (упущеної вигоди), завданого Головним управління Національної поліції в Луганській області, щодо ненарахування та невиплати грошової винагороди за безпосередню участь в ATO за період з 07.11.2015 року по 20.01.2016 року та відповідного не включення цієї винагороди до довідки № 498/111/222017 від 05.07.2017, із врахуванням якої проведено перерахунок пенсії.
Суддя роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.М. Корой