03 червня 2021 р. № 400/6123/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Новополтавської сільської ради, вул. Мельнична, 105 А, с.Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область,55642,
про:визнання рішення від 26.06.2020 № 477 протиправним; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась з позовом до Новополтавської сільської ради (надалі - відповідач) в якому просить суд: 1) визнати протиправним рішення 38 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради від 26.06.2020 №477 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства»; 2) зобов'язати Новополтавську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), за клопотанням від 17.12.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ще у грудні 2019 року звертався до відповідача з заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове). Однак, відповідач не розглянув її заяву. Не погодившись з бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою. За рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі №400/1288/20 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням ОСОБА_1 від 17.12.2019; зобов'язано Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивовану відмову в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням ОСОБА_1 від 17.12.2019. На виконання рішення суду від 17.06.2020 по справі №400/1288/20 відповідачем було розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання її дозволу на розробку проекту землеустрою. Однак, Наказом від 26.06.2020 №477 було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у відповідності до частини 7 статі 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з державною реєстрацією договору оренди землі від 02.01.2020, укладеного між Новополтавською сільською радою та Громадським об'єднанням по випасу худоби с Шевченкове-2 «Степове» строком на 15 років. Позивач вважає рішення відповідача необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству.
Ухвалою суду від 04.01.2021 відкрито провадження по справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у судове засідання. Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача подати в строк до 26.05.2021 відзив на позовну заяву.
Відповідач ухвалу суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч.2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, виходячи із наступного.
17.12.2019 р. позивач звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове). До клопотання додавалися графічні матеріали розміщення земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213.
Будь-якої відповіді чи рішення щодо розгляду клопотання позивача від 17.12.2019 р. відповідач не направив.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.
За рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі №400/1288/20 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням ОСОБА_1 від 17.12.2019; зобов'язано Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивовану відмову в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням ОСОБА_1 від 17.12.2019.
На виконання рішення суду від 17.06.2020 по справі №400/1288/20 відповідачем було розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання її дозволу на розробку проекту землеустрою. Однак, Наказом від 26.06.2020 №477 було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у відповідності до частини 7 статі 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з державною реєстрацією договору оренди землі від 02.01.2020, укладеного між Новополтавською сільською радою та Громадським об'єднанням по випасу худоби с Шевченкове-2 «Степове» строком на 15 років.
Позивач не погоджується із такими діями відповідача, внаслідок чого звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд дійшов висновку, що обставини на які посилається відповідач, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку землеустрою на відповідну земельну ділянку, є безпідставними та протиправними з огляду на наступне:
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, в наказі від 26.06.2020 №477 відповідач зазначив, що є державна реєстрація договору оренди землі від 02.01.2020, укладеного між Новополтавською сільською радою та Громадським об'єднанням по випасу худоби с Шевченкове-2 «Степове» строком на 15 років.
У вказаному наказі Новополтавська сільська рада не зазначає про невідповідність місця розташування земельної ділянки, що планується до відведення, вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, чи генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, яка зазначена в наказі від 26.06.2020 №477, не передбачена частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Суд звертає увагу, що до клопотання позивачем подано погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), а тому умови, передбачені ст. 118 ЗК України позивачем виконані в повному обсязі. В такому разі землекористувач погоджує вилучення земельної ділянки для передачі її у власність іншим особам, при цьому його право користування на таку землю не припиняється, змінюється лише власник землі.
У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана його оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказане клопотання підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб'єктом владних повноважень з цього питання.
Зобов'язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 118 Земельного кодексу України передбачає виключний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Проте, Новополтавська сільська рада відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, які не передбачені вказаною нормою Земельного кодексу.
В даному випадку у відповідача є обов'язок надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою чи відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах, тобто дискреція відсутня.
За умови подання особою усіх необхідних документів та відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою суб'єкт владних повноважень повинен надати дозвіл і будь-яких винятків чи альтернативних варіантів його поведінки норми Земельного кодексу України не містять.
Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Аналогічні правові висновки з даного правового питання виклав Верховний суд Касаційний адміністративний суд в постанові від 11 квітня 2018 року в справі №№806/2208/17.
Стосовно позиції суду, направленої на зобов'язання відповідача вчинити певну дію, то вона в повній мірі узгоджується і з численними рішеннями Європейського суду з прав людини, якими останній вимагає винесення таких рішень, які б остаточно ставили б крапку в захисті прав та інтересів заявників.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.
Натомість, у цій справі, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.
Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року в справі №816/591/15-а.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.
В даному випадку суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.
До того ж сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на національний суд відповідальність за здійснення правосуддя.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Конвенційний принцип ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Такий висновок суду кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, згідно з якою суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи те, що підстави ненадання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою є такими, що не відповідають нормам Земельного кодексу України, про що зазначено вище, суд вважає, що в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов'язання Новополтавської сільської ради, надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Гарбузівської сільської ради, Лебединського району, Сумської області, і це зобов'язання повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новополтавської сільської ради (вул. Мельнична, 105 А, с. Новополтавка, Баштанський район, Миколаївська область, 55642, код ЄДРПОУ 04376722) задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення 38 сесії 8 скликання Новополтавської сільської ради від 26.06.2020 №477 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства».
3. Зобов'язати Новополтавську сільську раду (вул. Мельнична, 105 А, с. Новополтавка, Баштанський район, Миколаївська область, 55642, код ЄДРПОУ 04376722) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), за клопотанням від 17.12.2019.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новополтавської сільської ради (вул. Мельнична, 105 А, с. Новополтавка, Баштанський район, Миколаївська область, 55642, код ЄДРПОУ 04376722) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.М. Мельник