03 червня 2021 р. № 400/3835/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:1: Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, 2: Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, просп. Богоявленський, 1, м. Миколаїв, 54003,
про:визнання дій протиправними,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Миколаївської міської ради (далі - відповідач 1) та Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради (далі - відповідач 2) про визнання протиправними дій щодо складання п. 4 акту обстеження зайнятих земельних ділянок від 28.10.2019 р. № 18, визнання протиправними дій щодо відключення електропостачання та демонтажу споруди по АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 07.11.2019 р. суд відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо складання п. 4 акту обстеження зайнятих земельних ділянок від 28.10.2019 р. № 18.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що уклав з відповідачем 1 договір від 20.09.2013 р. № 365 про встановлення особистого строкового сервітуту, який загалом діяв до 28.08.2018 р. До закінчення строку дії договору позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг з проханням продовжити договір. Після закінчення дії договору позивач продовжив користуватися земельною ділянкою, а відповідач 1 листа із запереченнями поновити договір не направляв. Позивач належно виконує обов'язки сервітуарія та здійснює регулярні платежі. Відповідачами проводиться самостійне відключення електроенергії від тимчасової споруди позивача. Такі дії позивач вважає протиправними.
28.11.2019 р. відповідач 2 надіслав повідомлення (а. с. 37), що не приймав участі у відключенні електропостачання та демонтажу споруди позивача, просив розглядати справу за відсутності його представника.
29.11.2019 р. відповідачем 1 подано відзив на позов (а. с. 38-40), відповідно до якого Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено вчинення міською радою будь-яких дій щодо демонтажу пересувної тимчасової споруди. Рішення про продовження строку встановлення особистого строкового сервітуту з 28.08.2018 р. не приймалось та відповідний договір із позивачем не укладався. У позивача відсутні будь-які дозвільні документи на розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_2 . Відповідач 1 вважає позов необґрунтованим.
За клопотанням позивача суд ухвалою від 23.01.2020 р. зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/2223/19.
Провадження у справі поновлено ухвалою від 12.05.2021 р. та закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті.
Після поновлення провадження у справі сторони будь-яких нових доказів чи заяв по суті справи не подавали.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (власником) та позивачем (сервітуарієм) укладено договір від 20.09.2013 р. № 365 про встановлення особистого строкового сервітуту, за умовами якого власником на підставі рішення від 22.08.2013 р. № 808 встановлено позивачу особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки площею 8 м2 АДРЕСА_2 , для розміщення пересувної тимчасової споруди площею 8 м2 для провадження підприємницької діяльності (п. 1.1 договору). Цим договором встановлювався особистий сервітут строком на 1 (один) рік з дати реєстрації цього договору - до 20.09.2014 р. (а. с. 13-14).
У подальшому сторонами на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.08.2017 р. № 728 укладено договір від 05.10.2017 р. № 365 П/1-17 про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 20.09.2013 р. за № 365, згідно умов якого, зокрема пункт 2.1 розділу 2 договору викладено в наступній редакції: "Строк встановлення особистого строкового сервітуту продовжено до 28.08.2018" (а. с. 18-19).
Маючи намір подальшого продовження дії договору, позивач 10.08.2018 р. через центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради подав заяву про поновлення договору сервітуту, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису дозвільної справи з реєстраційним № 374/Вт18 з відміткою про одержання уповноваженою особою відповідача 1 (а. с. 21).
Позивач зазначає, що після закінчення дії договору він продовжує користування наданою йому земельною ділянкою за відсутності щодо цього заперечень відповідача та належним чином виконує умови договору, зокрема, регулярно здійснює договірні платежі. Єдиним обґрунтуванням позову є саме те, що позивач, на його думку, на законних підставах користується земельною ділянкою, на якій розміщена тимчасова споруда.
Разом з тим, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2020 р. по справі № 915/2223/19, яке набрало законної сили 14.07.2020 р., відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання поновленим (продовженим), у порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі", договору від 20.09.2013 р. № 364 про встановлення особистого строкового сервітуту.
Таким чином, з 29.08.2018 р. позивач не на законних підставах користувався земельною ділянкою, на якій розміщена тимчасова споруда. Будь-яких інших обґрунтувань щодо протиправності дій відповідачів саме щодо відключення електропостачання та демонтажу споруди позивача, позов не містить.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не обґрунтував наявності підстав для визнання протиправними дій відповідачів щодо відключення електропостачання та демонтажу тимчасової споруди. Доказів вчинення відповідачами дій щодо відключення електропостачання та демонтажу споруди по АДРЕСА_2 позивач також не надав. Натомість матеріалами справи підтверджено правову позицію відповідачів. Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 26565573) та Адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради (пр. Богоявленський, 1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 05410582) про визнання протиправними дій щодо відключення електропостачання та демонтажу споруди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03.06.2021 р.
Суддя Н.В. Лісовська