02 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/5582/21
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Третя особа: Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України призначити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12ААБ № 549715 від 05.11.2019 та серії 12ААВ № 015853 від 13.08.2020 - у розмірі різниці між 400 та 300 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено першу групу інвалідності (2020);
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити йому 72400 (Сімдесят дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. недоплаченої одноразової грошової допомоги, належної йому у зв'язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії - 12ААБ № 549715 від 05.11.2019 та серії 12ААВ № 015853 від 13.08.2020 - у розмірі різниці між 400 та 300 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено другу групу інвалідності (2020).
Позивач зазначає, що під час проходження військової служби ним отримано захворювання, яке пов'язано із проходженням військової служби, що стало підставою для встановлення з 05.11.2019року другої групи інвалідності та виплати в квітні 2020року одноразової грошової допомоги в розмірі 576300,00грн. 13.08.2020року під час повторного огляду Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією Позивачу було встановлено першу групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язано із проходженням військової служби. В зв'язку з цим Позивачу в січні 2021року виплачено додаткового 192100,00грн. одноразової грошової допомоги між другою та першою групою інвалідності.
Разом з тим, на думку Позивача, при визначенні такої доплати Відповідачем безпідставно враховувався розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2019року, а не станом на 01.01.2020року, що призвело до недоплати одноразової грошової допомоги в розмірі 72400,00грн. На своє письмове звернення до Відповідача в лютому 2021року Позивач відповіді не отримав, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 09.04.2021року справу було прийнято до провадження, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 19.05.2021року залучено Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки до справи в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні Відповідача та призначено адміністративну справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін на 31 травня 2021 року 11:00.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення був повідомлений належним чином. Неявка Позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Представник Міністерства оборони України, Відповідача по даній справі, в судове засіданні не прибув, направив до суду відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи без його участі. У відзиві Відповідача проти позову заперечується і зазначається, що Позивачу правомірно, у відповідності до вимог статті 16-2 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" розмір одноразової грошової допомоги визначався станом на 01.01.2019року, тобто станом на календарний рік, в якому Позивачу була встановлена інвалідність.
Аналогічна позиція викладена в поясненнях Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін та відсутність в потребі допиту свідків чи експерта, суд відповідно до вимог ст.205 КАС України продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII) в редакції, що були чинні на день виникнення таких відносин.
Безспірно, соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону N 2011-XII).
За змістом статті 16 зазначеного Закону N 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, що під час проходження військової служби Позивачем отримано захворювання, яке пов'язано із проходженням військової служби, що стало підставою для встановлення з 05.11.2019року другої групи інвалідності та виплати в квітні 2020року одноразової грошової допомоги в розмірі 576300,00грн., що відповідає 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що 13.08.2020року під час повторного огляду Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією Позивачу було встановлено першу групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язано із проходженням військової служби. В зв'язку з цим Позивачу в січні 2021року відповідно до рішення Відповідача (протокол №139 від 08.10.2020року) виплачено додаткового 192100,00грн. одноразової грошової допомоги як різниці між другою та першою групою інвалідності.
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до правомірності визначення Відповідачем розміру грошової допомоги як різниці між другою та першою групою інвалідності.
Суд вважає, що Позивач помилково ототожнює встановлення за результатами чергового огляду Позивача першої групи інвалідності з 13.08.2020року внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, із самостійним правом на отримання одноразової грошової допомоги.
Позивач помилково ототожнює та змішує поняття "огляд" (первинний чи повторний) із поняттям "встановлення" (первинного чи повторного) та помилково ототожнює "огляд" (первинний чи повторний) із підставою для призначення та отримання військовослужбовцем одноразової грошової допомоги.
Позивач не врахував, що відповідно до положень ст.16 Закону N2011-XII лише загибель (смерть), поранення (контузії, травми, каліцтва) або захворювання військовослужбовців, в тому числі строкової служби, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві як страхові випадки - є підставами для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Тобто, в розумінні вказаних положень ст.16 Закону N2011-XII підставою для призначення Позивачу одноразової грошової допомоги є захворювання, зумовлене перебуванням на військовій службі.
Загальновідомо, що залежно від ступеня втрати здоров'я (працездатності) встановлюється група інвалідності та визначається її три групи (I, II та III). В розумінні положень Закону N2011-XII обсяг втрати працездатності вказаними особами, в тому числі із встановленням інвалідності, лише впливає на розмір такої одноразової грошової допомоги.
Безспірно, в розумінні вимог пункту 4 ст.16-2 Закону N2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Аналогічна правова норма закріплена в п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 N 975 (далі також - Порядок N 975)
Більш того, за приписами п. 6 Порядку N 975 при визначенні розміру одноразової грошової допомоги враховується прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.
Позивачу вперше встановлена інвалідність внаслідок захворювання, яке пов'язано із проходженням військової служби, з 05.11.2019року, а тому при визначенні розміру тієї чи іншої одноразової грошової допомоги Позивачу враховується прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня 2019року, як календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.
Зазначене свідчить, що Відповідачем при визначенні одноразової грошової допомоги Позивачу в більшому розмірі, зумовленої встановленням вищої групи інвалідності (першої після другої), правомірно враховувався прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019року, як календарного року, в якому вперше Позивачу встановлено інвалідність.
Крім цього, суд зазначає, що у розумінні пункту 13 Порядку N 975 заява щодо призначення та виплати спірної частини одноразової грошової допомоги підлягала подачі до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і з відповідним висновком цього уповноваженого органу підлягала направленню до Відповідача у 15-денний строк. Всупереч вказаним вимогам Позивач не надав суду жодних доказів подання такої заяви до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в лютому 2021року. Долучена до позову копія звернення Позивача від 24.02.2021року до Міністерства оборони України не може розцінюватися як заява подана відповідно до вимог Порядку N975.
Таким чином, позовні вимоги Позивача не узгоджуються із чинним законодавством, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк