03 червня 2021 рокуСправа № 160/7344/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Верба І.О.
при секретарі судового засідання Шурпіновій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 07.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якому просить суд:
- визнати поважним пропуск строку та поновити строк для оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.01.2021;
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 62552252 від 26.01.2021, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Даною Сергіївною.
2. Ухвалою від 12.05.2021 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
3. 28.05.2021 позивачем на виконання ухвали суду від 12.05.2021 надано належним чином засвідчені копії доказів на обґрунтування позовних вимог, квитанцію від 25.05.2021 № 0.0.2139164120.1 про сплату судового збору у розмірі 908 грн.
4. Ухвалою суду від 28.05.2021:
- визначено, що питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом буде вирішено під час розгляду справи по суті;
- прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами статті 287 КАС України;
- залучено до участі у справі в якості відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Дмитра Яворницького, 21-а, м. Дніпро, 49027);
- залучено до участі у справі в якості відповідача Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918; пр. Дмитра Яворницького, 21-а, м. Дніпро, 49027);
- залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094);
- призначено справу до розгляду у судовому засіданні 03.06.2021 о 13:00;
- встановлено відповідачам строку для подання відзиву, витребувано докази.
5. 02.06.2021 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав відзив.
6. У судове засідання 03.06.2021 учасники справи не прибули. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Ухвалою суду від 03.06.2021 поновлено строк звернення позивачу до суду із цим позовом.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
7. Позивач вважає протиправною оскаржувану постанову про закриття виконавчого провадження № 62552252, оскільки невиконання боржником рішення після накладення штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення і не свідчить по неможливість його виконання.
8. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем всіх можливих дій із виконання судового рішення, зокрема, державний виконавець має право звернутись до суду з поданням про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, відстрочку чи розстрочку його виконання.
9. Із посиланням на правові висновки Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 у справі № 750/9782/16-а, від 07.08.2019 у справі № 378/1033/17, від 04.09.2019 у справі № 286/1810/17, від 07.10.2020 у справі № 461/6978/19, від 25.11.2020 у справі № 554/10283/18, позивач просив позов задовольнити.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ
10. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) проти позову заперечив повністю, зазначивши про правомірність прийняття оскаржуваної постанови про закриття виконавчого провадження, оскільки рішення суду не може бути виконане без участі боржника.
11. На боржника 26.11.2020, 14.12.2020 накладено штрафи та у відповідності до абзацу другого частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
12. Відповідач не може самостійно провести перерахунок пенсії та здійснити виплату заборгованості.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 у справі № 160/2503/20 (ЄДРСР № 88823236), яке набрало законної сили 19.05.2020, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 82% на 70% грошового забезпечення, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 15.03.2018 № 83/33134, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% від розміру грошового забезпечення з 01.01.2016 та виплатити заборгованість із урахуванням раніше виплачених сум.
14. 13.07.2020 за вх. № 7083 ОСОБА_1 подав до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву про примусове виконання виконавчого листа № 160/2503/20 від 18.06.2020.
15. 15.07.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Даною Сергіївною, за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа № 160/2503/20, виданого 18.06.2020, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до довідки ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 15.03.2018 № 83/33134, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% від розміру грошового забезпечення з 01.01.2016 та виплатити заборгованість із урахуванням раніше виплачених сум:
- відкрито виконавче провадження № 62552252 з виконання виконавчого листа № 160/2503/20 виданого 18.06.2020, визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
16. Боржником направлено державному виконавцю листа від 03.09.2020 вих.№ 0400-0801-5/75561 із повідомленням про виконання судового рішення у частині проведення перерахунку пенсії, здійснення виплати за період з 19.05.2020 по 31.07.2020 у розмірі 2719,86 грн у серпні 2020 року, визнання протиправними та нечинними пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» у справі № 640/5248/19, не перегляд бюджетних асигнувань на поточний рік та відсутності додаткових коштів для виплати стягувачу нарахованих за судовим рішенням пенсійних виплат за період з 01.01.2016 по 18.05.2020 у розмірі 59111,69 грн.
17. 26.11.2020 головним державним виконавцем у виконавчому провадженні № 62552252 прийнято постанову про накладення штрафу, якою:
- встановлено: державним виконавцем відділу 15.07.2020 на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам 15.07.2020 за вих. № 02133/14759. Згідно трекінгу поштового відправлення № 4910109923622 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області отримано 18.07.2020. Відповідно до офіційного листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 проведено перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 . Доплата за період з 19.05.2020 по 31.07.2020 у розмірі 2719,86 грн виплачена стягувачу у серпні 2020 року. Оскільки бюджетні асигнування Пенсійного фонду України на виплату рішень суду на поточний рік не переглянуті, доплата за період з 01.01.2016 по 18.05.2020 у розмірі 59111,69 грн буде здійснена після виділення додаткових коштів. Відповідно до статті 124 Конституції України рішення судів, що набрали чинності, підлягають обов'язковому та безумовному виконанню всіма без винятково особами на території України. При цьому, рішення суду носять обов'язковий характер індивідуально-правового акту, не підлягають будь-якому розширеному та на власний розсуд трактуванню іншими особами, ніж судові органи. Будь-яке ухилення боржника від виконання вимог чинного рішення суду, його невиконання чи перешкоджання виконанню, є неправомірним діянням, за яке, відповідно до закону, передбачена відповідальність. Боржника було повідомлено про відповідальність за невиконання рішення суду. Таким чином, станом на 26.11.2020 рішення суду на підставі, якого видано виконавчий документ в повному обсязі не виконано;
- постановлено: за невиконання рішення суду накласти на боржника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн; зобов'язати боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення та письмово повідомити відділ про виконання рішення суду.
18. 14.12.2020 головним державним виконавцем у виконавчому провадженні № 62552252 прийнято постанову про накладення штрафу, якою:
- встановлено: державним виконавцем відділу 15.07.2020 на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам 15.07.2020 за вих. № 02133/14759. Згідно трекінгу поштового відправлення № 4910109923622 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області отримано 18.07.2020. Відповідно до офіційного листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 проведено перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 . Доплата за період з 19.05.2020 по 31.07.2020 у розмірі 2719,86 грн виплачена стягувачу у серпні 2020 року. Оскільки бюджетні асигнування Пенсійного фонду України на виплату рішень суду на поточний рік не переглянуті, доплата за період з 01.01.2016 по 18.05.2020 у розмірі 59111,69 грн буде здійснена після виділення додаткових коштів. 26.11.2020 державним виконавцем відділу було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн та попереджено про кримінальну відповідальність, яку було направлено боржнику для виконання. Копія постанови із супровідним листом № 02133/22963 від 26.11.2020 була направлена на адресу сторін поштовим зв'язком. Згідно трекінгу поштового відправлення № 4910110051434 боржником було отримано постанову про накладення штрафу 30.11.2020. Відповідно до статті 124 Конституції України рішення судів, що набрали чинності, підлягають обов'язковому та безумовному виконанню всіма без винятково особами на території України. При цьому, рішення суду носять обов'язковий характер індивідуально-правового акту, не підлягають будь-якому розширеному та на власний розсуд трактуванню іншими особами, ніж судові органи. Будь-яке ухилення боржника від виконання вимог чинного рішення суду, його невиконання чи перешкоджання виконанню, є неправомірним діянням, за яке, відповідно до закону, передбачена відповідальність. Боржника було повідомлено про відповідальність за невиконання рішення суду. Таким чином, станом на 14.12.2020 рішення суду на підставі, якого видано виконавчий документ в повному обсязі не виконано;
- постановлено: за невиконання рішення суду накласти на боржника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області штраф на користь держави у розмірі 10200 грн; зобов'язати боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
19. 26.01.2021 державним виконавцем складено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України вих. № 02133/1730, адресоване ГУ НП в Дніпропетровській області.
20. 26.01.2021 головним державним виконавцем у виконавчому провадженні № 62552252 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, якою:
- встановлено: станом на теперішній час рішення суду в повному обсязі боржником не виконано. Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Таким чином, державним виконавцем направлено до ГУ НП в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статті 382 КК України вих. № 02133/1730 від 26.01.2021. Згідно пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону:
- ураховуючи викладене, керуючись вимогами пункту 11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено: виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 160/2503/20 виданого 18.06.2020 закінчити; копію постанови направити сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
21. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
22. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII).
23. Відповідно до частини одинадцятої частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
24. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону № 1404-VIII).
25. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником (частина перша статті 63 Закону № 1404-VIII).
26. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
27. Згідно із частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII:
- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником;
- у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом;
- у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
28. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII).
29. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону № 1404-VIII).
30. За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 76 Закону № 1404-VIII).
31. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 76 Закону № 1404-VIII).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
32. Надаючи оцінку доводам сторін щодо правомірності прийняття оскаржуваної постанови, суд виходить із того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, та судове рішення є обов'язковим до виконання.
33. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
34. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
35. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 КАС України (частина восьма статті 382 КАС України).
36. Однією з основних засада (принципів) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення (пункт п'ятий частини третьої статті 2 КАС України).
37. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частини друга, третя статті 14 КАС України).
38. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (частина перша статті 370 КАС України).
39. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС України).
40. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
41. Відповідно до частини першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
42. 17.07.1997 Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.
43. Міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Отже, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства України відповідно до положень статті 9 Конституції України.
44. За змістом статті 32 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
45. Предметом регулювання Конвенції є захист основних прав і свобод особи, що передбачає пряму дію норм Конвенції.
46. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
47. Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
48. Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
49. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
50. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
51. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
52. Також ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу № 1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»).
53. Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).
54. У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (Рішення у справа «Сук проти України» та інші).
55. Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень» КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
56. Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.
57. Суд зазначає, що на дату розгляду цієї справи по суті, тобто здійснення судом контролю за виконанням судового рішення у розумінні частини восьмої статті 382 КАС України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 у справі № 160/2503/20 (ЄДРСР № 88823236), яке набрало законної сили 19.05.2020, залишається невиконаним у повному обсязі.
58. З матеріалів виконавчого провадження вбачається направлення боржником державному виконавцю листа від 03.09.2020 вих. № 0400-0801-5/75561 із повідомленням про не перегляд бюджетних асигнувань на поточний рік та відсутність додаткових коштів для виплати стягувачу нарахованих за судовим рішенням пенсійних виплат за період з 01.01.2016 по 18.05.2020 у розмірі 59111,69 грн.
59. Абзацом третім частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
60. Застосування відповідачем вказаної норми при прийнятті оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження суд вважає передчасним.
61. Зокрема, матеріалами виконавчого провадження не підтверджено чи є відсутніми поважні причини невиконання судового рішення, чи звертався стягувач до головного розпорядника бюджетних коштів для збільшення видатків для виконання судового рішення у справі № 160/2503/20.
62. Фактично, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
63. Самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу та надіслання подання про вчинення злочину) не є належними та достатніми заходами виконання судового рішення.
64. Накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
65. З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд вважає, що висновки державного виконавця про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження є передчасними, судове рішення залишається невиконаним повністю, у зв'язку із чим порушується принцип ефективності як судового захисту, так і виконавчого провадження.
66. Державним виконавцем не було вчинено всіх залежних від нього дій та не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання рішення суду.
67. При вирішення заявленого спору по суді враховано правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 27.03.2019 у справі № 750/9782/16-а, від 07.08.2019 у справі № 378/1033/17.
68. Згідно із пунктом 3 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, в редакції наказу від 27.12.2019 № 4224/5, чинній з 28.12.2019, органами державної виконавчої служби є:
- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);
- відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;
- управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);
- відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;
- районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
69. Згідно із пунктом 1 «Типового положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 № 1183/5, із урахуванням змін внесених наказом від 09.12.2019 № 3941/5, управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України є територіальним органом державної виконавчої служби, входить до системи органів Міністерства юстиції України як структурний підрозділ міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України та є підзвітним і підконтрольним Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
70. Таким чином, згідно із пунктом 3 Інструкції № 512/5, в редакції чинній з 28.12.2019, відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень є органом державної виконавчої служби, поряд із цим Відділ є структурним підрозділом Управління, яке у свою чергу є територіальним органом державної виконавчої служби, що входить до системи органів Міністерства юстиції України як структурний підрозділ міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.
71. Із врахуванням викладеного, Відділ та Управління не є юридичними особами, у зв'язку із чим витрати на сплати судового збору покладаються на міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
72. Керуючись статтями 241-246, 287 КАС України, суд, -
вирішив:
73. Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49027), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Дмитра Яворницького, 21-а, м. Дніпро, 49027), Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918; пр. Дмитра Яворницького, 21-а, м. Дніпро, 49027), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
74. Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 62552252 від 26.01.2021, прийняту головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Даною Сергіївною.
75. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) судовий збір у розмірі 908 грн.
76. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 КАС України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною шостою статті 287 КАС України.
Суддя І.О. Верба