05 травня 2021 року Справа № 160/2744/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо невиплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії,-
24 лютого 2021 року (20.02.2021 року направлена засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії командування військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що військова частина НОМЕР_1 не здійснила нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, що є порушенням вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ, тому відповідач повинен нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік.
18.03.2021 року військовою частиною НОМЕР_1 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування вказаного військова частина НОМЕР_1 зазначає, що статтею 9 ч. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, а статтею 5 встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Пунктом 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення (затверджено ПКМУ від 17.07.2003 року № 1078) також встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів населенню бюджетними установами здійснюється за рахунок та у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Військова частина НОМЕР_1 повністю фінансується з Державного бюджету, а тому індексація грошового забезпечення військовослужбовців та її виплата можлива лише за наявності необхідних кошторисних призначень та бюджетних асигнувань на відповідний рік:
Пунктом 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення встановлено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. В листі директора Департаменту фінансів МО України № 248/1485 від 26.03.2018 р. зазначено, що відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України 2017 року - механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Також зазначеним листом підтверджена відсутність у Міноборони фінансового ресурсу та відповідно можливості щодо виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України з січня 2016 року по лютий 2018 року. Листом директора Департаменту фінансів МО України № 248/7340 від 31.10.2018 р. повідомлялося, що в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, і індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком з квітня по вересень 2018 року не перевищив 103%, тобто право на індексацію грошового забезпечення ще не настало. Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що передбачені законами соціально- економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. При цьому, зміна механізму нарахування певних видів соціальних витрат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з березня 2018 року підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців, а, отже, вказаний місяць є базовим місяцем проведення подальшої індексації після наступного перевищення порогу індексації, тобто, березень 2018 року став місяцем у якому виплата розрахованої суми індексації припиняється.
Відтак, позовні вимоги у частині виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року включно відповідач вважає такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із правомірності дій відповідача та необґрунтованості вимог позивача.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2021 року зазначена вище справа розподілена та 25.02.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_2 від 13.07.2018 року №161 молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира відділення пожежної роти військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини від 06 червня 2018 року №32-РС у запас за пунктом «а» ( у зв'язку із закінченням строку контракту) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважено, що справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до Знам'янського ОМВК Кіровоградської області. З 13 липня 2018 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, та зняти з котлового забезпечення частини з 14 липня 2018 року. Щорічна основна відпустка за 2018 рік використана тривалістю 24 доби. Утримано грошову компенсацію за 09 діб використаної щорічної основної відпустки за 2018 рік. Грошову допомогу на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення за 2018 рік отримав. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 за 2018 рік не отримав. Виплачено сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 , з 01 по 13 липня 2018 року щомісячну премію, щомісячну премію згідно Додатка 3 106% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 10% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Виплачено грошову компенсацію за не отримане речове майно у розмірі 27737,78 грн. (двадцять сім тисяч сімсот тридцять сім гривень 78 копійок). Згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі №5 від 13.07.2018 року. Підстава: витяг з наказу по особовому складу №32-РС від 11.07.2018, рапорт сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 (вх. №3439 від 13.06.2018).
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу відповідач не провів з ним усіх розрахунків, зокрема, щодо виплати за період з 01 січня 2016 року по 1 березня 2018 року індексації грошового забезпечення відповідачем мені не виплачувалась. Однак, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У зв'язку із чим, 21.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 з проханням розрахувати та виплатити останньому індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 1 березня 2018 року, так як до березня 2018 року індексація грошового забезпечення не виплачувалась.
Листом від 04.01.2021 року за №24 військова частина НОМЕР_1 на запит позивача від 21.12.2020 року (вх. №2598 від 29.12.20218 року) повідомила про те, що відповідно до роз'яснень ДФМОУ від 26.03,2018 року №248/1485 та роз'яснень Міністерства соціальної політики України вхідний від 08.08.2017 №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони не було.
Аналогічна за змістом інформація, викладена військовою частиною НОМЕР_1 у довідці щодо нарахованої та виплаченої суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 01.03.2018 року, яка надійшла із відзивом на позовну заяву до суду 18.03.2021 року.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закону № 1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтями 2 та 4 Закону № 1282-ХІІ, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-ХІІ).
Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
В силу пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908 грн., що документально підтверджується копією квитанції №0.0.2009023724.1 від 10.02.2021 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 908 грн. підлягає стягненню з військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо невиплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 рік.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник