31 травня 2021 року Справа № 160/6151/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
20 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилися у перерахунку мені пенсії 16 листопада 2020 року на 60% від розміру заробітної плати, обмеженні її максимального розміру десятьма мінімальними розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , з 01 жовтня 2020 року перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90 відсотків від заробітної плати. зазначеної у довідці Дніпропетровської, обласної прокуратури від 10.10.2020 за № 21-305вих-20, без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду у Дніпропетровській області та отримує пенсію з розрахунку 90% розміру місячного заробітку за відповідною посадою, без обмежень граничного розміру пенсії, відповідно до рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2016 року у справі № 200/13257/16-а.
Позивач отримала в Дніпропетровській обласній прокуратурі довідку за № 21-305 вих20 «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) , що враховується для перерахунку пенсії» та звернулась до пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії разом з довідкою № 21-305 вих20. Пенсійним фондом здійснено позивачу перерахунок пенсії з 01.10.2020 року. Однак, відповідачем після здійснення такого перерахунку безпідставно зменшено відсоткове співвідношення розміру пенсії до суми заробітної плати, що враховується для виплати пенсії, а саме з 90% до 60%.
На думку позивача, дії відповідача є протиправними, тому звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
25 травня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 з 31 січня 2008 року перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як інвалід II групи та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати посади прокурора прокуратури.
Вважає вимоги позивача безпідставними в частині здійснення перерахунку пенсії з розрахунку 90 % на підставі норм нечинного Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умови перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялась на пенсію), оскільки зазначений Закон, ще з 01.01.2015 року є нечинним. У таких випадках, слід керуватись діючим законодавством, зокрема, ст. 86 Закону "Про прокуратуру" № 1697-VII.
Діючим Законом передбачений інший розмір відсотків для нарахування пенсії. Неможливо використовувати для обрахунку пенсії прокурорам одночасно складові, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання.
Перерахунок пенсії прокурорам у розмірі 90% від заробітної плати працюючого прокурора ставить діючих прокурорів у нерівне становище з тими прокурорами, які вийшли у відставку за Законом № 1697-VII, оскільки чинним Законом № 1697-VII передбачені інші розміри посадових окладів та розмір відсотків від них для нарахування пенсії, відповідач робить висновок про відсутність правових підстав для обрахунку пенсії одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку пенсії прокурорам за Законом № 1697-VII, а розміру відсотку - за Законом № 1789-ХІІ.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області.
30 січня 2008 року наказом прокурора Дніпропетровської області № 123 позивача було звільнено з органів прокуратури у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Бабушкінського районного суду від 11.10.2016 року у справі № 200/13257/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Дніпропетровську про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме:
- визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії в розмірі 90 відсотків середньомісячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 25.02.2016 року за № 18-83вих-16 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.7.2001 року № 2663-ІІІ).
- зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську здійснити ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року перерахунок пенсії, призначеної в 2008 році відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.7.2001 року № 2663-ІІІ) з розрахунку 90 відсотків розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої вона вийшла на пенсію, згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 25.02.2016 року за № 18-83вих-16 без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.07.2016 року.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2016 року у справі № 200/13257/16-а набрало законної сили 03.02.2017 року.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України).
16 січня 2008 року відповідачем призначено пенсію ОСОБА_1 за вислугою років за посадою начальника відділу прокуратури Дніпропетровської області відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% місячної заробітної плати начальника відділу прокуратури області, з урахуванням загального стажу понад 28 років, у тому числі за наявності стажу роботи в органах прокуратури понад 15 років.
10 жовтня 2020 року позивач отримала в Дніпропетровській обласній прокуратурі довідку за №21- 305 вих20 «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується д ія перерахунку пенсії», яка видана відповідно до Закону України «Про прокуратуру« від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ. Відповідно до вказаної довідки у позивача виникло право на перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.
15 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального об'єднаного управління 11ФУ в м.Дніпро з заявою про перерахунок пенсії, додавши до заяви необхідні документи, в тому числі довідку Дніпропетровської обласної прокуратури від 10.10.2020 року за №21- 305 вих20.
Через веб-портал Пенсійного фонду України позивач дізналась, що перерахунок пенсії позивача здійснено у розмірі 60% від заробітної плати, вказаної у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури від 10.10.2020 року.
За результатами звернення позивача за роз'ясненнями стосовно перерахунку пенсії з 90% на 60%, відповідачем надано відповідь, що ч.2 ст.86 Закону №1697-VII передбачає розрахунок пенсії за вислугу років у розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати прокурорів та у ч.15 ст.86 Закону 1697 зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% до 60%, позивач звернулася за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 2 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
В подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з тим, положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям вказаного Закону від 08.07.2011 № 3668-VІ не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з частинами 13 та 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності 15 липня 2015 року.
Відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ) внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а саме: в частину 15 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ - максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про прокуратуру».
Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії згідно з Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ до статті 50-1 вказаного Закону неодноразово вносились зміни.
В той же час, нова редакція статті 50-1 Закону №1789-ХІІ суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності цими законами (Законами №76-VІІІ та №213-VІІІ), з огляду на наступне.
Відповідно до частин 2, 3 статті 22, частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У ході судового розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ із розрахунку 90% складових заробітної плати.
З часу призначення позивачу пенсії, до Закону України «Про прокуратуру» внесено зміни, які суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією цього Закону.
В контексті викладеного вище, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання цими положеннями чинності, суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Ураховуючи, що внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру» стосовно зниження відсоткового розміру пенсії та обмеження максимального розміру пенсії поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності, при проведенні перерахунку пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії і має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто 90%.
Як уже зазначалось, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Відтак при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ в цій частині, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія призначена до 01 січня 2016 року, то до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження визначені Законом № 1697-VІІ.
Більше того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 стаття 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02.03.2015 №213-VІІІ, від 28.12.2014 №76-VІІІ та від 14.10.2014 №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства» (Stretch v. The United Kingdom № 44277/98).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).
Виходячи з викладеного, суд вважає, що непроведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та у порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення йому пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу.
Як вже зазначено, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити про невизначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 квітня 2015 року (заява №38667/06) у справі «Будченко проти України» наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Отже, відсутність нормативного документу і регулювання умов і порядку перерахунку пенсій не може позбавити позивача гарантованого Конституцією і Законом України «Про прокуратуру» права, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій не може бути нівельоване у зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.
Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 встановлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема, питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Також, рішенням Конституційного Суду від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 справа № 1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Підсумовуючи усе наведене, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилися у перерахунку ОСОБА_1 пенсії 16 листопада 2020 року на 60% від розміру заробітної плати, обмеженні її максимального розміру десятьма мінімальними розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність в , як наслідок, зобов'язання головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , з 01 жовтня 2020 року перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90 відсотків від заробітної плати. зазначеної у довідці Дніпропетровської, обласної прокуратури від 10.10.2020 за № 21-305вих-20, без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд зробив висновок про задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією виписки із акту МСЕК № 3 від 16.01.2008 року, що наявна в матеріалах справи.
Тому, питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 139, 242-243, 245-246, 255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилися у перерахунку ОСОБА_1 пенсії 16 листопада 2020 року на 60% від розміру заробітної плати, обмеженні її максимального розміру десятьма мінімальними розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , з 01 жовтня 2020 року перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90 % від заробітної плати, зазначеної у довідці Дніпропетровської, обласної прокуратури від 10.10.2020 за № 21-305вих-20, без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років.
Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподілялись.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук