24 травня 2021 року Справа 160/7965/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
19.05.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- «Зобов'язати Пенсійний фонд України в Дніпропетровській обл. виплатити мені матеріальну допомогу в розмірі 8000 грн. згідно постанови КМУ від 09.12.2020р. № 1233».
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини 5 зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В адміністративному позові ОСОБА_1 в якості відповідача було визначено «Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області», проте в позовних вимогах просить суд зобов'язати вчинити певні дії «Пенсійний фонд України в Дніпропетровській обл.», що унеможливлює встановлення судом до кого позивач звертає свої вимоги.
Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом суб'єктного складу правовідносин.
Водночас, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Всупереч наведеної норми прохальна частина адміністративного позову містить лише вимогу про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, тоді як вимог про визнання рішення, дій та/або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними позивачем не заявлено.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та суб'єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.
Крім того, пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За приписами частини 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (ч.5 ст.161 КАС України).
Більш того, частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частини 1 та 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зазначає, що позивач в адміністративному позові посилається, що «у 2020 році зі зміною економічних умов, він згідно заяви у органи ДПС в Дніпропетровській області Південної ДПІ м. Кривий Ріг відмовився від ІІ групи оподаткування і перейшов на І групу спрощеного оподаткування». Проте, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин до суду позивачем не надано.
Окрім цього, позивач в тексті позовної заяви зазначає, що «за отриманням одноразової допомоги позивач звертався в «Дія» у встановленому порядку, та не порушуючи строки для звернення, тобто до 31.12.2020, але йому було відмовлено».
Як додаток до позову було надано фотокопію з екрана телефону або планшету, з якої вбачається «Одноразова матеріальна допомога ФОПам та найманим працівникам» - «Відхилено. Основний КВЕД вашої організації станом на 31.10.2020 не відноситься до тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження». Проте, з даної фотокопії неможливо встановити ані дату звернення, ані суб'єкта звернення, ані дату прийняття рішення про відхилення заяви.
Поряд із цим, в позовній заяві ОСОБА_1 не було зазначено про відсутність у позивача вищевказаних доказів та не додано до матеріалів адміністративного позову клопотання про витребування доказів судом у відповідності до вимог статті 80 КАС України.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в разі їх відсутності у позивача - клопотання про витребування доказів судом у відповідності до вимог статті 80 КАС України.
В той же час, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч наведеної норми позивачем в позовній заяві не було зазначено власні реєстраційний номер облікової картки платника податків та адресу електронної пошти та не зазначено, що такі відсутні у позивача.
Окрім цього, пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення зазначеної норми в адміністративному позові відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Поряд із цим, пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В адміністративному позові позивачем в порушення наведених норм не було зазначено дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на невизначеність суб'єктного складу правовідносин, а також відсутність даних щодо дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд не може визначити чи позов подано у строк, установлений законом, а в разі - якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу у справі, а в разі визначення декількох відповідачів - відповідно до їх кількості, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Окрім цього, частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та суб'єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, адреси електронної пошти та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості;
- в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в разі їх відсутності у позивача - клопотання про витребування доказів судом у відповідності до вимог статті 80 КАС України;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно