Копія
29 грудня 2020 року Справа № 160/15288/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.11.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 0400-0305-8/101737 від 28.10.2020р. «Про відмову в призначенні пенсії» щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 01.10.2020р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020р.) та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020р.) з 01 жовтня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем у позовній заяві зазначено наступне. Конституційний Суд України 23 січня 2020 року ухвалив Рішення №1-р/2020, у якому визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII. 01.10.2020 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 1. До заяви про призначення пенсії, позивачем було надано, зокрема, документи, якими підтверджується її право на призначення пенсії на пільгових умовах. З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.10.2020р. №0400-0305-8/101737 «Про відмову в призначенні пенсії» позивачці стало відомо, що загальний стаж роботи на дату звернення зараховано повністю та становить 28 років 11 місяців 21 день, з яких пільгового стажу по Списку № 1 - 15 років 9 місяців, право на призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, відсутнє. Позивач зазначає, що на момент звернення до відповідача, із заявою про призначення пенсії, вона досягла віку 46 років, загальний стаж складає 28 років, 11 місяці, 21 день, пільговий стаж за Списком 1, врахований відповідачем, за період з 01.07.1995р. по 30.09.2019р., складає 24 роки 3 місяці, в тому числі набутий до 01.04.2015р. - 19 років 09 місяців 01 день, що є достатнім, при необхідних 7 роках 6 місяцях, для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі пункту "а" статті 13 Закону № 1788 (в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020р.).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області копії матеріалів пенсійної справи позивача та надано строк для подання письмового відзиву на позов, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів, що підтверджується матеріалами справи.
Розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 22.12.2020 року за правилами ст. 263 КАС України.
Копію ухвали від 23.11.2020 відповідач отримав 10.12.2020, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов до 28.12.2020 (з урахуванням вихідних).
З метою забезпечення права відповідача подати відзив та витребувані судом документи судом було продовжено розгляд справи до подання відзиву відповідачем.
29.12.2020 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивач згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, через відсутність необхідного пенсійного віку. Зазначив, що Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020р. № 1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017р.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 27.03.2000 Новомосковським МВУМВС України в Дніпропетровській області.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.10.2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 1. З метою призначення пенсії, позивачем було надано: паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку НОМЕР_2 , довідку ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.10.2019р. № 12/467, копії наказів про проведення атестації робочих місць та інші.
Відповідач, листом від 28.10.2020р. №0400-0305-8/101737 «Про відмову в призначенні пенсії» повідомив, що право на призначення пенсії за Списком № 1 відсутнє оскільки позивач не досягла віку визначеного ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV, загальний стаж роботи на дату звернення становить 28 років 11 місяців 21 день, з яких пільгового стажу по Списку № 1 - 15 років 9 місяців.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, оскільки і Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас із цим, існують і виключення з наведеного загального правила.
Тому, суд зазначає, що згідно з п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015р. № 213-VIII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015р. № 213-VIII раніше передбачений п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" віковий ценз для жінок у 45 років було збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали на 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року набували право на пенсію по досягненню 49 років 6 місяців.
Закон України від 02.03.2015р. №213-VIII набув чинності з 01.04.2015р.
Відповідно до п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017р. № 2148-VIII (11.10.2017р.), яким текст Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був доповнений, зокрема, ст.114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому, Законом України від 03.10.2017р. №2148-VIII у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де указувалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017р. №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017р.
Відтак, з 01.10.2017р. правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п.«а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015р. № 213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2148-VIII.
Правила згаданих законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020р. № 1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII".
Пунктом 1 резолютивної частини названого судового акту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Відповідно до п.2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з п.3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах".
Отже, з 23.01.2020р. в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015р. № 213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2148-VIII.
Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015р. № 213-VIII, та 49 років 6 місяців за п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2148-VIII.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.
Так у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Аналізуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме: така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України.
Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як встановлено судом з матеріалів справи, на момент звернення ОСОБА_1 , до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 - 01.10.2020 року, позивачці виповнилось 46 років, що підтверджується копією паспорта позивача та копією заяви останньої про призначення пенсії за віком за Списком №1 від 01.10.2020р.
Стосовно права позивача на призначення пенсії на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції рішення Конституційного Суду України Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020р.), судом встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 13 квітня 1992р., позивач з 01 липня 1995р. працює на посадах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 у ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатній завод»: машиніст крана металургійного виробництва гарячого прокату коліс, оператор поста керування, зайнятий на гарячих роботах.
Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, після 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, з 03 серпня 2016р. застосовуються Списки затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 у розділі III. «МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО (чорні метали)», в підрозділі 3 «Прокатне, колесопрокатне, бандажопрокатне, вилопрокатне, жерстекатальне, лудильне, оцинкувальне і освинцювальне виробництва. Виробництво рейкових скріплень, вирубування і зачищення гарячого металу. Термінова обробка. Виробництво каліброваного металу», пунктом а) робітники, передбачено професію (1030300а-13792) машиністи кранів металургійного виробництва, зайняті на гарячих роботах.
Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, у розділі III. «ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ», підрозділом 3. «Прокатне, колесопрокатне, бандажопрокатне, вилопрокатне, бляхокатальне, лудильне, оцинкувальне та освинцювальне виробництва. Виробництво рейкових скріплень, вирубування та зачищення гарячого металу. Термічне оброблення. Виробництво каліброваного металу», пунктом а) робітники передбачені професії (3.3а) машиністи кранів металургійного виробництва, зайняті на гарячих роботах, оператори постів керування, зайняті на гарячих ділянках робіт.
Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461, у розділі III. «ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ», підрозділом 3.«Прокатне, колесопрокатне, бандажопрокатне, вилопрокатне, бляхокатальне, лудильне, оцинкувальне та освинцювальне виробництва. Виробництво рейкових скріплень, вирубування та зачищення гарячого металу. Термічне оброблення. Виробництво каліброваного металу.» в пункті - робітники передбачені: оператори постів керування, зайняті на гарячих ділянках робіт.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Так, згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно довідки ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.10.2019р. № 12/467 позивач працювала повний робочий день у ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»:
- з 01 липня 1995р. по 15 січня 2003р., років - 07, місяців - 06, днів - 15, у виробництві: металургійне виробництво (чорні метали), колесопрокатному (Колесопрокатний цех (КПЦ); гарячий прокат коліс; машиністи кранів металургійного виробництва гарячого прокату) за професією: машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих роботах (машиніст крана металургійного виробництва гарячого прокату коліс) - Список 1, розділ ІІІ «Металургійне виробництво» (чорні метали), підрозділ -3а, 1030300а-13792, що передбачено Списком пільгових професій затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162;
- з 16 січня 2003р. по 30 вересня 2013р., років - 10, місяців - 08, днів - 15, у виробництві: Чорна металургія, колесопрокатному (Колесопрокатний цех (КПЦ); гарячий прокат коліс; машиністи кранів металургійного виробництва гарячого прокату) за професією: машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих роботах (машиніст крана металургійного виробництва гарячого прокату коліс) - Список 1, розділ ІІІ «Чорна металургія», підрозділ -3а - 3.3а, що передбачено Списком пільгових професій затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36;
- з 01 жовтня 2013р. по 02 серпня 2016р., років - 02, місяців - 10, днів - 02, у виробництві: Чорна металургія, колесопрокатному (Колесопрокатний цех (КПЦ); гарячий прокат коліс; конвеєрні печі (три)) за професією: оператор поста керування, зайнятий на гарячих роботах - Список 1, розділ ІІІ «Чорна металургія», підрозділ -3а - 3.3а, що передбачено Списком пільгових професій затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36;
- з 3 серпня 2016р. по теперішній час ( по 31.08.2019), років - 03, місяців - 00, днів - 29, у виробництві: Чорна металургія, колесопрокатному (Колесопрокатний цех (КПЦ); гарячий прокат коліс; конвеєрні печі (три)) за професією: оператор поста керування, зайнятий на гарячих роботах - Список 1, розділ ІІІ «Чорна металургія», підрозділ - 3, що передбачено Списком пільгових професій затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. № 461.
Згідно зазначеної довідки, пільговий стаж позивача за Списком № 1, за період з 01.07.1995 по 31.08.2019, складає: 24 роки 02 місяці 01 день.
Відповідач в листі від 28.10.2020р. №0400-0305-8/101737 «Про відмову в призначенні пенсії» зазначив, що загальний стаж становить 28 років 11 місяців 21 день, з яких пільговий по Списку № 1 - 15 років 9 місяців.
Проте, судом встановлено, що згідно Форми РС-право з ІКІС ПФУ: Підсистеми Призначення та Виплати Пенсії, загальний стаж позивача, врахований по 31.08.2020р., складає 28 років 11 місяців 21 день, в тому числі до стажу роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 зараховано період з 01.07.1995р. по 30.09.2019р., який складає 24 роки 3 місяці , в тому числі набутий до 01.04.2015р. - 19 років 09 місяців.
Дослідивши наявні матеріали справи та проаналізувавши норми матеріального права суд дійшов висновку, що на момент звернення із заявою до пенсійного органу 01.10.2020 року, тобто після прийняття Конституційним Судом рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020р., позивачка досягла віку 46 років, мала страховий стаж 28 років 11 місяців 21 день, в тому числі стаж роботи за Списком № 1 - 19 років 09 місяців, набутий до 1 квітня 2015 року, а тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі пункту "а" статті 13 Закону № 1788 (в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020р.).
Таким чином, враховуючи вищенаведене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з дотриманням процедури винесення рішення.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 суперечить чинному законодавству.
А відтак, позовна вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 0400-0305-8/101737 від 28.10.2020р. «Про відмову в призначенні пенсії» щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, підлягає задоволенню судом.
Як наслідок підлягає задоволенню вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 01.10.2020р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020р.) та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020р.) з 01 жовтня 2020 року
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідачем не було наведено належними доказами правомірності відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, на підставі заяви позивача про призначення пенсії від 01.10.2020р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80грн., який сплачено останнім, що підтверджується квитанцією від 17.11.2020 року №0.0.1908097304.1.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 0400-0305-8/101737 від 28.10.2020р. «Про відмову в призначенні пенсії» щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 01.10.2020р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020р.) та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020р.) з 01 жовтня 2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Юхно
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя І.В. Юхно
29.12.2020
Рішення не набрало законної сили