03 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4801/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулося в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Новосада О. Ю. від 23.04.2021 у виконавчому провадженні №62599803 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.04.2021 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду, однак ГУ ПФУ у Волинській область не погоджується з вказаною постановою, оскільки на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2020 №62599803, ГУ ПФУ у Волинській області повідомлено про те, що 30.03.2020 позивачем проведено виконання рішення суду, здійснено перерахунок призначеної пенсії з 25.04.2019 згідно рішення ГУ ПФУ у Волинській області №907550157127 від 30.03.2020. А також зазначено, що нарахована сума за період до набрання судовим рішенням законної сили, а саме 41913,58 грн. обліковується у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за рік. Крім того, представник позивача зазначає, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, тому суми нарахованого боргу відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №140/205/20, будуть виплачені після взяття судового рішення на облік в окремому реєстрі у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду».
Представник позивача вказує, що державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання рішення боржником, однак старшим державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу не перевірено наявність поважних причин, що унеможливлюють повне виконання судового рішення. У свою черг, виплату коштів буде здійснено із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень, так як виділення коштів для виплати стягувачу нарахованих на виконання рішення суду здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету.
Таким чином, на думку представника позивача невиконання судового рішення ГУ ПФУ у Волинській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами Розділу 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України. Призначено у даній справі судове засідання на 11:00 01.06.2021.
28.05.2021 представником відповідача, на виконання вимог ухвали судді від 25.05.2021 про відкриття провадження у справі були подані матеріали виконавчого провадження №6259983, крім того заявлено клопотання про розгляд даної справи без участі представника.
28.05.2021 третьою особою було подане клопотання про розгляд даної справи за його відсутності, крім того, просив у задоволенні позові відмовити повністю.
У судовому засіданні 01.06.2021 було оголошено перерву до 14:30 год. 03.06.2021.
У свою чергу, у судове засідання 03.06.2020 представники позивача та відповідача не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Разом з тим, представником позивача було подано клопотання про розгляд даної справи за його відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Частиною дев'ятою статті 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №140/205/20, яке набрало законної сили 26.03.2020, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 25.04.2019.
На виконання зазначеного судового рішення Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №748/2020 від 21.04.2020.
Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 17.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62599803 щодо примусового виконання зазначеного виконавчого листа №748/2020, виданого 21.04.2020 Волинським окружним адміністративним судом. Також у постанові надано боржнику строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
05.08.2020 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ГУ ПФУ надіслало лист щодо виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, у якому повідомило, що виплата нарахованих сум ОСОБА_1 на виконання рішення суду, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, тому згідно з Порядком суми нарахованого боргу відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 буде виплачена після взяття судового рішення на облік у окремому реєстрі. Нарахована сума за період до набрання судовим рішенням законної сили, а саме 41913,58 грн. облікується у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за 2019 р. Вважає, що слід винести постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку із фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 23.04.2021 ВП №62599803 на ГУ ПФУ у Волинській області за невиконання рішення суду у справі №140/205/20 накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи вказану вище постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини четвертої статті 18 цього Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У випадку встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником - юридичною особою рішення суду без поважних причин, він наділений повноваженнями щодо винесення постанови про накладення на такого боржника штрафу.
Згідно з частиною першою статті 63 Закону 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Стаття 75 Закону №1404-VIII передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу зазначених вище норм права можна дійти висновку про те, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону №1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. У свою чергу, встановлення таких обставин як: невиконання судового рішення; наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов'язок з'ясування цих обставин покладено на державного виконавця.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі №686/22631/17, від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 та відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
У свою чергу, питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішення суду було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішення суду».
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження ВП №62599803 з примусового виконання виконавчого листа №748/2020, виданого 21.04.2020 Волинським окружним адміністративним судом.
Згідно з пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62599803 від 17.07.2020 визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшло повідомлення ГУ ПФУ у Волинській області 05.08.2020 про те, що виплата нарахованих сум ОСОБА_1 на виконання рішення суду, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, тому згідно з Порядком суми нарахованого боргу відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 буде виплачена після взяття судового рішення на облік у окремому реєстрі.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами, які містяться у даній справі, що позивачем, на виконання рішення суду, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про перерахунок пенсії. Разом з тим, на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 23.04.2021, рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії ГУ ПФУ у Волинській області не виконано у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України. Крім того, згідно з інформаційною довідкою ГУ ПФУ у Волинській області від 02.06.2021, до ГУ ПФУ у Волинській області протягом 2020 року надійшло 753 судових рішень у справах про пенсійне забезпечення, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. На виконання зазначених рішень суду проведені нарахування на загальну суму 41758,60 тис. грн. Бюджетом ГУ ПФУ у Волинській області на 2020 рік урахуванням бюджету Пенсійного фонду України та норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено видатки по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів державного бюджету України у розмірі 5241,6 тис. грн. Дана обставина підтверджується витягом з бюджету ГУ ПФУ у Волинській області на 2020 рік.
У зв'язку з наведеним вище відсутні підстави стверджувати про те, що позивачем виконано рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/205/20 не у повному обсязі з його вини, фактично виплата не здійснена з підстав відсутності бюджетного фінансування.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.08.2020 у справі №140/784/19.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає факту невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, оскільки матеріалами справи стверджується факт вчинення позивачем дій на виконання рішення суду.
У свою чергу, у даному випадку держаний виконавець не виконав вимоги Закону №1404-VIII - не перевірив фактичний стан виконання рішення суду, не надав жодних обґрунтувань причинам невиконання рішення суду позивачем.
У суду відсутні підстави стверджувати, що рішення суду не виконане взагалі. Фактично залишилась невиконаною лише частина цього рішення щодо виплати суми перерахунку.
Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Крім того, питання розподілу судових витрат не вирішується, оскільки обидві сторони є суб'єктами владних повноважень.
Керуючись статтями 243-246, 268-269, 287 КАС України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Новосада Олега Юрійовича про накладення штрафу від 23 квітня 2021 року у ВП № 62599803.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко