м. Вінниця
03 червня 2021 р. Справа № 120/2066/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну установу "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну установу "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" (далі - третя особа) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно з вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 його засуджено до довічного позбавлення волі. Покарання відбуває в державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)".
За словами позивача державною установою "Вінницька установа виконання покарань (№ 1) в період з 02.01.2020 по 12.11.2020 не було зареєстровано ряд його заяв з різних питань (не був поставлений штамп з вхідним номером, дати та найменування установи).
12.11.2020 позивач звернувся на Урядову гарячу лінію з приводу не здійснення Державною установою "Вінницька установа виконання покарань (№ 1) реєстрації установою виконання покарань його письмових заяв в період з 02.01.2020 по 12.11.2020 включно. Вказане звернення скеровано за належністю до відповідача для розгляду по суті.
Листом відповідача від 09.12.2020 за № 3/980-20/П-747 позивача повідомлено про відсутність порушень прав засудженого.
Вважаючи дії відповідача щодо неналежного розгляду його звернення від 12.11.2020 протиправними, позивач з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою від 16.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну установу "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" (далі - третя особа).
Також витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів перевірки, проведеної на підставі скарги позивача від 12.11.2020 щодо не реєстрації адміністрацією Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" його письмових заяв у період з 02.01.2020 по 12.11.2020.
26.04.2021 на адресу суду надійшли витребувані документи та відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Обґрунтовуючи відзив на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач засуджений до довічного позбавлення волі та відбуває покарання в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)". На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені ст. 107 Кримінально - виконавчого кодексу України.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою.
Згідно з частинами 1, 2 стати 113 Кримінально-виконавчого кодексу України засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії.
Представником відповідача зазначено, що за наслідками розгляду отриманої 19.11.2020 із Департаменту з питань виконання кримінальних покарань звернення засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 скарги на дії посадових осіб державної установи «Вінницька установа виконання покарань (1)» в частині не реєстрації його письмових заяв у період з 02.01.2020 по 12.11.2020, міжрегіональним управлінням була проведена службова перевірка інформації, викладеної у зверненні засудженого.
З приводу викладених у даному зверненій відомостей засудженому до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 було запропоновано надані письмове пояснення, в якому він повідомив, що всі його заяви, адресовані на ім'я начальника установи протягом 2020 року, належним чином не реєструються.
В ході розгляду зазначеного у скарзі питання та згідно довідки заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Вінницька установа виконання покарань (1)» підполковника внутрішньої служби Коцяка 1.О. не встановлено порушень в діях представників Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)".
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
28.04.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим, в зв'язку з тим, що на його переконання, відповідач не здійснив належний розгляд його скарги.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 позивача засуджено до довічного позбавлення волі. Місцем відбування призначеного покарання є Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)".
12.11.2020 позивач звернувся на Урядову гарячу лінію із скаргою на керівника ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" стосовного того, що при зверненні з різними заявами йому не надають талон-підтвердження про прийняття заяв.
19.11.2020 вказане звернення з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань надійшло до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань для розгляду та проведення перевірки викладених в ньому відпостей та вжиття заходів реагування відповідно до діючого законодавства України.
За результатами проведеної перевірки 09.12.2020 складено висновок службової перевірки інформації, викладеної у зверненні засудженого до довічного позбавлення волі, який відбуває покарання в державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)" ОСОБА_1 щодо порушень адміністрацією державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" його права на листування в частині ненадання йому талонів-підтвердження.
Відповідач у вищезазначеному висновку зазначає, що службове розслідування інформації, викладеної у зверненні засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 щодо порушень адміністрацією державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" його прав на листування, в частині ненадання йому талонів - підтвердження, вважати закінченим. Відомості, викладені у зверненні, свого підтвердження не знайшли, в діях адміністрації ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" порушень законодавства України та прав засуджених не виявлено.
Листом від 09.12.2020 за № 3/980-20/П-747 ОСОБА_1 повідомлено, що його звернення від 12.11.2020 розглянуто та відомості, викладені у зверненні свого підтвердження не знайшли та являються такими, що не відповідають дійсності.
Вважаючи дії відповідача щодо неналежного розгляду його звернення від 12.11.2020 протиправними, позивач з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач засуджений до довічного позбавлення волі та відбуває покарання у Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)".
Нормативно-правовим актом, який регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань є Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК України).
Відповідно до ст. 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (ч. 1, 2 ст. 7 КВК України).
Оскільки, зі змісту позовних вимог випливає, що ОСОБА_1 фактично оскаржуються дії Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо проведення службової перевірки інформації, викладеної у зверненні позивача та, як наслідок, невизнання за результатами останньої неправомірними дій адміністрації державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)", відтак, ключовим питанням, яке саме питання щодо належності здійснення службової перевірки.
Відповідно до Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та з метою встановлення єдиного порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України Міністерством юстиції України було прийнято наказ від 12.03.2015 № 356/5 "Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України" (далі - Порядок №356/5).
Цей Порядок визначає: підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - ДКВС України); порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання; компетенцію структурних підрозділів апарату Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - органи), воєнізованих формувань, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, навчальних закладів, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань ДКВС України (далі - установи), під час проведення службових розслідувань; права та обов'язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань (п. 1 Розділу І Порядку №356/5).
Відповідно до пунктів 1, 5, 6 Розділу ІІ вказаного Порядку підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.
За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І цього Порядку, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачена законодавством України, а також визначення ступеня вини особи (осіб), яка вчинила правопорушення, чиї дії або бездіяльність стали причиною його скоєння.
Розділом ІІІ Порядку №356/5 визначено порядок призначення службового розслідування.
Так, пунктом 4 зазначеного розділу передбачено, що за зверненнями громадян, представників органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації службові розслідування за наявності повноважень та правових підстав можуть призначати начальники, яким вони адресовані, або начальники тих органів і установ, до структурних підрозділів яких вони надійшли.
Службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування (пункти 8, 9 Розділу ІІІ Порядку №356/5).
Відповідно до п. 1 Розділу V службове розслідування повинне бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення уповноваженим на те начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк проведення службового розслідування може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Розділом VI передбачений ряд прав та обов'язків учасників службового розслідування, так згідно з п. 2 виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має (мають) прав, серед іншого:
- викликати осіб рядового і начальницького складу, стосовно яких проводиться службове розслідування, осіб із числа персоналу органів і установ, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них документи щодо осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування, усне або письмове пояснення за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку;
- проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини порушення є суттєві розбіжності. Одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб та про його проведення складається довідка/рапорт. Така(ий) довідка/рапорт долучається до матеріалів службового розслідування;
- ознайомлюватися і вивчати відповідні документи, що стосуються службового розслідування, знімати з них копії і долучати до матеріалів службового розслідування, а у разі потреби - вилучати їх оригінали з додержанням вимог законодавства у сфері охорони інформації з обмеженим доступом і діловодства та долучати до матеріалів службового розслідування із залишенням копії вилученого документа у відповідному структурному підрозділі органу або установи, де вилучено оригінал.
На виконання зазначених положень Порядку відповідачем відібрані письмові пояснення в позивача та враховано надану заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи підполковника внутрішньої служби Коцяка І.О. довідку щодо інформації, яка стала предметом перевірки даного службового розслідування.
Так, матеріали перевірки містять видану за підписом заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" підполковника внутрішньої служби Коцяка І.О. довідку, в якій зазначено, що засуджені які відбувають покарання в установі, відповідно до вимог Правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року 2823/5 (далі - Правил) мають право подавати пропозиції, заяви та скарги в усній чи письмовій формі від свого імені. Письмові пропозиції, заяви та скарги направляються за належністю через адміністрацію установи. Вони реєструються в канцелярії установи і не пізніше ніж у триденний строк відправляються адресатам. Під час отримання такої кореспонденції для відправлення начальник відділення, а у вихідні і неробочі дні - ЧИНУ видає засудженому талон-підтвердження відповідно до законодавства.
Заяви, які подаються на ім'я начальника установи, з метою вирішення питань які виникають під час відбування покарання (виготовлення ксерокопії, отримання довідок, надання телефонних розмов тощо), після їх розгляду подають на виконання до відповідних структурних підрозділів в межах компетенції. Разом з тим, порядок реєстрації даних заяв засуджених відомчими нормативно - правовими актами не передбачено.
Крім того, з метою оперативного вирішення питань в установі, у відповідності до розділу III Правил, проводиться особистий прийом засуджених згідно їх заяв та затвердженого графіку керівництвом установи та начальниками її підрозділів. Облік прийнятих осіб та змісту порушених питань ведеться в журналі прийому засуджених з особистих питань, що зберігається в канцелярії установи.
Начальник установи або уповноважені ним особи не менше одного разу на місяць перевіряють виконання рішень, прийнятих під час особистого прийому засуджених.
В свою чергу, в наданих під час проведення службової перевірки письмових поясненнях ОСОБА_1 повідомив відповідачу, що підставою його звернення на Урядову гарячу лінію слугувало те, що всі його письмові заяви, адресовані на ім'я начальника ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" в період 2020 року по різним питанням не реєструвались в установі, що, на його думку, є порушенням вимог чинного законодавства.
Отже, зміст наданих ОСОБА_1 письмових пояснень свідчить про те, що його звернення на Урядову гарячу лінію було зумовлено не згодою з діями державної установи в частині не реєстрації окремої категорії поданих ним письмових заяв, а саме заяв адресованих на ім'я начальника ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" з різних питань.
За наведених обставин, в межах проведеної службової перевірки відповідачем досліджувалось лише правомірність дій ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" в частині не реєстрації письмових заяв позивача адресованих на ім'я начальника державної установи виконання покарань, в якій безпосередньо утримувався заявник.
В контексті змісту наданих позивачем письмових пояснень та інформації наведеної у зазначеній вище довідці, суд вважає за необхідне зазначити, що питання подання реєстрації та розгляду письмових пропозицій, заяв та скарг врегульовано розділом ІІІ Порядку.
Так, абзацом 1 пункту 1 зазначеного розділу передбачено право засудженого подавати пропозиції, заяви та скарги в усній чи письмовій формі від свого імені. Письмові пропозиції, заяви та скарги направляються за належністю через адміністрацію установи виконання покарань. Вони реєструються в канцелярії установи виконання покарань і не пізніше ніж у триденний строк відправляються адресатам.
Тобто, зазначеним пунктом чітко передбачено необхідність реєстрації в канцелярії установи виконання покарань поданих засудженим письмових пропозицій, заяв та скарг, які підлягають направити за належністю через адміністрацію установи виконання покарань. Крім того, даним пунктом визначені часові межі в які адміністрація установи виконання покарань повинна реалізувати відповідне право засудженого.
В свою чергу, вимог щодо необхідності реєстрації письмових пропозицій, заяв та скарг адресованих на ім'я начальника Державної установи виконання покарань, в якій утримується засуджений, відповідним Порядком не визначено.
Оскільки в межах даної адміністративної справи спірним питанням є належний розгляд звернення позивача від 12.11.2020, суд також враховує наступне.
Розділом VIII Порядку № 356/5 передбачено, що за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку зазначаються посада, звання, прізвище, ініціали виконавця (голови, членів комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку зазначаються:
- відомості про обставини, за яких особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, вчинила дію або бездіяльність, що стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
- час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, що настали у зв'язку з цим;
- посада, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в ДКВС України і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристика особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;
- наявність причинного зв'язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками;
- умови, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього;
- вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного;
- відомості про залучення до проведення службового розслідування фахівців та дані про них, подані ними результати.
У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються:
- пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового і начальницького складу конкретних видів заохочень або дисциплінарних стягнень, класифікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
- підтвердження чи спростовування відомостей, які стали підставою для його призначення;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з п. 3 Розділу VIII вказаного Порядку висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.
Відтак, за результатом проведення службового розслідування, у строк встановлений Порядком №356/5, відповідачем складено висновок службового розслідування інформації, викладеної у зверненні засудженого до довічного позбавлення волі, який відбуває покарання в державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)" ОСОБА_1 щодо не здійснення державною установою "Вінницька установа виконання покарань (№1)" реєстрації його заяв адресованих на ім'я начальника ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" в період 2020 року по різним питанням.
Із зібраних та вивчених матеріалів перевірки Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції дійшло висновку, що порушень законодавства України та прав засуджених в діях адміністрації державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" не виявлено.
У резолютивній частині висновку від 09.12.2020 вирішено службове розслідування закінчити.
Отже, дослідивши матеріали справи, докази надані стороною позивача та відповідача на підтвердження своїх доводів, суд встановив, що Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції проведено службове розслідування та складено висновок, який відповідає вимогам встановлених чинним законодавством України.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає безпідставними аргументи позивача щодо неналежного розгляду відповідачем його звернення від 12.11.2020.
За таких обставин, позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення належної перевірки звернення ОСОБА_1 від 12.11.2020 та щодо невизнання неправомірними дій Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" у зв'язку з порушенням законних прав засудженого щодо не реєстрації в установі письмових заяв засудженого ОСОБА_1 у період з 02.01.2020 по 12.11.2020 включно не підлягає задоволенню.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідача провести повну та об'єктивну перевірку дій Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" щодо не реєстрації в установі письмових заяв засудженого ОСОБА_1 у період з 02.01.2020 по 12.11.2020 включно, адже така є похідною від першої позовної вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Центрально - Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Брацлавська, 2-А, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 40867306);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" (вул. Брацлавська, 2, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 08562602).
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна