м. Вінниця
03 червня 2021 р. Справа № 120/2772/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід О.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21000)
до: Приватного акціонерного товариства «Тростянецький м'ясокомбінат» (вул. Соборна, б. 16, смт. Тростянець, Вінницька обл., 24300)
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Тростянецький м'ясокомбінат» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 в сумі 66 361 грн. 01 коп..
Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, яка не сплачена за період з січня по березень 2021 року в загальній сумі 66 361 грн. 01 коп.. Добровільно відповідач заборгованість не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 05.04.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07.05.2021 року за вх. № 25056/21 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній з позовними вимогами не погоджується та вважає їх протиправними. По суті спірних правовідносин повідомив, що ним 16.04.2021 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 1396 від 16.04.2021 року, сплачено суму в розмірі 11 988 грн. 00 коп. за січень 2021 року. Крім того, відповідачем вказав, що позивачем не надано докази фактично понесених витрат за січень-березень 2021 року. Тому у задоволенні позову відповідач просить відмовити.
12.05.2021 року за вх. № 25694/21 позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому останній позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що відповідачеві надсилалися повідомлення з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Вказані повідомлення в судовому порядку не оскаржувалися, тому вважаються правомірними та узгодженими з відповідачем.
28.05.2021 року за вх. № 30074/21 позивачем до суду надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з тим, що 16.04.2021 року відповідачем частково погашено заборгованість по даним позовним вимогам на суму 11 988 грн. 00 коп.
Визначаючись щодо заяви позивача, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 7 ст. 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
Так, за змістом даної заяви позивач зазначає, що відповідачем частково погашено суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, відповідно загальна сума заборгованості становить 54 373 грн. 01 коп..
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про можливість прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
У період з січня 2021 року по березень 2021 року позивач листами за вих. № 0200-0502-8/1960 від 14.01.2021 року, вих. № 0200-0502-8/6919 від 04.02.2021 року та № 0200-0502-8/14513 від 05.03.2021 року направляв відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню відповідно за вказаний період стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на загальну суму 66 361 грн. 01 коп..
Вказані розрахунки відповідачем у добровільному порядку повністю не відшкодовані.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування») та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Відповідно до положень п. 2 р. 15 «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Абз. 4 п. 1 ст. 2 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (п. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»).
П. 6.1 Інструкції визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За правилами, встановленими пунктом 6.7 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Системний аналіз наведених норм доводить, що підприємства зобов'язані своєчасно відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Такі підприємства зобов'язані до 25-го числа кожного місяця внести відповідні суми на рахунки територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Аналогічна правова позиція була висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у справах №826/3678/15 (постанова від 30.01.2018 року), № 1170/2а-4153/12 (постанова від 06.02.2018 року).
Підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2.
У матеріалах справи наявні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно п. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з січня по березень 2021 року на загальну суму 66 361 грн. 01 коп. (1 012 грн. 38 коп. + 2 029 грн. 35 коп. + 2 016 грн. 61 коп. + 2 361 грн. 64 коп. + 2 708 грн. 14 коп. + 1 937 грн. 47 коп. + 2 758 грн. 04 коп. + 7 651 грн. 92 коп. + 1 702 грн. 20 коп. + 1 599 грн. 18 коп. + 882 грн. 03 коп. + 1 683 грн. 65 коп.
+ 2 029 грн. 35 коп. + 2 016 грн. 61 коп. + 2 316 грн. 64 коп. + 2 708 грн. 14 коп. + 1 937 грн. 47 коп. + 2 758 грн. 04 коп. + 1 702 грн. 20 коп. + 1 599 грн. 18 коп. + 882 грн. 03 коп.+ 1 797 грн. 82 коп. + 2 047 грн. 73 коп. + 2 034 грн. 87 коп. + 2 316 грн. 64 коп. + 2 708 грн. 14 коп. + 1 937 грн. 47 коп. + 2 758 грн. 04 коп. + 1 888 грн. 63 коп. + 1 775 грн. 09 коп. + 979 грн. 05 коп.).
При цьому, суд вказує, що ОСОБА_7 призначено пенсію на пільгових умовах 08.10.2020 року, проте фактично була виплачена в січні 2021 року в сумі 8 274 грн. 12 коп., що вбачається з розрахунку за січень 2021 року та додатку 3 розрахунок позовних вимог по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по Списку № 2. Відповідно, сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 7 651 грн. 92 коп..
До того ж, суд враховує, що відповідачем згідно платіжного доручення № 1396 від 16.04.2021 року сплачено заборгованість у сумі 11 988 грн. 00 коп..
За таких обставин, загальний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з січня по березень 2021 року становить 54 373 грн. 01 коп. (66 361 грн. 01 коп. - 11 988 грн. 00 коп.).
У цьому контексті суд не приймає до уваги вказівки відповідача про відсутність доказів фактично понесених витрат за січень-березень 2021 року на виплату та доставку пенсій з огляду на те, що позивачем, у встановленому чинним законодавством порядку, надсилалися на адресу відповідача відповідні розрахунки за вказаний період. При чому, такі розрахунки були отримані відповідачем, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, що містяться в матеріалах справи. Вказані розрахунки суми заборгованості відповідачем не оспорювалися.
Станом на день розгляду справи в суді доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем у повному обсязі не надано.
За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, беручи до уваги норми національного права, суд дійшов висновку про те, що відповідач всупереч вимогам законодавства не здійснив сплату нарахованих сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, позивачем надано лише платіжне доручення № 741 від 25.03.2021 року про сплату судового збору та не зазначено про інші витрати, зокрема, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати у формі судового збору, сплачені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та ст. 2, 6, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 124, 139, 162, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства «Тростянецький м'ясокомбінат» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Тростянецький м'ясокомбінат» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 в сумі 54 373 грн. 01 коп..
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Тростянецький м'ясокомбінат» (вул. Соборна, б. 16, смт. Тростянець, Вінницька обл., 24300)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.06.2021 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна