Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/675/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, місто Харків
до Комунального підприємства "Балаклійський водоканал", Харківська область, Балаклійський район, місто Балаклія
про стягнення 1 419 473,57 грн.
за участю представників:
позивача - Сосіна І.О. довіреність № 4219/01-22/12-16 від 29.10.2018;
відповідача - не з'явився;
Державна екологічна інспекція у Харківській області (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" (відповідача) 1 419 473,57 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення КП "Балаклійський водоканал" природоохоронного законодавства. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 292,10 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 позовну заяву Державної екологічної інспекції у Харківській області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/675/21; постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження.
Розгляд справи № 922/675/21 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався судом задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи. Комунальне підприємство "Балаклійський водоканал", разом з тим, правом на захист не скористалося, відзив на позов не надало.
За результатами підготовчого засідання 17.05.2021 у справі № 922/675/21 Судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31 травня 2021 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України. Зазначену ухвалу постановлено без виходу до нарадчої кімнати та занесено Судом до протоколу підготовчого засідання у справі № 922/675/21.
Представник Державної екологічної інспекції у Харківській області, який брав участь в судовому засіданні 31.05.2021, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник КП "Балаклійський водоканал" в судове засідання 31.05.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв. Про дату, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином: всі ухвали суду у справі № 922/675/21 направлялися на юридичну адресу Підприємства з рекомендованими повідомленнями, які повернулися із відміткою про вручення поштових відправлень.
Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/675/21 в даному судовому засіданні, за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та об'єктивно оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.
Основним видом діяльності Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" є каналізація, відведення й очищення стічних вод. На балансі підприємства знаходиться 36 артезіанських свердловин. Мета водокористування питні і санітарно-гігієнічні, виробничі, передача води населенню та вторинним водокористувачам.
В період з 13 по 26 листопада 2019 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - Інспекція) на підставі статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 4, 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Інспекції від 07.11.2019 за № 849/11-02 було здійснено позапланову перевірку щодо стану виконання припису від 22 листопада 2018 року № 93/04-09 у діяльності Комунального підприємства "Балаклійський водоканал".
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 849/11-02/04-06 від 26.11.2019 року, який без зауважень підписаний начальником підприємства Трубчаніновим В.П. (том І, арк.с. 14-37).
Відповідно до вищевказаного Акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру вбачається, що попереднім актом перевірки від 16.11.2018 № 888/01-04/04-09 зафіксовано що КП "Балаклійський водоканал" не оформлені права на земельні ділянки, на яких розташовані 36 артезіанські свердловини, очисні споруди та інше нерухоме майно з державною реєстрацією цих прав, чим допущене невиконання пункту 11 припису від 22 листопада 2018 року № 93/04-09.
Спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) КП "Балаклійський водоканал" не отримано, що є порушенням статей 16,19,21 Кодексу України про надра, статті 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та є невиконанням пункту 9 припису від 22 листопада 2018 року № 93/04-09. Тобто, КП "Балаклійський водоканал" здійснює самовільне користування надрами (підземні води) без спеціального дозволу на користування надрами.
На перевірку КП "Балаклійський водоканал" надано довідку від 14.11.2019 за № 592, в якій зазначено, що за період з 17.11.2018 по 13.11.2019 обсяг забраної з артезіанських свердловин підземної води складає 1085,1 тис.м3.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення позапланового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, 29 листопада 2019 року Інспекцією видано КП "Балаклійський водоканал" припис № 31/04-06. Вказаний Припис прийнято до виконання особисто директором КП "Балаклійський водоканал" (том І, арк.с. 38-40).
Відповідно до пункту 1.7 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (в редакції Наказу Міністерства екології та природних ресурсів № 367 від 13.10.2015; далі - Методика) самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.
В подальшому, у зв'язку із виявленими порушеннями, Державною екологічною інспекцією у Харківській області розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного водокористування в період з 17.11.2018 по 13.11.2019. Ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод по Харківській області складає 87,21 гривень за 100 куб. метрів. Для житлово-комунальних підприємств застосовується до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3. З урахуванням норм передбачених пунктом 9 Методики та даними довідки КП "Балаклійський водоканал" від 14.11.2019 № 592 розмір збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) склав 1 419 473,57 грн.
Розрахунок збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного водокористування (підземні води) разом із Претензією № 179 від 29 листопада 2019 року (вих. № 4419/04-06) щодо добровільного відшкодування шкоди направлено Державною екологічною інспекцією у Харківській області на адресу КП "Балаклійський водоканал" і отримано відповідачем 04.12.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том І, арк.с. 42-46). Претензію залишено Підприємтвом без відповіді та без задоволення.
Крім того, 29 листопада 2019 року Інспекцією складено Протокол про адміністративне правопорушення № 002275 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 29.11.2019 за № 71/04-06, якою визнано винним начальника КП "Балаклійський водоканал" ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 КУпАП, а саме за невиконання пунктів 1, 3, 7, 8, 9, 11 припису від 22. листопада 2018 року № 93/04-09 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765,00 грн. Адміністративний штраф сплачено у добровільному порядку, про що свідчить квитанція № 52/1-12 від 03.12.2019.
Обставини щодо стягнення шкоди в розмірі 1 419 473,57 грн., заподіяної державі внаслідок порушення КП "Балаклійський водоканал" природоохоронного законодавства, стали підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Харківській області до суду із даним позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 8 частини другої вказаної статті передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною третьою статті 16 ЦК України також унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За приписами статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Слід зауважити, що стаття 1166 ЦК України, встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).
Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права; у правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано державі саме у зв'язку з недотриманням Комунальним підприємством вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно, в силу прямої вказівки закону, настає відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.
Суб'єктом відшкодування шкоди у даному конкретному випадку є особа, яка її завдала - Комунальне підприємство "Балаклійський водоканал".
Приписами частини першої статті 149, статті 151 Господарського кодексу України (далі- ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Водночас відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Згідно статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.
Статтею 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" унормовано, що підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування.
У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
З огляду на викладені норми чинного законодавства, саме на відповідача, як на особу, яка забезпечує споживачів питною водою для певних потреб, вимогами Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" покладено обов'язок здійснювати відповідне водопостачання на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, норми вказаного Закону носять імперативний, а не альтернативний характер, і відповідно, покладають на відповідача саме обов'язок оформити відповідний дозвіл. Наведений Закон не містить виключень стосовно можливості надавати відповідні послуги без дозволу, як не передбачає і надання відповідних послуг за принципом мовчазної згоди. (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду по справі № 908/1593/17 від 09.11.2018).
Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно статті 21 даного Кодексу, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
В пункті 4.5.2. роз'яснення Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 року № 04-5/609 рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 року № 04-5/1429, від 25 березня 2009 року № 04-06/44) вказано, що використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.
Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною першою статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно також до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017. № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 за № 1080/30948, до повноважень Держекоінспекції належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах; здійснювати розрахунок розміру шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
Як вже було встановлено судом, внаслідок дій відповідача в частині самовільного користування надрами із 36 артезіанських свердловин, державі заподіяно шкоду, яка підтверджується матеріалами інспекційної перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області. У даному випадку у діях Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправна поведінка, яка виявилась у здійсненні користування підземними водами за відсутності спеціального дозволу, що підтверджується актом перевірки Інспекції; здійсненням самовільним користуванням надрами (підземні води) завдана шкода, що підтверджується розрахунком такої шкоди, оскільки шкода завдана внаслідок здійснення користування надрами (підземні води), то між її спричиненням та протиправною поведінкою відповідача існує сталий причинний зв'язок; вина заподіювача шкоди підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення, а також фактами сплати адміністративного штрафу винною особою, не оскарженням результатів перевірки органу контролю відповідачем та винною поведінкою останнього, що мала свій вираз у продовженні здійснення господарської діяльності по використанню надр (підземні води) без отримання спеціального дозволу за умови обізнаності про необхідність його отримання.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, враховуючи те, що відповідачем не доведено відсутність його вини у порушенні вимог природоохоронного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області про стягнення з КП "Балаклійський водоканал" шкоди заподіяної державі в розмірі 1 419 473,57 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, з Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" підлягають стягненню також витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 21 292,10 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 126 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Балаклійський водоканал" (місцезнаходження: 64200, Харківська область, Балаклійський район, місто Балаклія, вулиця Вторчорметова, будинок 6; код ЄДРПОУ 33394709) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (місцезнаходження: 61166, місто Харків, вулиця Бакуліна, будинок 6; код ЄДРПОУ 37999518):
- 1 419 473,57 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства (на користь держави на р/р UA058999980333119331000020577, ГУК Харків обл/МТГ Балаклія, код ЄДРПОУ 37874947, для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП)
- витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 292,10 грн. (на р/р UA878201720343150002000081164, УК ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "03" червня 2021 р.
Суддя В.В. Рильова