Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/876/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківстальконструкція», 61010, м.Харків, вул. Малом'ясницька, буд. 2, код 01413848;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродвигуни від А до Я», 61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 3, код 38633096;
про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №01/11-Е від 01.11.2019 у розмірі 41761,66грн.
Приватне акціонерне товариство «Харківстальконструкція» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродвигуни від А до Я», в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №01/11-Е від 01.11.2019 у розмірі 41761,66грн., з яких: 19800,00грн. - боргу з орендної плати, 13435,75грн. - компенсації комунальних платежів, 4293,84грн. - пені та 4232,07грн. - 36% річних. Також позивач зазначив про судові витрати у розмірі 10270,00грн., які тим понесені і які, той просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог положень п. 3.1 договору оренди нежитлового приміщення №01/11-Е від 01.11.2019 не здійснювалась своєчасна сплата орендної плати, а також в порушення вимог 2.3-2.4 договору не здійснено компенсації комунальних платежів згідно наданих рахунків у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 41761,66грн., з яких: 19800,00грн. - боргу з орендної плати, 13435,75грн. - компенсації комунальних платежів, 4293,84грн. - пені та 4232,07грн. - 36% річних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/876/21. Розгляд справи № 922/876/21 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Роз'яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не поданням позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених ст. 248 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю ресторан «Електродвигуни від А до Я» наданими відповідачу процесуальними правами не скористався у встановлений статтею 251 Господарського процесуального кодексу України строк відзив на позовну заяву до суду не подав.
Копію ухвали Господарського суду Харківської області від 24.03.2021 про відкриття провадження у справі № 922/876/21 направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленнями про вручення за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродвигуни від А до Я», вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 3. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "невірно вказано (відсутня) адресу", про що свідчить довідка відділення поштового зв'язку "Укрпошта" від 03 квітня 2021 року.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/876/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
01.11.2019 року між ПрАТ «ХАРКІВСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» та ТОВ "ЕЛЕКТРОДВИГУНИ ВІД А ДО Я" (надалі - Відповідач або Орендар), укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 01/11-Е, (надалі - Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення № 40, № 41 виробничого будинку літ. «А-2» загальною площею 41,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 3.
Пунктом 2.1 Договору оренди встановлено, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату.
Орендна плата складає 2466,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % із розрахунку розміру орендної плати: - нежитлові приміщення 1м2 - 60,00 грн., в т.ч. ПДВ (пункт 2.2. Договору оренди).
До вартості оренди не входять вартість використаної електроенергії, послуг телефонного зв'язку та комунальні платежі. Орендар зобов'язаний компенсувати витрати на електроенергію, теплопостачання, каналізацію та воду, яку він використовує на об'єкті оренди та послуги телефонного зв'язку. Орендар компенсує витрати на електроенергію, воду, каналізацію та телефонний зв'язок щомісячно згідно наданих рахунків (пункти 2.3, 2.4 Договору оренди).
Згідно п. 3.1. Договору оренди передбачено, що щомісячна орендна плата за цим Договором підлягає сплаті не пізніше 5 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується в зазначені в цьому пункті строки, незалежно від того отримав чи ні Орендар від Орендодавця рахунок на оплату орендної плати та комунальних платежів.
Згідно п. 3.2. Договору оренди у зв'язку з проведенням ремонтних робіт орендна плата за листопад 2019р., грудень 2019р., січень 2020р., лютий 2020р., березень 2020р., квітень 2020р., становить 12,00 грн. у тому числі ПДВ за один календарний місяць оренди. Починаючи з 01.05.2020р. орендна плата становить 2466,00 грн. в тому числі ПДВ за один календарний місяць.
Пунктом 3.3 Договору оренди встановлено, що орендна плата за останній місяць у розмірі 2466,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% сплачується Орендарем у вигляді передплати до 10.11.2019р.
Орендна плата за останній місяць оренди у розмірі 2466,00 грн. з ПДВ 20% була сплачена Орендарем 20.11.2019р., що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.10.2019р. по 01.01,2020р.
У відповідності до п. 4.3 Договору оренди договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 30 червня 2020р., але не більше строку, встановленого для договору оренди.
Згідно п. 4.5 Договору оренди у випадку, якщо за 1 місяць до закінчення строку дії цього Договору ні одна із сторін не заявить про його розірвання, Договір автоматично продовжується на наступний календарний рік.
Актом - приймання передачі від 01.11.2019 позивач передав а відповідач прийняв в тимчасове платне володіння і користування нежитлові приміщення №40, №41 виробничого будинку літ. «А-2» загальною площею 41,1 кв.м, що розташовані за адресою м. Харків, вул. Велозаводська 3.
З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець обов'язки, передбачені Договором виконав у повному обсязі, передав у тимчасове платне користування нежитлові приміщення зазначені у п.1.1. Договору.
Таким чином, відповідач у відповідності до положень п. 3.1 договору за період з листопада 2019 по березень 2021 повинен був сплатити орендну плату у розмірі 27138,00грн., проте, як вбачається з розрахунку позивача та банківських виписки за період з 01.10.2019 відповідачем сплачено за послуги оренди 7338,00грн., у зв'язку з чим, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 19800,00грн.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, щомісячно у відповідності до п. 2.1 договору виставлялись рахунки на відшкодування витрат по опаленню № С-0000047 від 30.11.2019р. на суму 1543,22 грн.; № С-00000049 від 31.12.2019р. на суму 1198,48 грн.; № С-00000105 від 31.01.2020р. на суму 1504,75 грн.; № С-00000041 від 29.02.2020р. на суму 1501,30 грн.; № С-00000033 від 31.03.2020р. на суму 1167,90 грн.; № С-0000009 від 30.11.2020р. на суму 1887,97 грн.; № С-00000045 від 31.12.2020р. на суму 1887,97 грн.; № С-00000041 від 31.01.2021р. на суму 1895,86 грн.; № С-00000055 від 28.02.2021р. на суму 2046,78 грн., згідно яких відповідач зобов'язаний був сплатити 14 634,23грн, проте, як вбачається з розрахунку позивача та банківських виписки за період з 01.10.2019 відповідачем сплачено в рахунок компенсації комунальних витрат 1198,48грн., у зв'язку з чим, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 13435,75грн..
Водночас, 03.03.2021 позивач звернувся до позивача з вимогою про сплату заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень №01/11-Е від 01.11.2019, в якій вимагав від відповідача протягом 5-ти робочих днів за днів з моменту одержання даної вимоги сплатити на користь позивача 30769,75грн..
Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді внаслідок чого, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №01/11-Е від 01.11.2019 у розмірі 41761,66грн., з яких: 19800,00грн. - боргу з орендної плати, 13435,75грн. - компенсації комунальних платежів, 4293,84грн. - пені та 4232,07грн. - 36% річних.
Згідно ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 6 ст 283 ГК України, До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Частиною 1 ст. 761 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Частиною 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, та відповідно до положень п. 3.1 договору за період з листопада 2019 по березень 2021 повинен був сплатити орендну плату у розмірі 27138,00грн.: - за листопад 2019 - 12,00грн.; - за грудень 2019 - 12, 00грн. - за січень 2020 - 12,00грн.; - за лютий 2020 - 12, 00грн. - за березень 2020 - 12,00грн.; - за квітень 2020 - 12,00грн.; - за травень 2020 - 2466,00грн.; - за червень 2020 - 2466,00грн.; - за липень 2020 - 2466,00грн.; - за серпень 2020 - 2466,00грн.; - за вересень 2020 - 2466,00грн.; - за жовтень 2020 - 2466,00грн.; - за листопад 2020 - 2466,00грн.; - за грудень 2020 - 2466,00грн.; - за січень 2021 - 2466,00грн.; - - за лютий 2021 - 2466,00грн.; - за березень 2020 - 2466,00грн.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, а саме банківської виписки по рахунку позивача, відповідач в порушення умов договору сплачував орендну плату не в повному обсязі та з порушенням строків визначених у договору на суму 7338,00грн. наступним чином: 2466,00грн. - 10.06.2020, 2466,00грн. - 17.07.2020, 2466,00грн. - 17.08.2020, про що свідчать реквізити платежів у графі призначення платежу, яка вказана у банківській виписці.
Таким чином, станом на момент розгляду справи у відповідача утворилась заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 19800,00грн., яку позивач просить стягнути.
В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про виконання відповідачем зобов'язання щодо проведення повного та остаточного розрахунку з відповідачем, а тому, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача в частині стягнення боргу в розмірі 19800,00грн. правомірна, обґрунтована та така, що не спростована відповідачем, а відтак є такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем щодо оплати орендної плати у порядку та строки визначені договором суборенди, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати за - за листопад 2019 - на суму 12,00грн. з 06.11.2019; - за грудень 2019 на суму 12, 00грн. з 06.12.2019; - за січень 2020 на суму 12,00грн. з 06.12.2020; - за лютий 2020 на суму 12, 00грн. з 06.02.2020; - за березень 2020 на суму 12,00грн.з 06.03.2020; - за квітень 2020 на суму 12,00грн., з 06.04.2020; - за травень 2020 на суму 2466,00грн.з 06.05.2020; - за червень 2020 на суму 2466,00грн. з 06.06.2020; - за липень 2020 на суму 2466,00грн., з 06.07.2020; - за серпень 2020 на суму 2466,00грн. з 06.08.2020; - за вересень 2020 на суму 2466,00грн. з 06.09.2020; - за жовтень 2020 на суму 2466,00грн. з 06.10.2020 ; - за листопад 2020 на суму 2466,00грн. з 06.11.2020; - за грудень 2020 на суму 2466,00грн. з 06.12.2020; - за січень 2021 на суму 2466,00грн. з 06.01.2021 ; - за лютий 2021 на суму 2466,00грн. з 06.02.2021; - за березень 2020 на суму 2466,00грн. з 06.03.2021.
Як вбачається з позовної заяви, внаслідок порушення відповідачем строків оплати орендної плати, позивач просить стягнути з відповідача 2653,79грн. - пені, які останній нараховує кумулятивно за кожен місяць прострочення з врахуванням сплат відповідача з 06.11.2019 по 18.03.2021, за несплату орендної плати.
Пунктом 6.2 Договору оренди передбачено, що за порушення термінів сплати орендних або інших платежів за цим договором Орендар сплачує пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу від несплаченої у потрібний термін суми, але не більш подвійної облікової ставки НБУ
Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, суд здійснивши власні розрахунки та перевіривши розрахунки пені, що надав позивач, дійшов висновку що такий розрахунок відповідає умовам договору, нормам ЦК України, ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, позивачем у відповідності до положень п. 6.2 договору та ст.625 ЦК України, заявлено до стягнення 36% річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 2615,56грн,. які останній нараховує за кожен місяць прострочення з врахуванням сплат відповідача з 06.11.2019 по 18.03.2021, за несплату орендної плати
Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так у відповідності до положень п. 6.2 договору передбачено, що за порушення термінів сплати орендних або інших платежів за цим договором Орендар сплачує 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок річних у розмірі 2615,56грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача компенсації комунальних послуг за період з за період з листопада 2019 по березень 2021у розмірі 13435,75 грн., суд зазначає, що пунктом 2.3-2.4 договору, до вартості оренди не входять вартість використаної електроенергії, послуг телефонного зв'язку та комунальні платежі. Орендар зобов'язаний компенсувати витрати на електроенергію, теплопостачання, каналізацію та воду яку він використовує на об'єкті оренди та послуги телефонного зв'язку. Орендар компенсує витрати на електроенергію, теплопостачання, каналізацію, воду та телефонний зв'язок щомісячно згідно наданих рахунків..
Як вбачається з рахунків № С-0000047 від 30.11.2019р. на суму 1543,22 грн.; № С-00000049 від 31.12.2019р. на суму 1198,48 грн.; № С-00000105 від 31.01.2020р. на суму 1504,75 грн.; № С-00000041 від 29.02.2020р. на суму 1501,30 грн.; № С-00000033 від 31.03.2020р. на суму 1167,90 грн.; № С-0000009 від 30.11.2020р. на суму 1887,97 грн.; № С-00000045 від 31.12.2020р. на суму 1887,97 грн.; № С-00000041 від 31.01.2021р. на суму 1895,86 грн.; № С-00000055 від 28.02.2021р. на суму 2046,78 грн., згідно яких відповідач зобов'язаний був сплатити 14 634,23грн, проте, як вбачається з розрахунку позивача та банківських виписки за період з 01.10.2019 відповідачем сплачено в рахунок компенсації комунальних витрат 1198,48грн., у зв'язку з чим, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 13435,75грн.
Відповідачем доказів оплати вартості відшкодування витрат по сплаті комунальних послуг за спірний період не надано, наявність заборгованості не спростовано, контррозрахунку не надано, в зв'язку з чим, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 13435,75грн. по відшкодуванню витрат по сплаті комунальних послуг.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем щодо оплати відшкодування витрат по сплаті комунальних послуг у порядку та строки визначені п. 2.3, 2.4 договору, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо сплати відшкодування витрат по сплаті комунальних послуг: № С-0000047 від 30.11.2019р. на суму 1543,22 грн. з 01.12.2019 ; № С-00000049 від 31.12.2019р. на суму 1198,48 грн. з 01.01.2020; № С-00000105 від 31.01.2020р. на суму 1504,75 грн. з 01.02.2020; № С-00000041 від 29.02.2020р. на суму 1501,30 грн. з 01.03.2020; № С-00000033 від 31.03.2020р. на суму 1167,90 грн. з 01.04.2020; № С-0000009 від 30.11.2020р. на суму 1887,97 грн. з 01.12.2020; № С-00000045 від 31.12.2020р. на суму 1887,97 грн. з 01.01.2021; № С-00000041 від 31.01.2021р. на суму 1895,86 грн. з 01.02.2021; № С-00000055 від 28.02.2021р. на суму 2046,78 грн. з 01.03.2020.
Як вбачається з позовної заяви, внаслідок порушення відповідачем строків оплати відшкодування витрат по сплаті комунальних послуг, позивач просить стягнути з відповідача 1640,05грн. - пені, які останній нараховує кумулятивно за кожен місяць прострочення з врахуванням сплат відповідача з 01.12.2019 по 18.03.2021.
Пунктом 6.2 Договору оренди передбачено, що за порушення термінів сплати орендних або інших платежів за цим договором Орендар сплачує пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу від несплаченої у потрібний термін суми, але не більш подвійної облікової ставки НБУ
Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, суд здійснивши власні розрахунки та перевіривши розрахунки пені, що надав позивач, дійшов висновку що такий розрахунок відповідає умовам договору, нормам ЦК України, ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, позивачем у відповідності до положень п. 6.2 договору та ст.625 ЦК України, заявлено до стягнення 36% річних від простроченої суми відшкодування витрат по сплаті комунальних послуг у сумі 1616,51грн,. які останній нараховує за кожен місяць прострочення з врахуванням сплат відповідача з 01.12.2019 по 18.03.2021.
Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так у відповідності до положень п. 6.2 договору передбачено, що за порушення термінів сплати орендних або інших платежів за цим договором Орендар сплачує 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок річних у розмірі 1616,51грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №01/11-Е від 01.11.2019 у розмірі 41761,66грн., з яких: 19800,00грн. - боргу з орендної плати, 13435,75грн. - компенсації комунальних платежів, 4293,84грн. - пені та 4232,07грн. - 36% річних.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З наведеної норми права та загальних принципів господарського судочинства, визначених статтями 2, 13 ГПК України, вбачається, що суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката виключно за клопотанням іншої сторони, яке буде належним чином обґрунтовано щодо неспівмірності витрат сторони на правничу допомогу.
Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат, частиною 1 вказаної статті визначений порядок розподілу судового збору, частиною 4 - інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Так, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем до матеріалів справи надані документи, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу наданих адвокатом при розгляді справи у розмірі 8000,00грн.
Так, з наданих позивачем доказів вбачається, що 01.03.2021 між Приватним акціонерним товариством "ХАРКІВСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ" (Клієнт) та адвокатом Мизиненко І.О. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія КС №6723/10 від 14.06.2018) укладений договір про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта, в судах при розгляді справи про стягнення заборгованості (штрафних санкцій) з ТОВ "Електродвигуни від А до Я", в яких Клієнт бере участь як позивач, відповідач, третя особа чи будь-який інший учасник провадження.
Згідно з п.4.1. договору, за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар, розмір якого визначається за згодою Сторін у актах приймання-передачі наданих послуг за цим договором протягом 5-ти набрання рішенням у справі законної сили.
Факт надання позивачу адвокатських послуг підтверджується: актом приймання - передачі наданих послуг від 18.03.2021, а отже за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у зв'язку з їх неспівмірністю, вимога позивача з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо стягнення з відповідача понесених витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 8000,00 грн. підлягають задоволенню.
Водночас, щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до положень ст. 129 ГПК України, враховуючи що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд дійшов висновку, що витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродвигуни від А до Я» (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 3, код 38633096) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківстальконструкція» (61010, м.Харків, вул. Малом'ясницька, буд. 2, код 01413848) заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №01/11-Е від 01.11.2019 у розмірі 41761,66грн., з яких: 19800,00грн. - боргу з орендної плати, 13435,75грн. - компенсації комунальних платежів, 4293,84грн. - пені та 4232,07грн. - 36% річних, а також судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Позивач: Приватне акціонерне товариства «Харківстальконструкція», 61010, м.Харків, вул. Малом'ясницька, буд. 2, код 01413848;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Електродвигуни від А до Я», 61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 3, код 38633096;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2021.
Суддя Н.А. Новікова