25.05.2021 Справа № 920/778/17
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Котельницька В.Л., судді Жерьобкіна Є.А. та Соп'яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/778/17
за позовом Заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Буринської міської ради Сумської області, м. Буринь Сумської області
до відповідача Фізичної особи-підприємця Шитова Богдана Вікторовича, м.Буринь Сумської області
про стягнення 255 135,47 грн,
за участю представників сторін:
прокурор: Вакула С.М.,
від позивача: Усенко В.Ф.,
від відповідача: Кандюков Г.Г.,
справа розглядається в порядку загального позовного провадження
встановив:
15.08.2017 прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Шитова Богдана Вікторовича 255135,47 грн неотриманої орендної плати на користь Буринської міської ради Сумської області, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
16.08.2017 ухвалою Господарського суду Сумської області (суддя Левченко П.І.) порушено провадження у справі №920/778/17 та призначено розгляд справи в судове засідання на 04.09.2017.
17.10.2017 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх№9087), в якому просить суд застосувати до вимог прокурора щодо стягнення збитків за 2011-2014 роки строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову з даних підстав. Також представник відповідача у відзиві зазначає, що здійснюючи розрахунок розміру збитків, виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки вартості земельної ділянки, позивачем не надано доказів на підтвердження вартості земельної ділянки, що впливає на розрахунок збитків. У позовній заяві відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки, її правовий статус та інші відомості про неї, які необхідні для правильного вирішення справи. Таким чином, просить суд витребувати у позивача: 1)відомості про нормативно-грошову оцінку вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за період з 2011 по 2016 роки; 2)докази направлення на адресу ФОП Шитов Б.В. проекту договору оренди земельної ділянки та листів щодо необхідності укладення договору оренди; 3)інформацію щодо земельної ділянки. Розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: її межі, місце розташування, цільове (господарське) призначення, права щодо неї та докази щодо її реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Ухвалою суду 17.10.2017 призначено розгляд справи №920/778/17 колегіально у складі трьох суддів.
18.10.2017 згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Левченко П.І., суддя - Соп'яненко О.Ю., суддя Спиридонова Н.О.
27.11.2017 представником відповідача було подане клопотання (вх№3408к) про зупинення провадження у справі, відповідно до якого даний представник просив суд зупинити провадження у справі №920/778/17 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи - №818/1658/17, що розглядається Сумським окружним адміністративним судом.
15.12.2017 прокурором подано письмові пояснення (вх№11042) з урахуванням відзиву на позовну заяву, в якому прокурор зазначає, що позивачем неодноразово направлялися листи відповідачу щодо необхідності укласти договір оренди на земельну ділянку під об'єктами нерухомості, що належать ОСОБА_1 на праві власності (лист № 1149 від 18.10.10р., № 9 від 09.01.2014р. та № 14 від 06.01.2017р.), вказані листи долучені до позовної заяви. З приводу доводів представника відповідача щодо відсутності у позовній заяві даних, що ідентифікують земельну ділянку, її місце розташування призначення тощо, прокурор зазначає, що рішенням Буринської міської ради від 23.06.2011 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документі, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 та надання її в оренду визначено місце розташування вказаної земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_1 , її площу 11936 кв.м під нежитловими будівлями. З приводу застосування строків позовної давності прокурор зазначає, що до вимог власників землі про відшкодування завданих збитків положення про строк позовної давності не застосовуються.
18.12.2017 представником відповідача подані додаткові заперечення (вх№11078), в яких представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вимога прокурора про стягнення з ФОП Шитова Б.В. завданих збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок умисного, на думку позивача, невиготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під об'єктами нерухомості, що належать йому на праві приватної власності на розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; не укладенні договору оренди земельної ділянки під об'єктами нерухомості, що належать йому на праві приватної власності та розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та у не сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою під об'єктами нерухомого майна в сумі 255135 грн. 47 коп. суперечить частині четвертій статті 623 ЦК України, щодо врахування заходів, вжитих кредитором для одержання упущеної вигоди, пункту сьому статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" згідно якої орендодавець також наділений правом на звернення з заявою про реєстрацію договору оренди землі, проте останній не вчиняв дій, направлених на державну реєстрацію договору оренди землі для виникнення у орендаря обов'язку сплачувати орендну плату та нормам земельного законодавства, оскільки Земельним кодексом України чітко передбачено випадки та порядок здійснення розрахунку завданої шкоди, зокрема, за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Нарахування Прокурором збитків у вигляді упущеної вигоди на підставі не вчиненого договору оренди є безпідставним.
18.12.2017 в обґрунтування раніше поданого клопотання про зупинення провадження у справі представником позивача подане клопотання про зупинення провадження у справі, до якого додано ухвалу про відкриття провадження та призначення справи №818/1658/17 до судового розгляду.
18.12.2017 ухвалою суду зупинено провадження у справі №920/778/17 до вирішення по суті Сумським окружним адміністративним судом пов'язаної справи №818/1658/17.
12.03.2019 згідно з розпорядженням керівника апарату, у зв'язку з відсутністю підстав, що зумовили зупинення провадження у справі, для вирішення питання про поновлення провадження у справі та звільненням судді господарського суду Сумської області Левченка П.І. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №920778/17.
12.03.2019 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів у справі №920/778/17: головуючий суддя - Котельницька В.Л., суддя Соп'яненко О.Ю. та суддя Спиридонова Н.О.
25.03.2019 у складі зазначеної колегії суддів провадження у справі №920/778/17 поновлено та призначено підготовче судове засідання на 10.05.2019.
Представником відповідача подане клопотання про залишення позовної заяви прокурора без розгляду (10.05.2019 вх №3568 - електронною поштою та 10.05.2019 вх№3569) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
10.05.2019 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів; задоволено усне клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання у даній справі на 27.05.2019; задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів; витребувано у позивача - Буринської міської ради оригінали документів, доданих до позовної заяви, відомості про нормативно-грошову оцінку вартості земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 2011 по 2016 роки включно; докази направлення на адресу ФОП Шитова Б.В. проекту договору оренди земельної ділянки та листів щодо необхідності укладання договору оренди; інформацію щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: її межі, місце розташування, цільове (господарське) призначення, права щодо неї та докази щодо її реєстрації у Державному земельному кадастрі.
23.05.2019 прокурором подано заяву про зміну підстав позову (вх№1536к), в якій прокурор зазначає, що відповідно до рішення Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 до моменту оформлення власником об'єкту нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. На підставі зазначеного, прокурором змінено підстави позовних вимог.
24.05.2019 від прокурора надійшли письмові пояснення щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі позивача у даній справі (вх№4090).
На виконання вимог судової ухвали від 02.05.2019 позивачем (27.05.2019 електронною поштою за вх№4121 та 30.05.2019поштою за вх№4291) надано відомості про нормативно-грошову оцінку вартості земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 2010 по 2016 роки.
У підготовчому судовому засіданні відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання позивача про залучення до матеріалів справи доказів (вх№4121 від 27.05.2019) та долучено до матеріалів справи подані згідно з даним клопотанням докази.
Ухвалою суду від 27.05.2019 задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання у даній справі, а також розгляд заяви відповідача про залишення позову без розгляду та заяви прокурора про зміну підстав позову на 10.06.2019; запропоновано відповідачу подати правову позицію з огляду на подану заяву про зміну підстав позову; зобов'язано позивача виконати вимоги судової ухвали від 02.05.2019, а саме: надати суду докази направлення на адресу ФОП Шитова Б.В. проекту договору оренди земельної ділянки та листів щодо необхідності укладання договору оренди; інформацію щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: її межі, місце розташування, цільове (господарське) призначення, права щодо неї та докази щодо її реєстрації у Державному земельному кадастрі та повідомити про наслідки невиконання вимог суду, передбачені ст. 135 ГПК України.
11.06.2019 до суду надійшло клопотання Буринської міської ради про витребування доказів (вх № 4645 від 11.06.2019), відповідно до якого позивач просить суд витребувати:
1)з архівного відділу Буринської районної державної адміністрації оригінали наступних документів:
- рішення Буринської міської ради від 23.06.2011 року, шостого скликання, шостої сесії “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 та надання її в оренду та сама технічна документація;
- лист Буринської міської ради № 1149 від 18.10.2010;
- лист Буринської міської ради № 9 від 09.01.2014;
2)з Буринської районної державної адміністрації оригінали наступних документів:
- розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 03.11.2016 № 819-ОД з додатками на 7 арк.;
- акт визначення завданої шкоди у вигляді неотриманої орендної плати від 14.06.2017 на 2 арк.;
- розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 16.06.2017 № 347-ОД на 1 арк.;
- повідомлення голови Буринської райдержадміністрації за № 01-23/1254 від 16.06.2017.
Ухвалою суду від 24.06.2019 відповідно до положень абз. 1 ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України призначено підготовче засідання та розгляд заяви відповідача про залишення позову без розгляду та заяви прокурора про зміну підстав позову на 13.08.2019. Задоволено клопотання позивача - Буринської міської ради - про витребування доказів (вх № 4645 від 11.06.2019) у справі № 920/778/17. Зобов'язано Архівний відділ Буринської районної державної адміністрації надати суду оригінали наступних документів: рішення Буринської міської ради від 23.06.2011 року, шостого скликання, шостої сесії “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 та надання її в оренду та сама технічна документація; лист Буринської міської ради № 1149 від 18.10.2010; лист Буринської міської ради № 9 від 09.01.2014. Зобов'язано Буринську районну державну адміністрацію надати суду оригінали наступних документів: розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 03.11.2016 № 819-ОД з додатками на 7 арк.; акт визначення завданої шкоди у вигляді неотриманої орендної плати від 14.06.2017 на 2 арк.; розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 16.06.2017 № 347-ОД на 1 арк.; повідомлення голови Буринської райдержадміністрації за № 01-23/1254 від 16.06.2017.
На виконання ухвали суду від 24.06.2019 у справі №920/778/17 судом направлено листи до Буринської РДА та Архівного відділу Буринської РДА.
08.07.2019 (вх№5425) від Буринської райдержадміністрації до суду надійшли пояснення щодо витребуваних судом документів та витребувані документи.
12.08.2019 представником відповідача подане клопотання про зупинення провадження у справі (вх№2468к), в якому представник відповідача просив суд зупинити провадження у даній справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права (щодо застосування положень статті 23 Закону України “Про прокуратуру”) до закінчення розгляду справи №587/430/16-ц.
Ухвалою суду від 13.08.2019 зупинено провадження у справі №920/778/17 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19); зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження.
26.09.2019 Прокуратурою Сумської області до суду подане клопотання №05/2-442вих-19 від 24.09.2019 про поновлення провадження у справі (вх. № 3030к), відповідно до якого прокурор просить суд поновити провадження у даній справі.
08.10.2019 ухвалою суду задоволено клопотання прокурора про поновлення провадження у справі; поновлено провадження у справі №920/778/17; призначено підготовче засідання у справі №920/778/17, розгляд клопотання про залишення позову без розгляду та заяви прокурора про зміну підстав позову в судове засідання на 13.11.2019.
У підготовчому засіданні від 20.12.2019 колегією суддів встановлено, що примірник позовної заяви, який поданий прокурором суду, містить 16 додатків (т.1 а.с. 10), разом з тим, примірник, який надісланий прокурором на адресу відповідача та наданий його представником у підготовчому засіданні для огляду, містить менший перелік додатків, тобто прокурором не надіслано на адресу відповідача наступного додатку - “Копії листа першого заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури № 78-7107 вих-17 від 25.07.2017 про повідомлення Буринської міської ради про підготовлену позовну заяву до ФОП Шитов Б.В. в інтересах держави на 1 арк.”.
20.12.2019 ухвалою суду залишено без руху позовну заяву Заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури від 10.08.2017 №82-2365-17 (вх №2429 від 15.08.2017). Встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви від 10.08.2017 № 82-2365-17 (вх № 2429 від 15.08.2017) - не пізніше п'ять днів з дня отримання повного тексту ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання суду: доказів направлення відповідачу усіх додатків, доданих до позовної заяви від 10.08.2017 №82-2365-17 (поштовий опис вкладення в цінний лист).
27.12.2019 від прокурора до суду надійшов лист від 23.12.2019 № 82-2365-17 про усунення недоліків.
Ухвалою від 03.01.2020 суд поновив провадження у справі; у зв'язку із зміною складу суду на стадії підготовчого провадження, за приписами ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України розпочав розгляд справи спочатку та призначив підготовче засідання на 05.02.2020.
Представником відповідача була подана заява (вх. №390к від 05.02.2020) про зупинення провадження у даній справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою суду від 05.02.2020 зупинено провадження у справі № 920/778/17 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.
02.11.2020 від позивача надійшла заява від 28.10.2020 № 22/8 (вх № 3323к), відповідно до якої позивач зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року у справі № 912/2385/18 скасовано; справу №912/2385/18 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Враховуючи зазначене, позивач просить суд поновити провадження у справі № 920/778/17.
16.12.2020 представником відповідача подане клопотання про залишення позовної заяви прокурора без розгляду, відповідно до якого представник відповідача просить суд залишити позовну заяву заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 ГПК України.
Ухвалою суду від 16.12.2020 прийнято до розгляду заяву Конотопської місцевої прокуратури № 82-2365-17 від 21.05.2019 про зміну підстав позову. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі №920/778/17 на 27.01.2021.
19.01.2021 від прокуратури до суду надійшли письмові пояснення (вх № 445/21), в яких вважає, що думка відповідача щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави є необґрунтованою.
Ухвалою суду від 27.01.2021 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх №3842к від 16.12.2020). Закрито підготовче провадження та призначено справу №920/778/17 до судового розгляду по суті в судове засідання на 24.02.2021.
У судовому засіданні 24.02.2021 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 15.03.2021.
12.03.2021 прокурором подане клопотання по долучення до матеріалів справи документів (вх№2607/21).
У судовому засіданні 15.03.2021 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольні ухвали, якими: 1)задоволено клопотання прокурора про долучення доказів та долучено до матеріалів справи відповідні докази подані за клопотанням прокурора; 2)оголошено перерву з розгляду справи по суті в судове засідання на 05.04.2021.
05.04.2021 представник відповідача надіслав електронною поштою додаткові пояснення (вх№3406/21), в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку із необґрунтованістю та недоведеністю.
05.04.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи № 920/778/17 та відкладено розгляд справи №920/778/17 по суті в судове засідання на 14.04.2021. Разом з тим, головуючий суддя Котельницька В.Л. перебувала на лікарняному, а тому розгляд зазначеної справи не відбувся.
28.04.2021 ухвалою суду призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 25.05.2021.
У судовому засіданні 25.05.2021 колегією суддів встановлено:
Учасники справи в судове засідання прибули, прокурор та позивач позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень , він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У справі “Менчинська проти Російської Федерації” (рішення від 15.01.2009, пункт 35) ЄСПЛ висловив позицію, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.
Наявність підстав для представництва має бути обгрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
При цьому, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив невжиття уповноваженим органом заходів захисту в судовому порядку порушень прав держави, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази неможливості самостійно захищати інтереси держави. Процедура, передбачена ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Таким чином і з огляду на зазначену норму Закону України “Про прокуратуру” прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.
З урахуванням ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Відповідно до статей 142-145 Конституцій України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, окрім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом ухвалення рішень. Права органів місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно вимог ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” землі комунальної власності є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.
Як закріплено у ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Отже правовідносини, пов'язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять суспільний інтерес, а ненадходження передбаченої законом плати до місцевого бюджету за користування земельними ділянками, такому суспільному інтересу не відповідає.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі “Трегубенко проти України” від 02.11.2004 категорично ствердив, що “правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес”.
У січні 2017 року Конотопською місцевою прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді проводилося вивчення використання на території м. Буринь земельних ділянок комунальної власності за відсутності правовстановлюючих документів. Згідно отриманої відповіді від 16.01.2017 № 21 Буринська міська рада повідомила, що в тому числі Відповідач, використовує земельну ділянку загальною площею 11936 кв.м. по АДРЕСА_1 , за відсутності правовстановлюючих документів.
У подальшому, місцевою прокуратурою на адресу позивача був спрямований лист № 78-626вих-17 від 27.01.2017, в якому зазначалося, що використанням земельних ділянок за відсутності договорів оренди землі та ненадходженням коштів орендної плати до місцевого бюджету порушуються інтереси територіальної громади м. Буринь, а також встановлювалося, які саме Буринською міською радою вживалися заходи з метою усунення порушень чинного законодавства щодо землекористування. Крім того, у вказаному листі ініціювалося питання про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, відповідно Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
На вказаний лист Буринська міська рада у відповіді № 86 від 07.02.2017 зазначила, що листувалася з землекористувачами щодо необхідності укладення договорів оренди землі. З метою усунення порушень земельного законодавства Конотопською місцевою прокуратурою направлено до Буринської міської ради лист №78-1702вих-17 від 01.03.2017 про необхідність вжиття дієвих заходів щодо винесення на розгляд комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам питання використання земельних ділянок в м. Буринь за відсутності правовстановлюючих документів.
Листами № 139 від 07.03.2017 та № 243 від 03.04.2017 Буринська міська рада повідомила, що звернулася до Буринської районної державної адміністрації щодо нарахування збитків, завданих використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів на землю.
Проте, як встановлено судом, інших дієвих заходів щодо спонукання Відповідача до сплати нарахованих збитків та їх стягнення Буринською міською радою не вживалося, в тому числі і в судовому порядку.
У зв'язку з цим, Конотопською місцевою прокуратурою було витребувано акт визначення завданої шкоди у вигляді недоотриманої орендної плати від 14.06.2017 та листом від 25.07.2017 № 78-7107вих17 повідомлено про те, що Конотопською місцевою прокуратурою, готується позовна заява до Господарського суду Сумської області в інтересам держави в особі Буринської міської ради до Відповідача про стягнення збитків, завданих власнику земельної ділянки у сумі 255135,47 грн.
Враховуючи, що інтереси територіальної громади м. Буринь продовжували протягом тривалого часу залишатися не захищеними, а порушення вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок комунальної власності продовжували мати місце, при цьому уповноваженим органом місцевого самоврядування допущено бездіяльність щодо їх захисту, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”.
Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором доведено підстави звернення до суду в інтересах держави у даній справі, що також встановлено в ухвалі від 27.01.2021 у справі №920/778/17 при розгляді клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що 28.10.2004 між ліквідатором банкрута - Спільного підприємства «Буринський овочесушильний завод» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки нежитлових приміщень, відповідно до пункту 1 якого продавець за цим договором продав, а покупець купив купив 3/25 частки нежитлових приміщень Спільного підприємства «Буринський овочесушильний завод» - картоплесховище під літ. «Г-1» з залізобетонних блоків площею 986,6 м2, картоплесховище під літ. «Д», цегляне, загальною площею 456,1 м2, контейнерну під літ. «Е-1» - азбофанерну, площею 412,3 м2, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
17.08.2005 між Приватним виробничо-комерційним підприємством «Аптад» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно з пунктом 1 якого продавець продав, а покупець купив картоплесховище під літерою «З-1», з залізобетонних блоків загальною площею 1015,9 м2, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що становить 3/50 частки.
23.06.2011 рішенням VI сесії VI скликання «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 та надання її в оренду» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , загальною площею 11936 м2. Також надано ОСОБА_1 в оренду терміном на 5 років земельну ділянку під нежитловими будівлями в АДРЕСА_1 , загальною площею 11936 м2, встановивши орендну плату з моменту державної реєстрації договору оренди землі у розмірі 4%на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розробленої відділом Держкомзему у Буринському районі від 30.03.2011.
09.01.2014 позивач надіслав відповідачу лист, в якому зобов'язував останнього терміново укласти правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . А також, позивачем у даному листі зазначено, що у разі не виконання умов даного листа, матеріали для примусового укладання вищезазначених документів будуть повторно передані до суду.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.04.2011 у справі №5021/360/2011 позов Буринської міської ради, м. Буринь, Сумська область до відповідача Фізичної особи-підприємця Шитова Богдана Вікторовича, м. Буринь, Сумська область, про зобов'язання вчинити певні дії та укласти договір оренди земельної ділянки задоволено повністю. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Шитова Богдана Вікторовича виготовити правовстановлюючі документи на земельну ділянку під об'єктами нерухомості, що належать йому на праві приватної власності та розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Шитова Богдана Вікторовича укласти з Буринською міською радою договір оренди земельної ділянки під об'єктами нерухомості, що належать Фізичній особі-підприємцю Шитову Богдану Вікторовичу на праві приватної власності та розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнуто з Ффізичної особи-підприємця Шитова Богдана Вікторовича на користь Буринської міської ради 170 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
03.11.2016 розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації №819-ОД «Про районну комісію щодо визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачам на території Буринського району» утворено районну комісію щодо визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам на території Буринського району та затверджено її склад і Положення, що є додатками до зазначеного рішення.
06.01.2017 позивач надіслав відповідачу лист №14, відповідно до якого повторно звернувся до ФОП Шитова Б.В. щодо питання незаконного використання земельної ділянки, (без правовстановлюючих документів) загальною площею 11936, м2 за адресою АДРЕСА_1 , на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать відповідачу на праві приватної власності. Водночас звернувши увагу відповідача, що останнім не виконано в т.ч. і рішення Господарського суду Сумської області від 21.04.2011 у справі №5021/360/2011. Враховуючи зазначене, відповідачу було повідомлено, що він своїми діями завдав збитки міському бюджету внаслідок недоотримання орендної плати за користування даною земельною ділянкою. Сума недоотриманої орендної плати за весь період її використання з 01.01.2006 по 01.01.2017 обрахована в сумі 384834 тис. грн. з урахуванням діючого коефіцієнту індексації. У зв'язку з чим, позивач пропонував відповідачу у термін до 01.02.2017 добровільно сплатити зазначений борг.
06.06.2017 листом №409 позивач надіслав відповідачу лист, в якому провів повторний розрахунок неотриманої орендної плати та зазначив, що розмір останньої станом на 01.01.2017 склав 255135,47 грн.
16.06.2017 Розпорядженням голови Буринської РДА №347-ОД затверджено акт визначення завданої шкоди у вигляді неотриманої орендної плати від 14.06.2017. У даному акті зазначено, що сума неотриманої орендної плати місцевим бюджетом Буринської міської ради за весь період використання (з 01.06.2011 по 31.12.2016) ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності відповідачу, - склала 255135,47 грн.
16.06.2017 позивач надіслав відповідачу лист-повідомлення №01-23/1254 разом із копією акту визначення завданої шкоди у вигляді неотриманої орендної плати від 14.06.2017 та розпорядження голови Буринської РДА від 16.06.2017 №347-ОД, а також запропонував у десятиденний термін з дня надходження цього повідомлення з доданими документами розглянути такі документи та про результат розгляду повідомити виконавчий комітет Буринської міської ради (докази отримання зазначеного повідомлення 27.06.2017 наявні у матеріалах справи).
Таким чином, позивач неодноразова звертався до відповідача з листами про незаконне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, які залишені відповідачем поза увагою.
На виконання вимог судової ухвали від 02.05.2019 позивачем (27.05.2019 електронною поштою за вх№4121 та 30.05.2019поштою за вх№4291) надано відомості про нормативно-грошову оцінку вартості земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 2010 по 2016 роки. А саме: згідно з витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 11936,00 м2, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки складала 1295297,73 грн, 2015 року - 1618204,81 грн, 2016 року - 2319059,95 грн.
Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.
Судом у даній справі встановлено, що предметом позову по суті є стягнення з власника об'єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщено.
Отже, немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
З огляду на викладене Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
У зв'язку з чим, прокурором і було подано заяву про зміну підстав позову, яку судом прийнято до розгляду, та згідно з якою прокурор просить суд стягнути з відповідача 255135,47 грн за фактичне користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
Разом з тим, для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зберегла кошти, вона зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду, зокрема, викладеної у постановах від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 11.06.2019 у справі № 922/551/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 17.03.2020 у справі №917/353/19 для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з'ясувати, зокрема, чи є земельна ділянка об'єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Таким чином витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативно-грошову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , на якій розташоване нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності, має площу 11936,00 м2.
Сума коштів, які мав заплатити відповідач за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у вигляді орендної плати за землю в період з 01.06.2011 по 31.12.2016 включно склала за розрахунком позивача 255135,47 грн.
Згідно з наданих позивачем витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 11936,00 м2, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки складала 1295297,73 грн, 2015 року - 1618204,81 грн, 2016 року - 2319059,95 грн.
При розрахунку заявлених вимог позивачем враховано розмір (площа) земельної ділянки, на якій розташована належна відповідачу на праві власності будівля - 11936 м2; 3% ставка орендної плати відповідно до рішення Буринської міської ради VI сесії VI скликання від 23.06.2011 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 та надання її в оренду» та кількість днів користування земельною ділянкою.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам закону, площа земельної ділянки та кількість днів користування нею зазначені правильно і розрахунок є арифметично правильним, а тому вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 255135,47 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів в період з 01.06.2011 по 31.12.2016 включно є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, представником позивача у поданому відзиві на позовну заяву (вх№9087 від 17.10.2017) та у подальших його запереченнях заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення за період з 2011 року по 2014 рік.
У поданих 15.12.2017 прокурором письмових поясненнях, останній з приводу застосування строків позовної давності зазначає, що до вимог власників землі про відшкодування завданих збитків положення про строк позовної давності не застосовуються.
Розглянувши заявлене представником відповідача клопотання про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне:
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Статтями 257 та 258 ЦК України визначено строки загальної та спеціальної позовної давності.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, до правовідносин, що є предметом спору у даній справі застосовується загальна позовна давність у три роки.
Згідно з приписами частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 30.04.2020 у справі № 19/49-10.
Зміст статті 261 ЦК України, якою регулюється початок перебігу позовної давності, вказує на те, що правильність обчислення цього строку пов'язується як із суб'єктивним критерієм, тобто коли про порушене право довідався або міг довідатися потерпілий, так і з об'єктивним - можливістю потерпілого знати про ці обставини. Презумпція обізнаності особи про порушення її прав може бути спростована іншою стороною у справі, що кореспондується зі змістом статті 74 ГПК України щодо обов'язку сторони господарського процесу довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Тобто зазначена норма ЦК України пов'язує можливість захисту порушеного права з наявністю у заявника поважних причин пропущення строку.
Традиційним для національної правової системи є розуміння позовної давності як інституту матеріального, а не процесуального права. Зокрема, сплив позовної давності не є процесуальною перешкодою для звернення особи до суду за захистом свого права чи інтересу. Суд не має права відмовити у відкритті провадження у справі з мотивів пропущення позовної давності, оскільки така підстава не передбачена законом. У зв'язку з цим поновлення позовної давності розглядається судом як виняток, що має місце лише за наявності надзвичайних обставин.
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України). Такі правові позиції викладені ВС, зокрема, в постановах від 15.05.2018 у справі № 922/2058/17, від 13.11.2018 у справі № 924/127/17, від 15.01.2019 у справі № 910/2972/18, від 10.04.2019 у справі № 6/8- 09, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 22.08.2019 у справі № 910/15453/17, від 03.09.2019 у справі № 920/903/17, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17.
Прокурор просить суд стягнути з відповідача 255135,47 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів в період з 01.06.2011 по 31.12.2016, водночас, відповідно до штемпеля на поштовому конверті, останній звернувся до суду з даним позовом 10.08.2017 .
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наявними у справі доказами, поданими прокурором та позивачем підтверджується законність та обґрунтованість позовних вимог, до яких відповідно до ст. 257 ЦК України, застосовується загальна позовна давність у три роки. Матеріали справи не містять ні заяви, ні клопотання як позивача так і прокурора про поновлення пропущеного ними строку позовної давності з відповідним обґрунтуванням причин та їх поважності.
На підставі наведеного, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 267 ЦК України та ст. 266 ЦК України, суд відмовляє прокурору в задоволенні його позовних вимог в частині стягнення за період з 01.03.2011 по 09.08.2014, у зв'язку зі спливом позовної давності.
Разом з тим, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів за період з 10.08.2014 по 31.12.2016 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 133448,54 грн. (період з 10.08.2014 по 31.12.2014 складає 144 дні, а тому розрахунок заборгованості за 2014 рік є наступним: 38858,90:365х144=15330,64 грн; за 2015 рік та 2016 рік згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є наступним: за 2015 рік - 48546,10 грн, за 2016 рік - 69571,80 грн).
Таким чином, позов прокурора щодо стягнення з відповідача 255135,47 грн задовольняється судом частково, а саме: в частині стягнення з відповідача 133448,54 грн. за період з 10.08.2014 по 31.12.2016 , в іншому суд відмовляє в зв'язку з задоволенням заяви відповідача про застосування позовної давності.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 2001,73 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шитова Богдана Вікторовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Буринської міської Сумської області (41700, Сумська обл., м. Буринь, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 04058025) 133448,54 грн (сто тридцять три тисячі чотириста сорок вісім грн 54 коп).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шитова Богдана Вікторовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33) 2001,73 грн (дві тисячі одна грн 73 коп.) витрат по сплаті судового збору.
4. В іншому - відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 03.06.2021.
Головуючий cуддя В.Л. Котельницька
Суддя Є.А. Жерьобкіна
Суддя О.Ю. Соп'яненко