Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
про самовідвід
01 червня 2021 р. м. Рівне Справа №918/1383/16
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справі №918/1383/16 в частині розгляду
заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" про визнання забезпеченим кредитором (на новий розгляд в частині)
за заявою: Акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк"
про банкрутство: Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"
Постановою господарського суду Рівненської області від 29.05.2017 року Закрите акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" арбітражного керуючого Дяченко Яну Володимирівну.
В процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" подало заяву від 22.05.2020 року про визнання забезпеченим кредитором.
Ухвалою суду від 01 вересня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" від 22.05.2020 року про визнання забезпеченим кредитором задоволено частково.
Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" ( 03150, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 11, Код за ЄДРПОУ 39827967) забезпеченим кредитором у справі № 918/1383/16 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" з вимогами до останнього у сумі 2 679 583,28 грн. - вимоги, що забезпечені заставою боржника на підставі кредитного договору №1312-2 від 13.12.2005 р. з додатковими договорами до кредитного договору, іпотечного договору № 1312-2 від 13.12.2005р. з додатковими договорами, договору від 18.04.2019 №560 про відступлення права вимоги за договором іпотеки №1312-2 від 13.12.2005 р., Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №164082219 від 18.04.2019.
Ліквідатору Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" Драгун Ірині Іванівні визначено внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів. В решті заяви відмовлено.
03 листопада 2020 року постановою Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Рівненської області від 01 вересня 2020 року в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" від 22 травня 2020 року про визнання забезпеченим кредитором у справі №918/1383/16 - скасовано. В решті ухвалу залишено без змін. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" від 22 травня 2020 року про визнання забезпеченим кредитором у справі №918/1383/16 - відмовлено повністю.
04 березня 2021 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" задоволено частково.
Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 у справі № 918/1383/16 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" від 22.05.2020 скасовано.
Справу № 918/1383/16 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суд Рівненської області.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (в частині), справа № 918/1383/16 передано на розгляд судді Торчинюку В. Г.
Ухвалою суду від 11 травня 2021 року прийнято справу 918/1383/16 до свого провадження, в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" від 22.05.2020 року про визнання забезпеченим кредитором. Призначено до розгляду заяву про визнання ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" забезпеченим кредитором у судовому засіданні на 25 травня 2021 року.
Ухвалою суду від 25 травня 2021 року розгляд справи (заяви) відкладено на 08 червня 2021 року з урахуванням клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" про перенесення судового засідання.
01 червня 2021 року через відділ канцелярії від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" надійшла заява про відвід судді Торчинюка В. Г., свою заяву мотивує наявним конфліктом інтересів заявника та головуючого судді по справі.
Ухвалою суду від 01 червня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Профкапітал" про відвід судді Торчинюку В.Г. - залишено без розгляду.
З огляду на розглянуту судом заяву про відвід судді, суддя Торчинюк В.Г. вбачає за необхідне заявити самовідвід, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу.
Відвід (самовідвід) - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості і понад усе, якщо йдеться про кримінальне провадження, - в обвинуваченого (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48). Суд не завжди послідовно дотримувався позиції щодо того, чия думка є вирішальною при оцінці ступеня об'єктивної безсторонності судових органів. Так, у справі "Декюббер проти Бельгії" Суд встановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя "міг в очах обвинуваченого" здаватися негативно налаштованим проти нього (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984, Series A, No. 86, p. 29).
Водночас у справі "Хаузшільдт проти Данії" Суд дещо відкоригував свою позицію, відтворивши її у деяких рішеннях: "Для висновку про наявність у конкретній справі правомірної підстави сумніватися у безсторонності судді думка обвинуваченого може враховуватися, але вона не має вирішального значення. Вирішальним є те, чи можна вважати такі сумніви об'єктивно виправданими" (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Відповідно до ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році, яка визначає, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, загроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.
За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, що забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.
Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує. Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.
Суд, аналізуючи викладені в заяві від 01 червня 2021 року про відвід судді аргументи, враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом.
Суд аналізуючи заяву про відвід судді, вбачає, що викладені в ній обставини грунтуються виключно на припущеннях та домислах заявника та не відповідають дійсності, однак, як зазначалося вище спір має бути вирішеним незалежним i безстороннім судом, більше того, не породжувати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості судді.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема законність.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею.
Враховуючи зазначене вище, суд відзначає, що розгляд справи суддею Торчинюком В.Г. по даній справі, не створить достатніх гарантій для усунення підстав (навіть потенційної можливості) побоюватися, що суддя, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім при розгляді справи, а відтак здійснення судового розгляду та прийняття суддею Торчинюком В.Г. судового рішення за наслідками розгляду справи (заяви) по суті, може призвести до невиправданих очікувань, напруги з боку сторін у справі, упередженого ставлення, виявлення недовіри до судді, що може негативного відобразитися на судовому процесі.
З метою уникнення будь-яких можливих сумнівів сторін щодо об'єктивності та неупередженості судового складу під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду заяви (на новий розгляд в частині) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" про визнання забезпеченим кредитором в межах справи №918/1383/16 за заявою Акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин".
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 40 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 35-40, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву судді Торчинюка В.Г. про самовідвід від розгляду справи №918/1383/16 в частині нового розгляду заяви про визнання забезпеченим кредитором задоволити.
2. Передати справу №918/1383/16 в частині нового розгляду заяви про визнання забезпеченим кредитором уповноваженій особі апарату господарського суду Рівненської області, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документального суду, для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею - 03 червня 2021 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Вадим Торчинюк