26.05.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/224/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: за позовом: Акціонерного товариства "Таскомбанк"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ошура Ігора Федоровича
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 106 372 грн 38 коп.
представники сторін в судове засідання не з"явилися
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Акціонерне товариство "Таскомбанк" із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ошура Ігора Федоровича про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 106372 грн 38 коп.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
23.06.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначити на 05.05.2021, яке відклав на 26.05.2021.
В судове засідання 26.05.2021 представник позивача не з"явився, електронною поштою суду направив клопотання про розгляд справи без його участі вх.№7645/21 від 25.05.2021.
Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав, про дату час, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 26.05.2021 суд ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення своїх договірних зобов"язань згідно заяви - договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та правил обслуговування корпоративних клієнтів та заяви-договору №ID6930496 про приєднання Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") відповідач не повернув кредитні кошти, в результаті чого виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 83263 грн 51 коп., заборгованість за відсотками в сумі 0 грн 06 коп., заборгованість з комісії в сумі 19900 грн 00 коп. На суму простроченої заборгованості позивач нарахував пеню в сумі 2114 грн 41 коп. та штраф в сумі 1094 грн 40 коп. Позивач обґрунтував позов ст.525,526,553,554,610,612,629, 1049,1050,1054 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Предметом спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача грошової заборгованості за кредитним договором.
02.09.2019 ФОП Ошур Ігор Федорович підписав заяву - договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та правил обслуговування корпоративних клієнтів та погодився з умовами Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, розміщеними на сайті банку, Правилами обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифами банку, які разом із заявою від 02.09.2019 становлять Договір банківського обслуговування та є його невід"ємними частинами.
04.09.2019 фізична особа-підприємець Ошур Ігор Федорович та АТ "Таскомбанк" підписали заяву-договір №ID6930496 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу").
Зі змісту п. 1.1 договору вбачається, що за умови наявності вільних коштів банк зобов"язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов"язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, відповідно до умов цього договору. Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника, відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (п.1.2 договору).
Розмір кредиту, згідно з п.2.1. договору 100 000 грн 00 коп.
Відповідно до п.п.2.3.1 та 2.3.2 договору сторони погодили розмір процентної ставки 0,0001% річних та комісійної винагороди 1,99% щомісячно.
Строк кредиту 36 місяців з дати укладення договору - п.2.6.
Пунктом 3.3 заяви-договору № ID6930496 передбачено, що у випадку порушення будь-якого із грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що банк надав позичальникові кредит у сумі 100000 грн 00 коп., що підтверджується Випискою по особовому рахунку.
Відповідач свої зобов"язання належним чином не виконував, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, у зв"язку із чим утворилась заборгованість.
Відповідно до п.18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" банк, незалежно від строків виконання зобов"язання клієнтом за цим договором, має право достроково вимагати повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п.18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання коштів.
Відповідач 21.02.2021 звернувся до боржника із заявою про не проведення претензійно - позовної роботи та погодження щомісячної сплати заборгованості в сумі 3000 грн 00 коп., копія якого приєднана до матеріалів справи.
Однак станом на 22.03.2021 відповідач в порушення взятих на себе зобов"язань суму заборгованості не сплатив, позивач керуючись п.3.3 заяви-договору № ID 6930496 та п.18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" нарахував відповідачу пеню та штраф і звернувся за захистом свого порушеного права до господарського суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно зі статтею 180 Господарського Кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За приписами статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Зважаючи на специфіку укладення договору приєднання, Заява відповідача від 02.09.2019, в якій вказано на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, свідчить про укладення між сторонами в письмовій формі кредитного договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1. ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( пункт 1 ст. 612 ЦК України).
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК України).
Висновки суду.
Суд встановив факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом та комісії, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 103163 грн 57 коп. заборгованості за кредитом обґрунтовані та належать до задоволення.
Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для заявленого позову про стягнення заборгованості та нарахованих санкцій стало порушення позичальником строку повернення кредитних коштів, а також строків сплати відсотків за користування кредитом та комісії, тому внаслідок невиконання позичальником грошового зобов'язання у останнього виникла заборгованість.
За змістом заяви-договору № ID 6930496 від 04.09.2019, такий вид відповідальності позичальника як штраф за невиконання зобов'язання з повернення кредиту і сплаті відсотків та комісії в умовах кредитного договору відсутній, розмір штрафу позичальника в договорі сторонами не погоджений. До того ж в позовній заяві не вказано підстав для нарахування відповідачу як позичальнику штрафу, а тільки приєднаний його розрахунок.
Суд зазначає, що такий вид відповідальності позичальника як штраф передбачений п.18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", в якому зазначено, що у випадку порушення зобов"язань вказаних у п.18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9 цього розділу правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% (два відсотки) від розміру кредиту, діючого на момент застосування штрафу.
Відповідно до п.18.2.2.2.7 клієнт зобов"язується надавати банку не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, декларацію платника єдиного податку, примітки до звітів в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб"єктів/об"єктів господарювання, а також іншу інформацію на вимогу банку, в т.ч. про майно, що належить клієнту на праві власності або повного господарського відання.
Згідно з п.18.2.2.2.9 клієнт зобов"язується, забезпечити умови для проведення банком перевірок за даними бухгалтерського, оперативного і складського обліку, цільового використання кредиту, його забезпеченості та своєчасності погашення.
Проаналізувавши вищезаначені положення договору та дослідивши матеріали справи суд зазначає, що позовна вимога про стягнення штрафу на підставі п. 18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" є необгрунтованою, оскільки відповідно до цього пункту договору штраф застосовується до позичальника лише у випадках вказаних у п.18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9., на підтвердження яких позивач доказів не надав.
Отже, зважаючи на недоведеність перед судом факту нецільового використання коштів позичальником, ненадання фінансової інформації чи незабезпечення умов для проведення банком перевірок, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в сумі 1094 грн 40 коп.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені. Приймаючи до уваги встановлення судом факту порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії, з огляду на погодження сторонами такого виду відповідальності, як пеня суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення пені, нарахованої за прострочення повернення кредиту та процентів за період 02.09.2020 до 01.03.2021.
Водночас, з огляду на положення пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12 березня 2020 карантин, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов'язку сплати пені, з огляду на що кінцевою датою нарахування пені в цьому випадку є - 11.03.2020.
Відтак, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, що підлягає стягненню із суб'єкта господарювання у зв'язку з порушенням ним господарського зобов'язання в період дії карантину, а також те, що грошове зобов'язання за кредитним договором на яке банком нарахована пеня прострочено позичальником у період дії карантину, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 2114 грн 41 коп. - пені.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 83263 грн 51 коп. - заборгованості за тілом тілу кредиту, 0 грн 06 коп. - заборгованості за відсотками, 19900 грн 00 коп. - заборгованості з комісії.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2270 грн 00 к., що підтверджується меморіальним ордером №693445285 від 03 березня 2021 року.
Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 2201 грн 52 коп. - суд покладає на відповідача. Судовий збір в сумі 68 грн 48 коп. - на позивача.
Керуючись ст. 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2,129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Фізичної особи-підприємця Ошура Ігора Федоровича про стягнення 106372 грн 38 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ошура Ігора Федоровича, АДРЕСА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області 05.08.1998 року ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк", вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032 (код 09806443)- 83263 (вісімдесят три тисячі двісті шістдесят три) гривні 51 коп. - заборгованості по тілу кредиту, 0 (нуль) гривень 06 коп. - заборгованості по відсотках, 19900 (дев"ятнадцять тисяч дев"ятсот) гривень 00 коп. - заборгованості по комісії, а також 2201 (дві тисячі двісті одну) гривню 52 коп. - судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 41 коп. - пені та 1094 (одну тисячу дев"яносто чотири) гривні 40 коп. - штрафу відмовити.
Судовий збір в сумі 68 (шістдесят вісім) гривень 48 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.06.2021
Суддя Т. В. Максимів