Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"01" червня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/246/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання Стретович Н.К.
за участю представників сторін:
- від позивача: Толмачова О.М., довіреність від 01.03.2021; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9575/10 від 22.10.2020
- від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Груп" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар Трейд" (м. Житомир)
про стягнення 1605267,74 грн.
У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
ТОВ "СЛ-Груп" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Агродар Трейд" 1605267,74 грн., з яких 1363560,00 грн. основного боргу, 129108,58 грн. пені, 35975,57 грн. 3 % річних, 76623,59 грн. інфляційних збитків, а також 24455,59 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати за поставлений товар згідно з договором поставки №28/01/2020СЛ від 28.01.2020.
Ухвалою від 10.03.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду.
Ухвалою від 06.04.2021 господарський суд відклав підготовче засідання суду за клопотанням позивача на 16.04.2021 о 10:30; постановив повідомити відповідача про дату та час судового засідання за таким номером телефону: НОМЕР_1 .
Ухвалою від 16.04.2021 господарський суд відклав підготовче засідання суду на 26.04.2021 о 10:30.
Ухвалою від 26.04.2021 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 07.06.2021, відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 19.05.2021 о 12:00, постановлено направити копію цієї ухвали на електронні адреси сторін та адресу реєстрації засновника та керівника відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Ухвалою від 19.05.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.06.2021 о 11:30 (а. с. 121).
В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримала.
Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив; правом на подання відзиву не скористався.
Згідно із ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 ГПК України подання заяв по суті справи є правом учасників процесу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.
Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався правами, передбаченими ст.165 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
28.01.2020 між ТОВ "СЛ-Груп" (постачальник, позивач) та ТОВ "Агродар Трейд" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 28/01/2020СЛ (далі - договір поставки) (а. с. 9-11), п. 1.1 якого передбачено, що постачальник передає у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію придбану у господарських підприємств власного виробництва (далі - товар), а покупець приймає та оплачує товар.
Точний асортимент та найменування товару, його кількість, якість, вартість та місце поставки визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору поставки).
Відповідно до п. 2.3 договору поставки розрахунок за товар здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника протягом 15 банківських днів на підставі виставлених останнім рахунку-фактури.
Пунктом 2.4 договору поставки рахунок-фактура складається відповідно до фактично отриманої (розвантаженої) партії товару на складі покупця.
Згідно з п. 3.2 договору поставки датою поставки товару є дата, коли товар був переданий покупцю. Передача товару здійснюється на складах, зазначених в специфікаціях, що підтверджується датою у товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) про отримання товару дата отримання покупцем товару, вказана в ТТН, є підтвердженням переходу ризиків та вигід, пов'язаних з отриманням права власності на набутий товар. Зобов'язання постачальника щодо передачі товару вважаються виконаними в момент передачі товару покупцю.
Відповідно до п. 3.3. договору покупець зобов'язується надати перевізнику постачальника належним чином оформлені оригінали ТТН, згідно яких постачальник складає видаткову накладну та надає її покупцю.
Видаткова накладна складається зведена на усі розвантажені партії в один день відповідною датою. Покупець при отриманні товару зобов'язується у графі "прийняв" у ТТН вказати ПІБ, посаду підпис відповідальної особи та поставити печатку.
Специфікаціями № 1 від 28.01.2020 на суму 967500,00 грн., № 2 від 03.02.2020 на суму 4830000,00 грн., № 3 від 10.02.2020 на суму 1380000,00грн. (а. с. 12 - 14) до договору поставки сторонами погоджено товар та місцезнаходження складу.
На виконання договору поставки та укладених до нього специфікацій, постачальник поставив, а покупець прийняв товар (горох 3-го класу, горох жовтий врожаю 2018-2019 років та врожаю 2019 року) на загальну суму 7195560,00 грн., про що свідчать відповідні видаткові накладні, які є в матеріалах справи (а. с.15 - 25, 99).
Поставка товару здійснювалась шляхом його перевезення автомобільним транспортом, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а. с. 27 - 55).
Оплата за товар повинна була здійснювалась також і на підставі виставлених постачальником рахунків на оплату, які містяться в матеріалах справи (а. с. 56 - 68).
За період з 26.03.2020 по 27.01.2021 відповідачем сплачено в рахунок оплати отриманого товару грошові кошти на суму 5832000,00 грн., про що вказано у акті звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020-27.01.2021 (а. с. 69,70).
Станом на дату звернення з позовною заявою до суду, за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 1363560,00 грн.
У зв'язку із простроченням відповідачем оплати поставленого товару, позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.02.2021, вих. № 01/02 з вимогою про погашення боргу та відповідних нарахувань у зв'язку з простроченням оплати, але відповіді не отримав (а. с. 71, 72).
Таким чином, станом на дату подання цієї позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар в сумі 1363560 грн., а також нараховано до сплати відповідачу 129108,58 грн. пені, 35975,57 грн. 3% річних та 76623,59 грн. інфляційних втрат, а всього на загальну суму 1605267,74 грн.
2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).
Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна, зокрема, вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст правовідносин та характер зобов'язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.
За ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних, зокрема, з особистим, сімейним чи домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
3. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 1363560,00 грн.
На виконання договору поставки та укладених до нього специфікацій, постачальник поставив, а покупець прийняв товар (горох 3-го класу, горох жовтий врожаю 2018-2019 років) на загальну суму 7195560,00 грн., про що свідчать такі видаткові накладні (а. с. 15 - 25, 99):
- від 30.01.2020 - на суму 985560,00 грн.;
- від 04.02.2020 - на суму 498801,00 грн.;
- від 06.02.2020 - на суму 495765,00 грн.;
- від 07.02.2020 - на суму 247158,00 грн.;
- від 10.02.2020 на суму 502527,00 грн.;
- від 11.02.2020 - на суму 268134,00 грн.;
- від 12.02.2020 - на суму 761553,00 грн.;
- від 14.02.2020 - на суму 986631,00 грн.;
- від 19.02.2020 - на суму 481275,00 грн.;
- від 21.02.2020 - на суму 738714,00 грн.;
- від 17.03.2020 - на суму 512808,00 грн.;
- від 23.03.2020 - на суму 716634,00 грн.
Про факт поставки товару свідчать такі товарно-транспортні накладні: №№2,3,4, 5 від 30.01.2020, №№6,7 від 04.02.2020, №№9, 10 від 06.02.2020, №11 від 07.02.2020, №№12,13 від 10.02.2020, №14 від 11.02.2020, №№15,16,17 від 12.02.2020, №№18, 19,20,21 від 14.02.2020, №№22,23 від 19.02.2020, №№25,26,27 від 21.02.2020, №№135,137 від 17.03.2020, №№144,145,147 від 23.03.2020 (а. с. 27 - 55).
Для оплати за товар постачальник виставив такі рахунки на оплату: №7 від 30.01.2020 на суму 985560,00 грн.; №8 від 05.02.2020 на суму 498801,00 грн.; №9 від 06.02.2020 на суму 495765,00 грн.; №10 від 10.02.2020 на суму 247158,00 грн.; №11 від 11.02.2020 грн. на суму 502527,00 грн.; №12 від 12.02.2020 на суму 268134,00 грн.; №13 від 13.02.2020 на суму 761553,00 грн.; №14 від 17.02.2020 на суму 491832,00грн.; №15 від 18.02.2020 на суму 494799,00 грн.; №16 від 21.02.2020 на суму 481275,00грн.; №17 від 26.02.2020 на суму 738714,00 грн.; №18 від 18.03.2020 на суму 512808,00грн.; №19 від 24.03.2020 на суму 716634,00 грн. (а. с. 56 - 68).
За період з 26.03.2020 по 27.01.2021 відповідачем сплачено за отриманий товар грошові кошти на суму 5832000,00 грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 27.01.2021 (а. с. 69, 70).
Позивач вказав, що зважаючи, що останнім днем поставки товару за договором є 23.03.2020, тому останнім днем оплати вартості поставленого товару є 13.04.2020.
Зауваження чи заперечення зі сторони відповідача щодо отриманого товару матеріали справи не містять.
За таких обставин, позивачем виконано взяті за договором зобов'язання.
Станом на дату розгляду справи, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно з договором поставки та специфікацій до договору поставки щодо своєчасної оплати за отриманий товар повністю не виконав.
Враховуючи факт не виконання належним чином обов'язку з оплати товару, отриманого на підставі договору поставки та специфікацій до нього, у відповідача виник обов'язок щодо сплати позивачу боргу на загальну суму 1363560,00 грн.
4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 76623,59 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2020 року по січень 2021 року і 35975,57 грн. 3% річних за період з 14.04.2020 по 28.02.2021 за розрахунком позивача (а. с. 75).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Зважаючи на встановлені судом періоди розрахунку боргу, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за допомогою правового портала України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд прийшов до висновку про його обгрунтованість у сумі 35895,34грн.
З огляду на викладене в частині заявленого розміру 3% річних у сумі 80,23 грн. слід відмовити за безпідставністю нарахування.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено таке.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 76623,59 грн. за період з квітня 2020 року по січень 2021 року.
Зважаючи на вказаний період виникнення прострочки в оплаті боргу, нарахування інфляційних втрат проведено правильно.
5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 129108,58 грн. пені.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 129108,58 грн. згідно з розрахунком позивача (а. с. 75 ).
У п. 6.3 договору поставки сторонами погоджено, що у випадку порушення строків оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За розрахунком суду, здійсненому у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", обґрунтованою є сума пені в розмірі 92096,18 грн.
Отже, задоволенню підлягає сума пені у розмірі 92096,18 грн. В частині задоволення 37012,40 грн. пені слід відмовити за безпідставністю нарахування.
6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами. Відповідач не надав докази сплати заявленої суми боргу.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 1568175,11 грн., з яких, 1363560,00 грн. основного боргу, 92096,18 грн. пені, 35895,34 грн. 3% річних, 76623,59 грн. інфляційних втрат.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 37012,40 грн. пені, 80,23 грн. 3% річних слід відмовити за безпідставністю нарахування.
7. Розподіл судового збору між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар Трейд" (10020, м. Житомир, вул. Бялика, буд. 10, код ЄДРПОУ 39416020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Груп" (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 2, код ЄДРПОУ 38220430)
- 1363560,00 грн. основного боргу;
- 92096,18 грн. пені;
- 35895,34 грн. 3 % річних;
- 76623,59 грн. інфляційних втрат;
- 23890,50 грн. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 37012,40 грн.
4. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 80,23 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 03.06.21
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
3 - відповідачу на електронну адресу: agrodar_trade@ukr.net