вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі
03.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3852/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод", смт. Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод", с. Новопілля, Криворізький район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 191 993,66 грн. за договором поставки № 1612/1 від 16.12.2019 року.
Суддя Бєлік В.Г.
Без участі (виклику)представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Нововодолазький молокозавод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" заборгованість у розмірі 191 993,66 грн. за договором поставки № 1612/1 від 16.12.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1612/1 від 16.12.2019 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.
Дослідивши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (191 993,66 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
31.05.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 26.05.2021 року про відмову від позову.
Представник позивача у призначене судове засідання 08.09.2020 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, а також матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, з огляду на таке.
Як визначено в п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до положень статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Пунктом 4 частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Закриваючи провадження у справі, суд повинен чітко викласти застосовану ним норму процесуального закону з посиланням на підпункт, пункт, частину статті тощо, та встановити обставини справи, що підтверджують правомірність закриття провадження у справі.
У випадках відмови позивача від позову господарському суду слід керуватись частиною п'ятою статті 191 ГПК України перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.
Станом на час винесення цієї ухвали будь-яких заяв, заперечень чи відклику на заяву про відмову від позову не надходило.
Господарський суд встановив, що дана заява про відмову від позову підписана уповноваженим представником позивача, а саме директором Нащанським Д.В., повноваження якого підтверджені інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За вказаних обставин, суд вважає, що вказана заява позивача не суперечить чинному законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб.
Оскільки, звернення до суду з позовом, як і відмова від нього є формою реалізації прав позивача, тому суд приймає відмову позивача від позову.
Таким чином, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України.
Позивачу відомі наслідки, передбачені ч. 3 ст. 231 ГПК України відмови від позову та закриття провадження у справі, а саме у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, про що ним зазначено у заяві про закриття провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частинами першими статей 4, 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом статті 4 цього Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням ціни позову майнового характеру у сумі 191 993,66 грн. судовий збір становить 2 879,90 грн.
Судом встановлено, що позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2 879,91 грн. за платіжним дорученням № 2461 від 18.03.2021 року тобто, судовий збір сплачений заявником в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, надмірно сплачений судовий збір за подання позову майнового характеру становить 0,01 грн.
Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до розділу 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" у застосуванні цієї статті господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч.4 ст. 231 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті , суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем не подано відповідного клопотання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Станом на час постановлення судом цієї ухвали клопотання позивача щодо повернення йому з державного бюджету надмірно сплаченого судового збору у сумі 0,01 грн. та 50% у сумі 1 439,95 грн., до суду не надходило, що унеможливлює вирішення цього питання.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" про відмову від позову задовольнити.
2 Прийняти відмову Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопільський молокозавод" заборгованість у розмірі 191 993,66 грн. за договором поставки № 1612/1 від 16.12.2019 року.
3. Закрити провадження у справі № 904/3852/21, у зв'язку з відмовою позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 03.06.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік