31.05.2021 місто Дніпро Справа № 912/4027/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: Пясецький Д.В., адвокат, довіреність № 14-15 від 15.01.2021;
від відповідача: Кравченко І.В., в.о. директора, наказ №101-к від 20.05.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2021 (повний текст складений 19.02.2021, суддя Глушков М.С.) у справі №912/4027/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія, Кіровоградська область
про стягнення 43 273 147,97 грн., -
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовом про стягнення з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на свою користь 34 622 607,45 грн. основного боргу, 2 021 466,80 грн. 3 % річних, 1 751 890,94 грн. втрат від інфляції, 4 877 182,78 грн. пені.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2021 у справі №912/4027/20 позов задоволено частково; з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради стягнуто на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 34 622 607,45 грн. основного боргу, 2 021 466,80 грн. 3 % річних, 1 751 890,94 грн. втрат від інфляції, 2 438 691,39 грн. пені, 324 548,61 грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу №5333/18-ТЕ-18 від 08.10.2018 в частині своєчасної та повної оплати природного газу, отриманого у жовтні 2018 року - квітні 2019 року.
Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобов'язання, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 021 466,80 грн. 3 % річних, 1 751 890,94 грн. інфляційних втрат.
Також місцевий господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4 877 182,78 грн. пені.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення нарахованої позивачем пені на 95%, місцевий господарський суд врахував, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території міста Олександрії, а отже основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, які надійшли за наданні послуги з теплопостачання; Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання, та оплата із такого рахунку відповідних послуг залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів; грошові кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15-26 Порядку розподілу коштів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217, і перераховуються в частині вартості спожитого природного газу - на рахунок постачальника природного газу зі спеціальними обов'язками, яким є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вартості послуг з транспортування природного газу - на рахунок оператора газотранспортної системи, вартості послуг з розподілу природного газу - на рахунок оператора газорозподільної системи; відповідачу потрібні грошові кошти на виплату заробітної плати робітникам та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії з метою забезпечення своєчасного та належного надання відповідних послуг, тоді як згідно зі Звітом про фінансові результати за 2019 рік відповідач має непокритий збиток в розмірі 40 520 тис. грн.
Враховуючи, що діяльність Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи та враховуючи правове призначення штрафних санкцій, господарський суд вважає, що зменшення пені згідно з клопотанням відповідача на 95 % відсотків є надто значним зменшенням, тому дійшов до висновку про можливість зменшення розміру неустойки на 50% та стягнення з відповідача на користь позивача 2 438 591,39 грн. пені.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2021 у справі №912/4027/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 2 438 591,39 грн., ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права в частині висновків про наявність підстав для зменшення пені. Вказує, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані всі обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору в оскаржуваній частині. Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не враховано, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з постачання газу для інших споживачів; при цьому державою не виконуються зобов'язання з компенсації економічно необґрунтованих витрат, що спричиняє збитки позивачу.
За доводами апелянта, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами тяжкого фінансового становища, наявні в матеріалах справи копії звітів про фінансовий стан відповідача не містять жодних повідомлень про прийняття їх відповідними державними органами. Звертає увагу, що збитковість підприємства, скрутне матеріальне становище не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки або уникнення відповідальності. Крім того, встановлений договором розмір пені нижче від облікової ставки Національного банку України за спірний період та менше максимально законодавчо встановленого розміру пені.
На думку апелянта, зменшуючи розмір пені, місцевим господарським судом неправильно застосовані норми статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, що призвело до ухвалення помилкового рішення про зменшення пені на 50%.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2021 у справі №912/4027/20; розгляд скарги призначений у судове засідання на 17.05.2021.
31.03.2021 від представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Пясецького Дмитра Васильовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Пясецького Дмитра Васильовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №912/4027/20 з використанням власних технічних засобів.
05.05.2021 від Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Зазначає, що при порівнянні фінансових показників позивача та відповідача визначення "скрутне фінансове становище" можна застосувати до відповідача в повній мірі, на відміну від позивача, тому, відповідно до статті 233 Господарського кодексу України., дослідження майнового стану не підтверджує того, що позивач зазначав значних збитків внаслідок несвоєчасних розрахунків, здійснених відповідачем. Відповідач зазначає, що надав до матеріалів справи докази на підтвердження скрутного фінансового становища, а також докази неможливості залучити кредитні кошти для погашення заборгованості у зв'язку із арештом рахунків та наявністю збитків в результаті фінансово-господарської діяльності підприємства. Звертає увагу, що не є організацією, метою створення якої є отримання прибутку, фінансування здійснюється за рахунок платежів від надання послуг населенню та підприємствам, установам, організаціям, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів; отриманий від позивача газ використовується для вироблення теплової енергії в основному для населення.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2021, оголошувалась перерва до 31.05.2021
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 судове засідання призначене на 31.05.2021 за участю представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Пясецького Дмитра Васильовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні, яке відбулося 31.05.2021, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, представник відповідача підтримав заперечення на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні, яке відбулося 31.05.2021, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (споживач) укладений договір постачання природного газу №5333/18-ТЕ-18, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
29.03.2019 сторонами укладено додаткову угоду №7 про зміну назви Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 5.4 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1 договору в редакції додаткової угоди №4 від 26.11.2018).
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач протягом жовтня 2018 року - квітня 2019 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 106 889 533,00 грн. згідно з актами приймання - передачі природного газу.
Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на те, що Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради своєчасно не здійснило оплату за договором, заборгованість за поставлений природний газ у період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року становить 34 622 607,45 грн., у зв'язку з чим нараховані 3% річних, інфляційні втрати та пеня.
Предметом спору є стягнення з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради заборгованості за поставлений природний газ у період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року у розмірі 34 622 607,45 грн., а також 4 877 182,78 грн. пені, 2 021 466,80 грн. 3% річних, 1 751 890,94 грн. інфляційних втрат.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заявлено про стягнення з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на свою користь 34 622 607,45 грн. заборгованості за поставлений природний газ у період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.
Місцевим господарським судом визнана обґрунтованою та стягнута з відповідача на користь позивача 34 622 607,45 грн. заборгованості за поставлений природний газ у період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.
Апеляційна скарга не містить доводів в частині суми основного боргу.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача на свою користь 2 021 466,80 грн. 3% річних, 1 751 890,94 грн. інфляційних втрат.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що розрахунок виконаний правильно, позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Апеляційна скарга не містить доводів в частині 3% річних та інфляційних втрат.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 4 877 182,78 грн. пені.
Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що він є правильним.
Між тим, Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради у відзиві на позов заявлено про зменшення неустойки, в якій відповідач заперечує щодо нарахованої суми пені та просить зменшити її на 95%. Клопотання про зменшення пені мотивоване тим, що причиною неналежного виконання зобов'язання є скрутний майновий стан підприємства, що підтверджується статистичною фінансовою звітністю за 2018 - 2019 роки та довідками про заборгованість за податками та обов'язковими платежами, відповідно до яких заборгованість по податках станом на 01.10.2018 становила 22 063 тис. грн., на 01.01.2019 становила 24 217 тис. грн., на 01.01.2020 становила 18 198 тис. грн., на 01.01.2021 становить 33 212 тис.грн.
Низький рівень платоспроможності населення також істотно впливає на виконання зобов'язань підприємства перед позивачем. Станом на 01.01.2019 заборгованість перед Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради населення складає 64 287 тис. грн., станом на 01.01.2021 ця заборгованість складає 89 503 тис.грн., тобто спостерігається тенденція до зростання даного показника.
У складі споживачів теплової енергії відповідача категорія "населення" складає 88%. Таким чином, несвоєчасна сплата цієї категорії споживачів істотно впливає на накопичення заборгованості підприємства за спожитий природний газ.
В період дії договору тарифи для населення на теплову енергію затверджувалися органами місцевого самоврядування та не забезпечували 100%-го відшкодування економічно - обґрунтованих витрат підприємства на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що призвело до недоотримання коштів за теплову енергію та неможливість забезпечення в повному обсязі розрахунків за спожитий природний газ.
Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають фактично понесеним витратам під час виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Обсяг нарахованої та невідшкодованої з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню, складає: станом на 01.11.2018 - 14 833 тис. грн.; станом на 01.12.2020 - 25 313 тис. грн.
На теперішній час всі рахунки підприємства знаходяться під арештом, згідно з виконавчим провадженням №ВП61683795 від 03.04.2020, відкритим відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Попередній арешт був накладений відповідно до постанови про арешт коштів боржника ВП №46753185 від 06.04.2015 також за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", тривав 2 роки 10 місяців і був скасований 31.01.2018 після набрання чинності Законом України №1730 - VIII від 03.11.2016 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та прийняттю низки підзаконних актів, що дало змогу відповідачу укласти з позивачем договори реструктуризації терміном на 60 місяців.
В період арешту рахунків підприємство не є розпорядником коштів, які надходять на поточні банківські рахунки, а кошти, стягнуті примусово територіальним відділенням Державної виконавчої служби, спрямовувалися в тому числі і на погашення кредиторської заборгованості перед Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у послідовності, визначеній Законом України "При виконавче провадження". Протягом попереднього арешту рахунків розпорядником коштів був державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області.
Заробітна плата працівникам та частина соціальних внесків під час арешту сплачується через оформлення рішень комісії по трудовим спорам підприємства через державну виконавчу службу, що призводить до додаткового стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від суми стягнених з банківського рахунку коштів. Як наслідок значно зросла податкова заборгованість, відсутня можливість сплати єдиного соціального внеску, податків з доходів фізичних осіб та військового збору, нарахованих на заробітну плату, що призводить до накопичення значних сум заборгованості та нарахування штрафних санкцій на несплачені обов'язкові платежі в значних розмірах - від 10 до 75% від суми заборгованості.
Жодними тарифами не передбачено відшкодування нарахованих штрафних санкцій, тому дані додаткові нарахування призводять до накопичення прямих збитків підприємства і відволіканню коштів, які мали б бути сплачені за погашення кредиторської заборгованості за спожитий природний газ.
Так, сума непокритих збитків по підприємству за 2018 рік становила 39 311 тис. грн., за 2019 рік становила вже 40 520 тис. грн., що підтверджується даними статистичної фінансової звітності за відповідні періоди.
За висновками незалежної аудиторської фірми "Олександрія - Аудит" щодо фінансової звітності Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради станом на 31.12.2019 (аудиторський висновок ТОВ "АФ "Олександрія - Аудит" від 30.04.2020) виявлено факт суттєвої невизначеності, що стосується безперервності діяльності, фінансову нестабільність, недосконалість законодавства та не зважаючи на таке, підприємство виконувало свої прямі функції, враховуючи що у підприємства не достатньо активів, щоб розрахуватись за своїми боргами, навіть поточними.
Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради просило також врахувати ступінь виконання зобов'язань за договором в розмірі 67,61%, що становить 72 266 925,78 грн.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заперечувало проти заявленого відповідачем клопотання про зменшення пені, посилаючись на те, що в момент підписання договору відповідач погодився з розміром нарахування пені за прострочення зобов'язання.
Станом на 30.09.2020, відповідно до консолідованого звіту про фінансовий стан Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" розмір короткострокових позик складає 78,419 млрд. грн., довгострокових - 89,097 млрд. грн.; всього - 167,516 млрд. грн. (дана інформація є публічно-доступною, розміщена на сайті naftogaz.com), що свідчать про значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювального сезону 2017/2018, 2018/2019, 2019/2020 та 2020/2021 років.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, тобто, як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу, спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України.
Так, основним нормативним документом, що регулює порядок та умови постачання природного газу та виділення номінацій захищеним споживачам у опалювальний період 2019-2020 є постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867, якою затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, згідно з яким встановлено обов'язок Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для всіх категорій використання природного газу, в тому числі для виробництва електричної енергії такими виробниками, на умовах та порядку, що визначені цим Положенням.
Таким чином, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.
Зазначає, що держава, покладаючи на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" спеціальні обов'язки з постачання природного газу, не виконує свої зобов'язання з компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб'єктом, тим самим спричиняючи до збитків.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року по справі №826/6064/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не визначення джерела фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Місцевим господарським судом враховано, що Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Олександрії, а отже основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, які надійшли за наданні послуги з теплопостачання; Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання, та оплата із такого рахунку відповідних послуг залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів; грошові кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15-26 Порядку розподілу коштів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217, і перераховуються в частині вартості спожитого природного газу - на рахунок постачальника природного газу зі спеціальними обов'язками, яким є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вартості послуг з транспортування природного газу - на рахунок оператора газотранспортної системи, вартості послуг з розподілу природного газу - на рахунок оператора газорозподільної системи; відповідачу потрібні грошові кошти на виплату заробітної плати робітникам та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії з метою забезпечення своєчасного та належного надання відповідних послуг, тоді як згідно зі Звітом про фінансові результати за 2019 рік відповідач має непокритий збиток в розмірі 40 520 тис. грн.
Враховуючи, що діяльність Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи та враховуючи правове призначення штрафних санкцій, господарський суд вважає, що зменшення пені згідно з клопотанням відповідача на 95 % відсотків є надто значним зменшенням, місцевий господарський суд дійшов до висновку про можливість зменшення розміру неустойки на 50% та стягнення з відповідача на користь позивача 2 438 591,39 грн. пені.
Апелянт не погоджується зі зменшенням пені, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом всіх обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору в оскаржуваній частині рішення та неправильне застосування місцевим господарським судом статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України. Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не враховано, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з постачання газу для інших споживачів; при цьому державою не виконуються зобов'язання з компенсації економічно необґрунтованих витрат, що спричиняє збитки позивачу.
За доводами апелянта, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами тяжкого фінансового становища, наявні в матеріалах справи копії звітів про фінансовий стан відповідача не містять жодних повідомлень про прийняття їх відповідними державними органами. Звертає увагу, що збитковість підприємства, скрутне матеріальне становище не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки або уникнення відповідальності. Крім того, встановлений договором розмір пені нижче від облікової ставки Національного банку України за спірний період та менше максимально законодавчо встановленого розміру пені.
Апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки за приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення; нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Так, місцевим господарським судом при зменшенні розміру пені враховано майновий стан відповідача, його соціальну значимість як постачальника теплової енергії для населення м. Олександрії, зважаючи на те, що значна кількість споживачів послуг відповідача є бюджетні організації та населення, а також враховано, що позивач має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про недоведеність відповідачем належними доказами скрутного фінансового становища з огляду на те, що в матеріалах справи містяться копії Балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 30.09.2018, 31.12.2018, 31.12.2019; довідки про дебіторську (кредиторську) заборгованість за січень - грудень 2019 року та за січень - грудень 2020 року; довідки про заборгованість за податками та обов'язковими платежами станом на 01.10.2018, 01.01.2019, 01.01.2020; копії розрахунків заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню станом на 01.11.2018 та на 01.12.2020; копії постанов про арешт коштів боржника та копія аудиторського висновку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторської фірма "Олександрія - Аудит" щодо фінансової звітності Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради станом на 31.12.2019.
Як правильно зазначено місцевим господарським судом, діяльність позивача та відповідача, як суб'єктів ринку природного газу, провадиться за принципом забезпечення захисту прав та інтересів споживачів природного газу. У відносинах між сторонами відповідач є споживачем природного газу, а у відносинах з населенням та організаціями - постачальником теплової, електроенергії, тому суд враховує не лише майнові, але й інші інтереси сторін спору.
Місцевий господарський суд, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов до висновку про наявність підстав для використання свого права на зменшення розміру нарахованої пені.
Враховуючи, що діяльність Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи та враховуючи правове призначення штрафних санкцій, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що зменшення пені згідно з клопотанням відповідача на 95 % відсотків є надто значним зменшенням, а тому зменшив неустойку на 50% та стягнув з відповідача на користь позивача 2 438 691,39 грн. пені.
Апеляційний господарський суд вважає, що таке зменшення розміру пені (на 50%) оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, оцінивши всі доводи сторін по даній справі щодо зменшення розміру пені, дійшов обґрунтованого висновку, що існують обставини, за яких можливе зменшення стягуваної суми пені на 50% на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2021 у справі №912/4027/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2021 у справі №912/4027/20 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений - 03.06.2021.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Подобєд
Суддя І.Л. Кузнецова
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі №912/4027/20 поштою не надсилаються.
Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси (згідно з наявною в матеріалах справи інформацією) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ІНФОРМАЦІЯ_2), представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Пясецького Дмитра Васильовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (ІНФОРМАЦІЯ_3).