проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"03" червня 2021 р. Справа № 922/1398/20
Суддя Барбашова С.В.
розглянувши апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м. Харків (вх. № 1668 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі № 922/1398/20 (суддя Ольшанченко В.І.; повне рішення складено 30.04.2021)
за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 (м. Харків)
до відповідачів:
1) Харківської міської ради, м. Харків,
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради,
3) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Харківська область, с. Котляри
про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсним договору, про зобов'язання повернути нерухоме майно
У травні 2020 року Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просив:
1) визнати незаконним та скасувати п. 66 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017 №757/17;
2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.02.2018 №5551-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), посвідчений приватний нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №104;
3) зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення 1-го поверху №№1, 2 площею 16,1 кв м, 2-го поверху №№1-:-12 площею 225,9 кв м, загальною площею 242,0 кв м в нежитловій будівлі літ.»О-2», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати у справі прокурор просить покласти на відповідачів.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі № 922/1398/20 позовні вимоги задоволено повністю. Судом вирішено:
-визнати незаконним та скасувати п. 66 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017 №757/17;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.02.2018 №5551-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , посвідчений приватний нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №104;
-зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . Ідент. код НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення 1-го поверху №№1, 2 площею 16,1 кв м, 2-го поверху №№1-:-12 площею 225,9 кв м, загальною площею 242,0 кв м в нежитловій будівлі літ.»О-2», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
-стягнути з Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь прокуратури Харківської області витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі по 2802,67 грн з кожного.
Відповідач-2 - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м. Харків із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність прокуратурою обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі № 922/1398/20 скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким у позові відмовити; судові витрати покласти на позивача у справі; повідомити Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради про дату, час та місце розгляду справи.
Також в апеляційній скарзі відповідач-2, посилаючись на подання апеляційної скарги протягом 20-ти днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення, просить поновити строк на апеляційне оскарження згідно частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021 для розгляду справи № 922/1398/20 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.
Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст. 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривні.
Відповідно до п.п. 4 ч. 2 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у дані й справі є три вимоги немайнового характеру, а тому ураховуючи вказане, а також приписи чинного законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 9459,00 грн (6306,00 грн * 150%).
Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 27.07.2020 у справі №922/54/20.
Проте, апеляційна скарга Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м. Харків судовим збором не оплачена.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради в апеляційній скарзі, посилаючись на обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, просить відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що вона може бути застосована до юридичної особи виключно якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наявності передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити сплату судового збору, заявником у поданій апеляційній скарзі не обґрунтовано.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
За таких обставин, з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд дійшов висновку, що вказане клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно частини шостої статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішує суддя-доповідач протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржником має бути сплачено судовий збір у розмірі 9459,00 грн, відповідні докази мають бути надані суду у встановлений законом строк.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м. Харків (вх. № 1668 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 у справі № 922/1398/20 залишити без руху.
2.Встановити Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подачі до суду у цей строк доказів сплати судового збору в розмірі 9459,00 гривень.
3.Роз'яснити скаржнику, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач С.В. Барбашова