проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"01" червня 2021 р. Справа № 905/1770/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,
від позивача: Косенко С.С., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.03.2006 №2157) - на підставі ордера серії АН №1031936 від 05.04.2021;
від відповідача: Рабко Т.О., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.02.2018 серії ДН №4984) - на підставі довіреності від 27.10.2020 №01.02-18/8239;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" поза межами приміщення суду
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь,
на рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 (суддя Устимова А.М.), ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області у м. Харкові, о 16год 36хв, повний текст якого складений 25.02.2021,
у справі №905/1770/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «СТАЛЬРЕМОНТ», м. Маріуполь,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь,
про стягнення 763951,60грн,
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 у справі №905/1770/20 позовну заяву ТОВ «Виробнича фірма «СТАЛЬРЕМОНТ» задоволено частково; стягнуто з ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» на користь ТОВ «Виробнича фірма «СТАЛЬРЕМОНТ» 311854,87грн, з яких: 307444,80грн основної заборгованості, 882,01грн 3% річних, 3528,06грн пені (за договором від 17.11.2017 №2018/51ск на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт №446); 396742,1грн, з яких: 391131,60грн основної заборгованості, 1122,10грн 3% річних, 4488,40грн пені ( за договором від 29.10.2019 №2019/15ск на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт № 447); в решті позовних вимог відмовлено (т.2,а.с.104-115).
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 4,8, 11, 212, 253, 509, 526,530, 549, 610, 612, 613, 625, 627, 629, 837, 854, 882 ЦК України, статті 173,174, 181, 193, 230, 231, 343 ГК України мотивовано доведеністю матеріалами справи факту виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договорами підряду від 17.11.2017 №2018/51ск та від 29.10.2019 №2019/15ск, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт №446, №447, які отримані відповідачем 25.03.2020, та порушенням відповідачем строку оплати виконаних робіт, наявністю заборгованості у сумі 6985576,40грн, обґрунтованістю нарахування пені у сумі 8016,46грн і 3% річних у сумі 2004,11грн.
В частині відмови у стягненні інфляційних втрат рішення суду мотивовано тим, що період нарахування інфляційних втрат визначений позивачем з березня по червень 2020 року, тобто до моменту виникнення у позивача права на їх нарахування.
ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» із рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 15.03.2021 звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 у справі №905/1770/20 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (т.2, а.с.122-125) .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що 30.12.2019 керівником конверторного цеху ПрАТ «МК «Азовсталь» проведена перевірка обсягів робіт та якості ремонту покрівлі, здійснених на підставі договорів підряду від 17.11.2017 №2018/51ск та від 29.10.2018 №2019/15ск, в ході якої виявлено ряд зауважень і відхилень, про що позивача повідомлено листом від 08.01.2020, надісланим на електронну адресу, визначену у договорі; 13.01.2020 позивач направив лист-відповідь, в якому відхилив усі зауваження та не усунув недоліки, визначені відповідачем. Отже, на думку скаржника, ТОВ «ВФ «Стальремонт» було обізнано, що ПрАТ «МК «Азовсталь» не погодило обсяг спірних робіт, таким чином позивачем не доведено факт прострочення зобов'язань відповідачем. Крім того, скаржник вказує на те, що в порушення п.4.1.1 договорів підряду позивачем не надані рахунки на оплату, а отже нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 у справі №905/1770/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що лист відповідача від 08.01.2020, направлений на електронну адресу позивача, не підписаний уповноваженою особою; схеми, додані до цього листа, не стосуються узгоджених сторонами кошторисів до договорів; з фототаблиць, наданих до цього листа, неможливо встановити ким та коли, на якій ділянці були зроблені фотографії. Листом від 13.01.2020 позивачем відхилені зауваження відповідача та зазначено, що роботи виконані у повному обсязі, відповідно до проектно-кошторисної документації. Також позивач вказує на те, що відповідачем не доведено неякісного виконання робіт позивачем за спірними договорами.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, 22.04.2021, оголошено перерву до 01.06.2021.
Представник ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», який прийняв участь в судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» поза межами суду, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з підстав відсутності доказів підписання актів виконаних робіт. При цьому зазначив, роботи на спірними актами не прийняті замовником, акти приймання виконаних робіт не підписані; за результатами перевірки об'єму та якості робіт підряднику 08.01.2020 надісланий лист, в якому визначені недоліки виконаних робіт.
Представник позивача, який також прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» поза межами суду, просив рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 у справі №905/1770/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначив, що роботи виконані в повному обсязі; вперше акти виконаних робіт надані начальнику цеху замовника; вдруге надані разом з претензією.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
17.11.2017 між ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (замовником) та ТОВ «Виробнича фірма «СТАЛЬРЕМОНТ» (підрядником) укладений договір підряду №2018/51ск, п.1.1 якого встановлено, що підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами за завданням замовника та у відповідності з умовами цього договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», договірними цінами та/або заявками замовника (т.1,а.с.13-28).
Замовник зобов'язався прийняти та оплатити (якщо інше не передбачено положеннями даного договору) виконані підрядником роботи (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 цього договору вартість, вид і обсяг всіх робіт, які виконуються за договором, визначаються договірними цінами, які містять посилання на даний договір і є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.5 цього договору (в редакції додаткової угоди від 04.10.2018 №10) встановлено, що сума договору є орієнтовною і становить:
- 23926144,00грн без урахування 20% ПДВ;
- 4785228,80грн сума 20% ПДВ;
- 28711372,80грн всього з урахуванням 20% ПДВ (т.1, а.с.52).
Згідно з п.п.3.1, 3.2 цього договору підрядник зобов'язується розпочати роботи у строки, визначені в графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною відповідної договірної ціни, та/або заявках замовника. Підрядник зобов'язується виконати роботи в строки, визначені в узгодженому сторонами графіку, який є невід'ємною частиною відповідної договірної ціни.
У п.п.4.1.1 п.4.1 цього договору (в редакції додаткової угоди №9 від 04.07.2018) встановлено, що замовник оплачує підряднику вартість робіт, виконаних на підставі цього договору та у відповідності з його умовами в такому порядку: розрахунок за виконанні роботи у розмірі вартості виконаних робіт здійснюється замовником після підписання двостороннього акту прийомки-передачі виконаних робіт шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок підрядника, вказаний у цьому договорі, протягом 75 календарних днів з дати акцепту рахунку підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Рахунок надається підрядником не пізніше 2-го числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт (т.1, а.с.51).
Відповідно до п.8.2 договору підрядник виконує роботи у відповідності з умовами цього договору, діючими нормативно-правовими актами і в строки, встановлені у відповідності з умовами цього договору.
Пунктом 8.7 цього договору встановлено, що сторони погоджуються з тим, що документом, який підтверджує факт неякісного виконання підрядником робіт або використання ним матеріалів неналежної якості, у випадку, якщо сторонами з цього приводу, протягом п'яти днів з моменту повідомлення замовником підрядника про виявлення факту неякісного виконання робіт та/або використання неякісних матеріалів не досягнуто згоди, є акт незалежної організації (експертизи), яка визначається замовником.
Згідно з п.9.1 цього договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно або по факту виконання робіт за оформленими актами приймання виконаних робіт (акт форми КБ-2в). Приймання робіт у відповідності з актом форми КБ-2в не є попередньою прийомкою окремих етапів робіт і не тягне за собою перехід ризиків знищення і пошкодження робіт на замовника.
При прийманні-передачі виконаних робіт підрядник обов'язково надає документи, що підтверджують кількість використаних матеріалів/механізмів/ обладнання. Замовник оплачує виконані роботи виходячи із документально підтверджених підрядником обсягів виконаних робіт і використаних підрядником матеріалів/механізмів/обладнання по цінам, узгодженим сторонами (п.9.2 договору).
Відповідно до п.9.3 цього договору (в редакції додаткової угоди від 22.07.2019 №12) за результатами виконаних робіт підрядник зобов'язаний щомісячно, але не пізніше 18 числа кожного звітного місяця передати замовнику оформлені акти, в тому числі акти форми КБ-2в, з відомостями обліку робочого часу за формою додатка №8 до даного договору, КОКК (на вимогу цеху-замовника), а замовник зобов'язаний протягом 5 днів, з моменту отримання актів з відомостями обліку робочого часу, КОКК, розглянути їх та у випадку відсутності зауважень - підписати, після чого передати їх підряднику. До кожного акту оформлюється окрема відомість обліку робочого часу (т.1, а.с.54).
Згідно п.9.4 договору у разі виявлення неякісно виконаних робіт, замовник складає акт, в якому вказує перелік недоліків в роботі і терміни їх усунення. Підрядник зобов'язаний підписати даний акт протягом трьох днів, з моменту його отримання і в цей же день направити його замовнику. Сторони встановили, що ненаправлення та/або несвоєчасне надсилання вказаного акта тягне безумовну згоду підрядника зі змістом акта. Підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в строки, визначені актом. У разі відмови підрядником усунути виявлені недоліки (дефекти) або порушення підрядником термінів усунення виявлених недоліків (дефектів), замовник має право усунути їх своїми силами або силами залучених організацій. В такому випадку підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків.
У п.9.5 цього договору (в редакції додаткової угоди від 21.07.2018 №8) встановлено, що у разі, якщо підрядник протягом трьох днів письмово повідомить замовникові про свою незгоду з фактами неякісності робіт та/або використання неякісних матеріалів, то документом, який підтверджує факт неякісності частини робіт та/або робіт в цілому і/або неякісності матеріалів, є акт незалежної організації, визначеної замовником. Строк усунення дефектів, виявлених експертною організацією становить не більше 90 календарних днів з моменту направлення замовником відповідного повідомлення на адресу підрядника, вказану в цьому договорі.
У разі, якщо актом незалежної експертної організації підтверджується неякісність виконання робіт/використання неякісних матеріалів, підрядник зобов'язаний відшкодувати замовнику витрати, пов'язані із залученням незалежної експертної організації протягом 5 банківських днів або в інший строк, погоджений сторонами, з моменту отримання рахунка замовника (т.1, а.с.48).
Відповідно до п.16.2 цього договору у разі порушення замовником термінів оплати виконаних робіт, що передбачені даним договором, він сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від вартості виконаних, але неоплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до п.18.1 цього договору (в редакції додаткової угоди від 22.07.2019 №12) цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині гарантійних зобов'язань та санкцій за їх порушення - до закінчення гарантійного строку (т.1,а.с.54).
16.07.2018 між сторонами спору погоджена та підписана договірна ціна №136 до договору №2018/51ск від 17.11.2017 (кошторис №942), в якій встановлено, що договірна ціна є твердою; роботи з ремонту м/к покрівлі сталевозної галереї будинку головного корпусу, об'єкта «Конвертерний цех», що здійснюються у 2018 році. Строк виконання робіт з 18.07.2018 по 21.12.2018. Всього договірна ціна становить 1262228,40грн (т.1,а.с.72).
Додатками 2-4 до договірної ціни №136 є: локальний кошторис №942 (додаток №2); відомість ресурсів до локального кошторису №942 (додаток №3), загальновиробничі витрати (до прямих витрат) (додаток №4) (т.1,а.с.74-79).
Між сторонами спору неодноразово укладались додаткові угоди до вказаного договору від 27.12.2017№1, від 12.02.2018 №2, від 14.03.2018 №3, від 16.03.2018 №4, від 25.04.2018 №5 з додатками, від 03.05.2018 №6, від 17.05.2018 №7, від 21.06.2018 №8, від 04.07.2018 №9, від 04.10.2018 №10, від 18.02.2019 №11, від 22.07.2019 №12, від 03.10.2019 №13 (т.1, а.с.37-59).
В матеріалах справи наявний акт №446 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2019 року (форма КБ-2в) на загальну суму 307444,80грн. У вказаному акті визначено назву будівництва: виконання робіт з ремонту м/к покрівлі сталевозної галереї будинку головного корпусу; підстави виконання робіт: договір від 17.11.2017 №2018/51 ск; договірна ціна від 16.07.2018 №136 (т.1, а.с.60-61).
Вказаний акт підписаний представником підрядника - директором ТОВ «ВФ «СТАЛЬРЕМОНТ» ОСОБА_5 та скріплений печаткою товариства, а також підписаний представником замовника - старшим майстром по ремонту обладнання ОСОБА_1 . Також в акті наявні такі графи: «Прийняв замовник Начальник конвертерного цеха ОСОБА_3.; Зам. Начальника цеха з інжинірингу ОСОБА_2 ». Проте, підписів начальника цеху та зам. начальника цеха з інжинірингу вказаний акт не містить.
Також, в матеріалах справи містяться: акт №446 за грудень 2019 року фактичного використання матеріальних ресурсів «Ремонт м/к крівлі сталевозної галереї будинку головного корпусу»; акт №446 за грудень 2019 року на використання при капітальному ремонті матеріалів підрядника ТОВ «ВФ «Стальремонт»; приймально-здавальний акт №446 за грудень 2019 року про передачу основних матеріалів, конструкцій та деталей підрядній організації ТОВ «ВФ «Стальремонт»; акт №446 за грудень 2019 року на використання при капітальному ремонті матеріалів замовника; відомість обліку робочого часу; акт №446 за грудень 2019 року на використання при капітальному ремонті енергоресурсів, які підписані представником підрядника та ст. майстром з ремонту обладнання замовника ОСОБА_1 , однак не затверджені зам. начальника цеху ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», як це передбачено безпосередньо вказаними актами (т.1,а.с.65-67, 69,71).
Акт №446 за грудень 2019 року на оприбуткування матеріалів, конструкцій і деталей, отриманих при розбиранні (демонтажу) основних фондів під час капітального ремонту м/к покрівлі сталевозної галереї будівлі головного корпусу конверторний цех, підписаний зі сторони замовника: зам. начальника цеху ОСОБА_4, старшим майстром з ремонту обладнання ОСОБА_1 , зі сторони підрядника майстром Усик В.В. (т.1, а.с.70).
29.10.2018 між ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» (замовником) та ТОВ «ВФ «СТАЛЬРЕМОНТ» (підрядником) укладений договір підряду №2019/15ск, п.1.1 якого встановлено, що підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами за завданням замовника та у відповідності з умовами цього договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», договірними цінами та/або заявками замовника (т.1,а.с.81-97).
Замовник зобов'язався прийняти та оплатити (якщо інше не передбачено положеннями даного договору) виконані підрядником роботи (п.1.2 цього договору).
Відповідно до п.2.1 цього договору вартість, вид і обсяг всіх робіт, які виконуються за договором, визначаються договірними цінами, які містять посилання на даний договір і є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.2.5 цього договору сума договору є орієнтовною і становить:
-25000000,00грн без урахування 20% ПДВ;
-5000000,00грн сума ПДВ 20%;
-30000000,00грн всього з урахуванням 20% ПДВ.
Відповідно до п.4.1.1 п.4.1 цього договору (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2019) замовник оплачує підряднику вартість робіт, виконаних на підставі даного договору і у відповідності до його умов, в наступному порядку: розрахунок за виконані роботи у розмірі вартості виконаних робіт здійснюється замовником після підписання двостороннього акта прийомки-передачі виконаних робіт шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок підрядника, вказаний у даному договорі, протягом 75 календарних днів з дати акцепту рахунку підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акта прийомки-передачі виконаних робіт. Рахунок надається підрядником не пізніше 2-го числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт (т.1,а.с.105,106).
Пункти 8.1, 9.1, 9.3, 9.4, 18.1 цього договору аналогічні за змістом пунктам 8.1, 9.1, 9.3, 9.4, 18.1 договору підряду від 17.11.2017 №2018/51ск.
07.10.2019 між сторонами спору погоджена та підписана договірна ціна №136 до договору №2019/15ск від 29.10.2018 (кошторис №942/2), в якій встановлено, що договірна ціна є твердою; роботи з ремонту м/к покрівлі сталевозної галереї будинку головного корпусу, об'єкта «Конвертерний цех», що здійснюються у 2019 році. Строк виконання робіт з 02.09.2019 по 24.12.2019. Всього договірна ціна становить 816000,00грн (т.1,а.с.120).
Додатками 1-4 до договірної ціни №136 до договору підряду від 29.10.2018 №2019/15ск є: графік робіт з капітального ремонту м/к покрівлі сталевозної галереї будинку головного корпусу (кошторис №942/2) (додаток №1); локальний кошторис №942/2 (додаток №2); відомість ресурсів до локального кошторису №942/2 (додаток №3), загальновиробничі витрати (до прямих витрат) (додаток №4) (т.1,а.с.121-128).
В матеріалах справи наявний акт №447 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2019 року (форма КБ-2в) на загальну суму 391131,60грн. У вказаному акті визначено назву будівництва та його адреса: ПрАТ «Азовсталь», конвертерний цех, капітальний ремонт; ремонт м/к покрівлі сталевозної галереї головного корпусу інв. №252; підстави виконання: договірна ціна від 16.07.2019 №136; договір від 29.10.2018 №2019/15ск, кошторис №942/2 (т.1, а.с.107,108).
Вказаний акт підписаний представником підрядника - директором ТОВ «ВФ «СТАЛЬРЕМОНТ» ОСОБА_5 та скріплений відтиском печатки підприємства позивача, а також представником замовника - старшим майстром по ремонту обладнання ОСОБА_1 .
Також у вказаному акті наявні такі графи: «Прийняв Замовник Начальник Конвертерного цеха ОСОБА_3.; Зам. начальника цеха з інжинірингу ОСОБА_2». Проте, підписів начальника цеху та зам. начальника цеха з інжинірингу вказаний акт не містить (т.1, а.с.107,108).
08.01.2020 ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» засобами електронного зв'язку надісланий ТОВ «ВФ «СТАЛЬРЕМОНТ» лист №04.06/4-30, в якому зазначило, що замовником виконана перевірка об'ємів робіт та якості ремонту покрівлі холостого прольоту (ряд Д-Е) конвертерного цеха у відповідності до кошторису №942/2. В процесі проведення аудиту виявлені недоліки та зауваження, а саме: не проектне розташування покрівельних листів; наявність угнутості в покрівлі, що призводить до скупчення пилу та вологи; не забезпечений злив води в зливні отвори; протікання покрівлі, з подальшим потраплянням води на персонал та обладнання. Також вказано на те, що вказані недоліки є критичними та не дозволяють подальшу експлуатацію.
Вказаний лист разом із фотознімками недоліків виконаних робіт направлений на електронну адресу ТОВ «ВФ «СТАЛЬРЕМОНТ» stalremont1@gmail.com, яка визначена у п.21 «Реквізити сторін» договорів підряду від 17.11.2017 та від 29.10.2018 (т.2,а.с.63-65).
Листом від 13.01.2020 №13, який отриманий відповідачем 13.01.2020, ТОВ «ВФ «СТАЛЬРЕМОНТ» повідомило замовника, що відповідальною особою цеху замовника отримані акти виконаних робіт №446, №447 (форми КБ-2в) 20.12.2019, які підписані матеріально відповідальною особою. Начальник цеху акти виконаних робіт не підписав з підстав деформації листа, яка утворилась внаслідок відсутності жорсткості. Також підрядник вказав на те, що у відповідності до п.8.7 договору від 17.11.2017 №2018/51ск в процесі виконання ремонтних робіт на адресу підрядника ніяких зауважень не надходило від замовника. Крім того, вказав на те, що зауваження, отриманні 08.01.2020 від конвертерного цеху, підрядник вважає недійсними та не погоджується з ними, оскільки робота виконана відповідно до кошторисів №942 та 942/2. Крім того, у своєму листі підрядник просив замовника підписати акти виконаних робіт КБ-2В № 446 і № 447 за грудень 2019 року, або відповідно до п.8.7 договору №2018/51ск від 17.11.2017 письмово направити зауваження на його адресу за результатами проведеної перевірки (т.2,а.с.66).
25.03.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією №81, в якій зазначив, що акти виконаних робіт за формою КБ-2в №446, №447 за грудень 2019 року не підписані начальником конвертерного цеху замовника з невідомих причин. Також зазначив, що зважаючи на ненадіслання замовником підряднику в строк і в порядку, визначеному договорами підряду, актів про виявлення неякісно виконаних робіт підрядник має право вимагати оплату виконаних робіт. Одночасно позивач запропонував відповідачеві укласти додаткові угоди до договорів підряду та продовжити строк їх дії на період, достатній для підписання актів, а саме до 30.04.2020. Крім того повідомив, що у разі неукладання додаткових угод та незатвердження актів КБ-2в №446, №447 позивач змушений буде звернутися до суду за захистом порушеного права (т.1,а.с.141-143).
Разом з претензією позивачем надіслані відповідачеві акти форми КБ-2в №446, №447 за грудень 2019 року, а також, акти та відомості, що підтверджують кількість використаних матеріалів/механізмів/обладнання та робочого часу.
Вказана претензія отримана відповідачем 25.03.2020, що не заперечується відповідачем та підтверджується штампом вхідної кореспонденції ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ».
06.10.2020 ТОВ «ВИРОБНИЧА ФІРМА «СТАЛЬРЕМОНТ» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення заборгованості в сумі 307444,80грн за договором підряду від 17.11.2017 №2018/51ск, 6517,83грн інфляційних втрат, 3436,64грн 3% річних та 18817,25грн пені та заборгованості за договором підряду від 29.10.2019 №2019/15ск у сумі 391131,60грн, 8291,99грн інфляційних втрат, 4372,10грн 3% річних та 23939,39грн пені (т.1,а.с.1-170).
15.02.2021 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т.2,а.с.104-115).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договорами підряду від 17.11.2017 №2018/51ск та від 29.10.2018 №2019/15ск, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Спірні правовідносини сторін виникли з виконання вказаних договорів, які за своєю правовою природою є договорами підряду, та регулюються умовами цих договорів, нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 837 ГК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як зазначено вище, 17.11.2017 та 29.10.2018 між сторонами спору укладені договори підряду №2018/51ск та 2019/15ск, відповідно, пунктами 1.1 яких встановлено, що підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами за завданням замовника та у відповідності з умовами цього договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ «МК «Азовсталь», договірними цінами та/або заявками замовника.
У пунктах 1.2 цих договорів встановлено, що замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.
За приписами частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Наведена норма містить презумпцію обов'язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов'язок оглянути виконані роботи. Зазначення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.
Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Таким чином, відповідно до положень статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
У п.44 постанови Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №910/115/92/19 зазначено, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
В матеріалах справи наявні акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2019 року №№446, 447 форми КБ-2в на суму 307444,80грн та 391131,16грн, відповідно (т.1,а.с.60,61, 107,108)
Вказані акти підписані представником підрядника - директором ТОВ «ВФ «СТАЛЬРЕМОНТ» ОСОБА_5 та скріплені печаткою позивача, а також підписані представником замовника - старшим майстром по ремонту обладнання ОСОБА_1 .
Однак, відповідно до наданої відповідачем до матеріалів справи довіреності від 27.12.2018 №09-18/6933 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" уповноважило начальника конвертерного цеху ОСОБА_3 підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт (у тому числі форми КБ-2В) по ремонту та ліквідації основних засобів, технічному обслуговуванню обладнання, дослідженню та паспортизації споруд комбінату, що знаходяться на балансі конверторного цеху ПрАТ «МК «Азовсталь». Повноваження по цій довіреності можуть здійснюватися виключно в рамках статутної діяльності ПрАТ «МК «Азовсталь», а у випадках, передбачених Статутом ПрАТ «МК «Азовсталь», також виключно при наявності рішень відповідних органів управління ПрАТ «МК «Азовсталь». Також у довіреності зазначено, що підпис вказаної особи дійсний виключно за наявності відповідної печатки підприємства; довіреність видана без права передоручення, та є діючою з 01.01.2019 по 31.12.2019 (т.1, а.с.213).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2019 року №№446, 447 форми КБ-2в не підписані представником замовника - начальником конвертерного цеха ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» ОСОБА_3., а також не скріплені печаткою замовника. Крім того, з вказаних актів неможливо встановити дату їх складання та отримання цих актів замовником.
Відповідно до п.9.3 договору підряду від 17.11.2017 №2018/51ск (в редакції додаткової угоди від 22.07.2019 №12) за результатами виконаних робіт підрядник зобов'язаний щомісячно, але не пізніше 18 числа кожного звітного місяця передати замовнику оформлені акти, в тому числі форми КБ-2в, з відомостями обліку робочого часу за формою додатка №8 до даного договору, КОКК (на вимогу цеху-замовника), а замовник зобов'язався протягом 5 днів, з моменту отримання актів з відомостями обліку робочого часу, КОКК, розглянути їх та у випадку відсутності зауважень - підписати, після чого передати їх підряднику. До кожного акту оформлюється окрема відомість обліку робочого часу (т.1, а.с.54).
Зміст п.9.3 договору підряду від 29.10.2018 №2019/15ск аналогічний змісту п.9.3 договору підряду від 17.11.2017 №2018/51ск, окрім строку передачі актів виконаних робіт. Так, у цьому пункті зазначено, що за результатами виконаних робіт підрядник зобов'язаний щомісячно але не пізніше 23 числа кожного звітного місяця передати замовнику оформлені акти (т.1,а.с.85).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач стверджує, що роботи за спірними договорами виконані неякісно, у зв'язку з чим 08.01.2020 ним надісланий позивачеві лист №04.06/4-30, в якому зазначено, що 30.12.2019 була виконана перевірка об'ємів робіт та якості ремонту покрівлі холостого прольоту (ряд Д-Е) конвертерного цеха у відповідності до кошторису №942/2. В процесі проведення аудиту виявлені недоліки та зауваження, а саме: не проектне розташування покрівельних листів; наявність угнутості в покрівлі, що призводить до скупчення пилу та вологі; не забезпечений злив води в зливні отвори; протікання покрівлі, з подальшим потраплянням води на персонал та обладнання.
Однак, відповідно до п.9.4 договорів підряду від 17.11.2017 №2018/51ск та від 29.10.2018 №2019/15ск, у разі виявлення неякісно виконаних робіт, замовник складає акт, в якому вказує перелік недоліків в роботі і терміни їх усунення. Підрядник зобов'язаний підписати даний акт протягом трьох днів з моменту його отримання і в цей же день направити його замовнику. Сторони встановили, що ненаправлення та/або несвоєчасне надсилання вказаного акта тягне безумовну згоду підрядника зі змістом акта.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять актів, складених відповідачем за результатами перевірки виконаних робіт за договорами підряду №2018/51ск та №2019/15ск, що свідчить про недотримання відповідачем положень пунктів 9.4 договорів підряду.
Крім того, акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2019 року №№446, 447 форми КБ-2в не містять відмітки про відмову відповідача від підписання цих актів.
Посилання скаржника на лист від 08.01.2020 №04.06/4-30, як на доказ виявлення неякісних робіт та, відповідно, неприйняття робіт, не приймається судом апеляційної інстанції оскільки: по-перше, за умовами договорів підряду №2018/51ск та №2019/15ск у разі виявлення неякісно виконаних робіт складається акт, а не лист; по-друге, згідно довіреності від 27.12.2018 №09-18/6933 підпис начальника конвертерного цеху ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" ОСОБА_3 дійсний виключно за наявності відповідної печатки підприємства. Однак, лист від 08.01.2020 №04.06/4-30 не містить печатки ПрАТ "МК "Азовсталь"; по-третє, лист від 08.01.2020 №04.06/4-30 не скріплений електронним цифровим підписом, тоді як відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (частина 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Вищевикладене в сукупності свідчить про те, що вказаний лист не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76,77 ГПК України на підтвердження неякісно виконаних робіт відповідачем.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.9.5 договору підряду від 17.11.2017 №2018/51ск (в редакції додаткової угоди №8 до договору), який аналогічний п.9.5 договору підряду від 29.10.2018 №2019/15ск, у разі, якщо підрядник протягом трьох днів письмово повідомить замовникові про свою незгоду з фактами неякісності робіт та/або використання неякісних матеріалів, то документом, який підтверджує факт неякісності частини робіт та/або робіт в цілому і/або неякісність матеріалів, є акт незалежної організації, визначеної замовником.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 13.01.2020 №13 ТОВ «ВФ «СТАЛЬРЕМОНТ» повідомило ПрАТ "МК "Азовсталь" про те, що зауваження, отриманні 08.01.2020 від конвертерного цеху, підрядник вважає недійсними та не погоджується з ними, так як робота виконана відповідно до кошторису №942 та 942/2. Крім того, у своєму листі відповідач просив позивача підписати акти виконаних робіт за формою КБ-2В № 446 і № 447 за грудень 2019 року, або відповідно до п.8.7 договору №2018/51ск від 17.11.2017 письмово направити зауваження на його адресу за результатами проведеної перевірки замовником (т.2,а.с.66).
Зважаючи на незгоду підрядника з твердженнями замовника, викладеними в електронному листі від 08.01.2020, який не містить електронного цифрового підпису уповноваженої особи, щодо неякісного виконання робіт, належним доказом, який підтверджує факт неякісності робіт за умовами договорів підряду, погодженими сторонами, може бути лише акт незалежної організації, визначеної замовником.
Відповідних актів відповідач до матеріалів справи не надав, а отже не довів жодним належним та допустимим доказом факту неналежного виконання позивачем робіт, визначених в актах приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2019 року №446, №447 (за формою КБ-2в), виконаних на підставі договорів підряду від 17.11.2017 №2018/51ск та від 29.10.2018 №2019/15ск.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що акти приймання виконаних робіт за грудень 2019 року №№446, 447 є належними доказами факту виконання робіт.
З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2020 на виконання умов договорів підряду від 17.11.2017 №2018/51ск та від 29.10.2018 №2019/15ск позивачем (підрядником) передано відповідачеві (замовнику) акти приймання виконаних підрядних робіт №446, №447 за грудень 2019 року (форми КБ-2в), акти та відомості, що підтверджують кількість використаних матеріалів/механізмів/обладнання та робочого часу разом із претензією від 25.03.2020 №81, що підтверджується відтиском штампу ПрАТ «МК «Азовсталь» на вказаній претензії. Також, факт отримання претензії разом з актами виконаних робіт 25.03.2020 підтверджено представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 22.04.2021.
Відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Таким чином, визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу: в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо; в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень
Враховуючи викладене, обставини справи щодо дати отримання актів виконаних робіт разом із претензією в силу приписів статті 75 ГПК України є приюдиційними та не підлягають доказуванню.
Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Пунктами 4.1 договорів підряду від 17.11.2017 №2018/51ск та від 29.10.2018 №2019/15ск встановлено, що розрахунок за виконанні роботи у розмірі вартості виконаних робіт здійснюється замовником після підписання двостороннього акту прийомки-передачі виконаних робіт шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок підрядника, вказаний у цьому договорі, протягом 75 календарних днів з дати акцепту рахунку підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
Зважаючи на те, що у відповідності до п.9.3 договорів підряду акти виконаних робіт замовник мав підписати протягом п'яти днів з моменту їх отримання (25.03.2020), місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що з 31.03.2020 розпочався строк, встановлений п.4.1 договорів підряду для здійснення оплати за виконані підрядні роботи та, з урахуванням приписів частини 5 статті 254 ЦК України, сплив 15.06.2020, оскільки 13.06.2020 та 14.06.2020 є вихідними днями.
Відповідач в апеляційній скарзі не спростовує та не заперечує факт неоплати робіт, визначених в актах приймання виконаних робіт за грудень 2019 року №№446, 447.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач оплату за виконані роботи згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2019 року №446, №447 у розмірі 307444,80грн та 391131,60грн, відповідно, не здійснив, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Приписами статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 216 ГК учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
У відповідності до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Отже, розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмежень розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не зважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.
Пунктами 15.2 спірних договорів підряду встановлено, що у випадку порушення замовником строків оплати виконаних робіт, передбачених цим договором, замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню в розмірі 0,5% від вартості виконаних, але не оплачених робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, з урахуванням умов договорів, вимог чинного законодавства, зокрема, статей 253-255 ЦК України, за наявності встановленого факту прострочення відповідачем грошового зобов'язання за договорами підряду від 17.11.2017 №2018/51ск та від 29.10.2018 №2019/15ск, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову щодо стягнення пені у розмірі 3528,06грн за період з 16.06.2020 по 20.07.2020 на суму заборгованості 307444,80грн, яка виникла за договором підряду від 17.11.2017 №2018/51ск та у розмірі 4488,40грн за аналогічний період прострочення на суму заборгованості у розмірі 391131,60грн, яка виникла за договором підряду від 29.10.2018 №2019/15ск.
Також місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за період з 06.03.2020 по 15.06.2020 у загальній сумі 34740,18грн за двома договорами підряду (з якої: 19450,99грн за договором підряду від 17.11.2017 та 15289,19грн за договором підряду від 29.10.2018) у зв'язку з недоведеністю позивачем наявності у відповідача заборгованості у вказаний період.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, у розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
При розрахунку інфляційних втрат слід враховувати рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
З розрахунку заявлених до стягнення сум, наданого позивачем до позову, вбачається, що позивачем нараховані інфляційні втрати за період з березня 2020 року по червень 2020 року, тобто до моменту виникнення у відповідача зобов'язання з оплати робіт та, відповідно, права у позивача на нарахування інфляційних втрат, а отже місцевий господарський дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
При цьому, за наявності встановленого факту прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання за договорами підряду від 17.11.1017 та від 29.10.2018 суд апеляційної інстанції вважає правомірним задоволення позову в частині стягнення 3% річних за спірними договорами підряду від 17.11.1017 та від 29.10.2018 у сумі 882,01грн та у сумі 1122,10грн, відповідно, за період прострочення з 16.06.2020 по 20.07.2020 та обґрунтованою відмову у стягненні 5804,63грн 3% річних у зв'язку з неправильним визначенням позивачем періоду прострочення грошового зобов'язання.
Доводи скаржника про відсутність у нього підстав для оплати виконаних підрядних робіт з підстав ненадання позивачем рахунку на оплату у відповідності до пунктів 4.1.1 договорів підряду не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки за своєю правовою природою рахунок (рахунок-фактура) на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 у справі №908/771/19, рахунок або рахунок - фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити грошові кошти за договором.
Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.91 ГПК України).
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 у справі №905/1770/20 з урахуванням меж його перегляду, визначених частиною 1 статті 269 ГПК України, слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст.276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 у справі №905/1770/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 03.06.2021.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза