вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" травня 2021 р. Справа№ 910/11488/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 20.05.2021,
розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева»
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 (повний текст складено 21.01.2021)
у справі №910/11488/20 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева»
до 1. Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
2. Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про відновлення становища, що існувало до порушення,
Короткий зміст позовних вимог
Громадська організація «Спілка підприємців «Жовтнева» (далі, позивач або ГО «СП «Жовтнева») звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, відповідач-1) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, відповідач-2), в якому просила суд: в порядку відновлення становища, що існувало до порушення, зобов'язати відповідачів повернути позивачу тимчасові споруди, які були демонтовані 22.08.2017 на підставі доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.08.2017 №064-8522 шляхом встановлення таких тимчасових споруд на місця, передбачені паспортами прив'язок №09-0942/1-06 та №09-0942-06.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправних рішень та дій відповідачів у позивача було протиправно вилучено тимчасові споруди та фактично позбавлено права на розміщення таких тимчасових споруд, за наявності такого права, що підтверджено численними судовими рішеннями.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/11488/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності у нього права на розміщення спірних тимчасових споруд саме на момент розгляду справи №910/11488/20, а також, враховуючи надання земельній ділянці, розташованій у пров. Політехнічному, 2-б у Солом'янському районі м. Києва, статусу скверу, на даний час захист прав позивача шляхом відновлення становища, що існувало до порушення, та встановлення спірних тимчасових споруд на місцях, передбачених паспортами прив'язок №09-0942/1-06 та №09-0942-06, є неможливим.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, 08.02.2021 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва) Громадська організація «Спілка підприємців «Жовтнева» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/11488/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:
- суд першої інстанції невірно встановив, що позивачем не доведено наявності у нього права на розміщення тимчасових споруд. Вказані обставини були предметом дослідження та оцінки під час розгляду судової справи №910/5319/17 та в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України повторного доказування не потребують. Так, судом було встановлено, що враховуючи рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/7248/13 було визнано за ГО «СП «Жовтнева» право на розміщення тимчасових споруд площею 55 кв.м. та 285 кв.м. за адресою: м. Київ, пров.Політехнічний, 2-4 та не встановлено строку, до якого існує таке право, та, беручи до увагу те, що дозволу, який би встановлював такий строк позивачем також не представлено, то відповідно відсутні законні підстави для висновку, що у ГО «СП «Жовтнева» відсутнє право на розміщення тимчасових споруд;
- на момент вчинення відповідачами протиправних дій щодо демонтажу спірних тимчасових споруд господарськими судами у справах №910/7248/13 та №910/5319/17 встановлено наявність у ГО «СП «Жовтнева» права на розміщення тимчасових споруд та відсутність дозволу, яким встановлено строк існування такого права. Жодних нових обставин, які змінили обсяг прав ГО «СП «Жовтнева» щодо розміщення тимчасових споруд з моменту незаконного знесення 22.08.2017 та до моменту розгляду даної справи не виникало. Матеріали справи не містять будь-якого розпорядчого документу, яким призупинено дію або анульовано паспорти прив'язок №09-0942-06 та №09-0942/1-06.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
19.03.2021 від відповідача-2 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач-2 просив суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
23.03.2021 від відповідача-1 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач-1 просив суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
Узагальнені доводи відзивів відповідачів на апеляційну скаргу зводяться до наступного:
- станом на дату розгляду судової справи/дату звернення позивача до суду у останнього відсутні дозвільні документи на встановлення тимчасових споруд, передбачені Порядком розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради №746/746 від 25.12.2014;
- позивачем не вживалися дії щодо переоформлення дозвільної документації на встановлення тимчасових споруд;
- із листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) від 24.09.2020 №055-10603 вбачається, що у позивача відсутнє право на встановлення тимчасових споруд;
- позивачем у відповідності до пункту 13.3.5. Правил благоустрою міста Києва не вчинено дій щодо повернення демонтованого майна;
- позивач просить суд повернути демонтовані споруди (5 з 6), демонтаж яких не здійснювався, матеріали справи не містять доказів наявності у позивача права власності на 6 демонтованих споруд.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 апеляційну скаргу Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/11488/20; встановлено сторонам строк для подання відзиву, заяв, клопотань; призначено до розгляду апеляційну скаргу на 06.04.2021.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Михальської Ю.Б. у період з 19.03.2021 по 09.04.2021 на лікарняному, судове засідання, призначене на 06.04.2021, не відбулося.
19.03.2021 та від 23.03.2021 від відповідачів через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу.
05.04.2021 електронною поштою від Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, а саме: роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/15931/19, копії технічного паспорту на громадський будинок «Нежитлову будівлю по пров. Політехнічному №2-Б у місті Києві станом на 18.02.2013», копії технічного паспорту на громадський будинок «Нежитлову будівлю про пров. Політехнічному №2-Б у місті Києві станом на 15.08.2016». У поданому клопотанні відповідач-2 зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/15931/19 є публічно доступним, оскільки міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у відповідача-1 наявні долучені до клопотання докази, оскільки він був учасником справи №910/15931/19, представники позивача (Фрідман О.О. та Омеляненко Б.В.) здійснювали представництво ТОВ «Центр Ритейл» у справі №910/15931/19, що свідчить про обізнаність їх про відповідні докази. Неможливість подання рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/15931/19, як зазначає відповідач-2, пов'язана з тим, що тільки 02.04.2021 представнику відповідача-2 стало відомо про наявність тексту судового рішення в ЄДРСР, надання технічних паспортів - це похідні документи, оскільки ними визначаються розміри демонтованих споруд ТОВ «Центр Ритейл».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 призначено до розгляду апеляційну скаргу позивача у даній справі на 27.04.2021, запропоновано учасникам справи надати суду свої доводи та міркування із приводу поданого відповідачем-2 клопотання про долученні доказів.
У судове засідання, призначене на 27.04.2021, з'явилися представники позивача та відповідачів.
Суд у судовому засіданні 27.04.2021 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін у справі.
Також протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв подані 05.04.2021 відповідачем-2 на стадії апеляційного розгляду документи. Разом із тим, оцінка долученим документам буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі оголошено перерву до 20.05.2021.
10.05.2021 позивачем через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надано схему розміщення тимчасових споруд (виділені маркером), які були демонтовані 22.08.2017.
19.05.2021 позивач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду пояснення до апеляційної скарги, у яких зазначив, що 22.08.2017 на підставі доручення відповідача-1 від 15.08.2017 №064-8522 були демонтовані 5 (п'ять) тимчасових споруд позивача, які були розміщені на підставі паспортів прив'язок. Відеозапис демонтажу від 22.08.2017, на який посилається відповідач-2, не відображає в повній мірі усі деталі події, пов'язаної з демонтажем тимчасових споруд позивача в ніч на 22.08.2017.
У судовому засіданні 20.05.2021 оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 20.05.2021 з'явилися представники відповідачів.
Уповноважений представник позивача у судове засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під розписку у попередньому судовому засіданні 27.04.2021.
Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача, просили залишити оскаржуване рішення суду без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Згідно паспорту прив'язки тимчасової споруди №09-0942-06, погодженого начальником управління розвитку міста Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища 18.03.2010 (том 1, а.с. 20-33), Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева» було надано право на тимчасове розміщення торговельного ряду за адресою: пров. Політехнічний, 2-4 у Солом'янському районі м. Києва площею 285,00 кв.м., а саме:
14 кіосків по 17,56 кв.м. (3,8х4,63м);
1 кіоск - 12,15 кв.м. (3,8х3,2 м);
1 кіоск - 6,58 кв.м. (3,8х1,73 м);
1 кіоск - 3,5 кв.м. (2,95х2,34 м);
1 кіоск - 6,91 кв.м. (2,95х2,34 м);
1 кіоск - 10,5 кв.м. (3,5х3 м).
Згідно паспорту прив'язки тимчасової споруди №09-0942/1-06, погодженого начальником управління розвитку міста Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища 18.03.2010 (том 1, а.с. 34-47), Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева» було надано право на тимчасове розміщення торговельного ряду за адресою: пров. Політехнічний, 2-4 у Солом'янському районі м. Києва площею 55,00 кв.м., а саме:
2 кіоски по 22,25 кв.м. (3,5х6,35 м);
1 кіоск - 10,5 кв.м. (3,5х3 м).
Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації видано Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева» дозволи на розміщення тимчасових споруд за адресою: пров. Політехнічний, 2-4 у Солом'янському районі м. Києва за №09-0942-06, №09-0942/1-006, з терміном дії з 19.03.2010 по 18.03.2013 (далі, Дозволи).
На підставі зазначених дозволів позивач розмістив торгівельні ряди та тимчасові споруди згідно паспортів прив'язки та провадив власну господарську діяльність.
У зв'язку із закінченням строку дії Дозволів позивач 14.03.2013 звернувся до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про можливість розміщення тимчасових споруд площею 55 кв.м. та 285 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4.
У зв'язку з тим, що у встановлений законом строк виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не прийняв будь-якого рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 14.03.2013, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013, у справі №910/7248/13, позовні вимоги Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено. Визнано за Громадською організацією «Спілка підприємців «Жовтнева» право на розміщення тимчасових споруд площею 55 кв.м. та 285 кв.м. за адресою м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, що належать Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева».
У вказаному судовому рішенні встановлено, що у зв'язку з закінченням строку дії Дозволів, Громадська організація «Спілка підприємців «Жовтнева» звернулася до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою №12/03-2013 від 14.03.2013 про можливість розміщення тимчасових споруд площею 55 кв.м. та 285 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, до якої додані всі необхідні документи та містить всі реквізити, передбачені пунктом 2.3. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011. У відповідь відповідач надіслав на адресу позивача лист №052-1592 від 22.03.2013, за змістом якого повідомлено, що Порядок розміщення тимчасових споруд визначено рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №97/9154 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві», однак, відповіді щодо можливості розміщення тимчасових споруд або про відмову в наданні дозволу не надано.
Оскільки Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева» на її звернення у відповідності до вимог закону за наданням документів, передбачених Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності №244 від 21.10.2011, від Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видано документу дозвільного характеру і не надано відповіді, господарські суди у справі №910/7248/13 дійшли висновку про дію принципу мовчазної згоди щодо наявності у Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» права на розміщення ТС згідно виданих йому попередньо дозволів на розміщення ТС.
Таким чином, у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 у справі №910/7248/13, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013, суд дійшов висновку, що Громадською організацією «Спілка підприємців «Жовтнева» було доведено порушення її права на розміщення тимчасових споруд за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, оскільки останнім, як суб'єктом підприємницької діяльності застосовано всіх необхідних заходів щодо набуття права на провадження певних дій на здійснення своєї господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру. У свою чергу, Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач у справі №910/7248/13) не навів суду вмотивованих причин не прийняття рішення про надання Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева» документу дозвільного характеру, зокрема, дозволу на розміщення тимчасових споруд, що відповідає принципу мовчазної згоди, передбаченому Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Однак, як наголошує позивач, 19.02.2013 Департаментом міського благоустрою та збереження міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було оформлено лист №064/1990, за змістом якого доручено Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) невідкладно вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, за адресою: пров. Політехнічний, 2-4 у Солом'янському районі міста Києва, що належать Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 у справі №910/3433/13, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013, вжито заходів забезпечення позову та заборонено Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу, вилучення, переміщення належних Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева» на праві власності торгівельних рядів площею 285 кв.м. та 55 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Солом'янський район, пров. Політехнічний, 2-4, та розміщені на підставі дозволів на розміщення тимчасової споруди №09-0942-06 та №09-0942/1-06, що видані Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації.
Заходи забезпечення позову, вжиті вказаною ухвалою суду, були скасовані ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2019 у справі №910/3433/13.
Разом з тим, як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2015 у справі №910/21075/15 (залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016), в ніч на суботу 04.07.2015 (приблизно о 3-ій годині ночі) за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4 було проведено демонтаж тимчасової споруди, а саме тимчасової споруди розміром 3150 мм * 2500 мм * 3000 мм. У подальшому демонтована тимчасова споруда була перевезена до майданчика тимчасового зберігання безхазяйного майна відповідача для подальшого зберігання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2015 у справі №910/21075/15 зобов'язано Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради повернути Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева» торговий павільйон розмірами 3150 мм*2500 мм*3000 мм, що був демонтований 04.07.2015 за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4.
У березні 2017 року Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання відсутнім у Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» права на розміщення тимчасових споруд площею 55 кв.м. та 285 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4 (справа №910/5319/17).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/5319/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2017, у задоволенні позовних вимог Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» про визнання відсутнім права на розміщення тимчасових споруд відмовлено повністю.
Приймаючи рішення у справі №910/5319/17, Господарський суд міста Києва встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 у справі №910/7248/13, яким за Громадською організацією «Спілка підприємців «Жовтнева» визнано право на розміщення тимчасових споруд за мовчазною згодою сторін, не було встановлено строку на розміщення тимчасових споруд, відповідним дозвільним органом також не було визначено строк для розміщення Громадській організації «Спілка підприємців «Жовтнева» тимчасових споруд, а тому, за відсутності документів, які б свідчили про закінчення строку на розміщення тимчасових споруд за вказаною адресою, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про існування у Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» права для такого розміщення. Окрім того, судом зроблено висновок, що відсутність договору про пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою не є підставою для визнання відсутнім у Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» права на розміщення тимчасових споруд.
Також суд касаційної інстанції при перегляді справи №910/5319/17 зазначив, що враховуючи предмет позову у справі №910/5319/17, задоволення позовних вимог про визнання відсутнім права на розміщення тимчасових споруд площею 55 кв.м. та 285 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4 фактично буде свідчити про перегляд судового рішення у справі №910/7248/13 та допустить існування двох взаємовиключних рішень суду, що є неможливим.
10.08.2017 на підставі Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішення КМР від 25.12.2008 №1051/1051, провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Яроцьким Є.Г. винесено приписи №№ 1717291, 1717292, 1717293, 1717294, 1717295, 1717296, 1717297 про усунення порушень власниками тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2, шляхом надання до КП «Київблагоустрій» дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд. У разі відсутності документації - демонтувати тимчасові споруди власними силами.
У подальшому Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято доручення від 15.08.2017 №064-8522, у відповідності до якого Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено вжити заходи демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, в тому числі семи тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, (згідно приписів №№ 1717291, 1717292, 1717293, 1717294, 1717295, 1717296, 1717297).
22.08.2017 Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено демонтаж тимчасових споруд за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, про що складено наступні акти демонтажу:
1. Акт демонтажу №40-60 від 22.08.2017 (припис №1717293 від 10.08.2017);
2. Акт демонтажу №40-61 від 22.08.2017 (припис №1717296 від 10.08.2017);
3. Акт демонтажу №40-62 від 22.08.2017 (припис №1717294 від 10.08.2017);
4. Акт демонтажу №40-63 від 22.08.2017 (припис №1717291 від 10.08.2017);
5. Акт демонтажу №03-488 від 22.08.2017 (припис №1717295 від 10.08.2017);
6. Акти демонтажу №03-496 та №03-489/13К від 22.08.2017 (припис №1717297 від 10.08.2017).
Як свідчать обставини справи, не погоджуючись із діями відповідачів щодо проведеного 22.08.2017 демонтажу тимчасових споруд, Громадська організація «Спілка підприємців «Жовтнева» звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №826/11256/18, позовні вимоги Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 15.08.2017 №064-8522 в частині, що стосується демонтажу тимчасових споруд за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, власником яких є Громадська організація «Спілка підприємців «Жовтнева»; визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу тимчасових споруд за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, власником яких є Громадська організація «Спілка підприємців «Жовтнева».
Приймаючи вказане рішення, адміністративний суд зазначив, що наявність у Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» права на розміщення тимчасових споруд неодноразово досліджувалось судами під час розгляду господарських справ.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини, встановлені рішеннями судів у справах №910/7248/13, №910/5319/17, №910/21075/15, №910/3433/13, №826/11256/18, є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню під час розгляду справи №910/11488/20.
Звертаючись до суду із позовом у справі №910/11488/20, Громадська організація «Спілка підприємців «Жовтнева» вказує, що внаслідок протиправних рішень та дій відповідачів у позивача було протиправно вилучено тимчасові споруди та фактично позбавлено права на розміщення таких тимчасових споруд за наявності такого права, що підтверджується численними судовими рішеннями. Так, позивач вказує, що судовим рішенням у справі №910/7248/13 встановлено наявність у позивача права на розміщення тимчасових споруд і таке судове рішення не може бути поставлене під сумнів; інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт визнання права на розміщення спірних тимчасових споруд підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 у справі №910/7248/13 та рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/5319/17, які набрали законної сили. Також позивач зазначає, що не може ставитися під сумнів протиправність рішень та дій відповідачів щодо демонтажу тимчасових споруд позивача, оскільки незаконність таких рішень та дій встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №826/11256/18.
Позивач, посилаючись на положення статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, стверджує, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди, для оформлення якого не вимагається укладення договору пайової участі; під час розгляду справ №910/5319/17 та №910/7248/13 господарськими судами встановлено, позивач має затверджені у встановленому порядку паспорти прив'язок на розміщення спірних тимчасових споруд і вказані паспорти прив'язок не були скасовані або анульовані повноважним органом. Відтак, за твердженням позивача, оскільки він має підтверджене судовими рішеннями право на розміщення тимчасових споруд, які були незаконно демонтовані відповідачами, то належним способом захисту порушеного права є відновлення становища, що існувало до порушення - повернення позивачу тимчасових споруд, які були демонтовані 22.08.2017 на підставі доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.08.2017 №064-8522, шляхом встановлення таких тимчасових споруд на місця, передбачені паспортами прив'язок №09-0942/1-06 та №09-0942-06.
Обставини, встановлені додатково судом апеляційної інстанції
Також із матеріалів справи та поданих під час апеляційного перегляду справи документів судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2019 у справі №826/11257/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 серпня 2017 року в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв.м., яка розташована по провулку Політехнічному, 2-Б, у м. Києві, належної Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл».
Судом під час розгляду вказаної справи встановлено, що 10.08.2017 КП «Київблагоустрій» винесено приписи про усунення порушень Правил благоустрою міста Києва, з вимогою про надання дозвільної документації, на виконання чого ТОВ «Центр-Ритейл» повідомлено, що нежитлова будівля за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б перебуває у приватній власності ТОВ «Центр-Ритейл», а також те, що постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 у справі №970/18559/16 визнано, що ТОВ «Центр-Ритейл» правомірно користується земельною ділянкою.
Адміністративний суд встановив, що ТОВ «Центр-Ритейл» на праві приватної власності володіє нежитловою будівлею площею 218,1 кв.м., що розташована по провулку Політехнічному, 2-Б, у м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.07.2013, індексний номер 6223601 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.07.2013, індексний номер 6224394, а тому спірне нерухоме майно не могло бути віднесене до тимчасової споруди, відповідно, підстав для його демонтажу у відповідачів не було.
У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом у справі №910/15931/19 про солідарне стягнення з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через Головне управління Державної казначейської служби України у міста Києві та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) майнової шкоди (ціна позову 9 344 700,00 грн), завданої рішенням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформленим дорученням від 15.08.2017 №064-8522.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл» у позові зазначало, що йому на праві власності належала нежитлова будівля загальною площею 218,1 кв.м. по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві. Однак, 15.08.2017 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано Комунальному підприємству «Київблагоустрій» доручення №064-8522 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, торгівельного ряду з ролетів або кіосків по провулку Політехнічному, 2-Б у Солом'янському районі м. Києва. 22.08.2017 на виконання припису Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1717297 від 10.08.2017 та вказаного доручення КП «Київблагоустрій» здійснило демонтаж (знесення) цієї будівлі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15931/19 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл» 696 000,00 грн. майнової шкоди. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, код 26199708) у доход Державного бюджету України 10 440,00 грн судового збору. У позові до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в іншій частині відмовлено. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл» до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві відмовлено.
Під час розгляду вказаної справи господарським судом також було встановлено, що будівля загальною площею 218,1 кв.м. по провулку Політехнічному, 2-Б у м. Києві була збудована засновником товариства позивача Громадською організацією «Спілка підприємців «Жовтнева» на підставі договору будівельного підряду № 25/07 від 20 липня 2009 року та після визнання рішенням Господарського суду міста Києва від 23 лютого 2012 року у справі №5011-47/1684-2012 за останньою права власності на цю будівлю вона була внесена у статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл». 15 липня 20013 року право власності на вищевказану будівлю зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл».
Вказане рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15931/19 наразі оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл» та Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в апеляційному порядку.
Належність торгівельного ряду з ролетів та кіосків по пров. Політехнічному, 2-Б як об'єкту нерухомого майна ТОВ «Центр-Ритейл» визнана позивачем у відповіді на відзиви (том 2, а.с. 89).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Таким чином засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, у разі встановлення порушеного права, з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, прав суб'єктів господарювання, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Позивач у даній справі просить суд застосувати спосіб захисту права, передбачений пунктом 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та пунктом 3 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, а саме - відновлення становища, яке існувало до порушення.
Колегія суддів зазначає, що відновлення становища, яке існувало до порушення як спосіб захисту порушеного права застосовується в тих випадках, коли порушене право в результаті правопорушення не припиняє свого існування і може бути реально відновлене шляхом усунення наслідків правопорушення. Даний спосіб пов'язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.
Як вказує позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі, факт визнання права позивача на розміщення спірних тимчасових споруд, які у подальшому було демонтовано 22.08.2017, підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 у справі №910/7248/13 та додатково рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/5319/17, а факт протиправності дій Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу 22.08.2017 тимчасових споруд за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, власником яких є Громадська організація «Спілка підприємців «Жовтнева», встановлений у судовому порядку за результатами розгляду справи №826/11256/18.
В силу положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини є преюдиційними та повторного доказування під час розгляду даної справи не потребують.
Разом із тим, як вірно наголосив суд першої інстанції, судове рішення саме по собі не є дозвільним документом на встановлення тимчасових споруд.
Так, відповідно до пункту 2.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 №244, підставою для розміщення тимчасової споруди (далі, ТС) є паспорт прив'язки ТС.
Згідно з пунктами 2.17., 2.18. вказаного Порядку строк дії паспорта прив'язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень. Продовження строку дії паспорта прив'язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з моменту ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 у справі №910/7248/13, яким визнано право позивача на розміщення тимчасових споруд згідно Дозволів, до дати звернення позивача з даним позовом до суду (04.08.2020) минуло більше 7 років.
На даний час, як вірно зазначають відповідачі, розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в місті Києві врегульовано, зокрема, рішенням Київської міської ради від 25.12.2014 №746/746 «Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві».
Вказаним рішенням Київської міської ради (пункти 2, 3, 4) встановлено, що з моменту внесення в установленому порядку змін до Комплексної схеми тимчасові споруди розміщуються на території міста Києва у порядку, встановленому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068; ТС, власники яких уклали договори щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою відповідно до рішення Київської міської ради від 04 вересня 2014 року №62/62, у період з 24 вересня 2014 року до 31 січня 2015 року мають право на розміщення ТС до закінчення терміну дії договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою; з 01 лютого 2015 року розміщення ТС здійснюється в місцях, визначених Комплексною схемою, крім випадків, передбачених пунктом 3 цього рішення.
Відповідно до пункту 9 рішення Київської міської ради від 25.12.2014 №746/746 строк дії паспорта прив'язки ТС становить 5 років за умови належного виконання суб'єктом господарювання договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
Із наведеного слідує, що право на розміщення тимчасової споруди (навіть якщо факт існування у суб'єкта такого права було підтверджено в судовому порядку) не є безумовним та безстроковим, а безпосередньо залежить від отримання суб'єктом відповідної дозвільної документації та строку дії такої документації (зокрема, паспорта прив'язки ТС як підстави для розміщення ТС у відповідності до пункту 2.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 №244).
Матеріалами справи, а саме рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №826/11256/18, підтверджується той факт, що дії відповідачів щодо демонтажу 22.08.2017 на підставі доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.08.2017 №064-8522 належних позивачу тимчасових споруд є протиправними.
У свою чергу, судовими рішеннями, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги у даній справі встановлено факт наявності у позивача права на розміщення спірних тимчасових споруд саме на момент виникнення спірних (у відповідних справах) правовідносин. Разом з тим, конкретного строку, до якого продовжувалися дії паспортів прив'язки спірних ТС, а також конкретного строку, до якого позивач має право на підставі відповідних дозвільних документів розміщувати тимчасові споруди за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, вказані рішення не містять.
Рішення судів у справах №910/7248/13 та №910/5319/17 не надають позивачу права на довічне розміщення спірних тимчасових споруд за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4.
Натомість, у ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявності у нього станом на дату звернення до суду із позовом у даній справі та станом на дату прийняття оскаржуваного судового рішення права на розміщення спірних тимчасових споруд на місцях, передбачених паспортами прив'язок №09-0942/1-06 та №09-0942-06.
Більш того, як вірно встановив суд першої інстанції, 28.11.2017 рішенням Київської міської ради №528/3535 «Про надання статусу скверу земельній ділянці, розташованій у пров. Політехнічному, 2-б у Солом'янському районі м. Києва», яке є чинним, відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105, та з метою раціонального використання і збереження зелених насаджень надано земельній ділянці орієнтовною площею 1,7 га, розташованій у пров. Політехнічному, 2-б у Солом'янському районі м. Києва (коди 8000000000:69:036:0012 та 8000000000:69:036:0021), статус скверу згідно з додатком до рішення (план-схема додається); внесено зміни до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381, продовжених на період до 2015 року рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 №714/2783 та до 31.12.2017 рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 №572/572, включивши до переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця №2), земельну ділянку, зазначену в пункті 1 цього рішення.
Тобто, наразі позивач фактично просить встановити демонтовані 22.08.2017 тимчасові споруди за адресою, де на підставі рішення Київської міської ради організований сквер.
Однак, як уже зазначалося судом вище, відновлення становища, яке існувало до порушення як спосіб захисту порушеного права застосовується в тих випадках, коли може відновити порушене суб'єктивне права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення, чого у разі задоволення позову в даній справі не відбудеться.
За таких обставин, з огляду на те, що позивачем не доведено наявності у нього права на розміщення спірних тимчасових споруд саме на момент розгляду справи, а також враховуючи надання земельній ділянці, розташованій у пров. Політехнічному, 2-б у Солом'янському районі м. Києва, статусу скверу, на даний час захист прав позивача шляхом відновлення становища, що існувало до порушення, та встановлення належних позивачу демонтованих тимчасових споруд на місцях, передбачених паспортами прив'язок №09-0942/1-06 та №09-0942-06, є неможливим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Прохальна частина позовної заяви у даній справі сформульована Громадською організацією «Спілка підприємців «Жовтнева» наступним чином: в порядку відновлення становища, що існувало до порушення, зобов'язати відповідачів повернути позивачу тимчасові споруди, які були демонтовані 22.08.2017 на підставі доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.08.2017 №064-8522 шляхом встановлення таких тимчасових споруд на місця, передбачені паспортами-прив'язок №09-0942/1-06 та №09-0942-06.
У свою чергу, колегія суддів встановила, що у матеріалах справи наявні докази на підтвердження демонтажу 22.08.2017 лише п'яти тимчасових споруд позивача, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-4, а саме акти демонтажу №40-60 від 22.08.2017 (припис №1717293 від 10.08.2017), №40-61 від 22.08.2017 (припис №1717296 від 10.08.2017), №40-62 від 22.08.2017 (припис №1717294 від 10.08.2017), №40-63 від 22.08.2017 (припис №1717291 від 10.08.2017), №03-488 від 22.08.2017 (припис №1717295 від 10.08.2017), у той час, як доручення на демонтаж ТС за вказаною адресою було видане на 7 об'єктів, а у паспортах прив'язок на тимчасове розміщення ТС №09-0942/1-06 та №09-0942-06 від 18.03.2010 вказано 22 об'єкти (тимчасові споруди).
У матеріалах справи відсутній акт демонтажу на виконання припису №1717292 від 10.08.2017.
Водночас, згідно актів демонтажу №03-496 та №03-489/13К від 22.08.2017 на виконання припису №1717297 від 10.08.2017 було демонтовано нежитлову будівлю площею 218,1 кв.м., що розташована по провулку Політехнічному, 2-Б, у м. Києві, належну на праві власності не позивачу, а Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл», що, встановлено, зокрема, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №826/11257/18, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 та позивачем не заперечувалось.
Суд зазначає, що позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Однак, сформульована позивачем позовна вимога не містить ідентифікуючих ознак ТС (переліку, конкретної кількості, площі, місця розташування) та/або будь-яких інших характеристик «тимчасових споруд, які були демонтовані» та які позивач просить встановити на місця, передбачені паспортами прив'язок №09-0942/1-06 та №09-0942-06, якими надано право ГО «Спілка підприємців «Жовтнева» на розміщення 22 тимчасових споруд.
При цьому, у тексті позовної заяви позивач не вказує на кількість демонтованих ТС, в апеляційній скарзі позивач наголошує на демонтажі шести тимчасових споруд, на які були видані приписи та які були зазначені в пунктах 1-6 доручення відповідача-1 від 15.08.2017 №064-8522, а у письмових поясненнях від 19.05.2021 вже на п'яти демонтованих ТС.
Отже, за вищевказаних обставин, задоволення позовних вимог у даній справі у заявленій позивачем редакції у будь-якому випадку є неможливим, оскільки не даватиме чіткого розуміння сторонам стосовно дій, які слід вчинити на його виконання, зокрема, щодо кількості об'єктів, які необхідно встановити на місця згідно паспортів прив'язок №09-0942/1-06 та №09-0942-06, враховуючи, що демонтаж на підставі рішення Департаменту було проведено лише щодо п'яти ТС позивача із двадцяти двох, вказаних у паспортах прив'язках.
При цьому, суд згідно частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення не може виходити у ньому за межі позовних вимог. Правом на уточнення (конкретизацію) позовних вимог суд нормами Господарського процесуального кодексу України також не наділений.
З огляду на зазначене, враховуючи заявлений предмет та підстави позову, зважаючи на те, що в ході розгляду справи позивач не довів, що заявлені ним позовні вимоги є ефективним засобом захисту його права та відповідають змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Доводи апеляційної скарги позивача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судовий збір за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/11488/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/11488/20 залишити без змін.
Матеріали справи №910/11488/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2021.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко