Постанова від 25.05.2021 по справі 921/768/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. Справа №921/768/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого - судді Бонк Т.Б.,

Суддів Бойко С.М.,

Матущак О.І.,

секретар судового засідання Борщ І.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - адвоката Зінкевича Д.В.( ордер на надання правової допомоги №382508 від 01.12.2020)

від відповідача - адвоката Вітіва В.А. (ордер на надання правової допомоги №1009923 від 06.11.2020), адвоката Кукурудза Р.Є. (ордер на надання правової допомоги №018772 від 01.12.2020),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна", б/н від 16.10.2020 (вх. № апеляційного суду 01-05/2912/20 від 19.10.2020)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2020 (суддя Руденко О.В., повний текст рішення складено 02.10.2020, м. Тернопіль)

у справі №921/768/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Термобуд-Каркас", м. Тернопіль

про стягнення заборгованості у розмірі 2 936 860,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

У грудні 2019 року ТОВ «Блок Майстер Україна» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ «Термобуд-Каркас» про стягнення заборгованості у сумі 2 936 860,12 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 06.03.2018 сторони уклали договір поставки №06/3, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу рулон оцинкований 2,0мм оц (далі - товар) , а відповідач - прийняти та оплатити товар. Позивач вказує, що на виконання умов вказаного договору він поставив відповідачу товар на загальну суму 40 713 918,99грн відповідно до видаткових накладних, ТТН та додатків до договору (№1 від 01.03.2018, №2 від 08.05.2018, №3 від 14.05.2018, №5 від 08.01.2019), який відповідач оплатив частково (зокрема, позивач посилається на акт звірки розрахунків від 12.06.2019, згідно з яким борг відповідача станом на 12.06.2019 становив 6 865 854,87грн, та в подальшому частково сплачений на суму 3 928 994,75грн), а станом на 27.11.2019 борг відповідача становить 2 936 860,12 грн.

Ухвалою від 02.01.2020 суд першої інстанції відкрив провадження у даній справі та призначив підготовче засідання на 29.01.2020.

Ухвалою від 29.01.2020 у зв'язку з неявкою представника відповідача відкладено підготовче засідання на 17.02.2020 та надано відповідачу строк до 05.02.2020 для подання відзиву на позов.

05.02.202 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він заперечив щодо позовних вимог та вказав, зокрема, про недостовірність зазначених в акті звірки від 12.06.2019 розрахунків (акт не включає розрахунків за весь період дії договору, не відображає здійснених відповідачем оплат на загальну суму 41 446 064,12грн та не підписаний головним бухгалтером відповідача). Крім того, відповідач зазначив, що до позовної заяви позивач не додав жодних первинних документів - видаткових та товарно-транспортних накладних на підтвердження здійснення поставки товару. (том 1.а.с. 68-72).

17.02.2021 відповідач подав клопотання про витребування у позивача оригіналів ТТН, видаткових накладних та актів приймання -передачі товару та клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи для встановлення чи виконаний підпис в акті звірки від 12.06.2019 та листах відповідача №12/06/2019 та №20/05/2019 директором відповідача - ОСОБА_1 .

Ухвалою від 17.02.2020 у зв'язку з неявкою представника позивача відкладено підготовче засідання на 04.03.2020.

Ухвалою від 04.03.2020 суд першої інстанції витребував у позивача оригінал акту звірки від 12.06.2019 та листа відповідача від 20.05.2019 №20/05/2019, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 25.03.2020. Згідно з протоколом судового засідання 04.03.2020 суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та про призначення експертизи (том 2.а.с. 33-34).

У зв'язку з запровадженим на території України карантином суд ухвалою від 18.03.2020 переніс розгляд справи. В подальшому ухвалою від 02.06.2020 суд призначив розгляд справи по суті на 24.06.2020.

24.06.2020 від позивача надійшла заява про поновлення строку на долучення доказів та клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяви свідка, копій ТТН №БМ-0000074/1 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/2 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/3 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/4 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/5 від 06.03.2018, копію видаткової накладної №БМ-0000074 від 06.03.2018 та копії податкової накладної №6 від 06.03.2018 (том 2,а.с. 69-92).

Клопотання про поновлення строку на долучення доказів позивач обгрунтовував тим, що необхідність подання нових документів виникла після проведення єдиного підготовчого засідання, в якому представники відповідача заперечували факт поставки та факт визнання заборгованості. Стверджував, що неможливість подання доказів після проведення єдиного підготовчого засідання зумовлена запровадженими на території України карантинними заходами.

Цього ж дня, 24.06.2020 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи належних чином завірених копій ТТН №БМ-0000074/1 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/2 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/3 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/4 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/5 від 06.03.2018, копію видаткової накладної №БМ-0000074 від 06.03.2018 та копії податкової накладної №6 від 06.03.2018 (том 2,а.с. 93-104).

В подальшому суд ухвалою від 26.08.2020 відклав розгляд справи по суті на 23.09.2020 та запропонував позивачу подати суду оригінали первинних документів, які надавались суду для огляду 24.06.2020, оригінали документів, копії яких долучені до заяви про долучення від 24.06.2020.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2020 у справі №921/768/19 відмовлено у задоволенні позову.

При прийнятті рішення суд першої інстанції вказав, що віднесення тієї чи іншої поставки товару до такої, що здійснена на виконання договору має відбуватися за змістом первинних документів, які таку поставку фіксують (зокрема, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних), однак позивач на стадії підготовчого провадження не надав суду жодних первинних документів, оформлених за наслідками господарської операції ТОВ «Блок Майстер Україна». Натомість копії видаткової накладної №БМ-0000074 від 06.03.2018 на суму 2 936 860,12грн та товарно-транспортні накладні від 06.03.2018 подані позивачем на стадії розгляду справи по суті разом з клопотанням про поновлення строку. Суд встановив, що у наданих позивачем копіях видаткової накладної та ТТН в графі «товар» вказано «лист 2,0 оц», водночас умовами п.1.1 договору передбачено товар - рулон оцинкований 2,0 мм оц. Дослідивши подані позивачем для огляду оригінали первинних документів, суд встановив, що долучені позивачем копії первинних документів їм не відповідають, зокрема, документи містять однакові реквізити, але різняться за своїм змістом, а саме: наявні розбіжності у назві товару (у копіях - «лист 2.0 оц», а в оригіналах -«рулон оцинк. 2.0»); наявна різниця у кількості поставленого товару; різняться відтиски печаток відповідача (на оригіналах «для документів»); різні відомості щодо ціни за одиницю товару, загальної суми ПДВ, підписів водіїв. Відтак суд вказав, що долучені позивачем до матеріалів справи копії письмових доказів не можуть братись до уваги в силу вимог ч.6 ст. 91 ГПК України. Щодо наданих позивачем оригіналів видаткової накладної та ТТН суд вказав, що вони надані виключно для їх огляду в порядку ст. 91 ГПК України, позивач цих документів чи їх посвідчені копії до матеріалів справи не долучав, а тому такі не підлягають дослідженню судом.

При цьому, суд визнав неповажними причини неподання позивачем в межах визначених процесуальних строків доказів, долучених до клопотання від 23.06.2020, вказавши, що позивачу було відомо про заперечення відповідачем факту поставки ще з відзиву на позов від 05.02.2020, а в останньому судовому засіданні 04.03.2020 на стадії підготовчого провадження представник позивача послався на достатність доказів у даній справі на підтвердження позовних вимог.

Крім того, суд вказав, що позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги посиланнями на додаток №1 до договору поставки, такого доказу суду не подав; також позивач не надав суду оригіналів листів відповідача №20/05/2019 від 20.05.2019 та №12/06/19 від 12.06.2019, підписання та надіслання яких відповідач заперечував. Посилання позивача на те, що вказані листи №20/05/2019 від 20.05.2019 та №12/06/19 від 12.06.2019 надійшли на його електронну адресу і що такі є електронними доказами суд першої інстанції відхилив, вказавши, що зі змісту вказаних документів вбачається, що такі виготовлені на паперовому носії, містять відтиск печатки та підписи осіб, тому у разі їх надіслання як вкладення до електронного повідомлення, на таке повідомлення мав був накладений електронний цифровий підпис, яким завершується створення електронного документа, однак доказів того, що такий підпис накладено в матеріалах справи відсутні. Щодо долучених позивачем актів звірки розрахунків, суд вказав, що такі документи без підтверджуючих первинних документів та підписів уповноважених осіб не можуть бути доказами наявності заборгованості чи визнання її боржником, при цьому акт за період з 01.01.2019 по 26.11.2019 не підписаний представниками відповідача взагалі, а акт за період з 01.01.2019 по 12.06.2019 підписаний заступником головного бухгалтера позивача, повноваження якої нічим не підтверджені.

Також суд не взяв до уваги посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, яким зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Блок Майстер Україна» №6 від 06.03.2018 датою її фактичного надходження, вказавши, що при прийнятті цього рішення суд не досліджував цивільно-правових відносин між сторонами, а констатував недотримання фіскальним органом податкового законодавства. При цьому, суд вказав, що визначальною ознакою, що свідчить про здійснення господарської операції є не сам факт формування податкового кредиту, а використання покупцем суми, яка включена до складу податково кредиту, сформованого за господарською операцію, обставин якого у даній справі не встановлено.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар, а відтак про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Скаржник обгрунтовує свою апеляційну скаргу наступними обставинами:

-додаток №1 до договору станом на час звернення до суду з позовом був відсутнім у позивача у зв'язку з викраденням у позивача ряду первинних документів, поряд з тим, відповідач, здійснюючи оплату поставленого товару, у платіжному дорученні №3349 від 04.03.2019 зазначив у призначенні платежу додаток №1 від 06.03.2018;

-в судовому засіданні 24.06.2020 суд досліджував подані позивачем оригінали видаткової накладної №БМ-0000074 від 06.03.2018 на суму 2 936 860,12грн та товарно-транспортні накладні від 06.03.2018 і копії цих документів були подані суду, тому висновок суду, що такі копії оригіналів не подані суду є порушення норм ст. 209 ГПК України;

- листи відповідача №20/05/2019 від 20.05.2019 та №12/06/19 від 12.06.2019 надіслані з офіційної електронної адреси ТОВ «Термобуд-Каркас» - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані на паперових носіях, підписані та скріплені печаткою, містять відмітку вихідного реєстраційного номера і дати документа в комп'ютерному файлі, у зв'язку з чим скаржник вказує, що такі є належними доказами наявності заборгованості відповідача. При цьому, зазначає, що допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватись виключно на підставі того, що він має електронну форму;

-рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.07.2019 у справі №826/13597/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019, яким задоволено позов ТОВ «Блок Майстер Україна» та зобов'язано ДФС України зареєструвати податкову накладну №6 від 06.03.2018, складену ТОВ «Блок Майстер Україна», підтверджено реальність операцій та правовідносин сторін щодо спірної поставки;

-акт звірки розрахунків за період з 01.01.2019 по 12.06.2019, в якому зазначено про наявність боргу відповідача станом на 01.01.2019 в сумі 22 726 648,91грн( в тому числі і спірна у даній справі частина - 2 936 860,12грн) підписаний уповноваженою від відповідача особою -заступником головного бухгалтера ОСОБА_15, який тимчасово виконував обов'язки головного бухгалтера підприємства;

-у судовому засіданні 04.03.2020 на стадії підготовчого провадження суд відмовив представнику позивача в клопотанні про надання позивачу права подати докази на підтвердження заборгованості (заяву свідка та інших документів). В подальшому під час розгляду справи по суті позивач подав заяву про поновлення строку та клопотання про долучення доказів (заяви свідка від 22.06.2020, в якій зазначено про зустріч 01.10.2019 представників сторін з метою врегулювання спірної заборгованості, та первинних документів на її підтвердження), необхідність подання яких виникла після проведення єдиного підготовчого засідання, в якому представник відповідача заперечував факт зустрічі з представниками позивача і факт поставки товару, у зв'язку з чим скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги подані ним докази під час розгляду справи по суті;

-вважає помилковим висновок суду про не підтвердження реальності здійснення спірної поставки, оскільки станом на 29.09.2020 відповідач не використав податкового кредиту, вказуючи, що право відповідача включити суму податку до податкового кредиту зберігається ним протягом 1095календарних днів з дати складання податкової накладної;

-зазначає, що загалом за договором №06/3 від 06.03.2018 позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 48 249 917,39грн (у 2018 році на суму - 30 324 648,91грн, у 2019році - 17 925 268,48грн), який відповідач оплатив на суму 45 313 057,27грн. Вказує, що копії видаткових накладних по договору та платіжних доручень є документами, які підтверджують факт виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, а тому повинні прийматись та досліджуватись судом. Зазначає, що позивач не мав можливості подати копії видаткових накладних у попередньому судовому засіданні у зв'язку з переїздом з м. Києва до м. Староконстянтинівка частина первинних документів була викрадена, за фактом чого відкрито кримінальне провадження, однак в подальшому, з'ясувалось що такі документи були загублені під час переїзду за попереднім місцезнаходженням у м. Києві.

До апеляційної скарги скаржник додав копію додатку№1 до договору поставки, копії наказу про призначення на посаду ОСОБА_15 та наказу про відпустку головного бухгалтера підприємства; копію акту звірки розрахунків за період з 01.01.2019 по 12.06.2019; видаткові накладні на поставку товару за договором поставки №06/3 (за період з 06.03.2018 по 07.03.2019 на загальну суму 48 249 917,39грн); платіжні доручення ТОВ «Термобуд Каркас» за 2018рік (з 19.07.2018 по 28.12.2018 на загальну суму 7 598 000,00грн) та 2019роки (з 10.01.2019 по 19.07.2019 на загальну суму 37 715 057,27грн).

У відзиві на апеляційну скаргу від 09.11.2020 відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу- без задоволення.

Вказує, зокрема, що:

- у позовній заяві позивач вказав, що на виконання укладеного договору поставки він поставив відповідачу товар на загальну суму 40 713 918,99грн і щодо цієї суми позивач не подав жодних заяв щодо відмови від визнання обставин;

- відповідач з моменту подання відзиву на позов заперечував наявність будь-якої заборгованості перед позивачем, тому останній зобов'язаний був долучити всі необхідні документи на підтвердження своїх вимог разом з позовною заявою чи відповіддю на відзив. Оскільки у позовній заяві позивач не вказував на поставку за видатковою накладною від 06.03.2018 №000074, тому відповідач заперечував впринципі будь-які неоплачені поставки, в тому числі і за цією накладною;

- в судовому засіданні 04.03.2020 перед закриттям підготовчого засідання суд запропонував представникам позивача подати документи на підтвердження позовних вимог, однак останні відповіли про відсутність необхідності в долученні інших документів за наявності акту звірки, а оригінали письмових документів пред'являть на судове засідання по суті;

- долучені позивачем дві видаткові накладні №000074 від 06.03.2018 містять різні відомості про найменування товару, його кількості та вартості, різні печатки ТОВ «Термобуд-Каркас»; жодної з цих накладних директор відповідача не підписував. У товарно-транспортних накладних вказано адресу навантаження - м.Хмельницький, вул. Курчатова,8, в той час як позивач не має складів за цією адресою.

- у товарно-транспортних накладних вказано, що перевезення вантажів виконувало ТОВ «АВ Метал груп», разом з тим після прийняття судом оскаржуваного рішення на адресу відповідача надійшов лист ТОВ «АВ метал-груп», яке повідомило, що 06.03.2018 не здійснювало перевезень вантажів на адресу відповідача, зазначені в ТТН водії не працюють на цьому підприємстві, транспортні засоби - не використовуються;

- під час розгляду адміністративним судом справи №826/13597/18 не перевірялась реальність здійснення господарської операції, суд встановив порушення органами ДФС норм податкового законодавства, ТОВ «Термобуд-Каркас» не було учасником цієї справи, а тому встановлені в рішенні адміністративного суду обставини не можуть бути преюдиційними щодо нього.

У прохальній частині відзиву відповідач просить поновити строк на подання як доказу листа ТОВ «Метал-груп» від 23.09.2020 та долучити його до матеріалів справи.

01.12.2020 відповідач подав клопотання про поновлення строку на долучення до матеріалів даної справи відповіді СВ ГУНП в Тернопільській області від 27.11.2020 №16164/9/2-2020, якою надано директору відповідачу дозвіл на використання отриманих з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №12019210010003673 від 26.12.2019 копій, а саме: копії відповіді ТОВ «Блок Майстер Україна» від 19.02.2020 щодо неможливості виконання ухвали слідчого судді про надання доступу до речей і документів; копії запиту слідчого ГУНП в Тернопільській області до Житомирського РВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області від 11.03.2020 про надання копій матеріалів, що стосуються факту крадіжки документів ТОВ «Блок Майстер Україна»; супровідного листа Житомирського РВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області від 08.04.2020 №2068/202/01-20; копію акту приймання-передачі документів від 26.04.2019, укладеного між ПП «Аудиторська консалтингова компанія «Міжнародний стандарт» та ТОВ «Блок Майстер Україна»; копію листа начальника Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, згідно з яким проведеною перевіркою встановлено відсутність факту вчинення кримінального правопорушення щодо крадіжки документів ТОВ «Блок Майстер Україна».

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що відповідач не мав можливості надати зазначені документи раніше, оскільки слідчий надав дозвіл на їх розголошення лише 27.11.2020.

Також, 01.12.2020 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує, зокрема, що скаржник не долучив до апеляційної скарги клопотання про поновлення строку для долучення нових доказів на стаді апеляційного розгляду.

01.12.2020 скаржник подав письмові пояснення, в яких вказав, що 12.12.2016 позивач уклав з ТОВ «АВ метал груп» договір поставки №879/Х на поставку металопрокату, на підставі якого позивач придбав у ТОВ «АВ метал груп» рулон оцинк.2.0 мм на загальну суму 2 936 860,12грн і це й же товар з метою економії ресурсів та часу був поставлений ТОВ «АВ метал груп» безпосередньо відповідачу на його адресу - вул. Текстильна, 28 у м. Тернополі. Зазначає, що перевезення вказаного товару (рулону оцинк.2.0 мм на загальну суму 2 936 860,12грн) здійснювалось не штатними працівниками ТОВ «АВ метал груп». На підтвердження своїх доводів скаржник долучив до вказаних письмових пояснень договір поставки №879/ХМ, укладений ТОВ «АВ Метал Груп» та ТОВ «Блок Майстер Україна» від 12.12.2016, специфікацію №1 до вказаного договору від 12.02.2018, оформлені на підставі цього договору видаткову накладну №26002152 від 01.03.2018 на суму 635 117,40грн та товарно-транспортні накладні.

19.01.2021 скаржник подав заяву про поновлення строку на долучення доказів в обгрунтування апеляційної скарги, в якій просить поновити процесуальний строк на долучення доданих до апеляційної скарги доказів, а саме: додатку№1 до договору поставки; видаткові накладні на поставку товару за договором поставки №06/3 (за період з 06.03.2018 по 07.03.2019 на загальну суму 48 249 917,39грн); платіжні доручення ТОВ «Термобуд Каркас» за 2018рік ( з 19.07.2018 по 28.12.2018 на загальну суму 7 598 000,00грн) та 2019роки ( з 10.01.2019 по 19.07.2019 на загальну суму 37 715 057,27грн).

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що під час розгляду справи судом першої інстанції позивач надав суду докази виключно на підтвердження здійснення господарської операції по поставці товару 06.03.20218. Разом з тим, скаржник вказує, що з аналізу змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд досліджував обставини поставки за весь період дії договору №06/3 від 06.03.2018, у зв'язку з чим скаржник вважає, що для спростування викладених в рішенні обставин та висновків виникла необхідність надання інформації та доказів поставки позивачем відповідачу товару за весь період.

Також, 19.01.2021 скаржник подав письмові пояснення, в яких, посилаючись на внесені ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» зміни до ст. 79 ГПК України, якою передбачено новий стандарт доказування у господарському процесі -вірогідність доказів, згідно з яким необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони.

17.02.2021 відповідач подав заперечення на долучення документів з апеляційною скаргою, в яких вказує, зокрема, що долучена скаржником до апеляційної скарги копія видаткової накладної №БМ-0000074 від 06.03.2018 на суму 2 936 860,12грн не відповідає примірнику цієї накладної, долученої 24.06.2020 в суді першої інстанції в частині найменування товару, а саме: в долученій до апеляційної скарги накладній вказано «рулон оцинкований», а в поданій 24.06.2020 - «лист оцинкований». Зазначає, що листи оцинковані мають різні розміри, а на виробництво відповідача поставляється рулон цинкований для подальшого виготовлення різних будівельних профілів. Вказує, що звертаючись до адміністративного суду, ТОВ «Блок Майстер Україна» просило зареєструвати податкову накладну на поставку «листа оцинкованого 2,0ц», а не рулона. Зазначає, що скаржник в клопотанні про поновлення строку на подання доказів не спростовує висновків суду першої інстанції про те, що долучені 24.06.2020 позивачем документи суперечать оглянутим судом оригіналам.

Стверджує про неможливість здійснення поставки 01.03.2018 придбаного позивачем у ТОВ «АВ Метал Груп» на користь відповідача товару на підставі укладеного позивачем та ТОВ «АВ Метал Груп» договору поставки від 12.12.2016 №879/ХМ, оскільки умовами договору поставки від 06.03.2018 не передбачено умов про поставку товару до його підписання, фактичні поставки за цим договором між сторонами розпочались з травня 2018року. Вказує, що у випадку наявності дійсного боргу відповідача позивач зобов'язаний був би зараховувати проведені відповідачем оплати в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше. Звертає увагу суду, що позивач у позовній заяві, в поданих до правоохоронних органів листах вказував про поставку товару на суму 40 713 918,99грн, водночас в апеляційній скарзі зазначає інший розмір заборгованості - 48 249 917,39грн без жодних обгрунтувань здійснення такого перерахунку. Вказує, що суд першої інстанції правомірно відмовив скаржнику в поновленні строку для долучення 23.06.2020 доказів, оскільки позивачу ще на стадії підготовчого засідання було відомо про заперечення його вимог з боку відповідача, перед закриттям підготовчого судового засідання позивачу було запропоновано подати додаткові документи на підтвердження позовних вимог, однак представники позивача, пославшись на акт звірки, вказали на відсутність необхідності долучення інших документів. Вважає безпідставними доводи скаржника про наявність підстав для поновлення строку на подання доказів, поданих вже до апеляційної скарги, оскільки скаржник не навів жодних об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому подати такі документи у визначені ч.2 ст. 164 ГПК України строки. Вказує, що твердженнями про те, що спірна поставка 06.03.2018 була здійснена на виконання додатку№1до договору №06/3, апелянт фактично змінює предмет позову, чим порушує вимоги ч. 5 ст. 269 ГПК України.

23.02.2021 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для долучення та долучення до матеріалів справи копій адміністративного позову ТОВ «Блок Майстер Україна» у справі №826/13597/18, ухвали про відкриття провадження у цій справі та відзиву на апеляційну скаргу у справі №826/13597/18.

У вказаному клопотанні відповідач зазначає, що у поданому ТОВ «Блок Майстер Україна» до адміністративного суду позову в межах справи №826/13597/18, за результатами розгляду якої зобов'язано ДФС здійснити реєстрацію податкової накладної від 06.03.2018 №6, ТОВ «Блок Майстер Україна» стверджувало, що ТОВ «Термобуд-каркас» повністю оплатило поставку від 06.03.2018 за видатковою накладною №БМ-0000074 від 06.03.2018 на суму 2 936 860,12грн. Аналогічні доводи ТОВ «Блок Майстер Україна» вказало у відзиві на апеляційну скаргу у справі №826/13597/18. У зв'язку з чим відповідач звертає увагу суду на взаємовиключні заперечення позивача в межах даної справи та справи №826/13597/18. Оскільки ТОВ «Термобуд-каркас» не було залучено до участі у справі №826/13597/18, відповідач вказує про поважність причин не подання цих доказів до суду першої інстанції.

03.03.2021 відповідач подав письмові пояснення щодо обставин, які досліджувались апеляційним судом в судовому засіданні 23.02.2021.

Відповідач заперечує доводи скаржника про те, що листи від 20.05.2019 та від 12.06.2019 надіслані з офіційної електронної адреси ТОВ «Термобуд-Каркас»- ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідно до відомостей з ЄДР ЮОФОПГФ станом на 20.05.2019 та 12.06.2019 офіційною електронною адресою товариства є ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначені листи не скріплені електронним підписом автора, тому не можуть вважатись офіційними доказами та підтверджувати позовні вимоги. Наявні в матеріалах справи роздруківки листів не містять відомостей з якої електронної адреси вони надійшли.

Крім того, вказує, що 24.06.2020 позивач двічі подав копії ТТН №БМ-0000074/1 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/2 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/3 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/4 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/5 від 06.03.2018, копію видаткової накладної №БМ-0000074 від 06.03.2018 та копії податкової накладної №6 від 06.03.2018, в графі «товар» яких зазначено - «лис 2.0ц». Разом з тим, на письмове клопотання відповідача про видачу копій документів, які долучив представник ТОВ «Блок Майстер Україна» керівник апарату Господарського суду Тернопільської області зазначив, що надані позивачем документи, в графі яких «товар» зазначено - «рулон оцинкований» є неналежним чином засвідчені. Відтак відповідач вказує, що копія видаткової накладної №БМ-0000074 від 06.03.2018 на товар «рулон оцинкований» вперше подана лише до апеляційного суду разом з апеляційною скаргою, клопотання про поновлення строку на долучення якої подано лише 18.01.2021.

09.03.2021 відповідач подав клопотання про отримання витягу із журналу судового засідання із зазначенням прийнятої ухвали за заявою ТОВ «Блок Майстер Україна» від 18.01.2021. У вказаному клопотанні відповідач повторно звертає увагу суду на те, що у позовній заяві позивач вказав про поставку товару на загальну суму 40 713 918,99грн, в той час як в апеляційній скарзі - 48 249 917,39грн, що свідчить про зміну підстав позову.

16.04.2021 відповідач подав клопотання про огляд оригіналів документів, долучених до апеляційної скарги, посилаючись на лист начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП від 06.04.2021, згідно з яким в ході проведеного у ТОВ «Блок Майстер Україна» обшуку не виявлено оригіналів документів, які підтверджували б фінансово-господарські відносини між сторонами у даній справі.

19.04.2021 відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування №608/9/2021 від 12.04.2021, листа Регіонального сервісного центру ГЦС МВС у Тернопільській області від 06.04.2021, листа ОСОБА_2 від 15.04.2021, листа ОСОБА_3 від 14.04.2021 та листа ТОВ «Рікое Україна» від 15.04.2021.Відповідач вказує, що з наданої Регіонального сервісного центру ГЦС МВС у Тернопільській області інформації щодо транспортних засобів, які начеб-то здійснювали спірну поставку 06.03.2018, які зазначені в ТТН №БМ-0000074/2 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/3 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/4 від 06.03.2018, ТТН №БМ-0000074/5 від 06.03.2018, не здійснювали жодних поставок 06.03.2018.

20.04.2021 відповідач подав заяву про поновлення процесуальних строків для долучення відповіді ОСОБА_4 від 16.04.2021 і відповіді ОСОБА_5 від 19.04.2021 з копією договору оренди транспортного засобу, надані 19.04.2021 на адвокатський запит і не могли бути подані раніше через таємницю досудового розслідування.Також від відповідача надійшли доповнення до клопотання про пред'явлення позивачем оригіналів документів -видаткових накладних за травень 2018 року. Вказане клопотання обгрунтоване тим, що копії видаткових накладних за травень 2018року засвідчені підписом іншої особи, а не директора відповідача ОСОБА_1 з використанням печатки «для документів», яка не належить ТОВ «Термобуд-каркас».

26.04.2021 від позивача надійшла заява про застосування до адвокатів відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у зв'язку зловживаннями їхніми процесуальними правами (введення суду в оману щодо обставин справи та перекручування наданих представником позивача пояснень).

Також позивач подав заперечення на клопотання та доповнення до клопотання про огляд оригіналів, яке обгрунтоване, зокрема, тим, що відповідач не заперечував поставки за інший період, а оригінали спірних видаткової накладної та ТТН від 06.03.2018 подавався до суду першої інстанції.

Позивач також подав заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів - листів ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Рікое», які обгрунтовані тим, що перевезення здійснювались не фізичними-особами підприємцями, а водіями (відповідно до ТТН №БМ-0000074/1 - ОСОБА_9, ТТН №0000074/2 - ОСОБА_10., ТТН №БМ00000/3 - ОСОБА_6 , ТТН №БМ-0000074/4 - ОСОБА_11, ТТН №БМ-000000 -74/5 - ОСОБА_7 ).

Позивач також подав письмові пояснення з урахуванням останнього судового засідання та заперечення на клопотання про прийняття ухвали про відмову в долучення документів, які визнані «нікчемними», в яких вказав, зокрема, що зазначення в накладній та ТТН «лист оцинкований» не спростовує факту отримання товару відповідачем, оскільки ні номенклатура, ні назва товару є не обов'язковими реквізитами первинного документа. Крім того, стверджує про ідентичність товару зазначеного в договорі - «рулон оцинкований 2,0 мм. Оц. (7210), та у спірних видатковій накладній та ТТН - «листа 2,0 оц.».

У судовому засіданні 26.04.2021 за результатами розгляду поданих сторонами клопотань з метою забезпечення принципу рівності сторін перед судом та належного дослідження фактів, на які посилаються сторони в апеляційній скарзі та відзиві на неї, враховуючи висновки суду першої інстанції в частині невідповідності поданих позивачем копій видаткової накладної та ТТН оригіналам, з яких суд зробив копії виключно для їх огляду для встановлення відповідності поданих позивачем копіям і не долучав їх в якості доказів до матеріалів справи, апеляційний суд поновив строк та долучив подані сторонами докази до матеріалів справи, надання оцінки яким щодо відповідності предмету даного спору буде надано під час прийняття рішення по суті.

У судовому засіданні 26.04.2021 оголошено перерву до 25.05.2021.

21.05.2021 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на долучення до матеріалів даної справи листа начальника СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області №7949/9/2-2021 від 20.05.2021, фотокопії технічного паспорта НОМЕР_1 ОСОБА_8 та фото автомобіля. Позивач вказує, що відповідного до вказаного листа начальника СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області №7949/9/2-2021 від 20.05.2021 в межах кримінального провадження №12019210010003673 в травні 2021року були допитані водії, відомості про які містяться в спірних ТТН від 06.03.2018 на рулон та лист оцинкований, які повідомили, що за ними дійсно були закріплені транспортні засоби, зазначені в ТТН, однак перевезень листа чи рулону вони не здійснювали, їм не відомо, чому у ТТН внесені дані про них, інформацією про перевезення вони не володіють. В представлених для їх огляду копії ТТН на рулон в графах «прийняв водій/експедитор ПІБ», «здав водій/експедитор П.І.Б.» містяться не їхні підписи.

24.05.2021 від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної технічної експертизи, яке обгрунтоване необхідністю ідентифікації виконавця підпису директора ТОВ «Термобуд-Каркас» ОСОБА_1 та встановлення справжності відтиску печатки відповідача на частині поданих апелянтом видаткових накладних, вперше поданих до апеляційного суду, на яких, за твердженнями відповідача, наявні дефекти, що не відповідають оригіналам, а частина з яких-неіснуючі.

25.05.2021 відповідач також подав письмові пояснення, в яких зазначає, що поданий скаржником як доказ визнання боргу акт звірки розрахунків за період 01.01.2019 по 26.11.2019 посадовими особами відповідача не підписаний взагалі, а акт за період з 01.01.2019 по 12.06.2019 підписаний не першими керівниками позивача, а заступником головного бухгалтера, повноваження якої не підтвердженні належними доказами. Також вважає безпідставними посилання скаржника на можливість поставки металу через ТОВ «АВ Метал Груп» 01.03.2018, оскільки між ТОВ «АВ Метал Груп» і відповідачем відсутні договори зберігання, відповідач та позивач також не укладали договорів зберігання/оренди складських приміщень, договір поставки №06/3 не містить умов про поставлений товар до його підписання, відсутні первинні документи про прийняття відповідачем 01.03.2018 рулону оцинкованого чи листа. Водночас, власники транспортних засобів та причепів, водії, зазначені в ТТН заперечили свою участь у перевезеннях.

У судовому засіданні 25.05.2021 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення. Також підтримав заявлене ним клопотання про застосування до адвокатів відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Представники відповідача підтримали клопотання про призначення комплексної технічної експертизи та про поновлення строку на долучення до матеріалів даної справи листа начальника СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області №7949/9/2-2021 від 20.05.2021, підтримали доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечили щодо заяви скаржника про застосування заходів процесуального примусу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду поданого відповідачами клопотання про призначення у даній справі експертизи та долучення як нового доказу листа начальника СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області №7949/9/2-2021 від 20.05.2021, оскільки такі подані поза межами встановленого ГПК України строку для заявлення таких клопотань, зокрема, відповідач не скористався передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 263 ГПК України правом на заявлення відповідного клопотання про призначення експертизи під час подання 09.11.2020 відзиву на апеляційну скаргу.

Щодо поданого скаржником клопотання про застосування засобів процесуального примусу до представників відповідача, колегія суддів відмовляє у задоволенні такого клопотання, оскільки апелянтом не доведено наявності передбачених ст.ст. 43,135 ГПК України підстав для стягнення з представників відповідача штрафу. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на встановлений ст. 13 ГПК України принцип змагальності сторін, який передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відтак суд надаватиме оцінку доводам представників відповідача та наданим на їх підтвердження доказам під час прийняття рішення у даній справі.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

06.03.2018 ТОВ "Блок Майстер Україна" (постачальник) та ТОВ "Термобуд-Каркас" (покупець) уклали договір №06/3, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар - рулон оцинкований 2,0 мм оц. (7210) в обсязі, на умовах та в строки, визначені даною угодою, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість та ціна товару зазначається у рахунках та накладних на відпуск товару та вказуються сторонами у додатках, що є невід'ємною частиною договору. Рахунки та накладні складаються на підставі замовлень покупця і оформлюються на кожну партію товару, що поставляється і мають силу специфікацій до цього договору.

Номенклатура і кількість товару визначаються у накладних на відпуск товару і додатках до договору (п.2.1 договору),

Строки та місце поставки товару узгоджується сторонами при поставці кожної партії товару окремо та зазначаються у додатках до договору. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару представнику Покупця після підписання сторонами видаткових накладних на товар (п.п.3.1-3.2 Договору).

У розділі 4 укладеного правочину сторони погодили, що ціна товару є договірною і встановлюється в національній валюті України та вказується окремо на кожну партію товару на основі рахунків, виставлених в сторону покупця та зазначаються у додатках, що є невід'ємною частиною договору. Загальна сума цього договору визначається як сума по всіх поставках, здійснених протягом всього терміну дії цього договору, згідно суми всіх накладних на відпуск товару.

Згідно з п.п. 5.2,5.3 договору ціна погоджується сторонами у додатку/специфікації та включає вартість тари, упакування, маркування, податок на додану вартість. Покупець оплачує поставлений товар за ціною та у порядку, погодженому у додатку/специфікації.

Сторони погоджуються, що податкова накладна за товари або послуги (розрахунки корегування до податкових накладних), складені за цим договором, будуть надані виключно в електронній формі зареєстровані в ЄРПН, складені згідно з чинного законодавства про електронні документи, електронний документообіг та електронний цифровий підпис, із заповненням всіх обов'язкових реквізитів з накладанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи та печатками. Підтвердженням надання постачальником покупцю податкових накладних та отримання їх Покупцем є факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН через програму M.E.Doc, незалежно від системи (програми), яку Покупець використовує для отримання та реєстрації податкових накладних розрахунків коригування (п.5.5 договору).

Згідно з п.9.1 договір набирає сили з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В подальшому сторони укладали додатки до вказаного договору:

-додаток №1 від 06.03.2018, згідно з яким постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцю рулон оцинкований 2,00 мм 1100, DX51D+Zn275 (7210) в кількості 252, 476 т, на загальну суму 7 729 628,48грн;

- додаток №2 від 08.05.2018, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити покупцю - рулон оцинкований 2,0 мм 1100, DX51D+Zn275 (7210) в кількості 430т на загальну суму 11 993 388,00грн;

- додаток №3 від 01.10.2018, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити покупцю - рулон оцинкований 2,0 мм 1100, DX51D+Zn275 (7210) в кількості 361,1450000 т, на загальну суму 10 242 361,12грн;

-додаток №5 від 08.01.2019 згідно з яким постачальник зобов'язався поставити покупцю - рулон оцинкований 2,0 мм 1100, DX51D+Zn275 (7210) в кількості 650 т, на загальну суму 18 434 650,00грн;

Умовами вказаних додатків сторони передбачили наступне:

-відповідно до п.4 вказаного додатку підставою для оплати є даний договір та рахунок фактура, наданий постачальником; оплата за товар здійснюється після відвантаження товару на підставі виставленого рахунку;

- згідно з п.5 вказаного додатку датою поставки товару вважає дата підписання сторонами видаткової накладної.

На підтвердження фактичного здійснення поставки товару позивач надав копії наступних видаткових накладних (далі - ВД), додані до апеляційної скарги:

-ВД №БМ-0000074 від 06.03.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 95,9278568 т на загальну суму 2 936 860,12грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас» «Для документів»;

-ВД № БМ -0000166 від 02.05.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20,0037236 т на загальну суму 612 420грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас» «Для документів»;

- ВД № БМ -0000168 від 02.05.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20,0037236 т на загальну суму 612 420грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас» «Для документів»;

- ВД № БМ -0000174 від 02.05.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20,0000000 т на загальну суму 612 306грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас» «Для документів»;

- ВД № БМ -0000178 від 02.05.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 25 512, 75000 т на загальну суму 612 306грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас» «Для документів»;

- ВД № БМ -0000179 від 03.05.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20,0000000 т на загальну суму 612 306грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас» «Для документів»;

- ВД № БМ -0000180 від 03.05.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20,0000000 т на загальну суму 612 306грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас» «Для документів»;

- ВД № БМ -0000181 від 03.05.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20,0000000 т на загальну суму 612 306грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас» «Для документів»;

- ВД № БМ -0000182 від 03.05.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 16.5406955 т на загальну суму 506 398,36грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас» «Для документів»;

У копіях наступних видаткових накладних в графі підстава вказано «договір №06/3 доп. 2 від 08.05.2018»:

-ВД № БМ -0000282 від 02.07.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 105,0000000т на загальну суму 2 928 618,00грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000311 від 16.07.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 60,0000000т на загальну суму 1 673 496,00грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000312 від 18.07.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 60,0000000т на загальну суму 1 673 496,00грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000313 від 20.07.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 60,0000000т на загальну суму 1 673 496,00грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № БМ -0000314 від 16.07.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 60,0000000т на загальну суму 1 673 496,00грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000315 від 25.07.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 60,0000000т на загальну суму 1 673 496,00грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000316 від 27.07.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 25,0000000т на загальну суму 697 290грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000377 від 17.09.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 105,0000000т на загальну суму 2 928 618грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

У копіях наступних видаткових накладних в графі підстава вказано «договір №06/3 доп. 3 від 01.10.2018»:

- ВД № БМ -0000435 від 16.10.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,2800000т на загальну суму 546 796,22грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № БМ -0000450 від 16.10.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,4000000т на загальну суму 550 199,52грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № БМ -0000457 від 17.10.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,7600000т на загальну суму 560 409,41грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № БМ -0000458 від 17.10.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 18,8400000т на загальну суму 534 317,47грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

--ВД № БМ -0000459 від 18.10.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 18,6100000т на загальну суму 527 794,49грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

--ВД № БМ -0000472 від 01.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,6400000т на загальну суму 557 006,11грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № БМ -0000473 від 01.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,2500000т на загальну суму 545 945,40грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000474 від 01.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,2200000т на загальну суму 545 094,58грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № БМ -0000477 від 02.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,6600000т на загальну суму 557 573,33грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000478 від 02.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,6400000т на загальну суму 557 006,11грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000480 від 02.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 18,3900000т на загальну суму 521 555,11грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000483 від 05.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20,8400000т на загальну суму 591 039,07грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000484 від 05.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 18,4900000т на загальну суму 524 391,19грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000485 від 05.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,5300000т на загальну суму 553 886,42грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000487 від 05.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,8000000т на загальну суму 561 543,84грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000488 від 07.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,5500000т на загальну суму 554 453,64грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000491 від 09.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,3800000т на загальну суму 549 632,30грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000492 від 09.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22,0800000т на загальну суму 626 206,46грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № БМ -0000493 від 12.11.2018 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 19,6300000т на загальну суму 556 722,50грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

У копіях наступних видаткових накладних в графі підстава вказано «договір №06/3 доп. 5 від 08.01.2019»:

- ВД № 1 від 02.01.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-- ВД №27 від 04.01.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № 31 від 09.01.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № 33 від 11.01.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № 17 від 14.01.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № 35 від 01.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № 38 від 01.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № 40 від 01.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 42 від 04.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

- ВД № 44 від 04.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 45 від 05.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 93 від 18.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 22т на загальну суму 623 942,09грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 102 від 20.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20т на загальну суму 567 220,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 103 від 21.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20т на загальну суму 567 220,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 101 від 22.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20т на загальну суму 567 220,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

--ВД № 105 від 25.02.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20т на загальну суму 567 220,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 121 від 01.03.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20т на загальну суму 567 220,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 124 від 01.03.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20т на загальну суму 567 220,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 142 від 04.03.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 21т на загальну суму 595 581,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 125 від 04.03.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20т на загальну суму 567 220,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 127 від 05.03.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 21т на загальну суму 595 581,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 133 від 06.03.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 21т на загальну суму 595 581,08грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас»;

-ВД № 126 від 07.03.2019 на рулон оцин. 2,0мм кількістю 20,6т на загальну суму 584 236,68грн, в графі «отримал(а)» якої міститься підпис директора покупця ОСОБА_1, який скріплений печаткою «Термобуд-Каркас».

Відтак позивач стверджує, що загальна вартість поставленого відповідачу товару становить 48 249 917,39грн.

Посилаючись на додані до апеляційної скарги платіжні доручення, позивач вказує, що відповідач здійснив оплату поставленого товару на загальну суму 45 313 057,27грн.

До позовної заяви позивач долучив копію акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 12.06.2019, згідно з яким станом на 12.06.2019 борг ТОВ «Термобуд-Каркас» становить 6 865 854,87грн.

Від імені відповідача такий акт підписаний заступником головного бухгалтера ОСОБА_15 (том 1.а.с. 18).

Також позивач долучив акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 26.11.2019, згідно з яким станом на 26.11.2019 борг ТОВ «Термобуд-Каркас» становить 2 936 860,12грн. Від імені відповідача вказаний акт не підписаний (том 1,а.с. 20).

У зв'язку з не повною оплатою поставленого товару позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 2 936 860,12 грн заборгованості.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Відповідно до ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Серед іншого, загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Правовідносини у даній справі виникли на підставі укладеного сторонами договору поставки №06/3 від 06.03.2018, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'зяання поставити відповідачу товар - рулон оцинкований 2,0 мм оц. (7210) в обсязі, на умовах та в строки, визначені даною угодою, а відповідач - зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

Як вбачається з матеріалів даної справи, упродовж дії договору сторони укладали додатки до договору №1 від 06.03.2018, №2 від 08.05.2018, №3 від 01.10.2018, №5 від 08.01.2019 в яких визначали найменування товару, його кількість та ціну.

Умовами вказаних додатків сторони передбачили наступне:

- згідно з п.5 вказаного додатку датою поставки товару вважає дата підписання сторонами видаткової накладної.

Позивач стверджує, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати товару його борг становить 2 936 860,12 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зі змісту умов укладеного сторонами договору вбачається, що зобов'язанню покупцю оплатити поставлений постачальником товар передує обов'язок постачальника поставити такий товар належним чином та відповідно до передбачених договором умов.

Отже, звернувшись до суду з вимогою про стягнення вартості поставленого товару, позивач перш за все зобов'язаний довести обставини здійсненої поставки, надавши суду належні та допустимі докази на її підтвердження.

Факт належного виконання зобов'язання повинен підтверджуватися первинними документами, котрі відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно із ст. 1 вказаного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Верховний Суд у постанові від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18 вказав, що для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, слід враховувати фактичне здійснення господарської операції, що повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі.

Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19.

Як вбачається з матеріалів даної справи, підставою для стягнення боргу позивач визначив видаткову накладну №БМ-0000074 від 06.03.2018 на суму 2 936 860,12грн. Посиланнями на неоплату товару на підставі інших наявних в матеріалах справи видаткових накладних позивач не обгрунтовує свої позовні вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За приписами ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, при поданні позовної заяви до суду позивач не долучав жодних первинних документів ( при поданні позову позивач до позовної заяви додав договір та додатки №№2,3,5 до нього, листи №12/06/19, від 20.05.2019 №20/05/19, акт звірки розрахунків від 12.06.2019 та від 26.11.2019 та витяг з оборотно-сальдової відомості за січень-листопад 2019року) , такі докази позивач не подавав і у призначені на 29.01.2020, 17.02.2020 та 04.03.2020 судові засідання на стадії підготовчого провадження.

Вже на стадії розгляду справи по суті позивач 23.06.2020 подав суду копії видаткової накладної №БМ-0000074 від 06.03.2018, в графі «код УКТЗЕД» вказано - 721049.00.00, в графі «товар» вказано - лист 2,0оц, кількість - 95,9100000т на суму 2 936 860,12грн. Вказана видаткова накладна в графі «отримал(а)» містить відтиск печатки ТОВ «Термобуд-Каркас» та підпис директора товариства - ОСОБА_1(том 2,а.с. 94), та копії товарно транспортних накладних (том 2,а.с. 95-104), в яких наведені наступні відомості:

-ТТН №БМ-0000074/1 від 06.03.2018, в на суму 643 041 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - лист 2,0оц, 21т, підпис водія ОСОБА_9 відсутній, відсутні ініціали відповідальної особи вантажоодержувача;

- ТТН №БМ-0000074/2 від 06.03.2018, в на суму 612 420 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - лист 2,0оц, 20т, підпис водія ОСОБА_10 відсутній, відсутні ініціали відповідальної особи вантажоодержувача;

- ТТН №БМ-0000074/3 від 06.03.2018, в на суму 643 041 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - лист 2,0оц, 21т, підпис водія ОСОБА_6 відсутній, відсутні ініціали відповідальної особи вантажоодержувача;

- ТТН №БМ-0000074/4 від 06.03.2018, в на суму 612 420 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - лист 2,0оц, 20т, загальна сума вказана 0,00, підпис водія ОСОБА_11 відсутній, відсутні ініціали відповідальної особи вантажоодержувача;

- ТТН №БМ-0000074/5 від 06.03.2018, в на суму 425 938,12 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - лист 2,0оц, 13,91000, підпис водія ОСОБА_7 відсутній, відсутні ініціали відповідальної особи вантажоодержувача.

Вказані документи позивач подав разом з клопотанням про поновлення строку на долучення доказів, яке обгрунтовував тим, що необхідність подання нових документів виникла після проведення єдиного підготовчого засідання, в якому представники відповідача заперечували факт поставки та факт визнання заборгованості.

У зв'язку з тим, що відповідач заперечував факт поставки 06.03.2018 та підписання його директором вказаної видаткової накладної і ТТН від 06.03.2020, суд першої інстанції витребовував у позивача оригінали цих доказів.

За результатами здійсненого судом першої інстанції огляду поданих в судовому засіданні 23.09.2020 позивачем оригіналів видаткової накладної і ТТН від 06.03.2020 судом встановлено, що долучені позивачем раніше копії таких документів не відповідають оригіналам.

Зокрема, згідно з виготовленої судом копії з оригіналу видаткової накладної №БМ-0000074 від 06.03.2018, в графі «код УКТЗЕД» вказано - 7210, в графі «товар» вказано - рулон оцин.2,0 мм, кількість - 95,9278569т на суму 2 936 860,12грн. Вказана видаткова накладна в графі «отримал(а)» містить відтиск печатки ТОВ «Термобуд-Каркас» - «Для документів» та підпис директора товариства - ОСОБА_1

-в ТТН №БМ-0000074/1 від 06.03.2018 на суму 643 041 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - рулон оцинк.2,00мм, 21т, наявний підпис водія ОСОБА_9 ;

- в ТТН №БМ-0000074/2 від 06.03.2018, в на суму 612 420 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - рулон оцинк.2,00мм , 20т, наявний підпис водія ОСОБА_10 ;

-в ТТН №БМ-0000074/3 від 06.03.2018, в на суму 643 041 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - рулон оцинк.2,00мм, 21т, наявний підпис водія ОСОБА_6 ;

-в ТТН №БМ-0000074/4 від 06.03.2018, на суму 612 420 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - рулон оцинк.2,00мм, 20т, наявний підпис водія ОСОБА_11 ;

-в ТТН №БМ-0000074/5 від 06.03.2018, в на суму 425 938,12 грн,в графі «відомості про вантаж» зазначено - рулон оцинк.2,00мм, 13,91000т, наявний підпис водія ОСОБА_7 .

Дослідивши подані 24.06.2020 позивачем до суду першої інстанції копії вказаних документів на відповідність їх оригіналам, з яких місцевий суд зробив копії, поданих суду для огляду, апеляційній суд погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність змісту таких копій оригіналам, а саме у видаткових накладних наявні розбіжності:

-в найменуванні товару : у копії видаткової накладної -"лист 2.0 оц", а в оригіналах документів - "рулон оцинк. 2.0";

-в коді УКТЕД: у копіях видаткової накладної - "721049.00.00", а в оригіналах документів - "7210";

-в кількості товару: у копіях видаткової накладної - "95.9100000т", а в оригіналах документів - "95.9278569";

-у різних відтисках печаток відповідача: у копіях видаткової накладної - печатка «Термобуд-Каркас», а в оригіналах документів - "Для документів".

Копії з оригіналів ТТН від 06.03.2018, зроблених судом, та копії ТТН, поданих позивачем, також різняться між собою, зокрема, також в частині найменування товару ( в оригіналах -рулон оцинк.,в копіях -лист); в наявності підписів водіїв ( оригінали містять підписи, копії-ні); зазначеннях в графі «ціна без ПДВ», «загальна сума» (наприклад, в копії ТТН №БМ-0000074/2 в «ціна без ПДВ» вказано 25 517,50грн,в оригіналі - 612 306,00грн, в копії ТТН №БМ-0000074/3 «ціна без ПДВ» вказано 25 517,50грн,в оригіналі - 25 512,75грн, в копії ТТН №БМ-0000074/4 «ціна без ПДВ» вказано 0,00, в оригіналі - 25 512,75грн ), в кількості місць (в копії ТТН №БМ-0000074/5 -13,91000тн, «ціна» - 25 517,50грн,в оригіналах - 13 92786тн, «ціна» - 25 512,75грн).

В апеляційній скарзі скаржник стверджує про ідентичність товару рулон оцинкованого. і листа оцинкованого, однак апеляційний суд критично оцінює такі доводи апелянта, оскільки, умовами договору та в подальшому укладених додаткових угодах сторони чітко передбачили поставку саме рулону оцинкованого, доказів замовлення відповідачем листа оцинкованого позивачем не надано. Крім того, як вбачається з письмових пояснень відповідача, ТОВ «Термобуд-Каркас» на своєму виробництві використовує виключно рулон оцинкований, а не лист. З наявних в матеріалах справи фотографій вбачається візуальна різниця між рулоном оцинкованим та листом (том 2,а.с.12-13).

Відповідно до ч.6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, з урахуванням встановленої судом невідповідності оригіналам поданих позивачем копій видаткової накладної та ТТН апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі докази не можуть братись судом до уваги.

При цьому позивач не довів жодними належними та достовірними доказами причин неможливості подання до суду оригіналів вказаних документів у передбачені ст.80 ГПК України строки. В заяві від 23.06.2020 позивач стверджував, що необхідність подання нових документів виникла після проведення єдиного підготовчого засідання, в якому представники відповідача заперечували факт поставки та факт визнання заборгованості. Вказані доводи, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив, вказавши, що такі спростовується відзивом на позов від 05.02.2020, в якому відповідач вказав про недостовірність зазначених в акті звірки від 12.06.2019 розрахунків та відсутність первинних документів, на стадії підготовчого провадження судом тричі призначалися судові засідання. На останньому із них, 04.03.2020, суд з'ясовував питання щодо первинних документів, оформлених за наслідками спірних господарських операцій, однак, позивач послався на достатність доказів у справі на підтвердження його позовних вимог.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити щодо обставин перевезення спірного товару. Скаржник стверджує, що на підставі укладеного з ТОВ «АВ метал груп» договору поставки №879/Х від 12.12.2016 на поставку металопрокату позивач придбав у ТОВ «АВ метал груп» рулон оцинк.2.0 мм на загальну суму 2 936 860,12грн і це й же товар з метою економії ресурсів та часу був поставлений ТОВ «АВ метал груп» безпосередньо відповідачу на його адресу - вул. Текстильна, 28 у м. Тернополі. Зазначає, що перевезення вказаного товару (рулону оцинк.2.0 мм на загальну суму 2 936 860,12грн) здійснювалось не штатними працівниками ТОВ «АВ метал груп».

Судом встановлено, що 12.12.2016 ТОВ «Блок Майстер Україна» (покупець) уклало з ТОВ «АВ Метал Груп» договір поставки №879/ХМ, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця металопрокат, асортимент, кількість, ціна якого вказується у специфікаціях.

У специфікації №1 до вказаного договору поставки від 12.02.2018 сторони погодили поставку 325 т рулон оцинк. На загальну суму 9 754 875,00грн, умови постачання EXW склад постачальника -Тернопіль, згідно Інкотермс 2010.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач подав видаткові накладні №26002152 від 01.03.2018, №26002155 від 01.03.2018, №26002156 від 01.03.2018, №26002157 від 01.03.2018, №26002158 від 01.03.2018 та відповідні ТТН від 01.03.2018 до них, згідно з яким здійснювалась поставка рулон. Оцинк. 2,00мм, пункт навантаження - м.Хмельницький, вул. Курчатова,8, пункт розвантаження - м.Тернопіль, Текстильна,28.

Відповідно до ТТН віж 06.03.2018 (копій, поданих позивачем, та копій з оглянутих судом оригіналів) перевізником зазначено ТОВ «Ав Метал Гроуп». У ТТН №БМ-0000074/1 від 06.03.2018 вказано автомобіль МАН НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 , водій ОСОБА_9 ; у ТТН №БМ-0000074/2 від 06.03.2018 вказано автомобіль РЕНО НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_5 , водій ОСОБА_10 ; у ТТН №БМ-0000074/3 від 06.03.2018 вказано автомобіль ДАФ НОМЕР_6 , причіп НОМЕР_7 , водій ОСОБА_6 ; у ТТН №БМ-0000074/4 від 06.03.2018 вказано автомобіль ДАФ НОМЕР_8 , причіп НОМЕР_9 , водій ОСОБА_11 ; у ТТН №БМ-00000074/5 від 06.03.2018 вказано автомобіль ДАФ НОМЕР_10 , причіп НОМЕР_11 , водій ОСОБА_7 .

У наданому на адвокатський запит представника позивача листі від 26.11.2020 ТОВ «Ав Метал Груп» повідомило, що перевезення рулон оцинк. на суму 2 936 860,12грн здійснювалось транспортними засобами, які не належать постачальнику, та фізичними особами, які не є штатними працівниками товариства. Водночас, у наданому на адвокатський запит представника відповідача листі від 23.09.2020 ТОВ «Ав Метал Груп» повідомило, що вказане товариство не здійснювало 06.03.2018 на адресу відповідача(вантажоодержувача) перевезень вантажу автомобілями МАН НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 , РЕНО НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_5 , ДАФ НОМЕР_6 , причіп НОМЕР_7 , автомобіль ДАФ НОМЕР_8 , причіп НОМЕР_9 , ДАФ НОМЕР_10 , причіп НОМЕР_11 .

Згідно з наданою Головним сервісним центром МВС РСЦ ГСЦ МВС в Тернопільській області довідкою від 06.04.2021 №31/19-1184 власником автомобілю МАН НОМЕР_2 ( зазначеному в ТТН БМ-0000074/1) є ОСОБА_12 ; власником причепу НОМЕР_3 ( зазначеному в ТТН БМ-0000074/1) є ОСОБА_13 ; власником автомобілю РЕНО НОМЕР_4 та причепу НОМЕР_5 (зазначених у в ТТН №БМ-0000074/2) є ОСОБА_2 ; власником автомобіля ДАФ ВО 2148 та причепу НОМЕР_7 (зазначених у ТТН №БМ-0000074/3) є ОСОБА_3 ; власником автомобілю ДАФ НОМЕР_8 (вказаному у ТТН №БМ-0000074/4) та причепу НОМЕР_9 (вказаному у ТТН №БМ-0000074/4) є ОСОБА_14 ; власником автомобілю ДАФ НОМЕР_10 (вказаному у ТТН №БМ-0000074/5) є ОСОБА_4 та причепу НОМЕР_11 (вказаному у ТТН №БМ-0000074/5) є ТОВ «Рікое».

Однак, на адвокатські запити представників відповідача власники зазначених автомобілів повідомили наступне:

- ТОВ «Рікое Україна» вказало, що зазначене товариство не здійснювало жодних перевезень на адресу ТОВ «Термобуд-Каркас»;

- ФОП ОСОБА_3 повідомив, що автомобіль ДАФ НОМЕР_12 та причіп НОМЕР_7 не здійснювали перевезення 06.03.2018 рулону чи листа оцинкованого в м. Тернопіль;

- ФОП ОСОБА_2 повідомив, що автомобіль РЕНО НОМЕР_4 та причіп НОМЕР_5 не здійснювали перевезення 06.03.2018 рулону чи листа оцинкованого в м. Тернопіль;

- ФОП ОСОБА_5, який використовував автомобіль МАН НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 на підставі укладеного з ОСОБА_12 договору оренди, повідомив, що вказані транспортні засоби не здійснювали перевезення 06.03.2018 рулону чи листа оцинкованого в м. Тернопіль;

- ФОП ОСОБА_4 повідомив, що автомобіль ДАФ НОМЕР_10 під кермуванням водія ОСОБА_7 не здійснювалось перевезення 06.03.2018 на адресу ТОВ «Термобуд-Каркас» в м. Тернопіль.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведені заперечення відповідача, що його директор не підписував жодних видаткових накладах та ТТН від 06.03.2018 ( ні на рулон оцинк., ні на лист оцинк.), заперечення власників транспортних засобів щодо їх участі у здійсненні спірної поставки 06.03.2018, відсутність в укладеному сторонами договору поставки №06/3 умов щодо можливості поставки до підписання такого договору (за твердженнями позивача згідно з ТТН від 01.03.2018), колегія суддів дійшла висновку недоведеність позивачем здійснення 06.03.2018 спірної поставки товару відповідачу.

Також суд не може погодитись з доводами апелянта про те, що обставини реальності операцій та правовідносин сторін щодо спірної поставки на суму 2 936 860,12 грн також підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.07.2019 у справі №826/13597/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019, яким задоволено позов ТОВ «Блок Майстер Україна» та зобов'язано ДФС України зареєструвати податкову накладну №6 від 06.03.2018, складену ТОВ «Блок Майстер Україна» з огляду на те, що зі змісту вказаного рішення (том 2,а.с. 188-194) вбачається, що суд надав оцінку дій фіскального органу на відповідність вимогам податкового законодавства, цивільно-правові відносини між сторонами суд не досліджував. Крім того, апеляційному суду подано копію адміністративного позову ТОВ «Блок Майстер Україна», з яким позивач звертався до Окружного адміністративного суду м.Києва, і зі змісту позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу ДФС України вбачається, що ТОВ «Блок Майстер Україна» вказувало, що покупець сплатив позивачу 2 936 860,12грн, що в свою чергу суперечить правовій позиції позивача у даній справі.

Крім того, слід зазначити, що ТОВ «Термобуд-Каркас» не було учасником справи №826/13597/18, а відтак відповідно до ч.5 ст. 74 ГПК України відповідач вправі їх спростовувати у межах даної справи.

Як вбачається з долученої позивачем податкової накладної від 06.03.2018 (том 2,а.с. 87) в графі «номенклатура товарів» вказано лист 2,0оц обсягом 95,91т, водночас, як вказано вище, в поданих позивачем оригіналах зазначено про поставку рулону оцинк. 2.0 в кількості 95.9278569т.

Верховний Суд у постанові від 29.11.2019 у справі №914/2267/18 вказав, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Крім того, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу та фактичні дії як постачальника, так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Відповідно до п.201.7 ПК як у редакції від 27.02.2018, так і від 22.03.2018 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас, відповідно до довідки Головного управління ДПС у Тернопільської області від 13.09.2020 №4432/10-5/19-00-0710/20667 сума сформованого податкового кредиту ТОВ "Термобуд-Каркас" по взаєморозрахунках із ТОВ "Блок Майстер Україна" у березні 2018 року станом на 23.09.2020 становить 0 грн, що свідчить про те, що відповідач не відобразив у своєму податковому обліку спірну поставку.

Як на підтвердження своїх доводів про наявність боргу відповідача позивач також посилається на акти звірки взаєморозрахунків, складені за період з 01.01.2019-12.06.2019 та з 01.01.2019-26.11.2019.

Разом з тим, відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 904/5545/18, від 27.07.2018 у справі № 905/1141/16, акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

Як вбачається з акту звірки за період 01.01.2019-26.11.2019 посадовими особами відповідача не підписаний взагалі, а акт за період 01.01.2019-12.06.2019 підписаний не першими керівниками позивача, а заступником головного бухгалтера ОСОБА_15 Як на підтвердження повноважень вказаної особи підписувати такий акт від імені позивача скаржник додав наказ №426-к від 12.07.2019 про надання відпустки, згідно з яким головному бухгалтеру підприємства Кобилянській С.В. надано відпустку з 12.07.2019 по 14.07.2019 і на період відпустки обов'язки покладено на заступника головного бухгалтера ОСОБА_15 . Разом з тим, акт звірки складений станом на 12.06.2019, що суперечить зазначеному в наказі періоді, протягом якого з урахуванням періоду перебування головного бухгалтера у відпустці з 12.07.2019 по 14.07.2019, ОСОБА_15 виконувала обов'язки головного бухгалтера.

Також позивач вважає належними доказами наявності заборгованості відповідача надіслані останнім листи №20/05/2019 від 20.05.2019 та №12/06/19 від 12.06.2019(том 1, а.с. 166-167), зі змісту яких вбачається визнання покупцем наявної у нього заборгованості перед постачальником за видатковою накладною від 06.03.2018. Разом з тим відповідач підписання даних листів своїм керівником та їх надіслання постачальнику заперечує.

Позивач стверджує, що такі листи надійшли на його адресу з офіційної електронної адреси ТОВ «Термобуд-Каркас» - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру судових рішень, сформованих станом на 12.06.2019, та станом на 20.05.2019, офіційною електронною адресою товариства є ІНФОРМАЦІЯ_2 . В долучених позивачем роздруківок (скрін-шотів), якими позивач обгрунтовує свої доводи про отримання вказаних листів, не зазначено, з якої електронної пошти такі листи надіслані, самого повідомлення також немає (том 1,а.с. 91-92). Щодо посилань скаржника, що позивач сам вказав свою електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 в листі від 05.10.2018 (том 1.а.с. 79)апеляційний суд також не приймає до уваги, оскільки вказана переписка велась між сторонами у жовтні 2018року, в той час як спірні листи датовані травнем-червнем 2019року і як зазначено вище, станом на дати їх складання офіційною електронною адресою було - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 у справі №913/3171/8 вказав, що в силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13,14 ГПК, а також положеннях статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених судом обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, а відтак про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2020 у справі №921/768/19 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна", б/н від 16.10.2020 (вх. № апеляційного суду 01-05/2912/20 від 19.10.2020) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2020 у справі №921/768/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України

Повний текст постанови складено 31.05.2021

Постанова підписана з окремою думкою судді Матущака О.І.

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді

С.М. Бойко

О.І. Матущак

Попередній документ

97384147

Наступний документ

97384149

Інформація про рішення:

№ рішення:	97384148
№ справи:	921/768/19
Дата рішення:	25.05.2021
Дата публікації:	07.06.2021
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (13.01.2023)
Дата надходження:	13.01.2023
Предмет позову:	про стягнення заборгованості у розмірі 2 936 860,12 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (27)

12.03.2026 20:50	Господарський суд Тернопільської області
12.03.2026 20:50	Господарський суд Тернопільської області
12.03.2026 20:50	Господарський суд Тернопільської області
29.01.2020 12:40	Господарський суд Тернопільської області
17.02.2020 14:30	Господарський суд Тернопільської області
04.03.2020 12:50	Господарський суд Тернопільської області
25.03.2020 11:30	Господарський суд Тернопільської області
24.06.2020 12:40	Господарський суд Тернопільської області
15.07.2020 11:15	Господарський суд Тернопільської області
26.08.2020 11:45	Господарський суд Тернопільської області
23.09.2020 12:45	Господарський суд Тернопільської області
01.12.2020 10:40	Західний апеляційний господарський суд
23.02.2021 10:50	Західний апеляційний господарський суд
10.03.2021 12:00	Західний апеляційний господарський суд
20.04.2021 10:50	Західний апеляційний господарський суд
23.09.2021 12:00	Касаційний господарський суд
07.10.2021 12:45	Касаційний господарський суд
22.11.2021 10:50	Господарський суд Тернопільської області
20.12.2021 12:00	Господарський суд Тернопільської області
24.01.2022 10:50	Господарський суд Тернопільської області
21.02.2022 10:50	Господарський суд Тернопільської області
10.03.2022 14:50	Господарський суд Тернопільської області
11.10.2022 11:00	Західний апеляційний господарський суд
01.11.2022 12:00	Західний апеляційний господарський суд
22.11.2022 12:00	Західний апеляційний господарський суд
01.12.2022 12:30	Західний апеляційний господарський суд
06.12.2022 11:20	Західний апеляційний господарський суд