Справа №: 398/490/18
провадження №: 1-кп/398/93/21
Іменем України
"03" червня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , перекладача ОСОБА_4 , захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії кримінальне провадження № 12017120140000258 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,
В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні. Клопотання мотивував тим, що відносно ОСОБА_7 в іншому провадженні обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, але він вчинив ряд нових тяжких злочинів, тому ризик продовження злочинної діяльності існує, крім того він не має постійного місця проживання на території України, а являється громадянином Грузіє, що свідчить про наявність ризику переховування від суду. Також просив суд взяти до уваги ту обставину, що вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.02.2021 року ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 185 ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання на підставі ст. 70 КК України у виді 9 років позбавлення волі. Наразі вказаний вирок не набрав законної сили, оскільки на нього було подано апеляційну скаргу та він перебуває в провадженні апеляційного суду. За вказаних обставин та з врахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України просив відкласти розгляд справи.
Захисноком обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання матері обвинуваченого. Клопотання мотивоване тривалим перебуванням ОСОБА_8 під вартою та його процесуальною проведінкою, відповідно до якої він повністю визнав свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні, щиро розкаявся, що свідчить про відсутність ризиків, які існували раніше. Вказане клопотання підтримано також самим ОСОБА_8 .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засідання клопотання захисника ОСОБА_8 також підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на його обгрунтованість.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили суд обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст.178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ст. 183, ч. 1 ст. 199 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів та тяжкого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_7 одружений, офіційно не працевлаштований, особистих доходів для проживання не має, є громадянином Грузії, на території України не має зареєстрованого місця проживання та проживає нетривалий час. Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 здійснюється апеляційний перегляд вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.02.2021 року за яким він був засуджений за ч.3 ст. 185 ч. 3 ст. 187 КК України на підставі ст. 70 КК України до 9 позбавлення волі.
З урахуванням тієї обставини, що відносно ОСОБА_7 здійснюється апеляційний перегляд вказаного вище вироку, завершити судове провадження у даній справі наразі не є можливим, адже це може негативно вплинути на правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 та має важливе значення при призначенні покарання, у разі визнання його винуватим у даній справі.
Суд, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, суворість можливого покарання ОСОБА_7 визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у триманні ОСОБА_7 під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_8 вважається таким що не має судимості, одружений, має неповнолітню дитину, на час затримання офіційно працевлаштований не був.
Як вбачається з ч. 1 ст. 176 КПК України, в системі запобіжних заходів домашній арешт знаходиться після особистого зобов'язання, особистої поруки, застави і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Враховуючи обставини пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення, дані про його особу, його процесуальну поведінку, принцип диспозитивності кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність клопотання захисника ОСОБА_8 задовольнити та змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, за місцем проживання його матері, із покладенням на нього обов'язків передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні злочинів, пов'язаних із застосуванням насильства та погрозою його застосування, суд не вбачає підстав для визначення ОСОБА_7 застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 181, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто з 03.06.2021 року по 01.08.2021 року, включно.
У задоволенні клопотання ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_6 - задовольнити.
Змінити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, строком на 2 (два) місяця, тобто з 03.06.2021 року до 03.08.2021 року включно, поклавши на нього наступні обов'язки:
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду чи прокурора у період часу з 22.00 години до 06.00 години;
- прибувати до суду за першою вимогою суду.
ОСОБА_8 звільнити з-під варти у залі суду.
Роз'яснити ОСОБА_8 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати засоби контролю.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виконання ухвали покласти на начальника ГУНП в Кіровоградській області. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Контроль за виконанням ухвали про обрання запобіжного заходу покласти на прокурора Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Строк подачі апеляційної скарги обвинуваченими обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1