Справа №: 398/2326/21
провадження №: 2-о/398/85/21
Іменем України
"31" травня 2021 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Нероди Л.М.,
за участі секретаря - Шаповал І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/2326/21 за заявою ОСОБА_1 про встановлення обмежувального припису стосовно кривдника, заінтересовані особи - ОСОБА_2 ,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження прав останнього, а саме: наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та місця роботи останньої « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею та наближатися до неї на відстань, меншу ніж 100 метрів; вести з ОСОБА_1 листування, в тому числі переписку в соціальних мережах, у вайбер та шляхом СМС повідомлень, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
ОСОБА_2 проявляє агресію по відношенню до колишньої співмешканки та не виконує жодних вимог працівників поліції щодо недопущення випадків прояву фізичного і психологічного насильства.
Враховуючи викладене, заявниця вважає, що видача обмежувального припису стане заходом для захисту її інтересів та інтересів її дитини, а також їх душевного спокою.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, пояснення щодо заяви не подав, причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2021 року відкрито провадження у справі.
ОСОБА_1 протягом останніх 2-х років періодично співмешкала з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Разом вони проживали за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 систематично здійснював відносно ОСОБА_1 психологічне та фізичне насилля, у зв'язку з чим вона одноразово звертався до правоохоронних органів, що і стало причиною розриву стосунків між ними у березня 2021 року.
З березня 2021 року ОСОБА_1 разом зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає окремо від ОСОБА_2 , у квартирі її батьків що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є батьком заявниці.
Конституція України містить норму, де вказано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, тому у разі застосування тимчасового обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 є захист осіб, які страждали від домашнього насильства.
Крім того, за своєю правовою природою стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є абсолютною та вказує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що має місце порушення прав заявника і її права підлягають захисту з боку держави.
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Стаття З Конституції України вказує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Україна, як кожна держава учасниця, що ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, взяла на себе негативні та позитивні зобов'язання щодо забезпечення прав і свобод, викладених у Конвенції та протоколах до неї.
Згідно з визнаними Україною міжнародними стандартами насильство в сім'ї виступає грубим порушенням прав людини і посягає на основні соціальні цінності життя людини, честь та гідність, недоторканність та безпеку, власність та приватне життя, а також на право дітей на виховання у сімейному середовищі.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Ч. 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Згідно ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявника, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 шляхом встановлення декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п. п. 1, 2, 4, 6, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 294, 350-1 - 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення обмежувального припису, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , задовольнити .
Встановити спеціальний захід щодо протидії домашньому насильству: обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визначити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та покладення на нього обов'язків протягом шести місяців:
-наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та місця роботи останньої « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 ;
-особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватися з нею та наближатися до неї на відстань, меншу ніж 100 метрів;
-вести з ОСОБА_1 листування, в тому числі переписку в соціальних мережах, у вайбер та шляхом СМС повідомлень, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03.06.2021 року.
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА