Справа № 192/692/21
Провадження № 3/192/231/21
02 червня 2021 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Той-Тепа Середньочирчицького району Ташкентської області, Узбекистан, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , директор ТОВ «СЕРВІС ТД», до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу серії ОБ №161734 від 12 травня 2021 року, ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 будучи відповідальною посадовою особою ТОВ «Сервіс ТД» суб'єкта проведення обов'язкового технічного контролю видав протокол перевірки технічного контролю № 01044-00115-21 серії ВС №110901 на транспортний засіб MAN19.364, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з порушенням вимог законодавства, а саме: одометр відрізняється від одометра, зафіксованого під час попереднього проходження ОТК від 29 квітня 2020 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги Постанови КМУ №137 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.127-1 КУпАП.
Опитаний у суді ОСОБА_1 висну свою не визнав. Пояснив, що не порушував Постанову КМУ №137, оскільки у нього немає доступу до відповідної бази проходження ОТК та повноважень перевіряти попередні показники одометру та його вид. зовнішній вигляд одометра він перевіряє органолептично, тобто візуально. Зауважив, що на час перевірки одометра автомобіля MAN19.364, номерний знак НОМЕР_1 , його показники були більшими за попередні, а значить він був у справному стані. Сумніви в тому, що одометр був замінений у нього не виникало. Тому вважає, що вимоги Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу він не порушував, діяв відповідно до вимог законодавства. Також подав письмові заперечення щодо протоколу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 127-1 КУпАП передбачена відповідальність за видачу документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 року затверджено Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.
Судом встановлено, що згідно наданих ОСОБА_1 документів, а саме Додатку 5 «Обсяги перевірки технічного стану транспортного засобу та коди оцінки його невідповідності» до Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 30 січня 2012 року №137, у кодах 915.020 та 915.021 зазначено, що контроль одометру проводиться органолептично та невідповідністю є коли показник одометра менший, ніж показник одометра, зафіксований від час попереднього обов'язкового контролю, проведеного суб'єктом здійснення обов'язкового технічного контролю, або реєстраційних операцій (а.с.13-15).
Згідно роздруківки з програмного комплексу «АРМ «Суб'єкт ОТК» показник одометра транспортного засобу MAN19.364, номерний знак НОМЕР_1 , зафіксований під час попереднього ОТК або реєстраційних операцій становить - 64012, а на день проведення огляду ОСОБА_1 - 72776, тобто є більшим за попередній, а не меншим (а.с.17), як це встановлено кодом 915.021 Додатку №5 до Порядку. Інших ознак, які б вказували на заміну одометра виявлено не було, а його зовнішній вигляд не відображено в програмному комплексі «АРМ «Суб'єкт ОТК».
Оскільки складом правопорушення є наявність усіх об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суддя вважає, в даному випадку склад правопорушення відсутній.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З врахуванням вищенаведеного, суддя позбавлений можливості прийти до висновку про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 127-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 127-1 КУпАП - закрити, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 127-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя: Н. О. Щербина