Справа № 204/3952/21
Провадження № 2/204/1561/21
03 червня 2021 року м. Дніпро
Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання витини певні дії, -
01 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», із вимогами про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання витини певні дії.
При вивченні матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за немайнову вимогу щодо зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Нормами ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 30 січня 2019 року у справі 910/4518/16 зроблено висновок, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 85962 гривні 60 копійок, то 1% від ціни позову становить 859 гривень 63 копійки, що менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 гривень.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позов до суду подано з недоліками, доходжу висновку про неможливість відкриття провадження по справі та про залишення позовної заяви без руху, надання позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду документу про сплату судового збору на суму 1816 гривень.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання витини певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк у п'ять днів включно зо дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Приваліхіна