справа № 208/80/20
№ провадження 2/208/492/21
Іменем України
17 березня 2021 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
Головуючого, судді - Івченко Т.П.
За участю: секретаря судового засідання - Корнієнко К.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду», Кам'янської міської ради «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням»,-
встановив:
1.Позиція позивача.
У січні 2020 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов.
06 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, та відповідно до прохальної частини просив:
-визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійне місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 ;
-судові витрати залишити за позивачем.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 є рідним братом позивача. Їх батьками є: батько ОСОБА_2 і мати ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 24.03.1960 Дніпровським рай. ЗАГСом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 275. 11.03.1975 на підставі ордера № 239, який був виданий батькові ОСОБА_2 виконавчим комітетом Дніпровської Ради депутатів трудящих відповідно до рішення Ради від 05.03.1975, батько ОСОБА_2 як квартиронаймач, мати ОСОБА_3 , позивач та відповідач як члени сім'ї наймача, отримали квартиру АДРЕСА_3 . Позивач постійно проживає в квартирі АДРЕСА_2 з 08.04.1994 року.
Також у квартирі зареєстровано постійне місце проживання позивача, що підтверджується особовим рахунком на квартиру № НОМЕР_2 та довідкою № 3/20395, яку була мені надана ТОВ «ЄРЦ КП» 07.12.2019. Відповідач став проживати в квартирі та його постійне місце проживання зареєстровано в квартирі з 10.12.1986, що підтверджується особовим рахунком на квартиру № НОМЕР_2 та довідкою № 3/20395 від 07.12.2019. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим у той же день відділом реєстрації актів громадянського стану Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 523. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим у той же день Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1137. Всі клопоти і заходи з організації похорону батька взяв на себе позивач, тому що відповідач ніякої участі в цих справах не брав. Цей факт підтверджується свідоцтвом про поховання, яке було видано 21.09.2009 на ім'я позивача. Відповідач не проживає в квартирі з 2001 року. Цей факт підтверджується Актом № 2778 про не проживання, виданим позивачу 10.12.2019 року КП КМР «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду», де крім іншого зазначено про таке: «...За даною адресою АДРЕСА_4 , гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно не проживає з 2001 року по теперішній час, про що свідчать та підписують сусіди кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_4 та кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_5 ».
Як стверджує позивач, відповідач ОСОБА_1 в період починаючи з 2001 року по час розгляду справи у квартирі не проживав, його особистих речей та іншого майна у квартирі немає. Вже протягом багатьох лет, з початку 2001 року та по цей час, відповідач не приймає участі у підтриманні квартири у належному санітарно-гігієнічному стані, не несе ніяких обов'язків по її утриманню й ремонту та не приймає ніякої участі у спільному побуті. Відповідач не з'являється в квартирі, увесь час реєстрації у квартирі не сплачує свою частину витрат по оплаті житлово-комунальних послуг, станом справ по утриманню квартири він не цікавиться. Після смерті в осені 2009 року батька ОСОБА_2 , позивач повністю взяв на себе усі обов'язки квартиронаймача та несе тягар по матеріальному утриманню квартири як її наймач, самостійно несе витрати з поточного ремонту квартири, сплаті житлово-комунальний послуг, виконує усі інші витрати пов'язані з утриманням квартири у належному стані.
Підставою для звернення до суду із позовом, є неможливість іншим позасудовим шляхом вирішити заявлений спір, так як відповідач залишив квартиру з власної ініціативи, не знявся з реєстрації за вказаною адресою, та не бажає цього робити по цей час за власним розумінням. Однак у зв'язку зі значним ростом тарифів на житлово-комунальні послуги позивач не має фінансової можливості оплачувати послуги за відповідача, які надаються з розрахунку зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Вважає, що його вимога позбавлення відповідача права користування квартирою в судовому порядку та у подальшому зняття його з реєстрації у вказаній квартирі є законною, так як відповідач за власним рішенням не проживає і не користується квартирою АДРЕСА_2 , більше десяти років.
2. Позиція відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 , сповіщений про дату, час та місце розгляду справи згідно до вимог ст.130 ЦПК України, в судові засідання не прибував, заяв та клопотань не подавав, причину неявки суду не повідомляв. Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом та відзиву на позов не подав.
3. Позиція третіх осіб, без самостійних вимог щодо предмету спору.
3.1. Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду», будучи належним чином сповіщена про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання подало заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, і не заперечували, щодо прийняття судом рішення у відповідності до чинного законодавства.
3.2. Кам'янська міська рада, будучи належним чином сповіщена про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання подала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, не заперечувала, щодо прийняття судом рішення у відповідності до чинного законодавства.
4. Процесуальні питання пов'язані з розглядом справи.
У січні 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 «про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням».
08 січня 2020 року Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області позовну заяву залишено без руху.
06 лютого 2020 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог на виконання ухвали Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про залишення позовної заяви без руху.
01 червня 2020 року Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито провадження та призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
27 липня 2020 року та 04 вересня 2020 року від представника третьої особи Кам'янської міської ради, в особі Заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, керуючої справами виконавчого комітету міської ради Колісніченко С. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та винесення рішення згідно чинного законодавства.
10 вересня 2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про виклик відповідача ОСОБА_1 через оголошення на офіційному сайті «Судова влада».
01 грудня 2020 року від представника третьої особи Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду», в особі В.О. директора ОСОБА_6 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та винести рішення на підставі чинного законодавства.
02 грудня 2020 року Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області закрито підготовче судове засідання та призначено до розгляду справу по суті.
Позивач ОСОБА_1 , представлений представником адвокатом Ворон А.І. користуючись своїм правом подав заяву про проведення судового розгляду за своєю відсутності, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.
Представники третіх осіб - Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду», Кам'янської міської ради, в судове засідання не з'явились, подали заяви про проведення судового розгляду за відсутності своїх представників.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відзив не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає можливим проведення заочного розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів.
5. Фактичні обставини встановлені судом.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - є рідним братом позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Їх батьками є: батько ОСОБА_2 і мати ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 24.03.1960 Дніпровським районним ЗАГСом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 275, та копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с.9).
11.03.1975 на підставі ордера № 239, який був виданий ОСОБА_2 виконавчим комітетом Дніпровської Ради депутатів трудящих відповідно до рішення Ради від 05.03.1975, ОСОБА_2 як квартиронаймач, та ОСОБА_3 , позивач та відповідач як члени сім'ї наймача, отримали квартиру АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 постійно проживає в квартирі АДРЕСА_2 з 08.04.1994 року.
Також проживання у квартирі позивача ОСОБА_1 , підтверджується особовим рахунком на квартиру № НОМЕР_2 та довідкою № 3/20395, надана ТОВ «ЄРЦ КП» 07.12.2019.
Відповідач ОСОБА_1 став проживати в квартирі та його постійне місце проживання зареєстровано в квартирі з 10.12.1986, що підтверджується особовим рахунком на квартиру № НОМЕР_2 та довідкою № 3/20395 від 07.12.2019.
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати сторін - ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 523.
ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1137.
Всі клопоти і заходи з організації поховання батька взяв на себе позивач ОСОБА_1 , тому що відповідач ніякої участі в цих справах не брав.
Цей факт підтверджується свідоцтвом про поховання, яке було видано 21.09.2009 на ім'я позивача - ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 не проживає в квартирі з 2001 року.
Цей факт підтверджується Актом № 2778 про не проживання, виданим ОСОБА_1 10.12.2019 року КП КМР «Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду», де крім іншого зазначено про таке: «...За даною адресою АДРЕСА_4 , гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно не проживає з 2001 року по теперішній час, про що свідчать та підписують сусіди... кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_4 та кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_5 ».
Згідно до встановлених даних підтверджено, що в період з 2001 року і по час розгляду справи по суті, відповідач ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 не проживає, не має особистих речей та іншого майна у квартирі, не несе витрати зі сплати житлово-комунальними послугами.
Факту перешкоди відповідачу ОСОБА_1 у проживанні та користування зазначеною квартирою не встановлено.
6. Правові норми законодавства застосовані судом.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Статтею 72 ЖК України зазначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно із п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, переведення майна в інше жиле приміщення, виїзд в іншій населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк, тощо.
Крім того, відповідно до ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.
7. Висновки та мотиви прийнятого рішення.
Квартира АДРЕСА_2 , є комунальною власністю, яка 11.03.1975 на підставі ордеру № 239 виданого виконавчим комітетом Дніпровської Ради депутатів трудящих відповідно до рішення Ради від 05.03.1975 року видана ОСОБА_2 як квартиронаймачу, на сім'ю яка складалося із 4-х осіб, а саме:
-квартиронаймача: ОСОБА_2 ,
-членів сім'ї: дружини - ОСОБА_3 , синів - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 .
З осіб на яких виділена була зазначена квартира у 1975 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , у 2001 році ОСОБА_1 залишив квартиру, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 ..
Судом враховується що позивачем доведено що в період з 2001 року і по час розгляду справи в суді, у квартирі АДРЕСА_2 , відповідач ОСОБА_1 не проживає, та у ній відсутні його особисті речі, факту перешкоди у проживанні та користуванні зазначеною квартирою відповідачу з боку позивача або будь-яких інших осіб, також не встановлено.
Відповідно до статті 64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом із ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами й несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина, їхні діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом із ним і ведуть спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права й обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Згідно з частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до частини першої статті 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У частині третій статті 71 вказаного кодексу наведено випадки, в яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців.
Згідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Звертаючись до суду із позовом позивач та представник позивача довели, що відповідач втратив право користування житлом за адресою: квартирою АДРЕСА_2 , оскільки не проживає без поважних причин тривалий час, а саме більш десяти років, що є підставою для задоволення позовних вимоги вцілому.
На підставі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Тому, оскільки в результаті визнання судом особи такою, що втратила право користування житлом, такі наслідки передбачені ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» без додаткового ухвалення рішення суду. Тобто, рішення суду про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.
8. Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то при зверненні із позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 гривень, а тому у відповідності до ч.1 ст.141ЦПК України, з врахуванням клопотання позивача щодо залишення судових витрат за позивачем, суд залишає сплачений позивачем судовий збір в розмірі 768,40 гривень, за ОСОБА_1 ..
Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду», Кам'янська міська рада «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням»- задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Треті особи без самостійних вимог:
- Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду», юридична адреса реєстрації: 51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Головна Селищна, будинок № 2.
- Кам'янська міська рада, юридична адреса реєстрації: 51900, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, майдан Петра Калнишевського, будинок № 2.
Суддя Івченко Т. П.