Справа 752/12883/21
провадження № 2/752/7165/21
01.06.2021 року суддя Голосіївського районного судуд м. Києва Чередніченко Н.П. розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про стягнення суддівської винагороди, -
В травні 2021 року до суду в порядку цивільного судочинства звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ТУ ДСА в Київській області про стягнення суддівської винагороди.
Вивчивши позов та додані до нього документи, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи провадження в справах про адміністративні правопорушення.
В зв'язку з чим, слід виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне (спори за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства).
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вказано на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності (п.2).
Як вбачаєтьсяі з матеріалів позову, предметом останнього є вимога позивача щодо стягнення на її користь з відповідача суддівської винагороди.
Отже, у даному випадку має місце спір між сторонами у справі, що виплати суддівської винагороди, право на яке у позивача виникло у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків в судових органах та припиненням виконання цих обов'язків.
Відповідно до ст.19 ч. 1 п. 2 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
Статтею 4 ч.1 п.17 КАС України визначено поняття «публічна служба», до якої, зокрема, відноситься професійна діяльність суддів.
Отже, незважаючи на те, що спір між сторонами виник після звільнення позивача з посади, однак пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, а тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Такого висновку суд дійшов з урахуванням позиції у подібних правовідносинах Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №757/70264/17-ц (провадження № 14-360цс18), та у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17 (провадження № 14-162цс19), постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 686/6775/18.
Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вважаю, що даний позов має розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір, що виник між сторонами, є публічно-правовим, а тому на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до ст. 8 ч.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справ в суді, але за умови, що ця справа відноситься до підсудності саме цього суду.
Оскільки вказаний спір підвідомчий адміністративним судам, то вищевказаний позов не відноситься до юрисдикції місцевого суду загальної юрисдикції, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 186 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що даний спір між сторонами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відтак у відкритті провадження слід відмовити.
При цьому, позивачу роз'яснюється її право на звернення з вищевказаними вимогами, оформленими у встановленій законом формі - позовній заяві, в порядку адміністративного судочинства до Окружного адміністративного суду м. Києва.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.19, 186, 353, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про стягнення суддівської винагороди.
Ухвала може бути оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Чередніченко