Справа № 569/6086/21
27 травня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Рибачик О.А.
провівши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Рівне розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Павлюк О.Ю. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить:
- визнати дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Павлюк Ольги Юріївни у виконавчому провадженні ВП № 27562428 про винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 06.03.2018 року неправомірними;
- скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 06.03.2018 року винесену державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Павлюк Ольгою Юріївною у виконавчому провадженні ВП № 27562428.
В обґрунтування скарги вказує те, що заочним рішенням Рівненського міського суду від 19 квітня 2011 року по справі № 2-2976/11 з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 лютого 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі зазначеного заочного рішення суду було видано виконавчий лист та подано до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби для виконання.
Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Павлюк Ольги Юріївни у виконавчому провадженні ВП № 27562428 встановлено йому тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Скаржник в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином. 27.05.2021 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником заявника - адвокатом Мазурком В.С. подано заяву, в якій скаргу ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить розгляд скарги проводити у його відсутність.
Державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Павлюк О.Ю. в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та дату розгляду скарги належним чином, подала через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 27.05.2021 року клопотання, в якому просить відмовити у задоволенні скарги та її розгляд проводити у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Заочним рішенням Рівненського міського суду від 19 квітня 2011 року по справі № 2-2976/11 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 лютого 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Павлюк Ольги Юріївни у виконавчому провадженні ВП № 27562428 було встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а.с. 5).
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 лютого 2021 року розстрочено виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2011 року по справі № 2-2976/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 із сплатою щомісячних платежів в наступному порядку: в розмірі 39 000 гривень одноразовим платежем протягом трьох робочих днів із дня набрання ухвали суду законної сили; в подальшому щомісячно не менше 3 000 гривень до погашення заборгованості в повному обсязі (а.с. 7).
З розписки наявної в матеріалах справи вбачається, що 12 березня 2021 року на виконання вищевказаної ухвали з метою погашення наявної заборгованості ОСОБА_1 було сплачено ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 39 000 грн. (а.с. 8).
Виходячи з того, що ОСОБА_1 вчиняє всі можливі дії, спрямовані на фактичне виконання рішення суду та погашення заборгованості, суд вважає, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 06 березня 2018 року підлягає до скасування.
Загальновідомо про трудову міграцію українців за кордон, значна кількість українців виїздить за кордон на заробітки. ОСОБА_1 вказав, щоб сплачувати аліменти і погасити заборгованість, він хоче поїхати за кордон на тимчасові заробітки, оскільки в даному регіоні роботи, яка б приносила дохід, достатній для сплати поточних платежів по аліментам та погашення заборгованості він знайти не може.
Наявність тимчасового обмеження в праві виїзду обмежує ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України та у реалізації його прав та обов'язків, в тому числі на вільний вибір професії з більшою оплатою праці, що дасть змогу швидше погасити заборгованість по аліментах і сплачувати поточні аліменти.
Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року реєстраційний № 1404-VIII.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права визначено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Згідно ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що за наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.
Отже, враховуючи вищенаведене, на даний час відсутні будь-які законні підстави для обмеження права громадянина України ОСОБА_1 на тимчасовий виїзд з України.
Частинами 5, 6, 7 ст. 441 ЦПК України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Однак суд відмовляє у задоволенні скарги в частині визнання протиправними дій державного виконавця, оскільки скаржником не доведено, що державний виконавець діяв поза межами Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
З огляду на вищевикладене, скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Павлюк О.Ю. підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Павлюк О.Ю. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - задовольнити частково.
Скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України ВП № 27562428 від 06.03.2018 року винесену державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Павлюк Ольгою Юріївною.
В іншій частині скарги відмовити.
Копію ухвали направити Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) для відома та виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я.Тимощук