Справа № 569/3825/21
27 травня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого-судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання таким, що непідлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати виконавчий напис № 89104, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з нього на користь ТОВ "Таліон Плюс" заборгованості в розмірі 20585 грн. таким, що не підлягає виконанню, та стягнути судові витрати у розмірі 6862 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, згідно якого з нього належить до стягнення як боржника за кредитним договором № 630739750 від 22 квітня 2019 року заборгованість в розмірі 20585 грн. 6 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Малковою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64036040. Вважає виконавчий напис незаконним, оскільки зазначена в виконавчому написі нотаріуса заборгованість не є безспірною, виконавчий напис вчинено з порушенням нотаріусом процедури його вчинення.
Ухвалою від 3 березня 2021 року суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом сторін).
У заяві від 21 квітня 2021 року представник позивача просить справу розглядати без присутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 31 жовтня 2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис № 89104 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 630739750 від 22 квітня 2019 року, укладеним із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/118-01 від 28 листопада 2018 року є ТОВ "Таліон Плюс", заборгованість за кредитним договором 630730750 від 22 квітня 2019 року. Строк платежу за кредитним договором 630739750 від 22 квітня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 27 серпня 2019 року по 20 жовтня 2020 року. Сума заборгованості складає 19385 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 9350 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту - 0 грн.; строкова заборгованість за комісією - 0 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями - 5035 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача ТзОВ " Таліон Плюс" в розмірі 1200 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 20585 грн.
Постановою від 6 січня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова М.В. відкрила виконавче провадження № 64036040 з примусового виконання виконавчого напису № 89104, виданого 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.
Відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.87 Закону України «Про нотаріат»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису, що й ст.87-88 Закону України «Про нотаріат».
Підпунктами 3.2, 3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (пункт 2) доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року в частині, зокрема, пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Отже, станом на 31 жовтня 2020 року були відсутні правові підстави для вчинення нотаріусом виконавчого напису за кредитним договором, оскільки постанова Кабінету Міністрів України, якою було встановлено таку можливість, визнана в цій частині незаконною та нечинною.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Тому відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).0 Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений пп.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотеко держателем повідомлень - письмової вимог про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.
Позивач зазначив, що він не визнає розміру заборгованості, нарахованої відповідачем, оскільки загальна сума кредиту, згідно кредитного договору № 630739750 від 22 квітня 2019 року становить 5015 грн., тому вказана у виконавчому написі сума 20585 грн. є спірною. Також, суду не надано доказів про отримання позивачем письмової вимоги (повідомлення) від відповідача про погашення заборгованості та матеріали справи не містять відомостей на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивач отримував. Отже, позивач не був вчасно проінформованою про наявність заборгованості та не мав можливості або оспорити вимоги ТзОВ " Таліон Плюс", або виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що суду не надано доказів безспірності заборгованості позивача перед відповідачем і позивач таку заборгованість оспорює, суд вважає, що вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною. Крім того, на момент вчинення спірного виконавчого напису були відсутні правові підстави для вчинення нотаріусом виконавчого напису за кредитним договором, який не був нотаріально посвідченим.
За таких обставин суд дійшов висновку, що виконавчий напис виданий неправомірно, а тому позовні вимоги належить задовольнити.
За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач поніс витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908 грн та заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).
На підтвердження факту надання адвокатом позивачу професійної правничої допомоги представник позивача подала договір № 12/01/21-1 про надання правової (правничої) допомоги від 12 січня 2021 року, укладений з ОСОБА_1 , ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22 лютого 2021 року, акт приймання-передачі від 30 березня 2021 року виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 12 січня 2021 року та копії квитанцій № 0.0.1980017275.1 від 16 березня 2021 року та № 0.0.2053421575.1 від 16 березня 2021 року про оплату правничої допомоги в сумі 5500 грн.
Відтак, на користь позивача належить стягнути судові витрати в сумі 6862 грн (908 + 454 + 5500).
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 89104, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" заборгованості за кредитним договором № 630730750 від 22 квітня 2019 року в розмірі 20585 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" на користь ОСОБА_1 6862 (шість тисяч вісімсот шістдесят дві) грн у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова 18/7, офіс 204; код ЄДРПОУ 39700642;
третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 35;
третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна, місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул. Поправки Юрія,6 офіс 14.
Суддя