Справа № 368/57/21
4-с/368/12/21
"20" квітня 2021 р. Кагарлицький районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Редька О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),-
встановив:
Скаржник звернувся до суду з скаргою на рішення державного виконавця та просить визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів ОСОБА_1 від 02.12.2020 року, що винесена начальником відділу Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Родіною Т.О., в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 , який використовується для зарахування пенсійних виплат, що відкритий в АТ КБ «Приват-Банк» та зобов'язати начальника відділу Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Родіну Т.О. зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «Приват-Банк», який використовується для зарахування пенсійних виплат ОСОБА_1 , не пізніше наступного робочого дня, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Скаржник в судовому засіданні свою скаргу підтримав та просив її задоволити.
Представник Кагарлицького відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволення скарги слід відмовити з слідуючих підстав.
Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , є пенсіонером по інвалідності III гр., що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_2 від 26.05.2019 року.
Має статус боржника у виконавчому провадженні № 54872474, відкритого 11.10.2017 року на підставі постанови Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 368/275/17 від 22.05.2017року.
Відповідно до виконавчого документу, сума боргу перед державою складає 10200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп.
В рамках виконавчого провадження, заступником начальника Кагарлицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Барченко Д.Ю., 01.11.2017 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, які належать боржникові.
Дана постанова була направлена до УПФУ у Київській області, для виконання, шляхом відрахування з пенсійної картки грошового боргу у розмірі 20% щомісячно.
Однак, 02.12.2020 року начальником відділу Кагарлицького районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Родіною Т.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника.
Таке рішення керівника зазначеного відділу ДВС, порушує права ОСОБА_1 як інваліда, оскільки постановою було накладено арешт на грошові кошти, що містяться в АТ КБ «Приват-Банк» на рахунку № и А083052990000026208692990282 та які надходять з призначенням пенсійної виплати.
За даних умов, належні грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку були заблоковані, а будь-якого іншого доходу у ОСОБА_1 немає.
За таких обставин, ОСОБА_1 позбавлений джерел до існування, не в змозі отримати в банківській установі пенсію, розпорядитись нею для власних життєвих потреб.
Станом на 25.01.2021 року, за результатами пошуку в АСВП, вбачається, що дане виконавче провадження № 54872474, має стан незавершеного та перебуває в процесі примусового виконання.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Натомість, оскаржувана постанова начальника відділу Кагарлицького районного відділу ДВС Родіної Т. О. винесена через 3 роки після винесеної постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, з порушенням строків на арешт майна (коштів).
Тому, суд вважаю, що таких захід примусового виконання рішення є необґрунтований та незаконний.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Отже, юрисдикція розгляду даної категорії справ визначається за правилами цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 449 ЦПК України, визначено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Водночас, згідно з п. б) ч. 1 ст. 449 ЦГІК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Оскільки строк оскарження бездіяльності державного виконавця пропущений з поважних причин, а саме, через хворобу, яка за симптомами була схожа на коронавірусну інфекцію, то ОСОБА_1 поновити строки для подання даної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Положеннями ч.1 ст.13 Закону №1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, приписами ч.1 ст.18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8 має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції, в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Такі роз'яснення містяться у пунктах 1 та 2 Постанови ПВС України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».
Із змісту ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що з пенсії заявника за видом стягнення по даному виконавчому провадженні може бути відраховано не більше як 20% її розміру.
Таким чином, накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 , відповідно до постанови начальника відділу Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Київ) Родіною Т.О. від 02.12.2020 р. та від 08.02.2021 р у виконавчому провадженні ВП № 54872474 про арешт коштів боржника, що відкритий у АТ КБ «Приватбанк», унеможливлює отримання заявником залишкових коштів, після стягнення 20 % пенсії в порядку виконання постанови суду.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується ст.ст. 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Хонякіна проти Грузії» № 17767/08 від 19 червня 2012 року, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Норми ст. 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
Частина 1 ст. 287 КАС України визначає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Суд приходить до висновку, що поновлення порушеного права ОСОБА_1 на отримання пенсії можливе виключно шляхом зняття арешту з його коштів, що знаходяться на банківському вкладі № № НОМЕР_3 , який використовується для зарахування пенсійних виплат в АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з коштів боржника може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст. 451 ч. 2 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно п. 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 49, 83,84, 170, 178, 179, 180, 181, 185,210, 222, 253,275, 284, 325,354,357, 360,371,390,393,395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
А тому скарга підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 383, 385, 386, 387 ЦПК України, 37 ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-
Скаргу задоволити.
Визнати незаконною та скасувати постанови начальника відділу Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Київ) Родіною Т.О. від 02.12.2020 р. та від 08.02.2021 р у виконавчому провадженні ВП № 54872474 про арешт коштів боржника, в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_3 , який використовується для зарахування пенсійних виплат в АТ КБ «Приватбанк».
Зобов'язати начальника відділу Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністрерства юстиції ( м.Київ) Родіну Т.О. зняти арешт з банківського рахунку № НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк», який використовується для зарахування пенсійних виплат, не пізніше наступного робочого дня, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів.
Повний текст ухвали виготовлено 20.04.2021 року.
Суддя : Т.Є. Іванюта.