02.06.2021
Справа № 359/9664/20
Провадження № 1-кп/359/274/2021
02 червня 2021 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12020110100001886, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тинівка, Жашківського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чорноморівка, Каховського району, Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
27.10.2020, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 перебували в орендованому житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 .
У цей же час ОСОБА_6 та ОСОБА_7 помітили, що до приміщення кімнати для прання речей, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , зайшов потерпілий ОСОБА_8 , з яким вони раніше не були знайомі, тому останні вирішили прослідувати за ним.
Під час перебування у вказаному приміщенні у ОСОБА_6 виник словесний конфлікт з потерпілим, з яким у нього раніше не було жодних неприязних відносин.
В цей момент у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, а саме вчинення хуліганських дій відносно раніше незнайомого ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, з використанням малозначного приводу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки, 27.10.2020 приблизно о 16 годині 35 хвилин, підійшли до ОСОБА_8 та, бажаючи показати свою зверхність і винятковість, тобто з хуліганських мотивів, ОСОБА_6 почав кулаками обох рук наносити удари останньому по голові.
В цей же час, ОСОБА_7 керуючись спільним з ОСОБА_6 злочинним умислом, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та схопивши останнього правою рукою за праве передпліччя, повалив на підлогу, після чого обмежив потерпілого у пересуванні, погрожуючи завданням тілесних ушкоджень, помістив пальці своїх рук до ніздрів потерпілого, чим спричинив фізичний біль останньому.
У подальшому ОСОБА_7 утримував потерпілого, обмежуючи його можливість оборонятися, а ОСОБА_9 почав завдавати фізичний біль останньому, вдавлюючи великими пальцями рук очі ОСОБА_8 .
Коли потерпілий ОСОБА_8 звільнився від нападників та відійшов до іншого кута кімнати, то ОСОБА_9 продовжуючи хуліганські дії, знову підійшов до потерпілого та наніс приблизно 5 ударів кулаком правої руки в ділянку обличчя, після чого потерпілий намагався покинути приміщення кімнати для прання.
Однак, ОСОБА_9 , продовжуючи порушувати громадський порядок, знову наздогнав ОСОБА_8 та наніс удари кулаками обох рук в ділянку обличчя потерпілого.
В результаті вчинення хуліганських дій ОСОБА_9 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у вигляді навколоорбітальної гематоми лівого ока, забою м'яких тканин обличчя, верхньої частини голови, субкон'юктивального крововиливу лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Щиро розкаявся та показав, що він разом із ОСОБА_7 27.10.2020 приблизно о 16 годині 30 хвилин, перебували до орендованого житлового приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 . Вони помітили, що до приміщення кімнати для прання речей зайшов чоловік, з яким вони раніше не були знайомі, а тому вони вирішили прослідувати за ним. Під час перебування у вказаному приміщенні у нього виник словесний конфлікт з невідомим для нього чоловіком. Після чого він разом із товаришем ОСОБА_7 підійшли до чоловіка, де він почав кулаками обох рук наносити удари останньому по голові. ОСОБА_7 схопивши чоловіка правою рукою за праве передпліччя, повалив на підлогу. У подальшому ОСОБА_7 утримував чоловіка, а він наносив удари приблизно 5 разів кулаком правої руки в ділянку обличчя. У вчиненому діянні кається, просив суд суворо не карати, зобов'язався в подальшому не вчиняти подібного.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Щиро розкаявся та показав, що він разом із ОСОБА_6 27.10.2020 приблизно о 16 годині 30 хвилин, перебували до орендованого житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 . Помітили, що до приміщення кімнати для прання речей зайшов чоловік, з яким вони раніше не були знайомі, а тому вони вирішили прослідувати за ним. Під час перебування у вказаному приміщенні у нього виник словесний конфлікт з невідомим для них чоловіком. Він підійшов до чоловіка та схопив потерпілого правою рукою за праве передпліччя, повалив на підлогу. Коли потерпілий вирвався ОСОБА_9 його наздогнав та наніс удари кулаком правої руки в ділянку обличчя. У вчиненому діянні кається, просив суд суворо не карати, зобов'язався в подальшому не вчиняти подібного.
У зв'язку з тим, що обвинувачені та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинувачених по черзі та дослідженням доказів, які характеризують їх особи, досліджує речові докази, роз'яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Судом з'ясовано, що обвинувачені та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Таким чином, розгляд кримінального провадження проводився відносно обвинувачених в межах пред'явленого їм обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинувачених у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання їх винними.
Дії обвинувачених кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 296 КК України, як умисні дії, які виразилися у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.
Таку кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 суд вважає правильною.
Так, у постанові справа № 288/1158/16-к, провадження № 13-28кс19 від 03.07.2019 року Великою Палатою Верховного суду надано юридичну характеристику складу злочину хуліганства та пояснено відмінність його від злочинів, учинених з інших мотивів. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб, з мотивів явної неповаги до суспільства вчинили хуліганські дії. Така неповага до суспільства супроводжувалася особливою зухвалістю обвинувачених, що є незаконним. Їх дії характеризуються умислом щодо порушенні громадського порядку. Зокрема, обвинувачені усвідомлювали, що завдають потерпілому ОСОБА_8 фізичний біль у виді тілесних ушкоджень, є протиправними діями, однак вони усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виконали усі дії об'єктивної сторони злочину які вважали необхідними для доведення злочину до кінця. Отже, вчинений обвинуваченими злочин є закінченим. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 досягли віку із якого наступає кримінальна відповідальність, за вчинення злочину.
У пункті 7 ППВСУ «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04.06.2010 зазначено, що передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК вчинення злочину повторно або особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, є кваліфікуючою ознакою певного злочину. Тому, якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально-правової оцінки. Якщо ж злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину, їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 повинні бути засуджені за ч. 2 ст. 296 КК України, за умисні дії, які виразилися у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 296 КК України.
Щодо наявності пом'якшуючих його відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння судовому слідству в розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.
Аналіз даних при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_9 вказує, що він раніше не судимий. Не одружений. На утримані малолітніх дітей та інвалідів немає. Офіційно не працюючого. На обліку у лікаріів нарколога та психіатра не перебуває. За місцем проживання зарекомендував себе позитивно. Громадський порядок та спокій жителів міста не порушує.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_9 суд враховує те, що він вчинив нетяжкий злочин, згідно вимог статті 12 КК України.
З урахуванням викладеного, тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, правову позицію прокурора, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_9 за вчинення злочину належить призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Разом з тим, враховує фактичну тяжкість вчиненого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого. Суд враховує, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, а також, із урахуванням правової позиції прокурора, який просив призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_11 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік з визначенням відповідних обов'язків судом.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 296 КК України.
Щодо наявності пом'якшуючих його відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння судовому слідству в розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.
Аналіз даних при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_7 вказує, що він раніше не судимий. Не одружений. На утримані малолітніх дітей та інвалідів немає. Офіційно не працюючого. На обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває. За місцем реєстрації зарекомендував себе добре. Громадський порядок та спокій жителів села не порушує.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_7 суд враховує те, що він вчинив нетяжкий злочин, згідно вимог статті 12 КК України.
З урахуванням викладеного, тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, правову позицію прокурора, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_7 за вчинення злочину належить призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Разом з тим, враховує фактичну тяжкість вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого. Суд враховує, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, а також, із урахуванням правової позиції прокурора, який просив призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_7 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік з визначенням відповідних обов'язків судом.
Суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинувачених є достатньою для виправлення та попередження вчинення обвинуваченими нових злочинів.
Запобіжні заходи не обиралися. Підстави для обрання запобіжних заходів відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні, що становлять 1155 грн. 08 коп. на залучення експертів та проведені експертизи, а тому підлягають стягненню з обвинувачених солідарно.
Керуючись: ст. 22, 124, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, 75-76, ч. 2 ст. 296 КК України, суд
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від основного покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від основного покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжні заходи не обиралися та підстави для їх обрання відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази по справі прокурором не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , солідарно на користь Держави України, - 1155 гривень 08 копійок витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1