Справа № 357/4982/21
3/357/2824/21
02.06.2021 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого машиністом ПрАТ “Київський картонно-паперовий комбінат”, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП у матеріалах справи відсутній,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
07.05.2021 о 20:07 год. в м. Узин Білоцерківського району Київської області по вул. Незалежності, 55, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-2105», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоанализатора "Drager Alcotest 6810 прилад ARAM 3606". Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного спяніння.
Окрім визнання своєї винуватості, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №055228 від 07.05.2021 за ч.1 ст.130 КУпАП, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;
роздруківкою із технічного приладу "Drager Alcotest 6810 прилад ARAM 3606" тест № 4905 від 09.04.2021, згідно якої результат становить 2,70% проміле алкоголю в крові ОСОБА_1 ;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного приладу "Drager Alcotest 6810 прилад ARAM 3606".
копією постанови від 07.05.2021 серії БАВ № 132731 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП до стягнення у виді штрафу в розмірі 3400.00 грн.;
відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 №055228 від 07.05.2021, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суддею встановлено, що при складанні протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення поліцейськими дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуться обставини, викладені частиною 2 статті 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.28 Постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Із довідки № 15445 від 13.05.2021 інспектора САП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Сідько Т. вбачається, що згідно інформаційно-пошукових даних Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
Враховуючи викладене, до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 454.00 грн., що становить 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП та ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454.00 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяТ. В. Клепа