154/1686/20
1-кп/154/77/21
судового засідання
про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про скасування арешту майна
02 червня 2021 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
їх захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020030000000007 від 11 січня 2020 року відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.3 ст.368 КК України, та клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про скасування арешту на майно,-
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 втретє під час судового розгляду заявив клопотання про скасування арешту на належний обвинуваченому автомобіль марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в частині надання можливості ним користуватись. Клопотання обгрунтував тим, що його збереження на арештмайданчику є недоцільним. Автомобіль зберігається вже протягом тривалого часу у неналежних умовах, а тому псується. Його було визнано речовим доказом, проте під час досудового розслідування він не оглядався, що свідчить про відсутність на ньому слідів злочину. В судовому засіданні було оглянуто усі письмові та речові докази, надані стороною обвинувачення, жодних слідів кримінального правопорушення ззовні та в салоні автомобіля встановлено не було. Вказує на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у злочині, за який додаткове покарання у виді конфіскації майна не є обов"язковим. У зв'язку з тим, покликаючись на порушення права власності обвинуваченого, просив суд його повернути обвинуваченому, скасувавши при цьому накладений арешт в частині заборони користування автомобілем.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та захисник останнього ОСОБА_6 підтримали клопотання з підстав, викладених захисником ОСОБА_7 .
Прокурор заперечив клопотання захисника про скасування арешту на майно, покликаючись на значення автомобіля речового доказу у кримінальному провадженні, а разом з тим на можливість застосування в разі доведення вини обвинуваченого додаткового обов'язкового покарання у виді конфіскації майна.
З'ясувавши доводи заявленого клопотання, суд прийшов до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2020 року у даному кримінальному провадженні постановлено накласти арешт, на легковий автомобіль марки «Mercedes Benz W210 E270 cdi», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Ухвала мотивована значенням речового доказу вказаного транспортного засобу у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 11 червня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про часткове скасування арешту, накладеного на належний обвинуваченому ОСОБА_5 автомобіль марки «Mercedes Benz W210 E270 cdi», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Підставою відмови в задоволенні даного клопотання було визнано те, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, який зберігається у відповідності до п.20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19 листопада 2012 року «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України».
22 вересня 2020 року захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 повторно під час судового розгляду заявляв клопотання про скасування арешту на належний обвинуваченому автомобіль марки «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 , мотивуючи його відсутністю потреби у подальшому арешті, неналежними умовами зберігання автомобіля та порушенням у зв'язку з арештом особистого майна обвинуваченого його права власності.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 22 вересня 2020 року повторно відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про часткове скасування арешту, накладеного на належний обвинуваченому ОСОБА_5 автомобіль марки «Mercedes Benz W210 E270 cdi», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Мотивами відмови судом в задоволенні даного клопотання було значення автомобіля для сторони обвинувачення речового доказу, який є транспортним засобом та повинен зберігатись у визначеному законом порядку, а також можливість застосування до обвинуваченого в разі доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого.5 ст.27 - ч.3 ст.368 КК України обов'язкового додаткового покарання, визначеного санкцією цієї статті, у виді конфіскації майна.
Судом і на даний час не встановлено підстав, передбачених ст.174 КПК України, вважати, що арешт на вказаний транспортний засіб було накладено необґрунтовано або у накладеному арешту відпала потреба.
Так, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
На підставі ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та/або конфіскації майна як виду покарання.
Суд зважає на те, що даний автомобіль заявлено стороною обвинувачення речовим доказом у даній справі, збереження якого відповідає меті кримінального провадження.
Питання про значення доказу у провадженні, його належність та/або допустимість відноситься до обставин, які підлягають доказуванню у справі відповідно до положень ст.ст.84-89 та ст.91 КПК України, і можуть бути вирішені судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Виключно встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду може бути підставою для визнання його недопустимим у відповідності до положень ч.2 ст.89 КПК України, а також припинення його дослідження в судовому засіданні, що може також свідчити про відсутність потреби у накладеному арешті.
У даному випадку про будь-яку недопустимість автомобіля як доказу у провадженні стороною захисту не заявлялось.
Під час судового розгляду та до ухвалення судового рішення у справі вирішення судом питань про значення доказів та їх належність суперечить основним засадам кримінального процесу, і є неприпустимим, адже порушує принципи змагальності та рівності сторін.
Крім того, санкція ч.3 ст.368 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_5 передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, а тому суд вважає безпідставними доводи захисника про можливість незастосування судом даного виду покарання в разі доведення вини ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні.
При вирішенні клопотання сторони захисту про часткове скасування арешту суд також враховує і те, що судовий розгляд кримінального провадження є близьким до завершення, речовий доказ зберігається стороною обвинувачення у належних для цього умовах (гаражі), що встановлено під час проведення виїзного судового засідання 02 червня 2021 року.
Отже, з врахуванням того, що на даному етапі розгляду справи суд не вправі надавати оцінку доказам, а повернення автомобіля може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження шляхом реалізації по частинах без кузова, клопотання захисника про скасування арешту на майно суд визнає безпідставним.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-174, 372 КПК України, суд
В клопотанні захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про скасування арешту на майно - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено о 09 годині 00 хвилин 04 червня 2021 року.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_1