Справа № 638/1587/18
Провадження № 1-в/638/300/21
Іменем України
02 червня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова подання Шевченківського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
05.06.2018 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становило 850 гривень.
Начальник Шевченківського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернувся до суду з поданням про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подання мотивоване тим, що квитанція про сплату штрафу до уповноваженого органу з питань пробації не надійшла, встановити причин несплати штрафу не виявилося можливими, строк виконання вироку сплив, покарання у вигляді штрафу за цей період не замінено іншим видом покарання.
Представник Шевченківського районного відділу філії ДУ « Центр пробації » в Харківської області, прокурор та засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду подання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду подання до суду не звернулися, тому на підставі ч. 4 ст. 539 КПК України, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності, за наявними матеріалами.
Суд дослідивши відповідні матеріали особової справи ОСОБА_3 , вважає зазначене подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
У судовому засіданні, з досліджених матеріалів особової справи, встановлено, що 05.06.2018 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Зазначений вирок суду набрав законної сили 06.07.2018.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки - два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24.12.2015) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.
Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину.
Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.
Таким чином, єдиною та безумовною підставою для визнання особи такою, що ухиляється від виконання покарання, призначеного їй за вироком суду, є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.
Таке правозастосування відповідає ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суд може лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Наявність лише факту несплати засудженим штрафу не свідчить про ухилення від відбування цього покарання.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Дзержинського райсуду м. Харкова від 05.06.2018, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 80 ч.1 п.1 КК України.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що дане подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи « Центр пробації » в Харківської області про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 80 КК України, ст. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд -
Подання начальника подання Шевченківського районного відділу філії Державної установи « Центр пробації » в Харківської області стосовно ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.06.2018 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1