Номер провадження: 22-ц/813/3263/21
Номер справи місцевого суду: 523/10913/18
Головуючий у першій інстанції Шепітко І. Г.
Доповідач Комлева О. С.
26.05.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Воронової Є.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, комунального підприємства «Міськзелентрест» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Шепітко І.Г., повний текст судового рішення складений 09 жовтня 2018 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради, державного кадастрового реєстратора відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи: приватне підприємство «Одесгеосервіс», комунальне підприємство «Міськзелентрест», ОСОБА_2 про скасування рішень та записів, -
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради, державного кадастрового реєстратора відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи: приватне підприємство «Одесгеосервіс», комунальне підприємство «Міськзелентрест», ОСОБА_2 про скасування рішень та записів.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона має на праві приватної власності житловий будинок загальною площею 138.5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 998 кв.м. Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок огороджена капітальним парканом, який є теж у приватній власності. Суміжними землевласниками та землекористувачами є Одеська міська рада, КП «Міськзелентрест», ОСОБА_2 . Зазначена земельна ділянка, кадастровий номер: 5110137600:31:010:0001 за такої конфігурації й площі, яка відображена на публічній карті України, поглинає земельну ділянку на якій розташований житловий будинок позивача, що робить неможливим реалізацію його прав в оформленні речових прав на неї у відповідності до земельного законодавства, також як видно з даних публічної кадастрової карти України, земельна ділянка Одеської міської ради перебуває у приватній власності, а її межа проходить по стіні житлового будинку позивача, що у свою чергу порушує її права, як власника житлового будинку та земельної ділянки.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволений.
Скасовано рішення Одеської міської ради № 2080-VII від 26.04.2017 року «Про надання дозволу комунальному підприємству «Міськзелентрест» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 4,8000 га за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, вид використання - для організації інфраструктури для відпочинку населення та рішення Одеської міської ради від 04.10.2017 року №2556-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 4,0192 га, присвоєння адреси: АДРЕСА_3 та надання її в постійне користування комунальному підприємству «Міськзелентрест», - як протиправні.
Скасовано записи у Поземельній книзі на земельну ділянку кадастровий номер 5110137600:31:010:0001.
Скасовано рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О.В. індексний номер 38765645 від 15.12.2017, щодо реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 4,0192 га, адреса: АДРЕСА_3 , за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, та рішення індексний номер 38765645 від 15.12.2017 року, щодо реєстрації права постійного користування на земельну ділянку площею 4,0192 га, адреса: АДРЕСА_3 , за КП «Міськзелентрест».
Не погодившись з рішенням суду, Департамент комунальної власності Одеської міської ради та КП «Міськзелентрест» звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення незаконне, необґрунтоване, ухвалене в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянти зазначають, що суд незаконно розглянув справу у спрощеному позовному провадженні, адже справа не є малозначною.
Від учасників справи відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.
В судове засідання призначене на 26 травня 2021 року представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Мірошніченко С.Л., державний реєстратор юридичного департаменту Одеської міської ради, державний кадастровий реєстратор відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, представник ПП «Одесгеосервіс», ОСОБА_2 не з'явилися, про розгляд справи були сповіщені належним чином (а.с.104, 106-114 т. 2).
Від ОСОБА_3 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою та ймовірністю того, що вона є носієм Covid-19 (а.с. 115-116).
Також до суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення розгляду справ, у зв'язку неотриманням від суду судових повісток (а.с. 117-119).
Вирішуючи питання про слухання справи у відсутності учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, колегія суддів залишає заяви про відкладення розгляду справи без задоволення, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» не було запроваджено змін до ст.371 ЦПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що справа за апеляційними скаргами Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест» в суді апеляційної інстанції перебуває з червня 2019 року, учасники справи були неодноразово повідомлені про час і місце судового засідання.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що з клопотанням про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи ст. 212 ЦПК України, сторони не зверталися.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, з урахуванням строку перебування справи у провадженні суду, вважає за можливе розглянути справу у відсутність не з'явившихся сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Враховуючи, те, що ОСОБА_1 , її представник - ОСОБА_4 не надали суду заяви про бажання прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, в т.ч. і поза межами суду, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим, колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання на підставі наявних у справі доказів.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Також, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 отримала судову повістку, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 107).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників юридичного департаменту Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест», доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає в повній мірі, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 124 Основного Закону України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно з ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Тобто для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і оснопоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя.
Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваним рішенням суду вирішувався спір щодо рішення Одеської міської ради № 2080-VII від 26.04.2017 року «Про надання дозволу КП «Міськзелентрест» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішення Одеської міської ради від 04.10.2017 року №2556-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в постійне користування КП «Міськзелентрест».
При цьому колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що оскаржуваними рішеннями не було порушено право власності позивача, з тих підстав, що рішення суду, яким визнано право власності за ОСОБА_1 , було скасовано на час звернення до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що між сторонами існує публічно-правовий спір, а тому відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів наголошує на тому, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Підставами для закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу (п.п.1,2,5 ст.255 ЦПК України); неможливість його подальшого продовження (п.п.6,7 ст.255 ЦПК України); недоцільність його продовження (п.п.3,4 ст.255 ЦПК України).
Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 передбачено, що суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст.205 ЦПК України (ст. 255 ЦПК України), перелік якої є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
На підставі викладеного, у даному випадку провадження у справі підлягає закриттю відповідно до положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, тому що розгляд даного спору належить до компетенції адміністративного суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із наступним закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 377, 381-384, 386, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Міськзелентрест» - задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2018 року - скасувати.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради, державного кадастрового реєстратора відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи: приватне підприємство «Одесгеосервіс», комунальне підприємство «Міськзелентрест», ОСОБА_2 про скасування рішень та записів - закрити.
Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом в порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання ним постанови звернутися до Одеського апеляційного суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 02 червня 2021 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ С.М. Сегеда
______________________________________ Т.В. Цюра