Справа № 466/900/21 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є
Провадження № 33/811/581/21 Доповідач: Стельмах І. О.
01 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Буковецької Н.В.,
потерпілої ОСОБА_2 ,
представника потерпілої - адвоката Яцишина А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Яцишина А.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
закрито провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом, 25.01.2021 близько 11 год., ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 , наніс їй удар долонею правої руки в область обличчя, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На постанову судді представник потерпілої - адвокат Яцишин А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді скасувати та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження адвокат Яцишин А.В. зазначає, що текст оскаржуваної постанови ОСОБА_2 отримала 11.03.2021, про що є відмітка у матеріалах справи. Оскільки останній день подачі апеляційної скарги припадає на вихідний день, то такий переноситься на наступний робочий день, а саме 22.03.2021.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що при наявності протоколу про адміністративне правопорушення, показань свідка, яким фактично і є потерпіла, ОСОБА_2 , суд першої інстанції з незрозумілих причин дійшов висновку про відсутність події адміністративного правопорушення. Вважає оскаржувану постанову такою, що не ґрунтується на дійсних обставинах справи та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства України.
ОСОБА_2 та її представник - адвокат Яцишин А.В. апеляційну скаргу підтримали, просили таку задовольнити.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Буковецька Н.В. заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають таку безпідставною та необґрунтованою.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її представника Яцишина А.В., ОСОБА_1 та його захисника Буковецької Н.В., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи адвоката Яцишина А.В. щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження.
Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Судове рішення про закриття справи щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п.1 ст. 247 КУпАП є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Дані вимоги Закону суддею першої інстанції в повному обсязі дотримані.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 353222 від 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 поставлено у провину те, що він 25.01.2021 близько 11.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту наніс гр. ОСОБА_2 удар долонею правої руки в обличчя, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру.
При цьому не конкретизовано в чому саме таке насильство полягало і яка шкода заподіяна, хоча це прямо випливає з диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Тобто фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.
Отже, насильство в сім'ї, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, не вбачається, що дії ОСОБА_1 , які полягали у словесному конфлікті із ОСОБА_2 через квартирні проблеми, а також ляпас по обличчю, є домашнім насильством, тобто діями, які можна кваліфікувати за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопрорушення серії ВАБ № 353222 від 05 лютого 2021 року відсутні відомості щодо потерпілого.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи та дійшов правильного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Апеляційна скарга захисника Яцишина А.В. не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Яцишина А.В. - без задоволення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах