Справа № 450/3641/19 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.
Провадження № 22-ц/811/930/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
Категорія: 68
01 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Оприска Миколи Васильовича на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-
В жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, в якому позивач просив суд здійснити поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 4623681600:01:007:0368, площею 0,0326 га за адресою: АДРЕСА_1 ; судові витрати стягнути з відповідача.
10 березня 2020 року на адресу суду надійшов зустрічний позовний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник адвокат Оприско Микола Васильович, до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 січня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник адвокат Оприско Микола Васильович, до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності - ввизнано неподаною і повернуто ОСОБА_1 .
Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Оприско Микола Васильович.
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, такою що підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права.
Покликається на те, що суд зазначив, що підставою повернення зустрічної позовної заяви є невиконання позивачем за зустрічним позовом вимог ухвали від 17.08.2020 року про залишення позову без руху та не усунуто недоліків позовної заяви, однак жодної ухвали від 17.08.2020 року у даній справі судом постановлено не було.
Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Справа, відповідно до вимог ст. ст. 274, 368, 369 ЦПК України розглядається без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за зустрічним позовом не усунув недоліки позовної заяви, а саме, не сплатив судовий збір за подання позовної заяви.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Так, за положеннями ст.ст.55,124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Згідно з ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як передбачено ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Белле проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, в розумінні Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Реалізація основоположного принципу здійснення правосуддя як верховенства права безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним. Для того, щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право.
Матеріалами справи та судом встановлено, що 10 березня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник адвокат Оприско Микола Васильович звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності.
17 серпня 2020 року, через 5 місяців після надходження зустрічної позовної заяви, в судовому засіданні без постановлення ухвали, позовну заяву було залишено без руху з тих підстав, що позивачем ОСОБА_1 не представлено суду документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за позовну вимогу майнового характеру, про яку представник відповідача та позивача за зустрічним позовом адвокат Вовк О. С. був повідомлений в судовому засіданні.
Частина 2 ст. 185 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене, ухвала про залишення без руху позовної заяви постановляється окремим документом, і повинна містити усі вимоги зазначені в ч. 2 ст. 185 ЦПК України.
Отже, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки такий висновок не відповідає інтересам позивача щодо можливості звернення до суду з метою реалізації права такої особи на справедливий розгляд справи, яке гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950).
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. ст.376, 379, 381- 384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оприска Миколи Васильовича - задовольнити.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 січня 2021 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 01.06.2021 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.