Справа № 446/1563/20 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.
Провадження № 22-ц/811/602/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
Категорія: 30
28 травня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Івасюти М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,-
В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якій просила визнати договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладений 14.11.2014 між нею та відповідачем недійсним та повернути їй 1/2 частину вищевказаного житлового будинку.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2021 року позовну заяву позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу - залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень.
Скасовано заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , які вжиті судом на підставі ухвали від 02.09.2020 року.
Вказану ухвалу суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу та скасування заходів забезпечення позову оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається на те, що документи прийняті до уваги судом, які лягли в основу прийнятого рішення подані в неналежному обсязі та не можуть бути використані.
Також покликається на те, що в заяві про залишення позовної заяви без розгляду, не вказувалося про зняття заходів забезпечення позову, а відтак вважає рішення в цій частині незаконним.
Просить ухвалу суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу та скасування заходів забезпечення позову скасувати.
У судове засідання 24 травня 2021 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи сторони у цій справі не з'явився.
Від ОСОБА_2 24.05.2021 року поступило клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажною причину неявки у дане судове засідання ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 і на підставі ст. ст. 371- 372 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю сторін.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Постановляючи оскаржувану ухвалу в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем понесені судові витрати для захисту своїх прав, шляхом укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом, які підтверджені угодою, розрахунком та квитанцією, тому заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду зважаючи на наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За змістом частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Матеріалами справи та судом встановлено, що 28.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила визнати договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, зо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладений 14.11.2014 між нею та відповідачем недійсним та повернути їй 1/2 частину вищевказаного житлового будинку.
25 січня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала суду заяву про залишення вказаного вище позову без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Богдан З.С. здійснювала представництво в судовому процесі по справі в інтересах відповідача ОСОБА_2 на підставі Договору №б/н від 14.09.2020 року про надання правничої (правової) допомоги. Про виконання робіт складені акти, в якому зазначені вид послуг, вартість послуг, сума до оплати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно роз'яснень п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, а тому не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Згідно частини 9 статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язковою умовою є зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
- необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
- укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Колегія суддів дійшла висновку, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, заперечень викладених у апеляційній скарзі колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п'ятої статті 142 ЦПК України.
Що стосується скасування заходів забезпечення позову, то слід вказати наступне.
Згідно п. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно скасував заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , які вжиті судом на підставі ухвали від 02.09.2020 року.
Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та постановлення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України суд, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відтак датою ухвалення рішення є 28.05.2021 року - дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 28.05.2021 року.
Головуючий : Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.