Справа № 761/15719/21
Провадження № 1-кс/761/9558/2021
28 квітня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.10.2020, -
28 квітня 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.10.2020.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу слідчого судді від 28.04.2021 справу №761/15719/21 розподілено на слідчого суддю ОСОБА_1 .
Віршуючи питання щодо наявності підстав для розгляду поданого клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Також, вказаною процесуальною нормою чітко визначений суб'єктний склад осіб, які мають право звертатися із клопотанням.
Як вбачається із клопотання, у ньому відсутні будь-які об'єктивні дані про те, що ОСОБА_3 є власником арештованого майна, тобто, що він є суб'єктом звернення з клопотанням про скасування арешту майна.
Крім того, до матеріалів клопотання про скасування арешту майна поданого в порядку ст. 174 КПК України, представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_2 не долучено належні та допустимі докази, що могли б підтвердити факт накладення арешту на вищевказане майно, що у даному випадку позбавляє можливості слідчого суддю перевірити достовірність тих обставин, на які посилається заявник у клопотанні про скасування арешту майна, а також надати правову оцінку обґрунтованості застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та/або наявності (відсутності) потреби в його подальшому застосуванні.
Такі обставини перешкоджають призначенню клопотання та розгляду у відповідності до правил, визначених ст. 174 КПК України.
За правилами ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
Частиною 6 статті 9 КПК України визначено, що у випадку, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно пункту 1 частини другої статті 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
З огляду на наведене клопотання підлягає поверненню суб'єкту звернення.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 174, 309, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.10.2020, - повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1