печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6409/20-п
04 червня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В., за участю секретаря Галаган Г. О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Сказка Р. І., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 62 від 10.02.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу розвитку послуг для громадян із груп ризику Управління інтегрованих соціальних послуг Міністерства соціальної політики України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 статті 45 даного Закону, несвоєчасно без поважних причин, 02.04.2019 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнала. Так, обґрунтовуючи своє заперечення, зазначила, що вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною. В кінці березня 2018 року ОСОБА_1 почала подавати щорічну декларацію, однак через помилку вона не змогла авторизуватися, оскільки, на її думку, сервер був перевантажений. Подальші спроби авторизуватися були невдалі через те, що дворічний термін дії електронного ключа закінчився та їй необхідно було отримати новий. ОСОБА_1 наголосила на тому, що з об'єктивних причин отримати електронний ключ їй вдалось лише 02.04.2019 та цього ж дня нею було подано декларацію.
Прокурор у судовому засіданні вважав наявним у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд, вислухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Так, відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією, від 22 травня 2017 року зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, серед іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень, наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні, остання намагалася подати декларацію вчасно, однак виконати усі необхідні дії для цього їй не вдалося з об'єктивних причин.
Вказані доводи ОСОБА_1 заслуговують на увагу, оскільки під час розгляду справи судом не було встановлено мотивів ОСОБА_1 на уникнення фінансового контролю отриманих в 2018 році доходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 виконала всі дії, які дозволяла їй вчинити електронна система з метою подання електронної декларації, та враховуючи обставини, що мали місце під час спроб подачі декларації, а саме: перебування у відпустці для догляду за дитиною, виготовлення ключа з електронно-цифровим підписом, суд не вбачає в діянні ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки вказані обставини об'єктивно унеможливили своєчасну подачу електронної декларації за 2018 рік.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 9, 172-6, 247, 287-289 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С. В. Шапутько